Ухвала суду № 138991728, 14.08.2026, Летичівський районний суд Хмельницької області

Справа №678/729/26

Провадження №2-678-440/26

УХВАЛА

14 серпня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Цибульського Д.В.,

при секретарі судового засідання Повх А.А.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ТОВ «Летичів Агро» - адвоката Беспалової М.В.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Летичів справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Летичів Агро» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за час прострочення остаточного розрахунку,

встановив:

11.05.2026 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 від 04.05.2026 року до ТОВ «Летичів Агро» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

03.08.2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло письмове клопотання позивача ОСОБА_1 від 02.08.2026 року про витребування доказів, в якому серед іншого позивач просить суд вжити заходів забезпечення доказів шляхом покладення на ТОВ «Летичів Агро» обов`язку забезпечити збереження в незмінному вигляді (заборонити видалення, знеособлення, архівування з втратою метаданих, перезапис та будь-яке інше модифікування) електронних даних інформаційних систем «AgriChain» та «1С», у тому числі журналів подій, лог-файлів, метаданих і телематичних (GPS) даних, за період з 01.01.2025 року по 27.02.2026 року включно до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

14.08.2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло письмове заперечення на клопотання представника відповідача ТОВ «Летичів Агро» - керівника Півня К.С. від 13.08.2026 року в якому він просить суд відмовити у задоволенні клопотання (заяви) позивача ОСОБА_1 від 02.08.2026 року з підстав його безпідставності, затягування розгляду справи та з інших підстав викладених у ньому.

У підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подане ним клопотання (заяву) від 02.08.2026 року в частині щодо вжиття заходів забезпечення доказів підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Летичів Агро» - адвокат Беспалова М.В. заперечує щодо задоволення клопотання (заяви) ОСОБА_1 від 02.08.2026 року в частині щодо вжиття заходів забезпечення доказів та просить суд відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши думку та пояснення учасників підготовчого судового засідання, ззнайомившись з поданою заявою (клопотанням) про забезпечення доказів, приходить до висновку, що заява про забезпечення доказів підлягає поверненню позивачу, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів, відповідно до положень ч.2 ст.116 ЦПК України, є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.117 ЦПК України, заява про забезпечення доказів повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Такий правовий висновок щодо застосування положень ст.116 ЦПК України, зазначений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2020 року у справі №367/6751/18-ц (провадження №61-23322св19).

Проте, в порушення вимог ЦПК України, позивачем у своїй заяві про забезпечення доказів не наведено жодного об`єктивного факту на підтвердження необхідності забезпечення доказів.

Відповідно до положень ст.117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні та обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів згодом або засіб доказування може бути втрачений.

Процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд (суддя) розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність, тощо).

Крім того, основною складовою обґрунтованості заяви про забезпечення доказів є необхідна доведеність обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому.

Також, ч.3 ст.117 ЦПК України визначено, що за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду фізичною особою заяви про забезпечення доказів або позову судовий збір підлягає сплаті у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний час ця сума складає - 665,60 грн.).

Проте, на виконання вимог ч.3 ст.117 ЦПК України, до заяви про забезпечення доказів не долучено квитанцію про оплату судового збору. Також, до заяви про забезпечення доказів не подано доказів на підставі яких заявник звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.4 ст.117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її позивачу, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, позивачем при поданні заяви про забезпечення доказів не тільки не сплачено судовий збір, але і у поданій заяві не зазначено обґрунтування необхідності забезпечення доказів, що свідчить про те, що заява подана без додержання вимог ст.117 ЦПК України.

За таких обставинах, заяву слід повернути позивачу, як таку, що не відповідає вимогам ст.117 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.117, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів, - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду безпосередньо або через Летичівський районний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 14 серпня 2026 року.

Суддя: Д.В.Цибульський