Рішення № 138994225, 13.08.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №338/791/26

Провадження №2/338/891/26

13 серпня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В.В.

з участю секретаря судового засідання Смеречук Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

24 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулося до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 85486032 від 09 січня 2022 року в загальному розмірі 10 380 грн 00 коп., з яких 3 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту та 7 380 грн 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом. Також позивач просив стягнути 2 662 грн 40 коп. судового збору та 5 500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 09 січня 2022 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 85486032, за яким відповідачу надано 3 000 грн 00 коп. кредитних коштів. Відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав. 01 вересня 2025 року право грошової вимоги за цим договором відступлено ТОВ «ФК «ПОЗИКА» на підставі договору факторингу № 01092025/01.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 27 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Позика» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши електронні та письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 09 січня 2022 року ТОВ «ФК «ІРБІС» як кредитодавець розмістило в інформаційній системі пропозицію укласти з ОСОБА_1 договір про надання фінансового кредиту № 85486032. У договорі зазначено ПІБ позичальника, його РНОКПП НОМЕР_1 , електронну адресу та інші персоніфікуючі відомості. Договір містить електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором 529239.

Довідкою ТОВ «ФК «ІРБІС» про ідентифікацію клієнта підтверджено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , підписав договір № 85486032 одноразовим ідентифікатором 529239, який був направлений на зазначений клієнтом номер мобільного телефону. Крім того, відповідно до довідки платіжну картку клієнта зазначено картку НОМЕР_2 .

Листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. № 3152_251021113719 від 21 жовтня 2025 року підтверджено успішне перерахування 09 січня 2022 року о 12:25:18 коштів у сумі 3 000 грн 00 коп. на платіжну картку НОМЕР_2 ; номер транзакції в системі iPay.ua - 130060357. Номер картки, зазначений у цьому листі, повністю узгоджується з карткою, вказаною у персоніфікованій довідці ідентифікації відповідача.

Отже, документи щодо електронного акцепту та фактичного переказу коштів взаємно узгоджуються за особою позичальника, номером договору, датою укладення, сумою кредиту та платіжною карткою.

За пунктом 3.1 договору кредитодавець надав клієнту кредит у розмірі 3 000 грн 00 коп., а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти на умовах договору. Пунктом 3.2 погоджено два розрахункові періоди: пільговий період тривалістю 30 календарних днів зі ставкою 2,2 % за кожен день користування кредитом та стандартний період тривалістю 60 календарних днів зі ставкою 3 % за кожен день користування кредитом. Відповідно до пункту 4.2 договору кредит та нараховані проценти мали бути повністю сплачені до 09 квітня 2022 року. Комісія за договором відсутня.

Пунктами 5.4-5.10 договору передбачено, що проценти нараховуються за період користування кредитом на залишок неповернутої суми кредиту; день надання кредиту враховується як повний день, а при частковому поверненні проценти продовжують нараховуватися на залишок кредиту.

З наданого ТОВ «ФК «ІРБІС» розрахунку заборгованості станом на 01 вересня 2025 року вбачається, що платежів на погашення кредиту не здійснено, залишок основного боргу становить 3 000 грн 00 коп., а нараховані проценти - 7 380 грн 00 коп. Розрахунок містить тридцять нарахувань по 66 грн 00 коп. та шістдесят нарахувань по 90 грн 00 коп.

Судом арифметично перевірено цей розрахунок. За пільговою ставкою 2,2 % від 3 000 грн 00 коп. денна сума процентів становить 66 грн 00 коп.; за 30 днів - 1 980 грн 00 коп. За стандартною ставкою 3 % денна сума становить 90 грн 00 коп.; за 60 днів - 5 400 грн 00 коп. Загальна сума договірних процентів дорівнює 7 380 грн 00 коп. (1 980 грн 00 коп. + 5 400 грн 00 коп.). Отже, заявлений розмір процентів арифметично відповідає умовам договору і не містить нарахувань після завершення погодженого строку кредитування.

