Рішення № 138995201, 14.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/1951/26

Провадження № 2/727/2156/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

при секретарі Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 781038 від 01.02.2022 року в розмірі 13 634,80 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач посилався на те, що 01.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 781038 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 8 900,00 грн на строк 29 днів з дати надання кредиту - 01.02.2022, з відсотковою ставкою 1,9 % на добу.

Позивач зазначив, що 30.11.2023 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 781038 від 01.02.2022 року, що підтверджується реєстром боржників від 30.11.2023 року до вказаного договору відступлення права вимоги.

Позивач також зазначив, що ним на адресу відповідача направлялась вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором, проте станом на дату подання позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.

Позивач зазначив, що відповідач взяті на себе зобов`язання позичальника не виконала, у встановлений договором строк кредит та проценти не повернула, у зв`язку з чим станом на 26.12.2025 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 13 634,80 грн, з яких: 8 900,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4 734,80 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24.04.2026 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, які направлялись судом за адресою місця проживання відповідача - АДРЕСА_1 , повернулись до суду без вручення адресату.

Оскільки судова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою її місця проживання, а відомостей про інше місце фактичного проживання відповідача матеріали справи не містять і відповідачем таких відомостей суду не повідомлено, суд вважає, що обов`язок повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про його право подати відзив виконано судом належним чином, а неотримання відповідачем судової кореспонденції з причин, що залежали від неї самої, не може вважатися підставою для визнання її неповідомленою про розгляд справи.

У відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалась своїм правом та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї, доказів на спростування позовних вимог не надала, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявила.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 01.02.2022 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 781038 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердила, що ознайомилась з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується їх неухильно дотримуватися.

Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 8 900,00 грн на строк 29 днів, дата надання кредиту - 01.02.2022 року, з відсотковою ставкою 1,9 % на добу.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 цього ж Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Таким чином, суд доходить висновку, що Кредитний договір № 781038 від 01.02.2022 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладений з дотриманням письмової форми правочину, передбаченої ст. 1055 ЦК України, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а тому є чинним та обов`язковим до виконання його сторонами.

Щодо права позивача на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 30.11.2023 року між ТОВ «ФК «Джобер» (Первісний кредитор) та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (позивач) укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, за яким Первісний кредитор відступив позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників до вказаного договору. Відповідно до реєстру боржників від 30.11.2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 781038 від 01.02.2022 року.

Постановою Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 роз`яснено, що неповідомлення боржника про зміну кредитора у зобов`язанні не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, а лише передбачає наслідки, встановлені частиною другою статті 516 ЦК України - ризик настання несприятливих наслідків для нового кредитора.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на підставі договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 від 30.11.2023 року набуло права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 781038 від 01.02.2022 року, а відтак є належним позивачем у цій справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правилами ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження видачі кредитних коштів позивач надав інформаційну довідку, відповідно до якої 01.02.2022 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 8 900,00 грн, чим ТОВ «ФК «Джобер» виконало свої зобов`язання за Кредитним договором в повному обсязі.

Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунку за Кредитним договором, станом на 26.12.2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 13 634,80 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 8 900,00 грн та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 4 734,80 грн.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Як убачається з матеріалів справи, свої зобов`язання за Кредитним договором Первісний кредитор перед відповідачем виконав, перерахувавши відповідачу обумовлені договором кошти в повному обсязі, тоді як відповідач взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів у встановлений договором строк не виконала.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за Кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості (повністю або частково) та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку. Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до статті 617 ЦК України, або про непропорційність чи надмірність нарахованих сум за конкретних обставин справи.

Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором у добровільному порядку, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» в повному обсязі, а саме про стягнення з відповідача 8 900,00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 4 734,80 грн - заборгованості за процентами, а всього 13 634,80 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662,40 грн, сплата якого підтверджується матеріалами справи.

12.05.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про розподіл (відшкодування, компенсацію) судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн, що підтверджується Актом про отримання правової допомоги від 05.05.2026 року та квитанцією про оплату зазначеної правової допомоги від 05.05.2026 року.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що представником позивача - адвокатом Пархомчуком С.В. надано детальний опис виконаних робіт (наданих послуг): зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості - 1 година (2 500,00 грн); складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг та аналіз судової практики - 2,5 години (6 250,00 грн); інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу справи - 1,5 години (3 750,00 грн); канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправку поштової кореспонденції - 500,00 грн, а всього - 13 000,00 грн, з розрахунку вартості однієї години в розмірі 2 500,00 грн, погодженої сторонами відповідно до договору про надання правової допомоги від 09.07.2025 року та додаткової угоди від 20.01.2026 року.

Оцінюючи подані докази та наведений розрахунок витрат на правничу допомогу, суд враховує складність справи, яка розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, обсяг і зміст фактично наданих послуг (підготовка та подання позовної заяви з додатками, включаючи договір відступлення права вимоги, здійснення досудового врегулювання спору, підготовка та подання заяви про розподіл судових витрат), значення справи для позивача, а також те, що заявлений розмір витрат підтверджений належними доказами - актом надання правової допомоги та квитанцією про оплату, а тому дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн є співмірними з обсягом наданих послуг та відповідають критеріям, встановленим частиною четвертою статті 137 ЦПК України, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 137, 141, 174, 178, 247, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 516, 526, 530, 610-612, 617, 629, 638, 639, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ: 44002941, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008) заборгованість за Кредитним договором № 781038 від 01.02.2022 року у розмірі 13 634 (тринадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн 80 коп., з яких: 8 900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 734,80 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ: 44002941, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя: Н.М. Танасійчук