Постанова № 138989468, 11.08.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/354/26

Провадження № 3/545/147/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" серпня 2026 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Стрюк Л.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі,

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 , 25.01.2026 близько 16 год 43 хв по А/Д Київ-Харків-Довжанський 335 км+250, керував транспортним засобом Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив 2.5. Правил дорожнього руху, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 25.01.2026 разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 приїхав до матері для надання допомоги по господарству. Після завершення роботи на його прохання ОСОБА_2 сів за кермо, а ОСОБА_1 перебував на передньому пасажирському сидінні. Під час руху на автомобілі лопнуло колесо, внаслідок чого ОСОБА_2 не впорався з керуванням та автомобіль з`їхав у кювет. ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Після ДТП з його згоди ОСОБА_2 пішов по евакуатор, а ОСОБА_1 залишився на місці. Після прибуття поліцейських він неодноразово пояснював, що не перебував за кермом, однак поліцейський наполягав на тому, що саме він керував автомобілем, та склав протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 заперечив свою вину, зазначивши, що на відеозаписах відсутня фіксація факту його керування автомобілем, а також належні докази перебування у стані алкогольного сп`яніння. Він також вказав, що поліцейський не встановив фактичного водія, не зафіксував його тілесні ушкодження та не викликав швидку допомогу. У зв`язку з цим вважає протокол необґрунтованим, а дії поліцейського такими, що порушують його права.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що 25.01.2026 на прохання ОСОБА_1 керував автомобілем, а той перебував на передньому пасажирському сидінні. Під час руху на автомобілі лопнуло колесо, внаслідок чого автомобіль з`їхав у кювет. ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження ударився правим боком. Після ДТП хвилин через 5-7 він за згодою ОСОБА_1 пішов до м. Полтави по евакуатор, оскільки забув вдома мобільний телефон, а той залишився на місці.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені ст. ст. 124, 130 цього Кодексу, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до п. 5 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 255 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями ст. 255 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до матеріалів справи, після дорожньо-транспортної пригоди саме ОСОБА_1 перебував безпосередньо біля пошкодженого транспортного засобу на момент прибуття працівників поліції. При цьому особа, яка, за твердженням ОСОБА_1 , фактично керувала автомобілем ОСОБА_2 , на момент прибуття поліцейських був відсутній та, зі слів самого ОСОБА_3 , пішов за евакуатором. Зазначена обставина оцінюється у сукупності з іншими доказами, оскільки саме ОСОБА_1 перебував на місці ДТП та фактично вступив у безпосередній контакт із працівниками поліції після події.

Версію про керування автомобілем ОСОБА_2 спростовується поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які бачили як зазначений ТЗ Opel Vivaro з д.н.з. НОМЕР_2 рухався з однієї смуги руху в іншу не вмикаючи світловий сигнал повороту при перестроюванні. Надалі вони вже помітили цей ТЗ у кюветі і зупинилися, щоб надати медичну допомогу. Коли вони підійшли до машин, то побачили, що чоловік перебував в автомобілі сам та вийшов з-за керма, він був одягнений у сірий спортивний костюм з білим коміром. Також це описання відповідає власнику ТЗ, а саме ОСОБА_1 , оскільки на відео з нагрудної бодікамери поліцейського чітко видно громадянина, який одягнений в сірий костюм, яким виявився ОСОБА_1 .

При цьому твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 після ДТП залишив місце події та пішов за евакуатором, саме по собі не підтверджує факт його керування транспортним засобом. Така поведінка може мати різне пояснення, а тому не може розглядатися як безумовний доказ версії особи, яка притягається до відповідальності.

Окремо необхідно оцінювати доводи ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Таким чином, у разі встановлення факту керування транспортним засобом та належного пред`явлення працівником поліції вимоги пройти огляд, безпосередньо факт відмови від проходження такого огляду має самостійне юридичне значення. Тому твердження ОСОБА_1 про те, що він відмовився від огляду саме тому, що не був водієм, не спростовує самого факту відмови. Воно лише пояснює мотив такої відмови. Однак питання про те, чи був ОСОБА_1 водієм, має вирішуватися на підставі всієї сукупності доказів, а не виключно на підставі його власного пояснення. Необґрунтованим є також посилання ОСОБА_1 на те, що відеозапис не містить очевидної фіксації ознак алкогольного сп`яніння. Зазначений відеозапис не може оцінюватися вибірково. Якщо працівником поліції безпосередньо перед пропозицією пройти огляд були встановлені передбачені законом ознаки сп`яніння, такі обставини підлягають оцінці разом із відеозаписом, протоколом та іншими доказами. При цьому відсутність на відео очевидно виражених ознак сп`яніння не є тотожною встановленню того, що особа перебувала у тверезому стані.

Посилання ОСОБА_1 на те, що працівник поліції не зафіксував його тілесні ушкодження та не викликав швидку медичну допомогу, також не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення. Зазначені обставини можуть свідчити про неналежне реагування працівника поліції на стан здоров`я особи, однак самі по собі не підтверджують, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не мав ознак сп`яніння або не відмовлявся від проходження огляду. Також наявні суперечності у показаннях та доводах ОСОБА_1 , оскільки за його поясненням за кермом був ОСОБА_2 , то він і повинен був викликати екстрену швидку допомогу, або ж надати домедичну допомогу, оскільки це є обов`язок водія. Враховуючи притомний стан ОСОБА_1 , те що був сам на місці події, і якщо дійсно у нього було травмування то він міг самостійно звернутися за медичною допомогою, зателефонувавши на лінію «103», так як працівники поліції приїхали вже після ДТП. Аналогічно, отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень під час ДТП не підтверджує автоматично його перебування саме на пасажирському сидінні, оскільки питання щодо тяжкості та механізму спричинення тілесних ушкоджень належить до виключної компетенції судово-медичного експерта.

Посилання ОСОБА_1 на те, що поліцейський особисто не бачив моменту керування автомобілем, не свідчить про недоведеність факту керування. Працівник поліції не був очевидцем самого моменту ДТП, однак обставини адміністративного правопорушення можуть встановлюватися на підставі сукупності доказів, отриманих після прибуття на місце події, зокрема пояснень очевидців, відеозаписами. Більше того, ОСОБА_1 фактично не заперечує самого факту перебування у транспортному засобі під час ДТП. Його позиція полягає виключно у твердженні, що він перебував на пасажирському сидінні. При цьому суд виходить із того, що докази мають оцінюватися не ізольовано, а в їх взаємозв`язку. Відсутність на одному відеозаписі безпосередньої фіксації моменту перебування ОСОБА_1 за кермом не означає відсутності інших доказів цього факту. Доводи ОСОБА_1 про те, що водієм був ОСОБА_2 , не знаходять достатнього об`єктивного підтвердження та спростовуються сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи. Підстав вважати, що протокол складено без належних фактичних підстав, судом не встановлено.

Отже, вина ОСОБА_1 , підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, а саме: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, відеозаписами 470017, 764923, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 , направленням на огляд водія, письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, характер вчинених правопорушень, приходжу до висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладення на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобам строком на один рік.

Керуючись ст. ст. 8, 24, ч.1 ст.130, 283-285, 287-290, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити:

Отримувач коштів: ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA048999980313050149000016001

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, р/р UA908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Копія платіжного документу подається до суду.

Відповідно до ст. 308 КУпАП У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Л.І.Стрюк