Рішення № 138993462, 14.08.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1921/26

Провадження № 2/211/3330/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.,

при секретарі Бодрухіній Є.А.,

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ПозивачТовариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 22031000105777 від 11.01.2019 у сумі 22 097,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, з яких 13 095,34 грн. заборгованість по тілу кредиту; 1 387,66 грн. заборгованість по відсоткам, 7 614,00 грн. комісія. В обґрунтування вимог зазначено про укладення 11 січня 2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 кредитного договору №22031000105777, за умовами якого банком надано позичальникові грошові кошти зі сплатою процентів за користування ними. Первісний кредитор АТ «Банк Кредит Дніпро» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надавши позичальнику кредит в обумовленому розмірі, однак позичальник не виконала взяті на себе кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість. 15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу №15/12/2021, за умовами якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило на користь ТОВ «Цикл Фінанс» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 22031000105777 від 11.01.2019. Зважаючи на те, шо ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання взятих на себе умовами договору кредитних зобов`язань, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «Цикл Фінанс», як нового кредитора, позивач просить вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 09 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «Цикл Фінанс» у судове засідання не з`явився, згідно прохальної частини позовної заяви, представник ТОВ «Цикл Фінанс» Жабченко Т.М. просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, також представник позивача просила позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що дійсно має заборгованість за кредитним договором перед первісним кредитором АТ «Банк Кредит Дніпро», повідомлень про зміну кредитора не отримував, а тому проти стягнення з нього заборгованості за кредитним договором у розмірі 22097,00 грн., на користь ТОВ «Цикл Фінанс» та витрат на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн., заперечує та просить відмовити.

Суд вислухавши відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як установлено судом та підтверджується письмовими доказами, 11 січня 2019 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22031000105777, за умовами якого банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені договором, а також здійснити інші платежі за кредитом у встановлені договором строки та розмірах, та виконати свої зобов`язання за договором у повному обсязі.

За умовами п.1.2 договору, банк надав ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) на таких умовах: сума кредиту 18 000,00 грн.; строк кредитування 24 місяці, кінцева дата повернення кредиту 11 січня 2021 року; цільове призначення на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту 4.7% від суми кредиту; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у розмірі 0,001% річних на строкову заборгованість та в розмірі 58,0% річних на прострочену заборгованість.

Згідно з п.2.1 договору, платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів. Дата та розмір обов`язкових платежів зазначені в графіку платежів, що викладені в розділі 4 договору.

З умовами договору ОСОБА_1 погодився, власноруч його підписавши в простій письмовій формі. Відтак, після підписанням кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов`язання, а саме, повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачені кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 не в повному обсязі здійснював платежі по погашенню кредиту відповідно до графіку платежів та в межах строку дії договору кредит не повернув.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України ,предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином договір факторингу є одним з різновидів правочинів з відступлення права вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що 15 грудня 2021 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу №15/12/21, за умовами якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передає (відступає) фактору ТОВ «Цикл Фінанс» права вимоги до боржників, які виникли у банку внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до портфелю заборгованості.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 до ТОВ «Цикл Фінанс» від АТ «Банк Кредит Дніпро» перейшло право вимоги за кредитним договором № 22031000105777 від 11.01.2019, укладеним з ОСОБА_1 .

Отже, АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило право вимоги до відповідача на користь позивача ТОВ «Цикл Фінанс» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512, ст.513 ЦК України, що визначає правомірність звернення позивача до суду з вимогами до ОСОБА_1 як дійсним кредитором.

У частині першій статті 509 ЦК України зазначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зроблено висновок, що «припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

З матеріалів справи вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснено первісним кредитором у межах строку дії кредитного договору, розрахунок яких було здійснено на підставі боргу по тілу кредиту, що підтверджується наданим до суду розрахунком, який не спростований відповідачем, які і не спростовано відсутність його волевиявлення на погодження вказаної процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

Крім того, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування », у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування», залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування», передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування », .

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Указані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України «Про споживче кредитування », які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

При цьому розмір комісії не був прихованим та позичальник ознайомилася і погодилася з ним, підписуючи кредитний договір, та в подальшому не оспорювала його в судовому порядку.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним зобов`язанням перед ТОВ «Цикл Фінанс» за кредитним договором № 22031000105777 від 11.01.2019 становить в сумі 22 097,00 грн., з яких:

-13 095,34 грн. заборгованість по тілу кредиту;

-1 387,66 грн. заборгованість по відсоткам;

-7 614,00 грн. заборгованість по комісії.

Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав.

Щодо думки відповідача про не отримання ним повідомлення про зміну кредитора, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. ( постанова Верховного Суду України справа № 667/11010/14-ц, провадження № 61-10349св18)

Доказів належного виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_1 на користь первісного кредитора АТ «Банк Кредит Дніпро»матеріали справи не містять, а тому суд приходить до висновку щодо належності позивача у справі та стягнення боргу на його користь.

Відповідно до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Керуючись ст. ст. 512-514, 516 ЦК України та у зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов Кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в Кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «Цикл Фінанс», зазначивши інформацію про заборгованості по Кредитному договору та порядок її погашення. .

Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд приходить до висновку, що з нього необхідно стягнути на користь позивача грошові кошти за договором кредиту.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2 662,40 грн., сплачений ним при подачі позову, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Так, згідно договору про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25 серпня 2025 року, додаткової угоди № 22031000105777 від 26.01.2026 року до договору про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25 серпня 2025 року, акту № 22031000105777 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 26.01.2026 року, розмір послуг за надання правничої допомоги становить 3500, 00 грн.

За викладених вище обставин та приймаючи до уваги досліджені в судовому засіданні надані представником позивача письмові докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, наявності клопотання відповідача про заперечення щодо стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги, суд із врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, приходить до висновку про задоволення в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат, понесених останнім на оплату правничої допомоги в розмірі 1000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8), заборгованість за укладеним з АТ «Банк Кредит Дніпро» кредитним договором № 22031000105777 від 11.01.2019 в сумі 22 097 (двадцять дві тисячі дев`яносто сім) гривень 00 коп., з яких: 13 095 (тринадцять тисяч дев`яносто п`ять) гривень 34 коп. заборгованість по тілу кредиту; 1 387 (одна тисяча триста вісімдесят сім) гривень 66 коп. заборгованість по відсоткам; 7 614 (сім тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 00 коп. заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 1000 ( одна тисяча ) гривень 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко