Ухвала суду № 138994424, 11.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2012/25

Провадження № 1-кп/346/369/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2024 року за № 42024090000000086 та клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на більш м`який, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, на утриманні нікого не має, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 365 та ст. 386 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні нікого не має, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

в судовому засіданні 11.08.2026 року прокурор підтримав подане 10.08.2026 року клопотання про продовження застосування вказаного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Дане клопотання прокурор обгрунтовує наступним.

В обвинувальному акті зазначено, що обвинувачений ОСОБА_4 , працюючи на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, не пізніше початку жовтня 2024 року створив організовану групу для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, а саме: незаконного придбання, зберігання, перевезення та збуту наркотичних засобів особі для її викриття як збутчика наркотичних засобів, збуті наркотичних засобів невстановленій кількості осіб з метою викриття закладчика наркотичних засобів, з метою покращення результатів своєї службової діяльності.

Для досягнення своєї протиправної мети ОСОБА_4 залучив до складу організованої групи свого знайомого ОСОБА_8 в якості пособника.

Для зацікавлення ОСОБА_8 у протиправній діяльності, участі в якості пособника в організованій групі, ОСОБА_4 , достовірно знаючи що ОСОБА_8 є наркозалежною особою, пообіцяв надати йому для власного вживання та збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежений - таблетки Трамадол, які попередньо незаконно придбав та зберігав з метою збуту, та в такий спосіб залучення потенційного пособника до вчинення злочину.

З метою виконання наданої ОСОБА_8 обіцянки щодо збуту йому наркотичного засобу, обіг якого обмежений - таблеток «Трамадол», ОСОБА_9 близько 22 год. 03.10.2024 року зустрівся з ОСОБА_8 поруч свого будинку, що у АДРЕСА_3 .

В ході зустрічі ОСОБА_10 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, в зазначеному місці, неподалік будинку, в якому проживає, збув ОСОБА_8 наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «Трамадол», у формі таблеток у кількості 1000 штук, які містять наркотичний засіб «Трамадол», обіг якого обмежений, вагою не менше 15,8 грам, які попередньо незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою збуту.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2024 року, маючи певні лідерські якості, великий досвід роботи у правоохоронній системі, усвідомлюючи протиправний характер та високу суспільну небезпеку своїх дій, маючи на меті здійснення збуту наркотичних засобів для викриття особи, яка вчиняє збут наркотичних засобів, а також збут наркотичних засобів невизначеному колу осіб з метою викриття закладчика наркотичних засобів і в такий спосіб покращення результатів своєї роботи, створив та очолив стійке злочинне об?єднання у формі організованої групи, яке мало на меті вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

До складу організованої злочинної групи ОСОБА_4 як організатор залучив свого колегу по роботі, оперуповноваженого того же сектору кримінальної поліції, обвинуваченого ОСОБА_5 та жителя м.Коломиї Івано-Франківської області ОСОБА_8 , якого обвинувачений ОСОБА_4 раніше викрив у збуті наркотичних засобів.

Зазначені особи умисно і добровільно, усвідомлюючи протиправний характер своїх суспільно небезпечних дій та їх наслідки, організувалися в стійке об?єднання для вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, виконуючи при цьому єдиний спільний план, відомий всім учасникам, із розподілом функцій кожного учасника, спрямованих на реалізацію цього плану, підпорядковуючись під час здійснення злочинної діяльності ОСОБА_4 , як організатору та керівнику організованої злочинної групи.

Так, відповідно до розробленого, погодженого та впровадженого планузлочинної діяльності групи, незаконні дії передбачали незаконне придбання, зберігання у спеціальному місці - сховку, перевезення та збут потерпілому ОСОБА_11 наркотичних засобів для їх подальшої закладки у певних місцях для збуту невстановленим особам, викриття ОСОБА_11 у збуті наркотичних засобів та його затриманні.

