Рішення № 138994222, 13.08.2026, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/284/26

Провадження №2/0198/311/26

13.08.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Довгопол О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в с-щі Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13.05.2025 між позивачем та відповідачкою укладено кредитний договір № 33718, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн, строком на 730 днів (до 13.05.2027), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «А-БАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних). Кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет.

Відповідачка своєчасно не сплатила нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за користування кредитом, яка станом на 12.03.2026 становить 35 000,00 грн, з яких: 30 000,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 13.05.2025 по 09.03.2026; 5 000,00 грн штраф за порушення умов кредитного договору

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» заборгованість у розмірі 35 000,00 грн за кредитним договором та стягнути судові витрати.

Згідно з автоматизованою системою документообігу справа 24.04.2026 розподілена та передана до розгляду судді Білинському М.В., який не вчинив жодної процесуальної дії.

20.05.2026 суддю Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області Білинського М.В. відсторонено від здійснення правосуддя.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судову справу передано для розгляду судді Гайдар І.О. на стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою судді Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області Гайдар І.О. від 26.06.2026 у справі відкрито провадження, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, однак надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

У зв`язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового розгляду за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції станом на дату укладення договору, далі Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

В силу ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).

При цьому, електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором, є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (ст. 3 Закону № 675-VIII).

Іншими словами, це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Судом встановлено, що 13.05.2025 ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису (з боку позикодавця) та електронного підпису одноразовим ідентифікатором (з боку позичальниці) уклала з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» кредитний договір № 33718, за умовами якого позичальниці надано кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн, строком на 730 днів (до 13.05.2027 року), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «А-БАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00 % річних).

Відповідачка зобов`язалася перед кредитодавцем своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування коштами в порядку, встановленому договором, а також виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором.

Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Оскільки частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, отже, акцептуючи пропозицію ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», ОСОБА_1 погодилася на запропоновані кредитором умови користування та порядок надання їй грошових коштів.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Визначаючи розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, суд з аналізу норм законодавства, умов кредитного договору та перевірки розрахунку заборгованості доходить таких висновків.

В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим має перед товариством заборгованість в розмірі 35 000,00 грн, яка за розрахунком позивача складається з такого: 30 000,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 13.05.2025 по 09.03.2026; 5 000,00 грн штраф за порушення умов кредитного договору.

Однак, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача кредитну заборгованість тільки в частині процентів за користування кредитом.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 5 000,00 гривень, то суд зазначає таке.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введений воєнний стан, який наразі триває, наведене положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинним і підлягає застосуванню. Посилання позивача на те, що звільнення від нарахування штрафу за пунктом 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону України № 3498-IX від 22.11.2023) поширюється лише на договори, укладені до 24.01.2024, суд відхиляє, оскільки зазначені зміни стосуються спеціальної норми цього Закону і не скасовують та не звужують дії загальної норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюється на всі кредитні (позикові) зобов`язання незалежно від дати укладення договору. За таких обставин в частині стягнення 5 000,00 гривень штрафу необхідно відмовити.

Також судом встановлено, що стороною позивача до винесення рішення по суті заявлені до стягнення з відповідачки витрати на правову допомогу та подано докази розміру понесених судових витрат на правничу допомогу.

Так, з матеріалів справи виходить, що правову допомогу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» відповідно до договору № 03/06/2024 від 03.06.2024 про надання правової допомоги здійснював адвокат Руденко Костянтин Васильович. Представництво та захист прав і законних інтересів клієнта, надання йому необхідної правової допомоги здійснювалось за винагороду в розмірі, встановленому по узгодженню сторін.

Актом № 103 від 26.01.2026 про надання правової допомоги та детальним описом виконаних робіт до договору № 03/06/2024 від 03.06.2024 про надання правової допомоги підтверджується, що адвокатом Руденком К.В. надано відповідні юридичні послуги на суму 10 000,00 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Проаналізувавши наведений в акті про надання правової допомоги обсяг виконаних робіт, а також подані у справі документи, суд доходить висновку, що відображена інформація щодо характеру, обсягу та рівня оплати виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не повною мірою відповідає критерію розумності та необхідності, є дещо завищеною.

Зокрема, суд відмічає, що справа не є справою значної складності, яка потребувала опрацювання різних галузей законодавства, представником позивача не проводилися власні розрахунки розміру кредитної заборгованості, судова практика у справах такої категорії є усталеною, тому підготовка позову не могла потребувати оцінки перспектив судового врегулювання спору.

З урахуванням наведеного вище та конкретних обставин справи, ступеня обґрунтованості та реальності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правничої допомоги, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, суд вважає необхідним обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу сумою 2 500,00 гривень.

При цьому суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

З огляду на задоволення позовних вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», вказані витрати необхідно стягнути з відповідачки ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, будь-яких заяв, клопотань про стягнення з відповідачки інших судових витрат позивачем не заявлено.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 30 000,00 гривень, що складає 85,7 % від загальної суми заявлених позивачем вимог, суд стягує з відповідачки на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» судовий збір у сумі 2 282,06 гривень.

Керуючись ст. ст. 205, 207, 512, 513, 516, 526, 610, 612, 625, 628, 638, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором № 33718 від 13.05.2025 у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за процентами за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, ЄДРПОУ 41466388) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, ЄДРПОУ 41466388) судовий збір у розмірі 2 282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві) гривні 06 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 14 серпня 2026 року.

Суддя І. О. Гайдар