Рішення № 138991750, 14.08.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/547/26

2/680/547/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за трьома кредитними договорами.

Позовна заява мотивована тим, що 18 жовтня 2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») в електронній формі був укладений кредитний договір № 104094977, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит, шляхом перерахування на реквізити платіжної карти.

24 квітня 2026 року відповідно до договору факторингу № 24042026 право вимоги за договором № 104094977 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на загальну суму 26 915,96 грн.

Крім того відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») в електронній формі було укладено договір позики № 45481513. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 отримала кредит, шляхом перерахування на реквізити платіжної карти та зобов`язалася сплатити відсотки за користування грошовими коштами, а також комісію за надання кредиту.

23 квітня 2026 року відповідно до договору факторингу № 23/04/26 право вимоги за договором № 45481513 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на загальну суму 13 673,44 грн.

Крім того 11 грудня 2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (далі ТОВ «Сіроко Фінанс») в електронній формі був укладений договір позики № 7611212, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит, шляхом перерахування на реквізити платіжної карти, зобов`язалася сплатити відсотки за користування грошовими коштами та комісію.

27 квітня 2026 року відповідно до договору факторингу № 27042026 право вимоги за договором № 7611212 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на загальну суму 15 900 грн.

Відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитними договорами ні на рахунки первісних кредиторів, ні на рахунки позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ».

З урахуванням викладеного, позивач як правонаступник боргових зобов`язань відповідача за кредитними договорами, просив стягнути з відповідача зазначену вище заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 56 489,40 грн та судові витрати.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» серед іншого в позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. До суду повернувся конверт із позначкою «адресат відсутній».

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 14 серпня 2026 року постановив ухвалу.

Процесуальні дії у справі

15 липня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

29 липня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

18 жовтня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №104094977 (далі Договір №1), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 387781 (18.10.2025 o 18:20), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором (пункт 1.1 Договору №1) (арк. спр. 9-14).

Сума кредиту (загальний розмір) становить 10 000 гривень. Кредит надається загальним строком на 360 днів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін повернення кредиту - 13 жовтня 2026 року (п.п. 1.2, 1.3, 1.4 Договору №1).

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 35 373,20 грн. Денна процентна ставка складає 0,98% (п. 1.5 Договору №1).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 90,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. (п. 1.5.3 Договору №1).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п. 1.5.4 Договору №1).

Нараховані згідно з п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 16843,20 грн.

Комісія за надання кредиту: 2 250 грн, яка нараховується за ставкою 22,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1 Договору №1).

Комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 16 280 грн, що нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору (п. 1.5.2 Договору №1) .

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору №1).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (арк. спр. 17-19).

Графіком платежів за договором (додаток №1) доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, встановлено графік (дати) платежів (арк. спр. 15).

Згідно з даними платіжного доручення від 18 жовтня 2025 року ТОВ «Мілоан» перерахувало 18 жовтня 2025 року ОСОБА_1 на платіжну карту № НОМЕР_1 кошти у сумі 10 000 гривень відповідно до договору № 104094977 (арк. спр. 21).

24 квітня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24042026, відповідно до умов якого від ТОВ «Мілоан» до ТОВ ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №104094977 на загальну суму 26 915,96 грн, що підтверджується договором, актом прийому-передачі реєстру боржників, платіжною інструкцією, витягом з реєстру боржників (арк.спр.24-29, 30,31,32).

29 листопада 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45481513 (далі - Договір №2), який останньою підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «38571», за яким позикодавець зобов`язується передати позичальнику грошові кошти на погоджених умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути суму грошових коштів та сплатити проценти, комісію за надання кредиту (п. 2.1 Договору №2) (арк. спр.39-46).

Відповідно до умов Договору Товариство надало відповідачу кредит у розмірі 11 000 гривень; строк кредиту (строк договору) - 30 днів; процентна ставка (фіксована) становить 0,349 % в день; дата надання кредиту 29 листопада 2025 року; дата повернення позики (останній день) 28 листопада 2025 року; денна процентна ставка/день 0,882 % в день; процентна ставка за надстрокове користування кредитом (її частиною) за день - 4 % в день; пеня 4%, комісія за надання позики від суми наданої позики 16% (що у грошовому виразі складає 1 760,00 грн), орієнтовна загальна вартість кредиту 13 911,70 гривень (п. 2.2 Договору №2).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №45481513 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 49).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (арк. спр. 49-50).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №45481513 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 46 на звороті).

ТОВ «Европейська платіжна система» повідомило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про перерахування 29 листопада 2025 року на платіжну карту № НОМЕР_2 коштів у сумі 11 000 гривень (арк. спр. 51).

23 квітня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №23/04/26, відповідно до умов якого від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №45481513 на загальну суму 13 673,44 грн, що підтверджується договором, актом прийому-передачі реєстру боржників, платіжною інструкцією, витягом з реєстру боржників (арк.спр.56-60, 61,62,63).

11 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7611212 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) (далі - Договір №3), який останньою підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «S447Rc», за яким позикодавець зобов`язується передати позичальнику грошові кошти на погоджених умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути таку саму ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити проценти, комісію від суми позики (п. 1 Договору №3) (арк. спр. 69-72).

Відповідно до умов Договору Товариство надало відповідачу позику у розмірі 5 000 гривень; строк позики (строк договору) - 30 днів; процентна ставка (фіксована) становить 0,01 % в день; комісія за надання позики від суми наданої позики 17,71% (що у грошовому виразі складає 885,50 грн); дата надання позики 11 грудня 2025 року; дата повернення позики 09 січня 2026 року; денна процентна ставка/день 0,60 % в день; процентна ставка за надстрокове користування позикою за день - 5 % в день; пеня 5%; орієнтовна загальна вартість кредиту 5 900 гривень (п. 2.2 Договору №3).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №7611212 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 72).

Згідно даних квитанції про виплату від 11 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» перерахувало 11 грудня 2025 року ОСОБА_1 на платіжну карту№ НОМЕР_3 кошти у сумі 5 000 гривень (арк. спр. 73).

27 квітня 2026 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27042026, відповідно до умов якого від ТОВ «Сіроко Фінанс» до ТОВ ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7611212 на загальну суму 15 900 грн, що підтверджується договором, актом прийому-передачі реєстру боржників №1, платіжною інструкцією, витягом з реєстру боржників №1 (арк.спр.78-82,83,84, 85).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Досліджені судом докази, зокрема витяги з ЄДРЮО, статути, свідоцтва про реєстрацію фінансової установи підтверджують, що ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Сіроко Фінанс», за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори факторингу на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Також наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та відповідачем не оспорюється факт переходу права грошової вимоги відпервісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договорами №1, №2, №3 укладеними між ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд установив, що кредитні кошти відповідач отримала на споживчі цілі у зв`язку із чим на правовідносини, які виникли між сторонами поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Суд установив, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №104094977 від 18 жовтня 2025 року (договір № 1 ); між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45481513 від 29 листопада 2025 року (договір № 2); між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладеного договір позики № 7611212 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 11 грудня 2025 року (договір № 3).

Вказані договори укладені в електронній формі, які підписані за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який є вбудованим в електронні договори, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (ч. 1 ст.207 ЦК України).

Відповідно до умов Договору №1 ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кошти в сумі 10 000 гривень; відповідно до умов Договору №2 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу коштів у сумі 11 000 грн; відповідно до умов Договору №3 ТОВ «Сіроко Фінанс» надало відповідачу коштів у сумі 5 000 грн.

Кредитні кошти за Договорами були перераховані відповідачу, що підтверджено платіжним дорученням від 18 жовтня 2025 року, повідомленням ТОВ «Европейська платіжна система», квитанцією про виплату від 11 грудня 2025 року.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від первісних кредиторів суд вважає доведеним, відповідачем вказана обставина не спростована.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаними договорами.

Щодо заборгованості за кредитним договором №1, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №1 у загальному розмірі 26915,96 грн, з яких: 9 980 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 275,96 грн сума заборгованості процентами, 6 660 грн сума заборгованості комісією за обслуговування кредиту, 4 000 грн сума заборгованості за неустойкою.

Комісія за надання кредиту в розмірі 2 250 грн визначена умовами договору (п.1.5.1 Договору №1) та не суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування», оскільки сам факт укладення між сторонами договору свідчить про його підготовку, організацію, яка очевидно пов`язана з його юридичним оформленням та як наслідок надання фінансової послуги (кредиту).

Водночас вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредитому розмірі 6 660 грн, задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Пунктом 1.5.2 Договору №1 визначено, що позичальник сплачує комісію за обслуговування кредиту за ставкою 7,40 % від суми кредиту, у періоди визначені Графіком платежів (додаток №1 до договору).