21.10.2024 року ОСОБА_8 , реалізуючи розроблений обвинуваченим ОСОБА_4 та погоджений усіма учасниками організованої групи злочинний умисел, спрямований на збут наркотичних засобів, для виконання своєї ролі щодо перевірки ОСОБА_11 , та детального інструктування про порядок виконання роботи, зателефонував йому та домовився про зустріч о 13 год. у м. Коломия, по вул. Бандери, Івано-Франківської області, неподалік старого польського кладовища.

Про виконання своєї ролі у спільному злочинному плані організованої групи - проведенні інструктажу ОСОБА_11 , та його перевірки, ОСОБА_8 одразу ж проінформував ОСОБА_4 , як керівника організованої групи, під час особистої зустрічі 21.10.2024 року, яка відбулася у автомобілі останнього марки «Toyota Rav 4», державний номерний знак « НОМЕР_1 », на обумовленому місці. На цій, окрім ОСОБА_4 , перебував і інший учасник організованої групи ОСОБА_5 . У ході розмови ОСОБА_4 , як керівник організованої групи доручив ОСОБА_5 забрати з території старого польського кладовища пакет із наркотичними засобами, які вони попередньо, у невстановлений час незаконно придбали та зберігали у сховку до 21.10.2024 року, для їх збуту ОСОБА_11 , що ОСОБА_5 і здійснив.

Після отримання інформації від ОСОБА_8 про готовність ОСОБА_11 до вчинення злочину - збуту наркотичних засобів, шляхом розкладання закладок, учасники організованої злочинної групи ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_4 , під керівництвом останнього, направилися на вказаному автомобілі ОСОБА_4 у с. Княждвір Коломийського району Івано-Франківської області - сусіднє село де проживає ОСОБА_11 , для збуту йому наркотичних засобів - канабісу, здійснивши у такий спосіб незаконне перевезення наркотичних засобів.

Перебуваючи поблизу сільського кладовища у вказаному селі ОСОБА_5 , діючи на виконання спільного злочинного плану учасників організованої ОСОБА_4 злочинної групи, під його керівництвом та в присутності ОСОБА_8 , 21.10.2024 року в період з 15 год. 09 хв. по 15 год. 23 хв. збув ОСОБА_11 шляхом встановлення закладки за координатами 48.546971,24.946222 біля електроопори наркотичний засіб - «канабіс», обіг якого обмежений, у кількості 130 згортків, вага якого становить не менше 21,745 грам, завершивши у такий спосіб збут наркотичних засобів ОСОБА_11 , вчинений організованою групою.

Надалі, ОСОБА_5 для виконання спільного злочинного плану учасників організованої групи за допомогою телеграм акаунта "support/work/FuckOff" о 18 год. 27 хв. 22.10.2024 року відправив на абонентський номер ОСОБА_11 фотографію із вказанням координат місцезнаходження наркотичних засобів "48.546971,24.946222", для їх подальшого збуту.

З метою приведення у виконання свого злочинного наміру, направленого на збут наркотичних засобів, ОСОБА_4 , діючи у складі організованої групи із ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , за допомогою акаунта «support/work/FuckOff» у месенджері Telegram, діючи через ОСОБА_5 , надав вказівку ОСОБА_11 23.10.2024 року здійснити збут отриманих наркотичних засобів «канабіс» на території міста Коломия, в районі будівельного гіпермаркету «Епіцентр» та паперової фабрики у кількості по 65 згортків, надавши при цьому детальні інструкції щодо обсягів та ваги наркотичних засобів, які необхідно було збути шляхом встановлення закладок.

Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_11 було поставлено чіткі вимоги про кожен здійснений ним збут наркотичного засобу «канабіс», шляхом встановлення відповідної закладки, інформувати надсилаючи акаунту « ОСОБА_12 » у месенджері «Telegram» фото із координатами наркотичного засобу за допомогою додатку «GPS MAP CAMERA».

