Ухвала суду № 138990281, 13.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/514/26

1-кс/308/4989/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги заявника ОСОБА_2 подану на бездіяльність дізнавача органу досудового розслідування, яка полягає у нездійсненні іншої процесуальної дії, яку орган зобов`язаний вчинити, а саме неповідомленні суду про виконання судового рішення, -

В С Т А Н О В И В :

12.08.2026 року до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла скарга заявника ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12023078040000715 щодо голови Ради адвокатів Закарпатської області ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 353 та ч. 1 ст. 358 КК України.

Скаржник зазначає, що предметом скарги є бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невиконанні вимог ч. 4 ст. 535 КПК України, а саме неповідомленні суду про виконання його рішення.

Зокрема, ухвалою слідчого судді від 02.01.2026 постанову дізнавача від 26.12.2025 про закриття кримінального провадження було скасовано та визначено необхідність продовження досудового розслідування. Судом встановлено відсутність належної оцінки доказів щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 353 та ч. 1 ст. 358 КК України.

На думку скаржника, орган досудового розслідування був зобов`язаний не лише скасувати постанову, а й належним чином виконати ухвалу суду та повідомити про її виконання. Оскільки цього зроблено не було, скаржник вважає таку бездіяльність неналежним виконанням судового рішення, яке відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 534, 535 КПК України є обов`язковим.

Звертає увагу суду, на те, що скарга подається за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки заявник оскаржує не постанову дізнавача, а саме бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невчиненні обов`язкової процесуальної дії - неповідомленні суду про виконання його ухвали. На думку заявника, ч. 4 ст. 535 КПК України прямо покладає на орган, який виконує судове рішення, обов`язок повідомити про його виконання, а тому невиконання цього обов`язку є бездіяльністю, яку можна оскаржити за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Постанова дізнавача про відмову в клопотанні не є предметом оскарження, а лише підтверджує позицію органу щодо виконання ухвали.

У зв`язку з цим заявник просить суд:

Визнати предметом судового контролю за цією скаргою бездіяльність дізнавача/ органу досудового розслідування, яка полягає у нездійсненні процесуальної дії, передбаченої ч. 4 ст. 535 КПК України, а саме - неповідомленні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про виконання ухвали слідчого судді від 02.01.2026 у справі № 308/2714/24, провадження № 1-кс/308/7313/25;

Зобов`язати суб`єкта оскарження (уповноважену службову особу органу досудового розслідування) вчинити передбачену ч. 4 ст. 535 КПК України процесуальну дію - повідомити Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області про виконання ухвали слідчого судді від 02.01.2026;

Зобов`язати зазначити у відповідному повідомленні суду фактичний стан виконання ухвали, зокрема щодо: надання мотивованої оцінки зібраним доказам у контексті ч. 1 ст. 353 КК України; встановлення наявності або відсутності правових підстав для здійснення ОСОБА_4 відповідних повноважень як голови РАДИ АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ; оцінки можливих ознак самовільного присвоєння таких повноважень; оцінки доказів щодо ч. 1 ст. 358 КК України; правового значення документів про освіту у ОСОБА_4 ; відповідності освітньо-кваліфікаційних рівнів, здобутих у 20042006 роках, законодавству, чинному станом на 21.12.2006; визначення змісту поняття «вища юридична освіта» станом на 21.12.2006; визначення, чи охоплював відповідний термін освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра; зазначення нормативно-правового акта, яким відповідний висновок підтверджується; викладення відповідних мотивів у процесуальному рішенні;

У разі якщо орган досудового розслідування вважає, що зазначені вимоги вже виконані, зобов`язати його повідомити суд про це із зазначенням конкретного процесуального рішення, дати його прийняття та мотивів, якими підтверджується виконання кожного із зазначених судом пунктів;

Витребувати від сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області та Ужгородської окружної прокуратури документи, які підтверджують виконання ухвали від 02.01.2026 та направлення відповідного повідомлення суду згідно з ч. 4 ст. 535 КПК України;

Долучити до матеріалів судового провадження: ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.01.2026 у справі № 308/2714/24; клопотання ОСОБА_2 від 08.08.2026; постанову дізнавача про відмову у задоволенні зазначеного клопотання; лист Ужгородської окружної прокуратури, поданий у межах розгляду попередньої скарги; докази направлення клопотання від 08.08.2026 відповідним органам;

Викликати у судове засідання представника/уповноважену службову особу органу досудового розслідування та прокурора Ужгородської окружної прокуратури для надання пояснень щодо: фактичного виконання ухвали від 02.01.2026; здійснення повідомлення суду згідно з ч. 4 ст. 535 КПК України; змісту та правового розуміння ними вимоги ухвали про «продовження досудового розслідування»; підстав, з яких мотивувальна частина ухвали була фактично виключена органом досудового розслідування з обсягу виконання судового рішення;

Постановити окрему ухвалу, у разі встановлення невиконання судового рішення - вказаної ухвали від 02.01.2026, щодо усунення можливих порушень, які спричинили невиконання судового рішення, оскільки Об`єднана Палата Касаційного кримінального суду Верховного суду вважає окремі ухвали законними (ВС/ККС, №686/9636/18 від 14.06.2021);

Звернути увагу слідчого, дізнавача, прокурора на вимоги п. 20-6 Перехідних положень КПК України щодо їх імперативного обов`язку подавати до суду матеріали не лише в паперовій, а й в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису, з тим щоб надалі всі процесуальні рішення та документи були належним чином відображені в електронній судовій справі та приєднані до е-кабінетів;

Надати належну оцінку всім викладеним доводам та аргументам і зазначити мотиви прийняття або відхилення наведених аргументів;

Суб`єкта оскарження прошу відповідно до ч. 2 ст. 305 КПК України задля закриття провадження за скаргою - самостійно припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються та які стали предметом оскарження, до моменту розгляду скарги шановним слідчим суддею, оскільки таке процесуальне рішення не лише узгоджується з вимогами закону, але й сприяє ефективному, економному використанню процесуальних ресурсів держави, запобігає необґрунтованому навантаженню шановного суду, зберігає час і сили як суду, так і сторін провадження з урахуванням, що добровільне усунення виявлених порушень до розгляду справи судом є проявом належної правової культури, сумлінності та самокорекції суб`єкта оскарження, що відповідає принципу верховенства права та загальним завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України та є належним способом реалізації процесуальної самостійності.

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Так, главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження.

Статтею 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.

Так, заявник посилається на невиконання дізнавачем судового рішення ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_5 від 02.01.2026 у справі №308/2714/24, провадження №1-кс/308/7313/25.

Однак, нормою ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, шо на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Таким чином, оскільки заявник не скаржиться на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою, а скаржиться на невиконання рішення - ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_5 від 02.01.2026 у справі № 308/2714/24, провадження № 1-кс/308/7313/25, його вимоги фактично спрямовані на здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, а не на оскарження бездіяльності, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за даною скаргою, оскільки остання подана на процесуальне рішення, бездіяльність прокурора, що не підлягають оскарженню до слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 303-308, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою заявника ОСОБА_2 подану на бездіяльність дізнавача органу досудового розслідування, яка полягає у нездійсненні іншої процесуальної дії, яку орган зобов`язаний вчинити, а саме неповідомленні суду про виконання судового рішення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1