Постанова № 138993354, 13.08.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/5112/26

Провадження № 3/209/822/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 серпня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Юрченко Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, що надійшов з Відділення поліції № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 184 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2026 року приблизно о 12:24 год., ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , повторно, протягом року після накладення адміністративного стягнення, ухилилась від виконання батьківських обов`язків щодо належного виховання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим ОСОБА_1 порушила ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.184 КУпАП.

В судове засідання, призначені на 13.08.2026 року, ОСОБА_1 до суду не з`явилась, належним чином та своєчасно сповіщена про час та місце судового засідання, що підтверджується довідками про доставку СМС-повідомлення. Також, про призначення судового засідання щодо ОСОБА_1 було відображено у списку справ призначених до розгляду на сайті Судової влади України, який є у вільному доступі громадян.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, враховуючи той факт, що судом було використано всі можливі засоби повідомлення особи, та те, що подальше відкладення справи призведе до необґрунтованого затягування її розгляду, дійшов висновку, що за таких обставин на підставі ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що дії ОСОБА_1 містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 України, та її провина у його вчиненні повністю доведена належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 168030 від 26.06.2026 року, який відповідає положенням ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; рапортом про реєстрацію в Єдиному обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 24.06.2026 року за № 8221, згідно з яким на лінію «102» надійшло повідомлення від медичних працівників 9-ї дитячої лікарні про доставлення малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ушкодженнями у вигляді забійної гематоми та саден тіла; малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ушкодженнями у вигляді рани нижньої губи, гематом та саден тіла; малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ушкодженнями у вигляді забійної гематоми та саден тіла. Діти госпіталізовані до неврологічного відділення; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких остання повідомляє, що 23.06.2026 року її син ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження від її іншого сина ОСОБА_4 , який штовхнув стіл разом з ОСОБА_5 . В той же день донці Лізі стало погано, після чого одразу зателефонувала до швидкої допомоги; копією постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.184 КУпАП, які узгоджуються зі встановленими судом обставинами вчиненого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989 р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 року та яка набула чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Досліджені та перевірені обставини адміністративного провадження поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини та обставини, які пом`якшують або обтяжують її відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для її виправлення і попередить нові правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/м.Кам`янське/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;банк отримувача: Казначейство України (EAП); рахунок отримувача (IBAN): UA618999980313070106000004573; код класифікації доходів бюджету: 21081100)).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Кам`янського.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови для виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя Я.О.Юрченко