На виконання вказівки учасників організованої групи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_11 23.10.2024 року в період з 13 год. по 15 год здійснив збут 100 згортків наркотичного засобу «канабіс» невстановленим особам в районі магазину «Епіцентр» та паперової фабрики у м. Коломия Івано-Франківської області, проінформувавши про кожен факт здійсненого збуту ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 за допомогою програми «GPS MAP CAMERA» та месенджера «Telegram», надсилаючи акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відповідні фото.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, 05.11.2024 року близько 15 год. повторно збули ОСОБА_13 шляхом встановлення закладки за координатами "48.534639,25.000168" на території біля АЗС «ОККО» у м. Коломия Івано-Франківської області поблизу р. Прут наркотичний засіб - «канабіс», обіг якого обмежений, у кількості 45 згортків, вага якого становила не менше 1,47 грам, який попередньо незаконно придбали, зберігали та перевезли, завершивши у такий спосіб збут наркотичних засобів ОСОБА_11 , вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Надалі, ОСОБА_5 , діючи на виконання спільного із ОСОБА_4 злочинного плану, за допомогою телеграм акаунта «support/work/FuckOff» о 15 год. 40 хв. 05.11.2024 року надіслав на мобільний телефон ОСОБА_11 фотографію із вказанням координат місцезнаходження наркотичних засобів для їх подальшого збуту.

ОСОБА_11 близько 12 год. 06.11.2024 року, виконавши вказівки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які надійшли з акаунта « ОСОБА_12 » у месенджері «Telegram», забрав з території біля АЗС «ОККО» у м. Коломия Івано-Франківської області поблизу р. Прут наркотичний засіб, який зберігався у синьому поліетиленовому пакунку. У пакунку ОСОБА_11 виявив 45 згортків, обмотаних у стрічку жовтого та зеленого кольору.

З метою приведення у виконання свого злочинного наміру, направленого на збут наркотичних засобів, ОСОБА_4 , діючи повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , за допомогою акаунта «support/work/FuckOff» у месенджері «Telegram», 07.11.2024 року надав вказівку ОСОБА_11 того ж дня здійснити збут отриманих наркотичних засобів на території поблизу р. Прут між м. Коломия Івано-Франківської області та с. Сопів Коломийського району Івано-Франківської області у кількості 45 згортків, надавши при цьому детальні інструкції щодо обсягів та ваги наркотичних засобів, які необхідно було збути шляхом встановлення закладок.

На виконання цієї вказівки ОСОБА_11 07.11.2024 року близько 15 год. здійснив збут 37 згортків наркотичного засобу в районі АЗС «Окко» та на вказаній території, проінформувавши про кожен факт здійсненого збуту ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за допомогою програми «GPS MAP CAMERA» та месенджера «Telegram», надсилаючи відповідні фото з геолокацією абоненту «support/work/FuckOff».

Того ж дня близько 17 год 30 хв. ОСОБА_4 разом з іншими працівниками вище вказаного органу поліції на території поблизу р. Прут між м. Коломия та с. Сопів Коломийського району затримав ОСОБА_11 , який мав у кишені одягу 8 згортків з наркотичним засобом «канабіс», якому сам же ж, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , попередньо збув наркотичний засіб і якого сам, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , уповноважив здійснювати збут наркотичних засобів шляхом розкладання закладок.

Не припиняючи своїх злочинних дій, обвинувачений ОСОБА_4 07.11.2024 року близько 17 год. 30 хв., перебуваючи на службі та виконуючи свої службові обов?язки, після збуту ОСОБА_11 наркотичного засобу - «канабісу», бажаючи викрити його як особу, яка здійснює збут наркотичних засобів, та покращити показники своєї службової діяльності, встановив місцеперебування ОСОБА_11 на території поблизу р. Прут між м. Коломия Івано-Франківської області та с. Сопів Коломийського району Івано-Франківської області.

Прибувши за місцем перебування ОСОБА_11 та встановивши його особу, обвинувачений ОСОБА_4 близько 17 год 30 хв. 07.11.2024 року на території поблизу р. Прут, в місці, що між м. Коломия Івано-Франківської області та с. Сопів Коломийського району Івано-Франківської області наніс ОСОБА_11 , два удари кулаком правої руки в область грудей, а також удар правою ногою в ліву ногу ОСОБА_11 нижче коліна, вимагаючи розблокувати його мобільний телефон. Зазначені насильницькі дії ОСОБА_4 завдали потерпілому ОСОБА_11 болю та є такими, що ображають його особисту гідність.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_4 здійснив підкуп свідка у кримінальному провадженні за наступних обставин.

08.11.2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.11.2024 р. до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобго до 06.11.2024 включно. Цією ж ухвалою ОСОБА_4 визначено розмір застави у межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п?ятдесят сім тисяч) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області. Указаний розмір застави внесено на відповідний банківський рахунок 11.11.2024.

Ухвалою слідчого судді того же суду від 09.11.2024 р. визначено, що в разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено низку обов?язків, у тому числі утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Згідно інформації ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» ОСОБА_4 звільнений 11.11.2024 року після внесення застави в розмірі 757 000 грн.

За таких обставин з 11.11.2024 року ОСОБА_4 зобов?язаний у строк до 06.01.2025 року виконувати обов?язки, визначені в ухвалі слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.11.2024, в тому числі обов?язок утриматися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді вказаного суду від 06.01.2025 р. задоволено клопотання сторони обвинувачення та продовжено підозрюваному ОСОБА_4 строк дії обов?язків, визначених ухвалою слідчого судді цього суду від 09.11.2024 року до 06.03.2025 року включно, в тому числі і обов?язок утриматися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні. ОСОБА_4 особисто був присутній в судовому засіданні при розгляді клопотання сторони обвинувачення, отримав у суді копію відповідної ухвали.

Отже, обвинуваченому ОСОБА_4 було достовірно відомо про те, що ОСОБА_8 є свідком у кримінальному провадженні № 42024090000000086 від 11.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України та дав показання, які викривають його та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення.

Незважаючи на покладення судом вказаного в ухвалі обов?язку утримуватися від спілкування зі свідками кримінальному провадженні, обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово порушував вказане судове рішення, зустрічався та спілкувався зі свідком ОСОБА_8 , а також здійснив його підкуп з метою зміни останнім показань та дачею завідомо неправдивих показань, чим вчинив умисний злочин проти правосуддя за наступних обставин.

Так, 14.01.2025 року обвинувачений ОСОБА_4 у АДРЕСА_3 , поблизу помешкання свідка ОСОБА_8 зустрів останнього та провів з ним бесіду, розпитавши про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні та домовившись зустрітись 19.01.2025 року о 19 год. 30 хв. у м. Коломия Івано-Франківської області, поблизу будівлі церкви, на перехресті вулиць Шкрумеляка та Чайковского. Однак, вказана зустріч не відбулась з вини обвинуваченого ОСОБА_4 .

У двадцятих числах січня 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 зустрів свідка ОСОБА_8 у м. Коломиї Івано-Франківської області та запропонував свідку під час досудового слідства та судового розгляду надати неправдиві показання щодо залишення ОСОБА_8 в автомобілі ОСОБА_4 марки «Toyota Rav 4», державний номерний знак « НОМЕР_1 », пачки від цигарок марки «LM» з двома пакетиками наркотичного засобу «канабіс». Крім того, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_8 виконувати за відповідну плату його вказівки під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, обіцяючи, окрім іншого, оплатити послуги кваліфікованого адвоката. Наступну зустріч ОСОБА_4 запропонував провести 31.01.2025 року.

31.01.2025 року о 22 год. 30 хв. обвинувачений ОСОБА_4 зустрів свідка ОСОБА_8 у м. Коломия Івано-Франківської області, на вище вказаному перехресті та передав цьому свідку 20 000 (двадцять тисяч) гривень за виконання останнім раніше висловлених пропозицій.

За таких обставин обвинувачений ОСОБА_4 порушив покладений на нього цим судом обов?язок утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та вчинив інше кримінальне правопорушення у період дії застосованого до нього запобіжного заходу у виді застави

18.02.2025 року цьому обвинуваченому повідомлено про зміну раніше повідомленої повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчинених повторно, організованою групою; ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також збуті наркотичних засобів вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 365 КК України, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями; ст. 386 КК України, тобто у підкупі свідка з метою примушування його до давання завідомо неправдивих показань.

21.02.2025 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області постановлено ухвалу про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 із застави на тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 21.04.2025 року включно.

10.04.2025 року слідчим суддею цього суду продовжено застосування вказаного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 строком до 08.05.2025 року, тобто до завершення строку досудового розслідування.

В подальшому ухвалами Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області та Івано-Франківського апеляційного суду (від 17.11.2025 р.) продовжено застосування вказаного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.05.2026 року застосований до обвигуваченого запобіжний захід змінено з тримання під вартою на домашній арешт цілодобово.

Строк дії домашнього арешту спливає 24.08.2026 року, однак, ризики, які враховувалися при обранні вказаного запобіжного заходу, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Зокрема, обвинувачений, усвідомлюючи, що обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального проступку, тяжких та особливо тяжкого злочинів, за вчинення якого (особливо тяжкого) передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, та про можливе призначення саме такого виду покарання в разі засудження за даний злочин, може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою спотворення доказів стосовно фактичних обставин та здобуття можливості уникнути покарання; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачений може умисно не з`являтись на виклики до прокурора чи суду, в тому числі через виїзд за межі Івано-Франківської області та/або за межі України.

Крім того, цим обвинуваченим порушено запобіжний захід у виді застави, оскільки він спілкувався зі свідком у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 та обвинувачується у підкупі цього свідка. Також прокурор вказав, що обвинуваченому ОСОБА_4 інкримінується керівна роль у складі організованої групи.

Крім того, 11.08.2026 року захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 подала клопотання про зміну застосованого до цього обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово на домашній арешт в нічний період доби, а саме з 22 год. до 07 год,

В обґрунтування клопотання захисник вказує наступне.

Обвинувачений ОСОБА_4 , потребує проходження різноманітних медичних обстежень та призначеного лікування, має наміри працевлаштуватися, забезпечувати догляд за непрацездатними батьками, не вчиняв жодних порушень запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Тому сторона захисту вважає, що наявні усі підстави для зміни запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час, з 22.00 год. до 07.00 год.

Крім того, звертаючись з клопотанням про продовження домашнього арешту цілодобово, прокурор усупереч вимогам ст. 183 КПК України, не довів і не намагався довести, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, якою імперативно встановлено, що прокурор зобов?язаний не лише перерахувати ризики, викладені у даній нормі, а й довести об?єктивне їх існування, а також наявність обґрунтованої підозри. Натомість, вказаної вимоги прокурор не виконав. До свого клопотання прокурор не долучив матеріали, що підтверджують обставини об?єктивного існування вказаних ним ризиків та обгрунтованої підозри.

Цілодобовий домашній належить до засуворіших запобіжних заходів, адже не випадково час перебування під цілодобовим домашнім арештом зараховується у строк відбуття покарання.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, як це встановлено ст. 194 КПК України, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, серед іншого, про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Звертаючись з розглядуваним клопотанням про продовження запобіжного заходу під час судового розгляду, у період, коли переважна більшість письмових доказів вже була предметом дослідження, на які стороною захисту подавалися свої заперечення та доводилася очевидна їх сумнівність, прокурор обмежився механічним копіюванням тексту своїх попередніх клопотань, які не містили достатньо детального викладення правдоподібних підстав для підозри обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, не конкретизував докази, які би поза розумним сумнівом вказували на обгрунтованість цієї підозри.

«Розумність підозри, на якій має грунтуватися арешт, становить суттєву частину гарантії від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у ст. 5 § 1(с) Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод"».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обгрунтованість підозри, на якій має грунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифіковану Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 N? 475/97-ВР. За визначенням Європейського суду з прав людини обгрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5

§ 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б

неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (справа К.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Окрім цього, суддею має бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України, з урахуванням особливостей даного кримінального провадження.

