Рішення № 138990579, 10.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7083/26 2/335/3668/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання Кумер А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що 06.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) №06.08.2025-100001304, відповідно до умов якого позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 06.08.2025; сума кредиту 63 900,00 грн.; строк, на який надається кредит 184 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 05.02.2025.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим у ТОВ «Споживчий центр» обліковується заборгованість відповідача.

Загальний розмір заборгованості за договором №06.08.2025-100001304 , що підлягає стягненню з відповідача станом на день подання позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості становить 94 506,79 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 38 991,58 грн.; заборгованість за відсотками 23 564,94 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими по ст. 625 ЦК України 31 950,00 грн.

На підставі викладеного представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за договором №06.08.2025-100001304 у розмірі 94 506,79 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Згідно відповіді №2948845 від 29.06.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 02.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

20.07.2026 від представника відповідача-адвоката Тальчук П.І. надійшов відзив на позовну заяву. В за змістом якого, відповідач не згодний з твердженням Позивача, що при укладенні кредитного договору №06.08.2025-100001304 від 06.08.2025 в електронній формі, ним були виконані всі зобов`язанням в повному обсязі. Позивач не надав суду електронний файл договору з накладеним кваліфікованим електронним підписом або інші технічні дані, що дозволяють перевірити його дійсність, відсутні належні та допустимі докази того, що спірний договір був підписаний саме уповноваженою особою кредитодавця. За таких обставин, поданий документ не може вважатися оригіналом електронного документа. Так само Позивач не довів підписання кредитного договору з боку Відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора, що свідчить про непогодження умов кредитування. Відтак, вважає недоведеним факт підписання та укладення сторонами кредитного правочину на тих умовах сплати відсотків, які вказані у наданих до суду примірниках кредитного договору та додаткових договорів до нього. Жодних належних доказів, які підтверджують видачу кредитних коштів позичальнику (первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність») за кредитним договором від кредитора до позовної заяви долучено не було. Нарахування відсотків в розмірі більше 50% тіла кредиту Відповідач вважає незаконним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів». Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Згідно із ч. 2, п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Щодо вимог про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ, зазначє, що відповідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але у позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи за його відсутності і зазначив про відсутність заперечень проти ухвалення судом заочного рішення.

Представник відповідача Тальчук П.І. під час судового засідання 05.08.2026 року заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позову.

Під час судового засідання 05.08.2026 судом завершено розгляд справи по суті, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення.

В судовому засіданні оголошено перерву до 10.08.2026 року

У судове засідання 10.08.2026 учасники процесу не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

06.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 06.08.2025, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е176», укладено кредитний договір №06.08.2025-100001304 від 06.08.2025, сума кредиту 35 000,00 грн. строком на 184 днів, тобто до 05.02.2026

09.10.2025 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою відповідача збільшити суму кредиту до 46 000,00 грн, у зв`язку із чим внесено відомості до договору, де укладено договір строком на 120 днів. Пропозиція про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А429».

Надалі, 18.11.2025 між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір, де було збільшено суму кредитну до 51 700 грн. строком на строком на 80 днів, а остання зобов`язався повернути кошти 05.02.2026, сплатити відсотки за користування ними, комісію, розмір яких визначений договором. Пропозиція про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «К429».

Крім того, 11.12.2025 між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір, де було збільшено суму кредитну до 63 900,00 грн. строком на строком на 57 днів, а остання зобов`язався повернути кошти 05.02.2026, сплатити відсотки за користування ними, комісію, розмір яких визначений договором. Пропозиція про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «К586».

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісі(ї) встановлена(і) договором (пункт 3.1 Пропозиції).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п. 3.3. Пропозиції).

Сума кредиту 63 900,00 грн. Строк на який надається кредит 184 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 05.02.2026. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 4141-11XX-XXXX-8624.

П.1.4 Договору в зв`язку зі збільшенням суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного додаткового Договору становлять :0,81 % (денна процентна ставка) = (18018,21/39991,85)/57*100%. При цьому РРПС -3443,26% орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 57 010,16 грн.

