Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер: 448/441/26
Провадження № 2/448/480/26
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
03.08.2026 місто Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання Луцак Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, індекс 01133) до
відповідача ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи не з`явилися,
встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача
1. Представник позивача ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.
2. В обґрунтування заявленого позову ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» покликалося на те, що 08.02.2024 року між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1345-5582.
3. Вказує, що згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 29500 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів, знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту.
4. Вказує, що усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідач здійнив часткову оплату в рохунок погашення заборгованості за кредитним договором №1345-5582 від 08.02.2024, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором.
5. Зазначає, що ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Покликається на те, що всупереч умовам кредитного договору, та нормам Закону України "Про споживче кредитування" та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов`язання, не повернув в повному обсязі кредитні кошти позивачу, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.
6. Як наслідок, вказує, що станом на 13.02.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача складає 127 950 грн. 29 коп., що складається з заборгованості за кредитом 27716 грн. 65 коп., заборгованості за нарахованими процентами 100233 грн. 64 коп.
7. З огляду на наведене, з урахування програми лояльності просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1345-5582 від 08.02.2024 у розмірі 120317 грн. 15 коп., з яких: 27716 грн. 65 коп - заборгованість за кредитом, 92600 грн. 50 коп - заборгованість за нарахованими процентами, а також просить стягнути з відповідача судові витрати.
8. Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не надав.
04.05.2026 відповідач ОСОБА_1 подав письмові пояснення у справі, в яких він заперечує проти позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Зокрема, не погоджується з доданим розрахунком заборгованості та його нарахуваннями. Зазначає, що пунктом 4.4 Договору базовий період складає 14 (чотирнадцять) календарних днів. Пунктом 4.6 відсоткова ставка встановлена у розмірі 1,5% в день. Вважає, що після закінчення строку дії кредитного договору 22.02.2024 року у позикодавця були відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Зазначає, що розмір відсотків за споживчим кредитом в Україні регулюється законодавством: максимальна денна ставка обмежена 1% на день (або 365% річних) від суми кредиту, що діє для МФО та банків. П. 5 ч 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», передбачає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, однак позивачем нараховувались проценти в більшому розмірі. Вважає, що загальний розмір заборгованості за процентами повинен складати - 4130 грн. (тіло боргу 29 500 грн. 1 % = 295 грн, 295 х 14 днів 4130 грн).
Сума яка зазначена позивачем в розмірі 92 600,50 гривень відсотків за користування кредитом є вкрай завищена і не співрозмірна з тілом кредитупозивачем. Також заперечує проти стягнутої позивачем комісії, вважає умову даного договору нікчемною, стягнута позивачем комісію в розмірі 4 425 тис. грн. 00 грн. має бути перерахована в рахунок погашення боргу, адже вона стягнута безпідставно. Також додає, що у матеріалах цивільної справи відсутні первинні касові документи, які б підтверджували надання коштів по кредитному договорі № 1345-5582 від 08.02.2024 року.Квитанція від «LiqРАУ» не містить обов`язкових реквізитів . Також, відсутня будь-яка інформація про отримувача.
Також вважає, що позивачем не доведено укладення кредитного договору, оскільки кредитний договір, підписувався за допомогою одноразового ідентифікатора С6996, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий - 067-799-19-59, однак, такий фінансовий номер не належить йому. Позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Позивачем не надано доказів верифікації відповідача за допомогою технології BankID, про яку він зазначає у тексті позовної заяви. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, або входу в особистий кабінет та направлення будь-яких повідомлень (sms).
З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні позовної заяви.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи
9. Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданому позові просить слухання справи здійснювати без участі представника позивача.
10. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.
Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без його участі.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
11. Ухвалою суду від 11.03.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
12. Ухвалою суду від 29.06.2026 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
ІV. Фактичні обставини встановлені Судом
13. Судом встановлено, що 08.02.2024 року між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1345-5582.
14. ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор С6996 для підписання кредитного договору №1345-5582 від 08.02.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
15. Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 29500 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів, знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту.
16. 08.02.2025 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 29500 грн. шляхом безготівкового переказу грошової суми на його банківський рахунок, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів на карту НОМЕР_1 через систему платежів LiqPay.
17. Відповідачем ОСОБА_1 були здійснені заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на загальну суму 27182,85 грн.
