Рішення № 138989738, 14.08.2026, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа №571/1108/26

Провадження № 2/571/552/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал», позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 17969,56 гривень.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі Позичальник, Відповідач) укладено Кредитний договір кредитної лінії №700918292 від 23.12.2024 на суму 5800,00 гривень.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора HJGB-3438.

Згідно з умовами Кредитного договору Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 5800 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер.

04.03.2025 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № МВ-ТП/25.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № Б/Н від 04.03.2025, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 30/0925-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивач на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 30.09.2025 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача відступлено право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 20869,56 грн. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 30.09.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги за Договором факторингу 2.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони Позивача згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 30.09.2025 до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 20869,56 грн, яка складається з: 5800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11879 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 290,00 грн - заборгованість за комісією; 2900,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 17969,56 грн.

Посилаючись на норми ЦК України, Закони України «Про електронну комерцію», позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №700918292 від 23.12.2025 року у розмірі 17969,56 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 гривні, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26.06.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, судове засідання призначено на 13.08.2026.

21.07.2026 ОСОБА_1 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з обставинами викладеними в позовній заяві, вважає позов безпідставним, надуманим та необґрунтованим.

Звертає увагу, що на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимоги у сумі, яка вказана в додатках до договору факторингу. Стверджує, що не укладав та не підписував Договір кредиту, в редакції, яку долучає представник позивача в якості копії до позовної заяви, не погоджував відповідні процентні ставки та кабальні умови кредитування. Вважає, що не надано жодного переконливого доказу належності йому одноразового ідентифікатора, який зазначений в електронному примірнику договору.

Просить суд врахувати, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)». Відтак, нарахування неустойки та процентів за понадстрокове користування позикою за договором позики, з урахуванням положень вказаної статті ЦК України, можливе лише до 23.02.2022 р. включно, тоді як в розрахунок позивача здійснений за період, які настали після 24.02.2022 р. та під час діючого воєнного стану в державі.

Посилаючись на Закон України «Про споживче кредитування» просить відмовити у задоволенні позову в частинні відсотків у сумі 11879,56, оскільки вони істотно перевищують розмір тіла кредиту. Крім того, просить витребувати у позивача оригінал кредитного договору від 23.12.2024 №700918292.

Щодо клопотання, яке міститься у відзиві, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5,7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. (ч. 1 -3 ст. 83 ЦПК України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).

Отже, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідача просить витребувати оригінал договору. Проте, суд звертає увагу на те, що кожен підписаний сторонами примірник паперового договору є оригіналом. Коли документ складають та підписують у кількох однакових екземплярах (наприклад, для кожної зі сторін), усі вони мають однакову юридичну силу і вважаються оригіналами. Оспорюючи умови договору, відповідач має можливість надати суду докази тих умов договору і в тій редакції, щодо яких досягнуто згоди обома сторонами. Проте, такого доказу відповідачем не надано та не зазначається з яких причин.

Відтак підстав для задоволення клопотання про витребування оригіналу договору судом не вбачається.

21.07.2026 від представника позивача Кукси К.О. надійшла відповідь на відзив. В якому остання спростовує доводи відповідача щодо безпідставності позову та зазначає, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. З урахуванням наведеного, встановивши, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними.

Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - HJGB-3438 направлено

Відповідачу 23.12.2024 о 11:49:41 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 23.12.2024 о 11:51:15.

Звертає увагу, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті.

Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність Відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам Відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість.

Щодо перерахування кредитних коштів зазначає наступне, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача.

Просить взяти до уваги, що надані платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору. Відповідач ставить під сумнів вищезгадані факти, проте в той же час ним не надано: будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить; будь-яких належних і допустимих доказів того, що сторонні особи мали доступ до його банківського рахунку на яку зараховані кредитні кошти; виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок; доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами. Отже, враховуючи наведене, факт укладання кредитного №700918292 від 23.12.2024 Договору та наявність заборгованості у Боржника є таким що підтвердженим.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача, зазначає наступне

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. 04.03.2025 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги Б/Н до Договору факторингу № МВ-ТП/25 від 04.03.2025 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 13 025,64 грн (копія долучена до позовної заяви). Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. З урахуванням викладених обставин, можна зробити висновок, що Сторони виконали умови договору факторингу №МВ-ТП/25 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу № МВ-ТП/25; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ Таліон Плюс 04.03.2025, тобто після укладання Кредитного договору №

700918292 від 23.12.2024. Отже, Відповідач , не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу.

Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу № МВ-ТП/25 від 04.03.2025 р. та витяг з реєстру прав вимоги Б/Н від 04.03.2025 до Договору факторингу № МВ-ТП/25 від 04.03.2025. На підтвердження переходу права вимоги надано докази, а саме: платіжні інструкції. Таким чином твердження Відповідача на недоведеність переходу права вимоги в зв`язку з тим, що Позивачем не долучено докази, що підтверджують оплату договорів факторингу є нікчемними. Враховуючи наведене, Позивач дійсно підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки він виконав умови договору факторингу, надавши відповідні документи. Звертаємо увагу Суду на те, що Позивач набув право вимоги до Відповідача на підставі Договору факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025. Хоча перерахування коштів клієнту не є предметом доказування у даному спорі, оскільки факт переходу прав вимоги підтверджується підписанням відповідного реєстру боржників, як це прямо передбачено умовами зазначеного договору. Таким чином ,Позивач не має обов`язку надавати докази здійснення оплати за відступлені права вимоги, оскільки така обставина не впливає на законність переходу права вимоги відповідно до положень чинного законодавства та договору факторингу. Разом із тим, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду справи, Позивач додав до матеріалів позову копії платіжних інструкцій, що підтверджують проведення оплати за набуття права грошової вимоги за Договорами факторингу № МВ-ТП/25 від 04.03.2025 та № 30/0925-01 від 30.09.2025 ( Додаток 11, 15 до позовної заяви).

Щодо нарахування відсотків, нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 5 800,00 грн. (сума виданого кредиту)*30(строк Кредиту)*0,69 (процентна ставка)/100 = 1 705,20 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів) 1 705,20/30 = 56,84 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 23.12.2024 22.01.2025 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). До того ж, в п. 8.3. Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних. 5 800,00 (сума виданого кредиту)* 0,98 (процентна ставка)/100 = 56,84 грн. (сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду), що здійснювалось за період 27.01.2025 20.07.2025 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»). Під час укладення договору Відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії. Відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» Відповідач має право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Проте, Відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Тому, представник позивача не погоджується із запереченнями у відзиві, позов підтримує, просить задовольнити.

Розглянувши справу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Встановлено, що 23.12.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Відповідачем укладено договір кредитної лінії № 700918292 відповідно до умов якого товариство надає відповідачу кредит в сумі 5800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с.18 на звороті-29).

Відповідно до п.2.2, п.2.3 договору, загальний розмір кредиту за цим договором становить 5800,00 гривень, датою надання кредиту є 23.12.2024. Другий та решта траншів надаються Позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування.

Відповідно до п. 5.1 договору, кредит надається шляхом ініціювання кредитного переказу коштів за реквізитами платіжної картки позичальника №4149-60XX-XXXX-1817.

Згідно пунктів 7.2. 7.3. договору, сума кредиту має бути повернута не пізніше 30 календарних днів. Кінцева дата повернення кредиту 22.01.2030.

Згідно паспорту споживчого кредиту до договору №700918292 від 23.12.2024, тип кредиту кредитна, лінія; сума ліміту кредиту 5800,00 гривень; строк кредитування 1826 днів; мета кредиту на споживчі потреби; процентна ставка: Базова процентна ставка: 357,70% (При виконанні умов передбачених кредитним договором можуть надаватися знижки до рівня Дисконтної ставки: 3,65% - 357,70% або Індивідуальної ставки: 321,20 - 357,70%). Тип процентної ставки: фіксована. Комісія за надання кредиту 290,00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування 109879,84 гривень. Реальна річна процентна ставка 2467,17 грн (а.с.37-38).