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило ТОВ «Споживчий центр» про успішне перерахування 09.10.2025 о 08 год. 49 хв. на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 11 000,00 грн. Призначення платежу: видача за додатковим договором до кредиту № 06.08.2025-1000001304, 11.12.2025 о 14 год. 34 хв. на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 12 200,00 грн. Призначення платежу: видача видача за додатковим договором до кредиту № 06.08.2025-1000001304. Способи організації переказу грошових коштів узгодженні між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Споживчий центр» у договорі про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024.

Згідно квитанції до платіжної інструкції №20306-1391-250604419 , отримувач ОСОБА_1 , номер картки: НОМЕР_1 надавач платіжних послуг отримувача: ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ». Призначення платежу: видача за договором кредиту: №06.08.2025-1000001304. ІД операції:1652569148.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним.

Згідно із наданою ТОВ «Споживчий центр» довідки розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №06.08.2025-100001304 від 06.08.2025, заборгованість складається із основного боргу 38 991,85 грн., залишок процентів 23 564,94 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими по ст. 625 ЦК України 31 950,00 грн.

Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості позивача, а за висновками Верховного Суду, викладеними в Постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв.

Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти, відсотки за їх користування в добровільному порядку позивачу не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в частині стягнення 38 991,85 грн - основного боргу, 23 564,94 грн. - відсотків, а всього 62 556,79 грн., які підлягають стягненню в примусовому порядку.

Щодо стягнення заборгованість за відсотками, нарахованими по ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.

З 24.02.2022 на всій території України введений воєнний стан, який діє до тепер.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України передбачає, що під час воєнного стану не сплачується неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення сплати за кредитним договором (договором позики). В цій постанові касаційний суд розкрив питання про те, на які договори та які випадки поширюється цей пункт. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір. За вказаною нормою в такому випадку позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, заявлена позивачем до стягнення заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦКУ в сумі 31 950,00 грн., нарахованими у період дії воєнного стану за Договором № 06.08.2025-1000001304 про надання кредиту від 06.08.2025, підлягає списанню кредитодавцем, а відтак вимоги про стягнення цієї суми задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачка умови за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Договором № 06.08.2025-1000001304 про надання кредиту від 06.08.2025 у розмірі 62 556,79 грн.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, які в даному випадку складають 1762,31 виходячи з розрахунку: 62 556,79 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 94 506,79 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

Щодо стягнення витрат пов`язаних з відправленням позовної заяви з додатками у розмірі 148,98 грн суд зазначає наступне.

Позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд».

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так, законодавством визначено два види подачі процесуальних документів до суду, це у паперовій формі та в електронній формі.

За подачу позовної заяви до суду в електронній формі ЗУ «Про судовий збір» встановлено пониження розміру ставки судового збору. Однак звертаючись до суду з позовною заявою, позивач повинен надати докази відправки позовної заяви з додатками відповідачу (абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України).

Витрати, які несе позивач у зв`язку з направленням позовної заяви та додатків відповідачу при зверненні до суду в електронній формі, не можуть бути віднесені до витрат, пов`язаних із розглядом справи або підготовкою до її розгляду у розумінні статті 133 Цивільного процесуального кодексу України. Обираючи електронну форму звернення, позивач самостійно покладає на себе обов`язок здійснити відповідні процесуальні дії, що є складовою його процесуальної ініціативи, а не витратами, які підлягають компенсації чи розподілу між сторонами.

У зв`язку з викладеним, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат пов`язаних з відправкою позовної заяви відповідачу у розмірі 148,98 грн.

Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268,279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №06.08.2025-100001304 від 06.08.2025 року в загальному розмірі 62 559 (шістдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 79 коп, з яких: 38 991,85 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 23 564,94 грн.- сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 31 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 13 серпня 2026 року.

Суддя В.К. Сиротенко