Щодо відступлення права вимоги суд зазначає наступне.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 01092025/01. Згідно з його умовами права грошової вимоги переходять до фактора при підписанні сторонами відповідного реєстру прав вимог.

Актом приймання-передачі реєстру прав вимог від 01 вересня 2025 року підтверджено передачу фактору реєстру. Витяг із додатка до договору факторингу містить індивідуалізовану вимогу до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором № 85486032 від 09 січня 2022 року на загальну суму 10 380 грн 00 коп., з яких 3 000 грн 00 коп. - тіло кредиту, 7 380 грн 00 коп. - проценти, комісія та штрафні санкції - 0 грн.

Крім того, платіжною інструкцією № 6054383 від 02 вересня 2025 року підтверджено перерахування ТОВ «ФК «ПОЗИКА» на користь ТОВ «ФК «ІРБІС» 3 490 472 грн 17 коп. як суми фінансування згідно з договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року.

Таким чином, договір факторингу, акт приймання-передачі, персоніфікований витяг із реєстру та документ про фінансування в сукупності підтверджують набуття позивачем права вимоги саме за кредитним договором відповідача та саме в заявленому обсязі.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони. Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом акцепту електронної пропозиції та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 звернув увагу, що використання підпису одноразовим ідентифікатором прямо передбачене Законом України «Про електронну комерцію», а питання достовірності й незмінюваності електронного документа потребує додаткової процесуальної перевірки тоді, коли відповідність копії оригіналу або цілісність документа обґрунтовано ставиться стороною під сумнів.

У цій справі відповідач не подав відзиву та не заявляв заперечень щодо належності йому одноразового ідентифікатора чи щодо цілісності тексту договору. Водночас факт укладення правочину підтверджується не лише копією договору: персоніфікована довідка ідентифікації фіксує той самий одноразовий ідентифікатор, а документ платіжної установи підтверджує перерахування суми кредиту на ту саму картку, яка зазначена у довідці. За таких обставин сукупність доказів є достатньою для висновку про укладення договору відповідачем та одержання ним кредитних коштів.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. За статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти. Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів у розмірі та порядку, встановлених договором.

Установлені судом 7 380 грн 00 коп. є саме погодженою сторонами платою за користування кредитом і нараховані в межах визначеного договором строку кредитування. Позивач не заявляє до стягнення неустойки, штрафних санкцій або процентів як міри відповідальності за прострочення після 09 квітня 2022 року. Тому підстав для коригування цієї суми як платежу за порушення зобов`язання суд не встановив.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтями 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи, а предметом договору може бути наявна грошова вимога. Наведені докази підтверджують, що до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» перейшла саме існуюча вимога до відповідача в сумі 10 380 грн 00 коп.

Відсутність у матеріалах окремого доказу письмового повідомлення відповідача про відступлення права вимоги не спростовує факту заміни кредитора. За змістом статті 1082 ЦК України одержання такого повідомлення визначає обов`язок боржника здійснювати платіж факторові; неповідомлення не припиняє самого грошового зобов`язання. Доказів виконання відповідачем зобов`язання первісному кредиторові після відступлення вимоги матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності за правилами статті 89 ЦПК України.

Позивач надав взаємоузгоджені докази укладення кредитного договору, фактичного надання 3 000 грн 00 коп., умов і строку користування кредитом, розміру нарахованих процентів, відсутності погашення за розрахунком та переходу права вимоги. Відповідач цих доказів не спростував і доказів виконання зобов`язання не подав.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення 3 000 грн 00 коп. основного боргу та 7 380 грн 00 коп. процентів за користування кредитом є доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі, а загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить 10 380 грн 00 коп.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із такого.

Платіжною інструкцією № 85486032 від 14 травня 2026 року підтверджено сплату ТОВ «ФК «ПОЗИКА» судового збору за подання цього позову до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в сумі 2 662 грн 40 коп. Оскільки позов задовольняється повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України зазначена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02 січня 2026 року, додаткову угоду № 85486032 від 08 травня 2026 року, яка прямо стосується представництва та захисту інтересів клієнта у справі про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , детальний опис виконаних робіт та акт про надання правничої допомоги від 08 травня 2026 року.

