Рішення № 138992733, 14.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

справа № 521/22121/25

провадження № 2/521/2385/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Леонова О.С.,

за участю секретаря судового засідання Должненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 47 040,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 5558733, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 12 000,00 грн. Договір був укладений в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у звязку з чим утворилась заборгованість. 28 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ, відповідно до якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача. Станом на день звернення до суду загальна сума заборгованості становить 47 040,00 грн, з яких: 12 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло кредиту) 33 840,00 грн прострочена заборгованість за відсотками; 1 200,00 грн прострочена заборгованість за комісією.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Заочним рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 02 лютого 2026 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 47 040,00 грн та понесені судові витрати.

У лютому 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки з 2020 року безперервно проходить військову службу та має статус учасника бойових дій. Вказував, що нарахування процентів, комісій та штрафних санкцій військовослужбовцям під час дії воєнного стану є незаконним.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до провадження.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 23 березня 2026 року заяву відповідача задоволено. Заочне рішення суду від 02 лютого 2026 року скасовано, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Заяви, клопотання сторін та стислий виклад їхніх позицій

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. 04 травня 2026 року подав до суду клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення рішення за наявними матеріалами не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 30 липня 2026 року надав до суду заяву, в якій заявлені позовні вимоги визнав частково, виключно в частині стягнення основної суми боргу (тіла кредиту) у розмірі 12 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог (щодо стягнення відсотків та комісії на загальну суму 35 040,00 грн) відповідач категорично заперечував, посилаючись на свій статус діючого військовослужбовця Збройних Сил України та учасника бойових дій, наголошуючи на законодавчих обмеженнях щодо нарахування штрафних санкцій, відсотків за користування кредитом та комісій військовослужбовцям в особливий період. Також відповідач просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 04 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 (позичальником) укладено Договір про споживчий кредит № 5558733.

Правочин укладено в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про споживче кредитування» та «Про електронну комерцію». Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою про ідентифікацію особи, паспортом споживчого кредиту та анкетою-заявою.

На виконання умов вказаного договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 12 000,00 грн шляхом безготівкового переказу на платіжну картку останнього, що підтверджується копією платіжного доручення.

28 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до зазначеного договору позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5558733 від 04 червня 2023 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за період з 04 червня 2023 року по 11 грудня 2025 року загальна сума боргу відповідача становить 47 040,00 грн, у тому числі: 12 000,00 грн прострочена заборгованість за основним боргом (тіло кредиту); 33 840,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 200,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

У грудні 2025 року позивач звернувся до суду з даним позовом, пред`явивши вимогу про дострокове стягнення всієї суми заборгованості.

Відповідач надав суду копію військового квитка курсанта військового навчального закладу за період 20202024 років, копію посвідчення офіцера щодо проходження військової служби з 2024 року по теперішній час, а також копію посвідчення учасника бойових дій.

30 липня 2026 року відповідач подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав частково у сумі 12 000,00 грн тіла кредиту, а щодо стягнення відсотків, комісії та витрат на правничу допомогу заперечив, посилаючись на свій статус військовослужбовця та норми спеціального законодавства.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у сфері договірних зобов`язань з приводу повернення кредитних коштів, сплати відсотків, комісії та застосування спеціальних гарантій соціального захисту військовослужбовців в умовах особливого періоду та воєнного стану.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 526, 530, 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання, а зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання грошового зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вирішуючи спір у частині нарахування та стягнення процентів і комісії за кредитним договором, суд керується пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває на час розгляду справи. Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні триває особливий період.

Щодо вимоги про стягнення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 12 000,00 грн, суд виходить із того, що обов`язок позичальника повернути отримані грошові кошти є базовим зобов`язанням, яке не скасовується дією спеціального законодавства. Відповідач отримав зазначену суму коштів, добровільно її не повернув і 30 липня 2026 року визнав позов у цій частині в повному обсязі. Оскільки визнання позову не суперечить чинному законодавству та не порушує права третіх осіб, позовна вимога про стягнення основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 12 000,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення відсотків у розмірі 33 840,00 грн та комісії у розмірі 1 200,00 грн, суд зазначає наступне.

Позивач стверджував, що нарахування вказаних сум здійснено на підставі положень кредитного договору та статей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України у зв`язку з порушенням позичальником умов графіку платежів.

Відповідач заперечував проти нарахування відсотків та комісії, посилаючись на наявність у нього статусу військовослужбовця Збройних Сил України та учасника бойових дій.

Суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24), згідно з якими сама по собі наявність у особи статусу учасника бойових дій та надання довідки або посвідчення відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не є безумовною підставою для звільнення позичальника від нарахування процентів та штрафних санкцій за кредитним договором, оскільки цей закон відповідних кредитних пільг не передбачає.

У зазначеній постанові Верховний Суд роз`яснив, що право на звільнення від сплати процентів і штрафних санкцій виникає виключно за наявності документів, що підтверджують проходження військової служби відповідною категорією військовослужбовців у встановленому законом порядку. Документами, що належним чином підтверджують проходження військової служби, є службові відмітки у військовому квитку, посвідчення офіцера або довідки військових частин/органів військового управління про проходження служби.

На відміну від фактичних обставин справи № 426/4264/19, де позичальник надав виключно довідку органу соціального захисту про облік за категорією УБД і не підтвердив безпосереднє проходження військової служби, ОСОБА_1 надав суду належні, допустимі та достовірні письмові докази дійсного проходження військової служби: копію військового квитка з відмітками про навчання та військову службу з 2020 по 2024 рік, а також копію посвідчення офіцера про проходження військової служби у Збройних Силах України з 2024 року по теперішній час.

Враховуючи, що відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, який проходить військову службу під час дії особливого періоду та воєнного стану, на нього безпосередньо поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Норма пункту 15 статті 14 зазначеного Закону має імперативний характер, встановлює пряму законодавчу заборону нараховувати проценти за користування кредитом та штрафні санкції військовослужбовцям і має пріоритет над загальними нормами зобов`язального права та положеннями договору.

З огляду на це суд відхиляє аргументи позивача щодо обов`язку відповідача сплачувати проценти на підставі статей 629, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України та умов кредитного договору від 04 червня 2023 року. Зазначені норми цивільного законодавства та відповідні пункти договору судом не застосовуються, оскільки вони суперечать спеціальній заборонній нормі пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Оскільки комісія за видачу кредиту та обслуговування заборгованості в сумі 1 200,00 грн є складовою загальної плати за користування кредитом і додатковим фінансовим навантаженням на позичальника за невиконання зобов`язання, її стягнення за наявності законодавчої заборони щодо нарахування плати за кредитом військовослужбовцям в особливий період є неправомірним.

Крім того, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (підтверджений також у постанові від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19), відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом про дострокове стягнення кредиту.

У зв`язку з наведеним, суд відхиляє наданий позивачем розрахунок заборгованості та виписку з особового рахунку в частині нарахування 33 840,00 грн процентів та 1 200,00 грн комісії як такі, що здійснені всупереч імперативним приписам закону.

Таким чином, права позивача були порушені відповідачем виключно в частині несвоєчасного повернення основної суми кредиту в розмірі 12 000,00 грн, що підлягає захисту шляхом стягнення зазначеної суми. У задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків та комісії на загальну суму 35 040,00 грн слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено до стягнення загальну суму боргу у розмірі 47 040,00 грн. Позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 12 000,00 грн, що становить 25,51 % від заявленої ціни позову (12 000,00 грн / 47 040,00 грн * 100 %).

Позивачем документально підтверджено понесення витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 000,00 грн.

З урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог (25,51 %), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 617,95 грн (2 422,40 грн * 25,51 %) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 040,80 грн (8 000,00 грн * 25,51 %). Решта понесених судових витрат покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 13, 15, 16, 202, 204, 207, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 627, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354, 453-1 ЦПК України, Хаджибейський районний суд м. Одеси,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 5558733 від 04 червня 2023 року в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з суми основного боргу (тіла кредиту).

У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом та комісією на загальну суму 35 040 (тридцять п`ять тисяч сорок) гривень 00 копійок відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: витрати по сплаті судового збору в розмірі 617 (шістсот сімнадцять) гривень 95 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ЄДРПОУ): 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28; банківські реквізити: IBAN: НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 14 серпня 2026 року.

Суддя О.С. Леонов

14.08.26