Рішення № 138991325, 14.08.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/9214/25

2/465/1984/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

14.08.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,

секретаря судового засідання Титикайла І.Ю.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського (Західного) міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в :

позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського (Західного) міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна квартири АДРЕСА_1 .

Позов мотивує тим, що 29 листопада 2007 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нею придбано у власність квартиру АДРЕСА_1 у продавців: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 25 грудня 2007 року прийнято рішення про державну реєстрацію та внесено запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 18146515. Водночас за відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з`ясувалось, що на її квартиру зареєстровано обтяження-заборону на нерухоме майно, з яким вона категорично не погоджується, адже арешт накладено на належне їй нерухоме майно у межах цивільної справи, де вона стороною чи учасником не була. Як судова справа, так і виконавче провадження стосувались попередніх власників, до яких жодного відношення не мала. Майнові претензії сторін чи інших осіб до неї відсутні, за відкритими та доступними відомостями її не внесено до Єдиного реєстру боржників. Наявність зареєстрованого обтяження перешкоджає їй у повній мірі розпоряджатися своїм майном. У зв`язку із знищенням виконавчого провадження в інший спосіб, окрім зняття арешту з майна в судовому порядку, захистити порушене право неможливо.

Ухвалою судді від 04 листопада 2025 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка у судовому засіданні вимоги заяви підтримала, щодо заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідачі в судове засідання, повторно, не з`явилися, хоча й належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення таких.

Відповідачі відзиву на позовну заяву, а також будь-яких інших клопотань до суду не подавали.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоча й належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого.

Враховуючи повторну неявку відповідачів у судове засідання та відсутність заперечень позивачки щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12, 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що Ухвалою Франківського районного суду м. Львова Кузем В.Я від 27.12.2007 у справі № 2-5719\07 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна, вжито заходи забезпечення позову, а саме: заборонено проводити жодні дії щодо відчуження та зміни правового статусу квартири АДРЕСА_2 .

Ухвалою Ухвалою Франківського районного суду м. Львова Кузем В.Я від від 23.01.2008 року постановлено ухвалу про внесення виправлень у рішення, а саме: внести виправлення в ухвалу про забезпечення позову від 27.12.2007р, вірно зазначивши адресу: АДРЕСА_2 .

На виконання ухвали суду державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у виконавчому провадженні № 7064155 14 квітня 2008 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт та заборонено відчужувати квартиру АДРЕСА_1 .

У Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний запис за реєстраційним номером обтяження 702219, підстава обтяження: ухвала, 2-5719, 27.12.2007, місцевий Франківський суд м.Львова, Франківський ВДВС, об`єктом обтяження: квартира АДРЕСА_1 .

Листом Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 18 вересня 2025 року повідомлено, що виконавче провадження № 7064155 знищено.

Судом з`ясовано, що позивачкою на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 29 листопада 2007 року (до вжиття заходів забезпечення позову та накладення арешту) придбано у власність квартиру АДРЕСА_1 у продавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 25 грудня 2007 року прийнято рішення про державну реєстрацію та внесено запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 18146515.

Вирішуючи вимоги позивачки як власниці квартири про зняття арешту (заборони) на нерухоме майно, суд враховує наступне.

Як регламентовано ст.ст.316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

У частині першій ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594 св 21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109 св 22).

Досліджуючи письмові докази у справі, достеменно встановлено, що заходи забезпечення позову вжито у цивільній справі № 2-5719/07, де позивач стороною чи учасником не була, жодного відношення до спору не мала, адже придбала майно в осіб, які були відповідачами у справі № 2-5719/07, до накладення арешту. Майнові претензії сторін чи інших осіб до позивача відсутні, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру боржників.

Існування безпідставного обтяження протягом значного періоду часу - більше 17 років на нерухоме майно за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача без будь-яких правових підстав унеможливлює реалізацію у повній мірі своїх прав як власника нерухомого майна, неможливості позивача захистити своє право у позасудовому порядку, суд уважає необхідним задоволити вимоги позивача, які ним переконливо доведені та підтверджені достатніми доказами. Зняття арешту є ефективним способом захисту порушеного цивільного права. Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно є невиправданим втручанням у право на мирне володіння своїм майном. Саме такої позиції притримується Верховний Суд у постановах від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц.

До того ж Верховний Суд у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 207/3013/20 виснував наступне: якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується виключно вимога про зняття арешту з майна.

За відсутності відзиву суд вирішив справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України), адже відповідачі не реалізували своє гарантоване право на подання відзиву, заперечень щодо позовних вимог про зняття арешту (заборони) на нерухоме майно не висловили та доказів, які б досліджувалися судом, не надали.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського (Західного) міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. (по 403,73 грн з кожного відповідача).

Керуючись ст. ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 280, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського (Західного) міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт (заборону) на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 .

Стягнути в рівних частинах із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211, 20грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Франківськи й відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського (Західного) міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 35009269, м. Львів, вул. Конотопська, 6/8.

Суддя Дзеньдзюра С.М.