Ухвала суду № 138994900, 11.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17006/25

Провадження № 1-кс/643/6257/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції заяви обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за № 42024220000000135 від 19.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 204, ч.1 ст. 209 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за № 42024220000000135 від 19.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 204, ч.1 ст. 209 КК України, головуючий у справі - суддя ОСОБА_5 .

В судовому засіданні 28.07.2026 обвинувачений ОСОБА_4 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_5 від подальшого розгляду зазначеного кримінального провадження.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 29.07.2026 у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження № 42024220000000 від 19.07.2024 (справа № 643/17006/25) відмовлено.

31.07.2026 через систему «Електронний суд» обвинувачений ОСОБА_4 направив суду заяву про відвід судді, в якій просив задовольнити заяву про відвід судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_5 у справі № 643/17006/25, розгляд заяви проводити за участі обвинуваченого та його захисника, адвоката ОСОБА_3 . В обґрунтування заяви посилається на ті обставини, що ухвалою суду у цій справі було призначено підготовче судове засідання. В ході підготовчого судового засідання по справі стороною захисту було подано клопотання про витребування відомостей з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 42024220000000135 від 19.07.2024, № 42024220000000136 від 19.07.2024, № 42024220000000137 від 19.07.2024. Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 15.06.2026 у справі № 643/17006/25 в задоволенні такого клопотання було відмовлено, чим фактично було обмежено сторону захисту в реалізації гарантованого КПК України права на захист, а також призвело до порушення засад кримінального провадження, таких як змагальність та рівність перед законом і судом, що в свою чергу свідчить про упередженість і заінтересованість суду, що в свою чергу викликало сумніви в об`єктивності і неупередженості судді у цьому кримінальному провадженні. В подальшому в судовому засіданні 28.07.2026 в порядку ст. 350 КПК України, доповнивши клопотання про витребування новими підставами, стороною захисту було подано повторно клопотання про витребування відомостей з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 42024220000000135 від 19.07.2024, № 42024220000000136 від 19.07.2024, № 42024220000000137 від 19.07.2024. Однак, суддя ОСОБА_5 почала агресивно себе поводити відносно сторони захисту, перебивати захисника, не давала йому оголосити доводи клопотання. Вказані обставини викликають у обвинуваченого сумніви щодо неупередженості судді, можливості нею об`єктивно і неупереджено здійснювати розгляд вказаної справи. Крім того, в ході судового засідання обвинуваченим було усно заявлено відвід з цих підстав судді у цій справі і заявлено клопотання про надання можливості письмово викласти свої доводи у заяві про відвід. Однак усна заява обвинуваченого була передана суддею на авторозподіл, за результатами якого була розглянута іншим суддею Салтівського районного суду. Про такий розгляд його ніхто не повідомляв, лише 31.07.2026 під час формування цієї заяви в Електронному суді, обвинуваченим було виявлено в рамках цієї справи картку провадження за його усною заявою про відвід і наявність ухвали Салтівського районного суду м. Харкова від 29.07.2026, якою було відмовлено у задоволенні його заяви про відвід. Вважає, що такий розгляд його заяви про відвід було здійснено без його участі, належного повідомлення про розгляд такого провадження, а обвинуваченого позбавили можливості належним чином викласти свої зауваження та доводить, що викликали у нього сумніви в неупередженості судді. Під час спілкування із стороною захисту суддя поводить себе зверхньо, а сам розгляд справи визначається тим, що змагальність процесу проявляється у сперечаннях суду із стороною захисту, а ще між стороною захисту та стороною обвинувачення. В цій справі стороною обвинувачення в цілому не проявляється будь-якої позиції у справі, натомість саме з боку суду відбувається активне протистояння в процесі стороні захисту. В даній справі суд не виявляє безсторонності, а фактично зайняв позицію сторони обвинувачення. Замість сприяння сторонам в реалізації їх процесуальних прав, що є елементом однієї із засад кримінального провадження, а саме змагальність сторін, свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом переконливості, суд фактично взяв на себе участь за сторону обвинувачення активно протидіючі стороні захисту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, підтримав заяву про відвід судді ОСОБА_5 , посилаючись на вищенаведене, та просив заяву задовольнити.

У судовому засіданні захисник, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, заявлений відвід підтримав, просив його задовольнити. Крім того, зазначив, що під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 суд перебрав на себе повноваження прокурора, порушує змагальність сторін. Ухвала про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про витребування відомостей з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань необґрунтована.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_5 повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив.

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_5 про дату, час і місце розгляду заяви про відвід повідомлялася належним чином та своєчасно, бажання дати пояснення не висловила.

Оскільки надання пояснень особою, якій заявлено відвід, а також висловлення думки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, є їхнім правом, а не обов`язком, нез`явлення таких осіб, повідомлених про час і місце судового засідання, не є перешкодою для вирішення заяви про відвід.

Суд, заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника, дослідивши мотиви заявленого відводу, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

02.10.2025 в провадження Салтівського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 204, ч.1 ст. 209 КК України.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено автоматичний розподіл справи, справу розподілено в провадження судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У Бангалорських принципах поведінки судді, які схвалені резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року.

В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності.

Особа, яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно з ч. 2 ст. 344 КПК України, питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст.ст. 75-81 КПК України.

Відповідно до ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Відповідно до ч. 2 цієї статті у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Отже, положеннями ст. 75 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.

За правилами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, зокрема суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

За приписами статей 126, 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя є незалежні та керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Суд вважає, що заявлений відвід не містить обґрунтованих відомостей та доказів, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження необ`єктивності судді при розгляді кримінального провадження.

Відповідно до положень КПК України оцінка відповідності процесуальних дій судді вимогам КПК України під час розгляду кримінального провадження може бути надана лише судом вищої інстанції під час перегляду судового провадження в апеляційному або касаційному порядку.

За вказаних обставин, суд прийшов до висновку, що обставини, які послугували підставою для заяви обвинуваченим ОСОБА_4 відводу судді, яка підтримана захисником, не є підставою з огляду на положення статей 75, 76 КПК України для відводу судді, а є гарантованим правом заявника для оскарження дій судді в порядку, визначеному нормами чинного кримінального процесуального кодексу України в разі незгоди з винесеним рішенням або наявності процесуальних порушень, допущених під час розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 336, 376 ч.2 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяв обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за № 42024220000000135 від 19.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 204, ч.1 ст. 209 КК України, - відмовити.

Ухвала не оскаржується та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали оголосити о 12.30 год. 14 серпня 2026 р.

Суддя ОСОБА_1