18. Згідно з розрахунком заборгованості станом на 13.02.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача складає 127 950 грн. 29 коп., що складається з заборгованості за кредитом 27716 грн. 65 коп., заборгованості за нарахованими процентами 100233 грн. 64 коп
V. Застосоване Судом законодавство
19. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
20. Згідно з ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
21. Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.
22. Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
23. Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
24. Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
25. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).
26. Відповідно до ст. 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
27. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції
Так, Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
28. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
29. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 статті 11 Закону).
30. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 статті 11 вказаного Закону).
31. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 статті 11 Закону № 675-VIII.
32. Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно дост.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
33. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
34. Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
35. Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
36. Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
37. Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) та Заявка, яка є частиною кредитного договору.
38. За нормою ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
39. Згідно ст. ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
40. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
41. Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.
VI. Висновки Суду
Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту
42. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
43.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
44. Встановлено, що ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 29500,00 грн. Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.
45.Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 .
46.Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
47. Як встановлено в ході судового розгляду кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, з зазначенням особистих даних відповідача, а саме адреси проживання, його паспортних даних.
48. Суд зауважує, що кредитні кошти надані позичальнику у безготівковій формі на банківську картку, вказану ним при укладенні договору. Відповідач не надав доказів, що кредитні кошти на його картку, зазначену ним у договорі, не надходили. Відповідачем не спростовано факт надання всіх особистих ідентифікуючих даних, даних його платіжної картки, без надання яких і відповідного підтвердження, ознайомлення з відповідними умовами та правилами отримання та повернення кредитних коштів, відповідний кредит не міг бути наданий. Відтак слід зробити висновок, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного кредитного договору.
49. Таким чином, суд приходить до висновку, що спірний Кредитний договір №1345-5582 від 08.02.2024 укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, підписаний саме відповідачем накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" належними та допустимими доказами підтверджено укладання кредитного договору з відповідачем, сторони вказаного вище договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови надання грошових коштів у кредит, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах.
50. Судом встановлено, що відповідно до умов вищевказаного кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту 29500,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період 14 день, знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту.
51. Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором станом на 13.02.2026 у загальній сумі 120317 грн. 15 коп., з яких: 27716 грн. 65 коп - заборгованість за кредитом, 92600 грн. 50 коп - заборгованість за нарахованими процентами.
52. Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №1345-5582 від 08.02.2024 за основною сумою боргу в розмірі 27716, 65 грн. є обґрунтованими.
Щодо нарахованої комісії
53. Як вбачається з умов договору комісія за видачу кредиту становить 15% від суми кредиту. З розрахунку заборгованості вбачається, що з відповідача стягувалась комісія. Варто вказати, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
54. Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
55. Відповідно до п. 17 ч. 1ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
56.У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою. Відповідно до ч. 8ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
57. Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниє обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
58. Жодних доказів того, що відповідач отримував від позивача додаткові послуги, за які могла бути встановлена комісія позивачем не надано. У зазначеному кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням кредиту, за які встановлена комісія.
Разом із тим, ч. 1 ст.11 Закону України«Про споживче кредитування»передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.
59.За таких обставин, пункти кредитного договору про сплату комісії за надання кредитних коштів є нікчемними.
60. За ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
61. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все,що вона одержала на виконання цього правочину,а в разі неможливості такого повернення,зокрема тоді,коли одержане полягає у користуванні майном,виконаній роботі,наданій послузі,-відшкодувати вартість того, що одержано,за цінами,які існують на момент відшкодування.Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди,вони підлягають відшкодуванню винною стороною.Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч.ч. 1-3ст. 216 ЦК України).
62.За змістом ч. 5ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
63.За вказаних обставин, комісія не мала стягуватись з відповідача.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення відсотків за кредитним договором суд виходить з наступного.
64. Як згадувалось вище, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
65. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у Постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
66. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
67. Таким чином, суд вважає, що відповідно до умов договору позивач обґрунтовано нараховував проценти в межах строку кредитування, що й відображено в розрахунку заборгованості.
68. Водночас, суд звертає увагу, що у відповідності до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживчим кредитуванням є правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.
69. Згідно пункту 12 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», денною процентною ставкою визначаються загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
70. 22.11.2023 року прийнято Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 року.
71. Вказаним Законом внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 року «Про споживче кредитування».
72. Зокрема, ст.8 Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
73. Пунктом 17 «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%.
74. Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому, перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
75. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким, власне, і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
76. Договір про відкриття кредитної лінії №1345-5582 був укладений 08.02.2024 року, тобто після набрання чинності Законом від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», відтак, максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача ОСОБА_1 не могла перевищувати 1%.
77. Проте, як слідує з матеріалів справи, зокрема, із розрахунку заборгованості, відповідачу здійснювалось нарахування процентів у період з 08.02.2024 року по 03.12.2024 за ставкою, що перевищувала 1%.
78. Отже, застосування за Договором №1345-5582 від 08.02.2024 року денних процентних ставок в розмірі 1,2, 1,5 % суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону № 3498-ІХ), у зв`язку з чим дана умова договору є нікчемною.
79. Відповідно до умов строк дії п.4.9. Договору №1345-5582 від 08.02.2024 строк дії договору з дати укладення 08.02.2024 по 03.12.2024 (300 днів). З огляду на викладене, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок нарахованих процентів, виходячи із максимально допустимого розміру денної процентної ставки, визначеної ЗУ "Про споживче кредитування" за період з 08 лютого 2024 року по 03 грудня 2024 року, що становить 88500,00 грн. (29500,00 грн. х 1% х 300 днів = 88500,00 грн.).
80. Як вбачається з розрахунку наданого позивачем, відповідачем проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на загальну суму 27182,85 грн.
До доданого представником позивача розрахунку до нарахованих процентів включені платежі, здійснені відповідачем на рахунок погашення заборгованості, однак не включено здійснені відповідачем платежі, які зараховані до суми комісії, яка не підлягала стягненню.
81. Таким чином, вимоги сторони позивача щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 процентів слід задовольнити частково. Суд вважає за доцільне стягнути проценти за Договором №1345-5582 від 08.02.2024 за період з 08.02.2024 по 03.12.2024 у розмірі 63100,50 грн. (88500грн (295грнх300днів)-25399, 50 (27182,85 1783,35(29500-27716, 65) = 63100,50 грн).
82. Крім цього, суд звертає увагу, що у разі дострокового виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором відсотки не нараховувалася б. Конкретний розмір відсотків залежить від суми кредиту та від тривалості невиконання позичальником своїх зобов`язань за договором.
83. Внаслідок тривалого невиконання відповідачем зобов`язань щодо погашення кредиту утворилась заборгованість за відсотками. Окрім цього, відповідач при підписанні заявки на отримання кредиту підтвердив, що розуміє, що підписує та укладає кредитний договір на умовах вказаних в ньому.
84.Надані Позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
85. В свою чергу відповідач не надав доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Висновок
86. Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який є правомірним, а тому повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.
87. У зв`язку із тим, що відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, що зазначені в кредитному договорі, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» слід стягнути заборгованість за Договором №1345-5582 від 08.02.2024 в розмірі 90 817 (дев`яносто тисяч вісімсот сімнадцять) гривень 15 коп, яка складається з 27716 (двадцять сім тисяч сімсот шістнадцять) гривень 65 коп заборгованість за тілом кредиту та 63100 (шістдесят три тисячі сто) гривень 50 коп. заборгованість за нарахованими процентами.
88. Враховуючи наведене, Суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.
VІІ. Судові витрати
90. Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
91. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
92. Згідно платіжної інструкції №13858 від 05.03.2026 позивачем було сплачено 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.
93. При цьому, позивачем заявлено вимогу з ціною позову в розмірі 120317 грн. 15 коп., що становить 100%, з яких було задоволено вимог на загальну суму 90 817 гривень 15 копійок, що становить 75,48 %.
94. А тому, у зв`язку із частковим задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 2009 (дві тисячі дев`ять) грн. 58 копійок (2662,40 х 75,48 /100 =2009,58) судового збору.
З цих підстав, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 352,354 ЦПК України, Суд,
У Х В А Л И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1345-5582 від 08.02.2024 в розмірі 90817 (дев`яносто тисяч вісімсот сімнадцять) гривень 15 копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в сумі 2009 (дві тисячі дев`ять) гривень 58 копійок.
4. В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
8. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 13.08.2026.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, індекс 01133, код ЄДРПОУ: 38548598;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Світлана ГІРЯК
Судове рішення № 138991156, Мостиський районний суд Львівської області було прийнято 03.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 448/441/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: