Рішення № 138989631, 14.08.2026, Млинівський районний суд Рівненської області

справа № 566/236/26

провадження № 2/566/493/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року селище Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

у складі:

одноособово головуючого судді Лободзінського А.С.

за участю секретаря судового засідання Подолець Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Млинівського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Острожецької сільської ради Дубенського району Рівненської області про тлумачення заповіту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Рідченко Ольга Йосипівна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Острожецької сільської ради Дубенського району Рівненської області, в якому просила розтлумачити заповіт, складений ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений Острожецькою сільською радою 14.10.1998 за реєстром №52.

В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що її баба ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишила заповіт у якому зробила наступне розпорядження щодо належного їй майна: цегляний будинок і господарські будівлі, які знаходяться у с. Острожець Млинівського району Рівненської області, а саме, одну кімнату площею 10,5 кв. м і кухню переобладнану під жилу кімнату заповіла своїй невістці ОСОБА_3 (мати позивача); всю іншу частину житлового будинку і господарські будівлі, а також сертифікат (земельний пай) на 3,8 га в КСП «Заповіт» та все, що належатиме їй на день її смерті її онукові ОСОБА_4 (брату позивача). Обидва спадкоємці на даний час померли. Оскільки обидва спадкоємці визначені у заповіті померли та неможливо визначити частки, які позивач має право успадкувати після смерті матері та брата, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. У зв`язку з чим була змушена звернутись до суду із даним позовом, у якому просила суд здійснити тлумачення заповіту ОСОБА_2 наступним чином, зокрема, що одна кімната площею 10,5 кв.м та кухня переобладнана під жилу кімнату, які баба заповіла матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , становлять 27/100 частки вищевказаного будинку, а вся інша частина будинку з надвірними будівлями, яку баба заповіла рідному брату ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , становить 73/100 частки.

У судове засідання позивач не з`явилась. Натомість від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та відсутності ОСОБА_1 ..

Від відповідача Острожецької сільської ради Дубенського району Рівненської області надійшло клопотання за підписом сільського голови Т. Гордійчука, в якому він не заперечуючи проти позову, просив розглянути справу у відсутності представника сільської ради. ( а.с. 32)

Від третьої особи приватного нотаріуса Рідченко Ольга Йосипівна будь-яких клопотань чи пояснень по суті спору до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив фактичні обставини справи, на підставі яких прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити, виходячи з такого.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , склала заповіт, згідно з яким зробила розпорядження щодо належного їй майна: цегляний будинок і господарські будівлі, які знаходяться у с. Острожець Млинівського району Рівненської області, а саме, одну кімнату площею 10,5 кв. м і кухню переобладнану під жилу кімнату заповіла своїй невістці ОСОБА_3 (мати позивача); всю іншу частину житлового будинку і господарські будівлі, а також сертифікат (земельний пай) на 3,8 га в КСП «Заповіт» та все, що належатиме їй на день її смерті її онукові ОСОБА_4 (брату позивача). Цей заповіт був посвідчений головою Острожецької сільської ради та зареєстрований в реєстрі під №52. (а.с. 11)

Враховуючи вищенаведене судом встановлено, що форма і посвідчення оспорюваного заповіту відповідає вимогам ст.1248 ЦК України.

Як передбачено ст. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Отже, суд може розтлумачити заповіт, не змінюючи при цьому його змісту.

Як передбачено п. 2.1 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Аналогічні правила містяться і в п. 1.6 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5.

Виходячи із зазначених правових норм, тлумачення заповіту судом здійснюється за наявності таких правових умов: зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача та наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.

Об`єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений зі слів та сполучень слів, які утворюють його текст. Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт, оскільки суд не може брати на себе права власника щодо розпорядження його майном на випадок смерті, тобто тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті, а тому суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, адже це може спотворити волю заповідача.

Як зазначено у рішенні Верховного Суду України від 27 серпня 2008 року, справа №6-11329св08, ч. 2 ст. 213 ЦК не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину. При тлумаченні заповіту не допускається внесення змін у зміст заповіту, оскільки у відповідності до ст.1233ЦК України заповіт це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, майнових прав та обов`язків на випадок смерті.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 заповіла на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 конкретно визначене спадкове майно (його частини у вигляді кімнат з вказаною площею), зокрема: одну кімнату площею 10,5 кв. м і кухню переобладнану під жилу кімнату - своїй невістці ОСОБА_3 ; всю іншу частину житлового будинку і господарські будівлі її онукові ОСОБА_4 , а зміст заповіту не допускає будь-якого іншого його двоякого трактування, суд не вбачає підстав для тлумачення змісту заповіту будь-яким іншим способом, у тому числі, визначення часток спадкового майна, оскільки встановлення у заповіті часток у житловому будинку може призвести до зміни його змісту.

Крім цього, на переконання суду, визначення часток у конкретних площах та кімнатах будинку від загальної його площі відноситься до технічної сфери регулювання таких відносин, а не до правової оцінки змісту правочину (заповіту).

З огляду на викладене, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, вважає вимоги позивача безпідставними, у зв`язку з чим приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі наведеного, ст.. 213 ЦК України, керуючись керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 89, ч.ч.9,10 ст.158, 209 - 211, 228-229, 244, 258 - 259, 265, 268 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Острожецької сільської ради Дубенського району Рівненської області про тлумачення заповіту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Рідченко Ольга Йосипівна, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.08.2026.

Суддя А.С. Лободзінський