Рішення № 13898990, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/57510.02.11 За позовом                    Приватного підприємства “Полюсметсервіс”

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю “Новий стандарт”

Про                               розірвання договору

                                                                                          Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача                    Кушнерик Р.М. (за дов.)

від відповідача          не з’явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство “Полюсметсервіс” до відкритого акціонерного товариства “Новий стандарт” про розірвання договору № 28/04 від 28.04.2009 р. про поставку ножів бабінорізки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо якості та строків поставки за договором № 28/04 від 28.04.2009 р..

Ухвалою суду від 13.12.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/575, розгляд справи призначено на 20.01.2011 р..

У судове засідання відповідач не з’явився, подавши до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши наявні матеріали справи заслухавши представника позивача суд вважає задовольнив клопотання відповідача, розгляд справи було відкладено на 10.02.2011 р..

Оскільки позивачем було допущено описку у назві відповідача, судом змінено відкрите акціонерне товариство “Новий стандарт” на товариство з обмеженою відповідальністю “Новий стандарт”.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Позивачем подано клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на проїзд представника для участі у судовому розгляді справи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився повторно, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.04.2009 р між товариством з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт»(замовником) та приватним підприємством «Полюсметсервіс»(пайовиком) було укладено договір № 28/04 (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язувався поставити ножі бабінорізки згідно з технічною документацією замовника.

Згідно з п. 3.1. Договору виконавець зобов’язується провести поставку товару протягом 35 днів з моменту отримання оплати.

Відповідно до п. 5.1 Договору замовник здійснює передплату за товар у розміру 50 відсотків за виставленим рахунком.

05.05.2009 р. замовник здійснив передоплату у розмірі 8200,00 грн., що підтверджується випискою за особовим рахунком, наданою в матеріали справи.

Станом на 01.06.2010 р. виконавець не поставив оплачену продукцію.

14.06.2010 р. виконавець отримав претензію замовника від 01.06.2010 р., яка була залишена без відповіді.

В подальшому виконавець здійснив поставку 19 ножів через перевізника «Автолюкс». Однак поставлений товар не відповідав вимогам технічної документації замовника.

Судом встановлено, що виконавець товар належної якості та у визначені Договором строки не здійснив.

Таким чином, станом на день розгляду справи виконавець обов’язки покладені на нього Договором не виконав.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт невиконання відповідачем зобов’язань за Договором належним чином доведений, документально підтверджений.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору , допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки порушення виконання зобов’язання відповідачем є істотним в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги про розірвання Договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Товар поставлений виконавцем не відповідав технічній документації замовника, а тому вимоги позивача про стягнення суми попередньої оплати обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача внаслідок неналежного виконання умов Договору.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Позивачем надано докази витрат на проїзд представника для участі у судовому розгляді справи, які підлягають стягненню з відповідача в сумі 263,22 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір № 28/04 від 28.04.2009 р., укладений між приватним підприємством «Полюсметсервіс»та товариством з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт»(юридична адреса: 02099, м. Київ. вул. Ялтинська, 5 літ. «Б»; фактична адреса: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, код 32376427) на користь приватного підприємства «Полюсметсервіс»(юридична адреса: 81750, Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вул. І. Вільде, 19, поштова адреса: 79041, м. Львів, вул. Городоцька, 367, офіс 303, код 36142293) 8200 грн. боргу, 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 263,22 грн. витрат на проїзд представника позивача.

Суддя                                                                                                     С.А. Ковтун

Рішення підписано 15.02.2011 р.