Згідно з детальним описом адвокатом Горобей Русланою Геннадіївною виконано: письмову консультацію тривалістю 0,5 години вартістю 500 грн; правовий аналіз документів тривалістю 1 година вартістю 1 500 грн; підготовку позовної заяви та попереднього розрахунку судових витрат тривалістю 2 години вартістю 3 000 грн; формування додатків до позову тривалістю 0,5 години вартістю 500 грн. Загальна тривалість робіт становить 4 години, загальна вартість - 5 500 грн 00 коп. Актом підтверджено фактичне надання цих послуг; свідоцтвом серії КС № 11628/10 підтверджено право Горобей Р.Г. на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до частин першої-третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За частинами третьою та четвертою цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

За змістом статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані відповідні витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін, а також інші обставини, що мають значення для справедливого розподілу судових витрат.

Отже, процесуальний закон передбачає застосування при визначенні суми, яка підлягає компенсації за рахунок іншої сторони, критеріїв дійсності та необхідності витрат, а також розумності, співмірності й пропорційності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц звернула увагу на необхідність при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Аналогічний підхід застосовується у практиці Європейського суду з прав людини: компенсації підлягають лише ті судові та інші витрати, щодо яких встановлено, що вони були фактичними, неминучими та обґрунтованими за розміром; відшкодовуються лише витрати, що мають розумний розмір (рішення у справах «East/West Alliance Limited проти України» та «Lavents проти Латвії»).

Дослідивши подані позивачем документи, суд враховує, що ця справа за характером спірних правовідносин та обсягом необхідної правової роботи не є складною: предметом спору є стягнення заборгованості за одним кредитним договором з одного відповідача; розрахунок містить одну суму основного боргу та проценти за двома передбаченими договором ставками; відповідач відзиву та заперечень не подавав. Наданий детальний опис не містить відомостей про участь адвоката у судових засіданнях, підготовку відповіді на відзив, додаткових письмових пояснень чи інших процесуальних документів після подання позову.

Із детального опису вбачається, що загальна тривалість заявлених робіт становила 4 години: письмова консультація 0,5 години, правовий аналіз 1 година, складання позовної заяви 2 години, формування додатків 0,5 години. При цьому консультація та правовий аналіз за своїм змістом є підготовчими етапами складання позовної заяви, а формування додатків має переважно технічний характер. Заявлена до компенсації сума 5 500 грн 00 коп. становить понад половину ціни позову 10 380 грн 00 коп., що за встановлених у цій справі обставин не відповідає критеріям пропорційності та розумності покладення таких витрат у повному обсязі на відповідача.

Водночас наведене не означає зміни чи зменшення погодженого між позивачем та адвокатом гонорару і не є втручанням суду в їх договірні відносини. Суд вирішує виключно питання про ту частину витрат позивача на професійну правничу допомогу, яка з урахуванням критеріїв процесуального закону може бути справедливо покладена на іншу сторону.

З урахуванням ціни позову, типового характеру спору, фактичного обсягу виконаної роботи, часу, зазначеного самим адвокатом у детальному описі, відсутності в цьому описі участі адвоката у судових засіданнях та підготовки додаткових процесуальних документів після подання позову, а також принципів пропорційності, співмірності й розумності судових витрат, суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп. Саме такий розмір у цій справі відповідає необхідному та розумному обсягу правничої допомоги, пов`язаної з підготовкою і поданням позову.

Керуючись статтями 11, 204, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 629, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 85486032 від 09 січня 2022 року в загальній сумі 10 380 (десять тисяч триста вісімдесят) грн 00 коп., з яких: 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту; 7 380 (сім тисяч триста вісімдесят) грн 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення; строк також може бути поновлений з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку, встановленому ЦПК України; у такому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, літера Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Решетов