Договір кредитної лінії №700918292 від 23.12.2024, підписаний відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора.

Факт отримання коштів позичальником позивач підтверджує копією платіжного доручення від 23.12.2024 та довідкою листом ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відповідно до яких кошти в сумі 5800,00 гривень 23.12.2024 року перераховані на банківську картку № НОМЕР_2 (а.с.72) .

Відповідно до ухвали суду від 26 червня 2026 року за клопотанням позивача вирішено клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк» з метою підтвердження зарахування коштів на банківську картку № НОМЕР_2 .

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 , в банку емітовано картку № НОМЕР_3 на яку за період 23.12.2024 28.12.2024 було зараховано кошти в сумі 5800,00 грн.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст. 1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

Встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

04.03.2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/25. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги (а.с.79-81).

Згідно розрахунку за кредитним договором №700918292 від 23.12.2024, проведеного ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», заборгованість становить 12968,80 гривень, з яких: тіло кредиту - 5800,00 грн.; нараховані проценти 4035,64 гривень; нарахована комісія 290,00 гривень; нарахована неустойка 2900,00 гривень (а.с.21).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги від 06.08.2025 до Договору факторингу № МВ-ТП/25 від 04.03.2025 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до боржників, в тому числі до відповідача на загальну суму 13025,64 гривень (а.с.7-8).

30 вересня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №30/0925-01 від 30 вересня 2025 року. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги (а.с.12-15).

Згідно розрахунку за кредитним договором №700918292 від 23.12.2024, проведеного ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість становить 20869,56 гривень, з яких: тіло кредиту - 5800,00 грн.; нараховані проценти 11879,56 гривень; нарахована комісія 290,00 гривень; нарахована неустойка 2900,00 гривень (а.с.22-23).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №2 від 30.09.2025 до Договору факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до боржників, в тому числі до відповідача на загальну суму 20869,56 гривень (а.с.17-18).

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті №637 від 06.10.2025 року, ТОВ «Юніт Капітал» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» 5218774,27 гривень за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 (а.с.20).

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії 12968,80 грн. виданого ТОВ «Юніт Капітал», ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» в розмірі 20869,56 гривень, з яких: 5800,00 гривень прострочене тіло кредиту; 11879,56 гривень прострочені відсотки; 290,00 гривень прострочена комісія; 2900,00 гривень штрафні санкції (а.с.24).

Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів у підтвердження того, що після укладення договору факторингу між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» № МВ-ТП/25 від 04.03.2025, ТОВ «Таліон Плюс» була сплачена на рахунок ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» сума фінансування за відступлені права вимоги за кредитним договором згідно реєстру боржників.

Акт звірки взаємних розрахунків (а.с.9) ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» не є належним доказам того, що сума фінансування за відступлені права вимоги була перерахована.

У постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 910/1389/18 зазначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Тобто, відсутні належні докази у підтвердження того, що ТОВ «Таліон Плюс» набуло статусу нового кредитора щодо ОСОБА_2 за договором кредитної лінії №700918292 від 23.12.2024 на умовах, що існували на момент укладення указаного договору та могло передати права вимоги за цим договором ТОВ «Юніт Капітал».

Згідно з вимогами ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За вказаних обставин, аналізуючи наявні у справі докази та правові норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги «Юніт Капітал» про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором №700918292 від 23.12.2024 в розмірі 17969,56 гривень, задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у позові, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст.264, 265,279, 354 ЦПК України,суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №700918292 від 23.12.2024 в розмірі 17969,56 гривень, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», 01133, м. Київ. Бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя :