Рішення № 138989881, 14.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1941/26

Провадження № 2/711/1667/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кошубінської Л.В.,

представника позивача - за довіреністю Хмельницького А.М., представника відповідача - за довіреністю ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс», в особі директора Сердійчук Я.Я., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 4075665 від 29.04.2021 у розмірі 30 800,00 грн.

Позов мотивований тим, що 29.04.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 4075665, згідно з умовами якого кредитодавець надав відповідачці кредит у розмірі 10 000,00 грн. строком на 360 днів, а відповідачка зобов`язалася повернути кошти та сплатити проценти за користування ними. ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами. 30.11.2021 на підставі договору № 30112021 ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ». 23.05.2024 на підставі договору № 23/05/24 право вимоги до відповідачки перейшло від ТОВ «ФК «ЄАПБ» до нового кредитора - ТОВ «Факторинг Партнерс». Відповідачка належним чином не виконала зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 30 800,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 20 800,00 грн. - нараховані проценти станом на дату відступлення права вимоги. Після набуття позивачем права вимоги додаткові нарахування чи штрафні санкції не застосовувалися. У зв`язку з викладеним позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4075665 від 29.04.2021 у розмірі 30 800,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026, цивільна справа передана для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.03.2026 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачці встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - п`ятиденний строк із дня отримання відзиву для подання відповіді на нього.

14.04.2026 представник відповідачки ОСОБА_2. подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення мотивував тим, що позивачем не надано примірника кредитного договору з власноручним підписом відповідачки або протоколів електронного підпису (КЕП/УЕП), що унеможливлює перевірку цілісності й незмінюваності тексту договору в інформаційній системі та факт ознайомлення відповідачки з його умовами й Тарифами. Також до позовної заяви не додано первинних бухгалтерських документів (виписок з рахунків, платіжних інструкцій), які б підтверджували перерахування кредитних коштів відповідачці. Наданий позивачем розрахунок не є первинним документом у розумінні Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» і не може бути належним доказом без підтвердження операцій відповідними банківськими виписками. Щодо нарахування відсотків за користування кредитом представник відповідачки зазначив, що через відсутність кредитного договору неможливо встановити погоджений сторонами розмір відсоткової ставки та наявність санкцій за невиконання зобов`язань, а самі нарахування є неспіврозмірними сумі кредиту. Крім того, з моменту укладення договору (29.04.2021) та закінчення строку його дії до дати звернення з позовом (02.03.2026) минуло понад три роки, що свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності.

17.04.2026 представник позивача Сердійчук Я.Я. подала відповідь на відзив, у якій просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначила, що позовна заява подана в межах строку позовної давності, оскільки у зв`язку із запровадженням на території України карантину та воєнного стану перебіг позовної давності, визначений статтями 257-259 ЦК України, було продовжено на весь час їх дії на підставі пункту 12 та пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Доводи представника відповідачки щодо недотримання процедури ідентифікації та підписання договору є безпідставними, оскільки кредитний договір № 4075665 від 29.04.2021 було укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», такий спосіб підписання за своїми правовими наслідками прирівнюється до власноручного підпису. На виконання умов договору позикодавцем було перераховано кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн. на картковий рахунок відповідачки через надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Вей Фор Пей», що підтверджується відповідною інформаційною довідкою та номером транзакції. Відповідачка на підтвердження визнання умов договору та отримання коштів здійснила 30.06.2021 платіж у розмірі 2 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості. Всі нарахування (тіло кредиту, проценти та комісії) здійснені у відповідності до умов договору та Тарифів, з якими відповідачка була ознайомлена та погодилася при укладенні правочину.

04.05.2026 представник відповідачки ОСОБА_2. подав заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що введення воєнного стану не зупиняє автоматично перебіг процесуальних строків і не є безумовною підставою для їх поновлення. Позивач має довести прямий причинно-наслідковий зв`язок між обставинами війни та неможливістю виконання конкретної процесуальної дії у встановлений термін. Жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про непереборні перешкоди для своєчасного звернення до суду протягом трьох років, позивачем надано не було.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.05.2026 витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» відомості про власника картки № НОМЕР_1 та докази зарахування на неї 05.08.2021 коштів у сумі 10 000,00 грн.

11.06.2026 АТ КБ «ПриватБанк», на виконання ухвали суду від 04.05.2026, надало витребувану судом інформацію.

Представник позивача - за довіреністю Хмельницький А.М. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_2. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяві.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, та застосувавши норми матеріального і процесуального права, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 29.04.2021 між ТОВ «Авентус Україна» (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - споживач) в електронній формі укладено Договір про надання споживчого кредиту № 4075665, який підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором - алфавітно-цифровою послідовністю «С785007», що була надіслана на номер мобільного телефону НОМЕР_2 та введена в особистому кабінеті 29.04.2021 о 01:18:47.

Згідно з пунктами 1.2.-1.5. Договору товариство зобов`язалося надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту становить 10 000,00 грн., строк кредиту - 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день а застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4. цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до пункту 4.2. Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до пункту 4.3. Договору. Знижена процентна ставка 1,33% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач у межах строку, визначеного в пункті 1.4. Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в пункті 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту (пункт 2.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації),виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно з пунктом 4.1. Договору строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в пункті 1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пункті 4.2. (підпунктами 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в пункті 4.3 (підпунктах 4.3.1 - 4.3.2) Договору.

Відповідно до пунктів 4.3.1 - 4.3.2 Договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до підпунктів 4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в підпункті 4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому пунктом 4.2.Договору.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за Договором № 4075665 від 29.04.2021 виконало в повному обсязі, забезпечивши перерахування кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується листом ТОВ ФК «Вей Фор Пей» № 6546-ВП від 09.02.2026 та листом АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260527/108076-БТ від 12.05.2026, яким також підтверджено належність вказаного карткового рахунку ОСОБА_1 .

Відповідачка свої зобов`язання за Договором належним чином не виконувала, у визначений строк кошти не повернула, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 30 800,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 20 800,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, що підтверджується карткою обліку Договору № 4075665 від 29.04.2021.

30.11.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» (далі - фактор) та ТОВ «Авентус Україна» (далі - клієнт) уклали Договір факторингу № 30112021, відповідно до якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх особі - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з актом прийому - передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 30112021 від 30.11.2021 фактор ТОВ «ФК «ЄАПБ» та клієнт ТОВ «Авентус Україна» уклали даний акт про те, що на виконання п. 1.2. Договору факторингу № 30112021 від 30.11.2021 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 1272, після чого, з урахуванням п. 1.2 Договору факторингу, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 30112021 від 30.11.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 4075665 у сумі 30 800,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 10 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 20 800,00 грн.

23.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» (далі - клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (далі - фактор) уклали Договір факторингу № 23/05/24, відповідно до якого фактор зобов`язався передати грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей, в розмірі портфеля заборгованості.

Відповідно до реєстру заборгованостей № 1 від 23.05.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 74075665 у сумі 30 800,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 10 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 20 800,00 грн.

На час розгляду справи судом, відповідачкою не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Аналізуючи встановлені обставини справи у сукупності з наведеними нормами права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Судом встановлено, що 29.04.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про надання споживчого кредиту № 4075665, на підставі якого відповідачка отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн. строком на 30 днів шляхом безготівкового перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка емітована на ім`я відповідачки.

Підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнює такий правочин за його правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі. Факт отримання кредитних коштів відповідачкою підтверджується належними, достовірними та достатніми письмовими доказами, зокрема відповідями фінансових та банківських установ, і не спростований відповідачкою.

Відповідачка зобов`язання за договором належним чином не виконувала, кошти у встановлені строки не повернула, у зв`язку з чим строк кредиту було автопролонговано у порядку пункту 4.3 Договору. Однак, в останній день автопролонгованого строку кредиту відповідачка також не повернула кредит, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у розмірі 30 800,00 грн, яка складається з 10 000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту та 20 800,00 грн. - заборгованості за нарахованими процентами.

Суд наголошує, що умови щодо автопролонгації (пункт 4.3 Договору) були погоджені сторонами при укладенні договору, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Нарахування процентів за стандартною ставкою протягом періоду дії такої пролонгації є правомірним, оскільки відбувалося в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Правомірність набуття ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до відповідачки підтверджується договорами факторингу № 30112021 від 30.11.2021 та № 23/05/24 від 23.05.2024, а також відповідними актами прийому-передачі реєстрів боржників. Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З огляду на те, що відповідачка не надала суду жодних належних та допустимих доказів на спростування розміру заборгованості, наявності арифметичних помилок або фактів її часткового чи повного погашення, суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості правильним, належним чином обґрунтованим та арифметично точним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 30 800,00 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статей 133, 137 та 141 ЦПК України.

Відповідно до частини 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0615870069 від 23.02.2026. Оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною позивача надано суду: Договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладений з АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги № 1562 від 01,01.2026; витяг з акту № 27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026.

Надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у справі № 904/4507/18, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Водночас, у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

У даному випадку, враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи (справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками) та обсяг виконаної адвокатом роботи (адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним), а також принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та стягнення з відповідачки на користь позивача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження юридичної особи: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ) заборгованість за Договором № 4075665 від 29.04.2021 у розмірі 30 800,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн., а всього 35 462,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Г. В. Булгакова