На користь пом?якшення запобіжного заходу можуть свідчити відсутність судимостей, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»). При цьому береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув?язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, зменшує це побоювання і його наміри втекти.

Дослідивши у судовому засіданні переважну частину доказів сторони обвинувачення, очевидно, що твердження прокурора у клопотанні про обгрунтовану підозру, є сумнівні.

Статтею 178 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу необхідно враховувати стан здоров?я обвинуваченого, наявність у нього міцних соціальних зв?язків в місці його постійного проживання, наявність родини, сім?ї, позитивну характеристику, наявність на утриманні матері-інваліда, відсутність судимостей тощо. З?ясуванню вказаних обставин повинна приділятися підвищена увага.

Обвинувачений ОСОБА_4 має родину (дружину, батьків; його мати ОСОБА_14 є пенсіонером, інвалідом 3-ї групи; його батько ОСОБА_15 є також пенсіонером, учасником бойових дій); має постійне місце реєстрації та проживання, постійно проживає за адресою:

АДРЕСА_4 , яка на праві власності належить ОСОБА_16 , яка надала згоду на проживання ОСОБА_4 на час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового

домашнього арешту; позитивно характеризується, має намір працевлаштуватися, потребує динамічного спостереження лікаря-кардіолога та лікаря-ендокринолога, а також лікування у плановому порядку в територіальних закладах охорони здоров?я МОЗ України; не допускав жодних порушень цілодобового домашнього арешту.

При цьому стороною обвинувачення не наведено нових обставин, які би виправдовували на необхідність подальшого цілодобового арешту, та вказували б на пропорційність цього заходу.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання, оскільки існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України. Подане вказано захисником обвинуваченого ОСОБА_4 клопотання про зміну запобіжного заходу прокурор вважає необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні з підстав, які вказані в зазначеному клопотанні прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заперечила проти задоволення клопотання прокурора та вказала, що посилання на зазначені ризики є безпідставними, а їх існування не доведено, оскільки досудове розслідування завершено і ризики припинили існувати, а тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень не є достатньою підставою для утримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, захисник підтримала подане нею вище вказане клопотання про зміну запобіжного заходу з викладених у ньому мотивів та просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби. Сторона захисту також просить врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 в період з 24.10. до вечора 19.11.2025 року перебував на свободі після внесення застави. При цьому він не порушив жодного зі своїх обов`язків та не вчинив жодного незаконного впливу на потерпілого чи свідків. Крім того, після скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції, якою (ухвалою) було визначену заставу, та продовжено застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, цей обвинувачений добровільно прибув в установу виконання покарань (№12) з метою виконання цієї ухвали.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подане його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу. Він також вказав, що тривалий час через дію запобіжних заходів не має змоги працевлаштуватися, а також змушений регулярно проходити обстеження та лікування в медичних закладах м.Івано-Франквіська, що потребує щоразове отримання дозволів суду на залишення місця відбування домашнього арешту, оскільки в обвинуваченого систематично підвищується артеріальний тиск, а також прогресує хронічний холецистопанкреатит.

Вивчивши клопотання, необхідні матеріали судового провадження, заслухавши сторін кримінального провадження, потерпілого, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.5 («п.1 (пп. (с))» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Тримання під вартою відповідно до вказаних конвенційних положень має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, пункти 55-56).

«Обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, п.88; Erdagoz проти Туреччини, п. 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, п 32).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Частиною 2 цієї статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про її матеріальний та соціальний стан, зв`язками з державою, у якій її переслідують.

При вирішенні поданого прокурором клопотання суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів, передбачених ст. 386, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 307 КК України. Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Крім того, санкція ч. 2 ст. 365 КК України передбачає, зокрема, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 перебував під вартою з 21.02.2025 року до 05.05.2026 року, тобто понад один рік, крім періоду з 24.10. по 18.11.2025 року включно.

При цьому суд вважає слушними сторони захисту, які вказані в клопотанні захисника ОСОБА_6 . Зокрема, слід врахувати, що на користь пом`якшення умов застосування домашнього арешту свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, усталений спосіб життя, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пунцельт проти Чехії»).