Між сторонами договору №1 шляхом підписання додатку №1 узгоджено графік платежів, яким визначено два види комісії: 1) одноразова комісія за надання кредиту в розмірі 2 250 грн, 2) комісії за обслуговування кредитом у розмірі 740 грн, кожні 15 днів протягом 360 днів (арк. спр.15).

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» наведено перелік типових умов, які вважаються несправедливими в розумінні законодавства про захист прав споживачів.

Частиною четвертою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність ( ч. 6 ст. 3 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У Постанові ОП КЦС ВС від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 Об`єднана палата дійшла до висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналізовані умови кредитного договору свідчать про системність платежів за комісію за управління (обслуговування) кредиту (кожні 15 днів протягом строку кредитування), проте позивач не надав доказів реального надання і переліку конкретних послуг фактично наданих споживачу, необхідності їх надання в розумінні Договору №1 та статей 8, 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того комісія за своєю правовою природою хоч і відноситься до загальних витрат за споживчим кредитом, однак за своєю суттю вона не може підміняти проценти, які є фактично платою за користування кредитом, яка сплачується позичальником на користь кредитора та які за загальним правилом носять періодичний (сталий характер).

Враховуючи вищевикладені мотиви, суд вважає, що нарахування комісії за обслуговування кредитом у розмірі 6 660 грн є безпідставним та порушує ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Також суд вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення заборгованості за неустойкою у розмірі 4000 грн.

Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно з якими: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Оскільки кредитний договір укладений в період дії воєнного стану до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому 4000 грн неустойки підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредитом та процентами за користування кредитом, суд виходить із наступного.

Сторони Договору №1 узгодили два види процентної ставки: 90% річних від суми кредиту, що складає 0,24657% денних протягом першого розрахункового періоду, тобто з 18 жовтня 2025 року до 17 листопада 2025 року; 180% річних від суми кредиту, що складає 0,49315% денних, починаючи з другого розрахункового періоду, тобто з 18 листопада 2025 року до закінчення строку кредитування.

Відповідно до даних розрахунку заборгованості станом на 14.12.2025 розмір боргу становив: 10 000 грн тіло кредиту, 1 330,29 грн проценти.

14.12.2025 відповідач здійснила платежі на загальну суму 2 489,80 грн, з яких: сплата штрафу 1000 грн, сплата процентів по кредиту 739,80 грн, сплата нестандартної комісії за обслуговування кредиту 740 грн, сплата тіла кредиту 10 грн.

Оскільки суд визнав безпідставним та незаконним нарахуванням кредитодавцем штрафу та комісії за обслуговування кредиту, ці кошти необхідно зарахувати в рахунок погашення процентів за користування кредитом та тіла кредиту. Таким чином відповідач повністю сплатила проценти за користування кредитом станом на 14.12.2025 у розмірі 1 330,29 грн, а залишок сплачених коштів за штрафом та комісією у сумі 1 149,51 грн (2 489,80-1 330,29) необхідно зарахувати в рахунок сплати тіла кредиту.

Отже, станом на 15.12.2025 тіло кредиту становило 8 840,49 грн (10 000 -10- 1 149,51 = 8 840,49).

За період з 15.12.2025 18.12.2025 нараховані проценти за користування кредитом становили 174,39 грн (8 840,49 (тіло кредиту) х 4 днів х 0,49315%).

19.12.2025 відповідач здійснила платежі на загальну суму 1 489,05 грн, з яких: сплата процентів по кредиту 739,05 грн, сплата нестандартної комісії за обслуговування кредиту 740 грн , сплата тіла кредиту 10 грн, тим самим повністю сплатила проценти станом на 19.05.2025 у розмірі 174,39 грн, відтак залишок сплачених коштів у сумі 1 314,66 грн (1 489,05 -174,39 = 1 314,66) необхідно зарахувати в тіло кредиту.

Отже, станом на 20.12.2025 тіло кредиту становило 7 525,83 грн (8 840,49 -1314,66= 7 525,83).

Після 19.12.2025 відповідач припинила здійснювати платежі з метою погашення заборгованості.

За період з 20.12.2025 24.04.2026 (межі позовних вимог) нараховані проценти за користування кредитом становлять 4 676,32 грн (7 525,83 (тіло кредиту) х 126 днів х 0,49315%).

Відтак загальний розмір простроченої заборгованості за договором №1 становить 12 202,15 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 525,83 грн, заборгованість за процентами - 4 676,32 грн.

Щодо заборгованості за кредитним договором №2, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45481513 від 29 листопада 2025 року в розмірі 13 673, 44 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 5 358,18 грн, заборгованість за відсотками - 1 151,70 грн, заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом 5 403,56 грн, комісія за надання кредиту 1 760 грн.

Суд установив, що за умовами Договору №2 відповідачу був наданий кредит у розмірі 11 000 грн, строком на 30 днів (до 28 грудня 2025 року), за користуванням яким відповідач сплачує проценти у розмірі 0,349% денних, у загальному розмірі 1 151,70 грн (11 000 х 0,349% х 30), та комісію за надання кредиту, яка становить 1 760 грн.

Однак позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами та за понадстрокове користування кредитом у загальному розмірі 6 555,26 гривень (1 151,70 +5 403,56 =6 555,26), тобто як за період строку позики, так і після закінчення цього строку.

Доказів пролонгації строку Договору №2, відповідно до умов розділу 7, суду не надано.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позиковими коштами припиняється після спливу визначеного цим договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12), від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц), від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16), від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Відтак нарахування відсотків поза межами строку кредитування, тобто після 28 грудня 2025 року, не відповідає закону.

З дослідженого судом розрахунку заборгованості (арк. спр.53-55) встановлено, що відповідач 01 січня 2026 року, тобто після закінчення строку кредитування здійснила чотири платежі на загальну суму 5 641,82 грн на погашення заборгованості.

Отже, прострочена заборгованість відповідача за договором №2 становить 8 269,88 грн (11 000 грн (тіло кредиту) + 1 151,70 грн (проценти) + 1 760 грн (комісія) - 5 641,82 грн (сплачені кошти) = 8 269,88 грн).

Виходячи із викладеного, суд відхиляє наданий позивачем розрахунок заборгованості, згідно з яким заборгованість відповідача за Договором №2 складає 13 673, 44 грн, оскільки такий проведений без урахування умов договору, а також всупереч вимог закону.

Щодо заборгованості за кредитним договором №3, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №7611212 від 11 грудня 2025 року в розмірі 15 900 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 5 000 грн, заборгованість за процентами - 14,50 грн, заборгованість за пенею 10 000 грн, заборгованість за комісією 885,50 грн.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено в межах строку кредитування, з другого дня користування кредитом, за погодженою процентною ставкою 0,01% у загальному розмірі 14,50 грн (5 000х 0,01% х 29).

Підстави для стягнення з відповідача пені за договором №3 у розмірі 10 000 грн, у силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, - відсутні.

Отже, прострочена заборгованість відповідача за договором №3 становить 5 900 грн (5 000 грн (тіло кредиту) +14,50 грн (проценти) +885,50 (комісія).

Виходячи із викладеного, суд відхиляє наданий позивачем розрахунок заборгованості, згідно з яким заборгованість відповідача за Договором №3 складає 15 900 грн.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки в ході судового розгляду справи об`єктивно, на підставі наданих позивачем доказів, встановлено укладення відповідачем договорів, отримання нею коштів, а також неналежне виконання останньою умов договорів, існування заборгованості за договорами №1, №2, №3 у загальному розмірі 26 372,03 грн.

Розмір заборгованості за кредитними договорами відповідач не спростувала, власного контррозрахунку чи доказів про належне виконання умов договорів не надала.

Розподіл судових витрат

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (56 489,40 грн) та часткового задоволення позову (26 372,03 х 100 : 56 489,40 = 46,68%), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 242,81 грн (3 328 х 0,8=2 662,40 х 46,68%=1 242,81).

Підстав для стягнення з відповідача витрат пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів, у розмірі 1 664 грн, про які вказує позивач у позовній заяві суд не знаходить, оскільки такі заходити в межах даної цивільної справи не вчинялись.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:

-за договором про споживчий кредит №104094977 в розмірі 12 202,15 грн;

-за договором надання коштів у кредит №45481513 у розмірі 8 269,88 грн;

-за договором позики № 7611212 у розмірі 5 900 грн,

а всього 26 372 (двадцять шість тисяч триста сімдесят дві) гривні 03 коп.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 242 (одну тисячу двісті сорок дві) гривні 81 коп. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ - 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Суддя А. О. Олійник