Рішення № 138990555, 14.08.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.08.2026

Справа № 334/5836/26

Провадження № 2/334/4163/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

представник позивача Альховська І.Б. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача кредитну заборгованість за Заявою-Договором № 996790-101 про надання споживчого кредиту від 21.10.2020, що в частині тіла кредиту, процентів та комісії станом на 23.08.2023 складає 62 193,24 гривні, в тому числі: прострочена заборгованість по тілу кредиту 37 948,54 гривень, прострочена заборгованість по процентам 5,64 гривень, прострочена заборгованість по комісії 24 239,06 гривень.

Позов обґрунтовує тим, що 21.10.2020 між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачкою укладено Заяву-договір № 996790-101 про надання споживчого кредиту. Кредитні кошти відповідачці були надані у спосіб, зазначений в Кредитному договорі. В подальшому відповідачка перестала виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестала сплачувати заборгованість по кредиту, процентах. Умови Кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною. Як наслідок, станом на 30.09.2025, заборгованість становить 62 193,24 гривні, в т.ч.: - прострочена заборгованість по тілу кредиту) 37 948,54 гривень; - прострочена заборгованість по процентам 5,64 гривень; - прострочена заборгованість по комісії 24 239,06 гривні.

Відповідачка відзив на позов не подала.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу в його електронний кабінет та отримана ним 19.06.2026. Отже відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України позивач є належним чином повідомленим про розгляд справи. Також ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачці в її електронний кабінет та отримана нею 19.06.2026, та рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим у встановленому законом порядку її місцем проживання, який повернувся до суду з відміткою про відсутність відповідачки за адресою місцезнаходження від 28.06.2026. Таким чином відповідно до пунктів 2 та 5 частини шостої статті 272 ЦПК України відповідачка є належним чином повідомленою про розгляд справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

21.10.2020 ОСОБА_1 звернулася до АТ «ТАСКОМБАНК» із Заявою-договором № 996790-101 про надання кредиту, відповідно до якої сума кредиту 51 004 гривні, строк кредиту 48 місяців, проценти за користування кредитом 0,01% річних, комісія за обслуговування кредиту 2,5% щомісячно. Підписують вказану Заяву-договір відповідачка підтвердила, що ознайомлена зі змістом цієї Заяви-договору, Договору з всіма додатками до нього та повністю з ними згодна. Умови Заяви-договору та Договору є зрозумілі для неї, обов`язковими для виконання та заперечення щодо них відсутні. Для виконання зобов`язань відповідачкою за цією Заявою-Договором банк відкрив рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення будь-якої заборгованості за цією Заявою-Договором № UA933395000000029094670297001 (далі Заява-Договір № 996790-101).

Отримання відповідачкою кредиту підтверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору № 996790-101 в період з 21.10.2020 по 30.09.2025.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 30.09.2025 заборгованість відповідачки за Заявою-Договором № 996790-101 склала 62 193,24 гривні, що складається з: заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 37 948,54 гривень, заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 5,64 гривень, заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) 24 239,06 гривень.

На адресу відповідачки надіслана досудова вимога про погашення заборгованості в сумі 62 193,24 гривні, що складається з: заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 37 948,54 гривень, заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 5,64 гривень, заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) 24 239,06 гривень.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Суд дійшов висновку, що відповідачка була належним чином ознайомлена з умовами Заяви-Договору № 996790-101, підписавши її власноручним підписом.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 15.11.2016 № 1734-VIII «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Судом встановлено, що відповідачка отримала у АТ «ТАСКОМБАНК» кредит у сумі 51 004 гривні строком на 48 місяців, з процентами за користування кредитом 0,01% річних та комісією за обслуговування кредиту 2,5% щомісячно.

Позивач свої зобов`язання за Заявою-договором виконав у повному обсязі, надавши кредит відповідачці. Відповідачка свої зобов`язання за Заявою-договором не виконала, кредит та нараховані кредитодавцем проценти у встановлений договором строк не повернула.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 30.09.2025 заборгованість відповідачки за Заявою-Договором № 996790-101 склала 62 193,24 гривні, що складається з: заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 37 948,54 гривень, заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 5,64 гривень, заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) 24 239,06 гривень.

Перевіривши вказаний розрахунок заборгованості в частині нарахування заборгованості по процентам, суд дійшов висновку про те, що він є обґрунтованим. Відповідачкою контррозрахунок заборгованості не поданий.

Предметом позову, у тому числі, є стягнення з відповідачки заборгованості по комісії в сумі 24 239,06 гривень.

Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із приватно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 1734-VIII після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Таким чином пункт 1.4 Заяви-Договору № 996790-101 може містити умови про плату за послуги, які позивач має надавати безкоштовно відповідно до статті 11 Закону № 1734-VIII, зокрема, за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу. Також обслуговування кредиту не є послугою, що об`єктивно надається кредитодавцем.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

Суд дійшов висновку про те, що положення пункту 1.4 Заяви-Договору № 996790-101 про обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту, є нікчемними на підставі абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону № 1023-XII, а отже нарахування позивачем відповідачці заборгованості по залишку прострочених комісій в сумі 24 239,06 гривень є безпідставним.

Крім того, відповідачкою була сплачена заборгованість по комісії в сумі 29 357,14 гривень, яку необхідно вирахувати з тіла кредиту в сумі 37 948,54 гривень.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Заявою-Договором № 996790-101 про надання споживчого кредиту від 21.10.2020, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 23.08.2023 складає 8 597,04 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість по тілу кредиту 8 591,40 гривня, прострочена заборгованість по процентам 5,64 гривень.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 368,03 гривень (2 662,40 гривні (сплачений судовий збір) х (8 597,04 гривень (задоволена частина позову) х 100% : 62 193,24 гривні (ціна позову)).

Керуючись статтями 3 - 5, 10 - 13, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість станом на 23.08.2023 за Заявою-Договором № 996790-101 про надання споживчого кредиту від 21.10.2020 у сумі 8 597 (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто сім) гривень 04 копійки, в тому числі: прострочену заборгованість по тілу кредиту 8 591 (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто одна) гривня 40 копійок, прострочену заборгованість по процентам 5 (п`ять) гривень 64 копійки.

У позові в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у сумі 368 (триста шістдесят вісім) гривень 03 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 09806443,

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя М.В. Фетісов