Відповідно до прецедентної практики даного Суду, національні суди повинні з`ясувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов`язків, а також чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого (альтернативного) запобіжного заходу.

При цьому береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув`язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, зменшує це побоювання і його наміри втекти.

Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції Європейського суду з прав людини в рішенні у справі «Харченко проти України», згідно з якою «розумність» строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, щодо можливості його звільнення.

Статтею 178 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу необхідно враховувати стан здоров`я обвинуваченого, наявність у нього міцних соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, наявність родини, сім`ї, позитивну характеристику, наявність на утриманні матері-інваліда, відсутність судимостей та інше. Оскільки тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, тому з`ясуванню вказаних обставин повинна приділятися підвищена увага.

Крім того, суд враховує доводи сторони захисту, про те, що обвинувачений ОСОБА_4 має власну сім`ю та родичів (дружину, батьків). Його мати ОСОБА_14 є пенсіонеркою, особою з інвалідністю 3-ї групи. Його батько, ОСОБА_15 також є пенсіонером, учасником бойових дій. Крім того, цей обвинувачений має постійне місце реєстрації та проживання, що за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві власності належить ОСОБА_16 , яка надала згоду на проживання обвинуваченого ОСОБА_4 на час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту; він позитивно характеризується. Всі вказані обставини підтверджені документально.

Згідно з даними захворюваннями ОСОБА_4 потребує динамічного спостереження лікаря-кардіолога та лікаря-ендокринолога та лікування у плановому порядку в територіальних закладах охорони здоров`я МОЗ України (т.7, а.п. 111).

Крім того, незаперечними є той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 в період з 24.10.2025 року по 18.11.2025 року включно перебував на свободі після внесення застави. При цьому він не порушив жодного зі своїх обов`язків та не вчинив жодного незаконного впливу на потерпілого чи свідків. Крім того, після скасування 17.11.2025 року Івано-Франківським апеляційним судом ухвали суду першої інстанції від 24.10.2025 року, якою (ухвалою) було визначену заставу, та продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, цей обвинувачений 19.11.2025 року добровільно прибув в установу виконання покарань (№12) з метою виконання цієї ухвали Івано-Франківського апеляційного суду.

З урахуванням вище вказаних конкретних обставин даного провадження, і зокрема, незадовільного стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , що випливає з його неодноразових звернень за медичною допомогою до міської медичної частини №12 з приводу погіршення стану здоров`я, а також з неодноразових звернень до суду в період з 05.05.2026 року, тобто під час дії домашнього арешту цілодобово, обвинувачений неодноразово звертався до суду з наданням дозволу залишити місце проживання з метою виїзду до лікувальних закладів м.Івано-Франківська.

Крім того, суд враховує, що в період дії домашнього арешту цілодобово відсутні будь-які відомості про порушення обвинуваченим даного запобіжного заходу.

На підставі наведеного суд вважає можливим за вказаних обставин змінити умови застосовання до обвинуваченого ОСОБА_4 домашнього арешту на більш м`які, а саме в період доби, який вказаний в клопотання захисника.

Отже, слід частково задовольнити клопотання прокурора, а клопотання захисника - повністю.

Керуючись статтями 177, 179, 183, 194, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на більш м`який задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , у період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, строком на два місяці, тобто по 10 жовтня 2026 року включно.

Продовжити на строк до 10 жовтня 2026 року включно дію покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, а саме:

-прибувати до відповідних суду чи прокурора за першою вимогою;

-не відлучатися з вищевказаного місця застосування домашнього арешту без відповідного дозволу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;

-утриматися від спілкування зі свідками, потерпілим та іншим обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні в поза процесуальний спосіб.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виконання ухвали доручити Коломийському районному відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідного прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення даної ухвали.

Повний текст ухвали складено 13 серпня 2026 року о 14 год. 00 хв.

Головуючий суддя : ОСОБА_1