Вирок № 138988876, 12.08.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 524/3623/17

Провадження № 1-кп/526/1/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч кримінальне провадження № 42013180050000025 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, громадянин України, освіта середня-спеціальна, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, в силу ст.89 КК України не судимий, затриманий згідно ухвали Гадяцького районного суду від 03.02.2026 про надання дозволу на затримання 30.04.2026

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в:

11 березня 2023 року в м. Полтава ОСОБА_5 уклав з Дочірнім підприємством «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» договір оренди, за умовами якого предметом договору був сідловий тягач КрАЗ-6443, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом А ТЗ-22 з державним номером НОМЕР_2 , що обліковувався на балансі ДП «Облавтодор», а балансоутримувачем якого являлась філія «Козельщинський райавтодор», що знаходилась за адресою: смт. Козельщина, вул. Комсомольська, 33 та визначена щомісячна орендна плата.

Договір укладено строком на 1 рік, який діє з моменту його підписання обома сторонами до 11.03.2014.

Відповідно до акту приймання-передачі державного майна за адресою: Полтавська область смт. Козельщина, вул. Комсомольська, 33, складеного 11.03.2013, орендодавець, яким є Дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» передав, а орендар - фізична особа ОСОБА_5 , прийняв в строкове платне користування сідловий тягач КрАЗ НОМЕР_3 з причепом ЕА ТЗ-22 097-97 СК, що розташований за адресою: смт. Козельщина, вул. Комсомольська, 33, вартість якого визначена актом оцінки і становить на 31.01.2013 - 2885 гривень.

Після спливу дії договору оренди б/н від 11.03.2013 ОСОБА_5 орендоване майно, зокрема сідловий тягач КрАЗ 6463 052-65 СН з причіпом ЕА ТЗ 22 097-97 СК, не дивлячись на письмові вимоги, власнику не повернув та продовжив користуватись ним, як власним.

При цьому ОСОБА_5 , маючи прямий злочинний умисел на привласнення майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що майно, яким він користувався, було для нього чужим і він, після закінчення строку дії договору оренди, не мав на нього права, а також те, що вилучення цього майна здійснюється всупереч волі його власника, привласнив майно ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - сідловий тягач КрАЗ 6463 052-65 СН з причіпом ЕА ТЗ-22 097-97 СК.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 11915 від 02.12.2014, середня ринкова вартість автомобіля КРАЗ 6443 д.н.з НОМЕР_1 на момент вчинення злочину (11.03.2013), складає 80810,00 гривень.

Відповідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження КТЗ №010414/3 від 03.04.2014, середня ринкова вартість напівпричепа бітумовоза АТЗ 22, 1993 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 , складає 53776 гривень 80 копійок.

Вказаними діями ОСОБА_5 заподіяв матеріальні збитки ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на загальну суму 134 586 гривень 80 копійок.

Крім цього, 30 квітня 2013 року ОСОБА_5 уклав з Дочірнім підприємством «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» договір оренди № б/н від 30.04.2013, відповідно до умов якого предметом договору був напівпричіп цистерна - Е ЧМЗАП 5524 П ППЦ 24, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що обліковується на балансі філії «Гадяцький райавтодор» ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», вартість якого за актом оцінки на 29.04.2013 складає 39671 грн. (без ПДВ) та знаходився за адресою: Полтавська область, м. Зіньків, вул. Фрунзе, 144,

Договір укладено строком на 1 рік, який діє з моменту його підписання обома сторонами до 30.04.2014.

Відповідно до акту приймання-передачі державного майна, складеного за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лохвицька, 46, складеного 30.04.2013, орендодавець - Дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» передав, а орендар - ОСОБА_5 прийняв в строкове платне користування напівпричіп цистерну Е ЧМЗАП 5524 П ППЦ 24, державний номерний знак НОМЕР_4 , вартістю згідно з актом оцінки на 29.04.2013 - 39671 грн.(без ПДВ).

Після спливу дії договору оренди б/н від 30.04.2013 ОСОБА_5 орендоване майно: напівпричіп цистерну Е ЧМЗАП 5524 П ППЦ НОМЕР_5 , не дивлячись на письмові вимоги, власнику не повернув та продовжив користуватись ним, як власним.

При цьому, ОСОБА_5 маючи прямий злочинний умисел на привласнення майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що майно яким він користувався, було для нього чужим і він, після закінчення строку дії договору оренди, не мав на нього права, а також те, що вилучення цього майна здійснюється всупереч волі його власника, повторно привласнив майно ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - напівпричіп цистерну Е ЧМЗАП 5524 П ППЦ 24 реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 11917 від 02.12.2014, середня ринкова вартість напівпричепа цистерни Е ЧМЗАП 5524 П ППЦ 24, на момент вчинення злочину (30.04.2013) складає 29291 гривня 15 копійок.

Вказаними діями ОСОБА_5 заподіяв матеріальні збитки ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на загальну суму 29291 гривень 15 копійок.

Суд визнає винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.191 КК України і кваліфікує його дії як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі та за ч.3 ст.191 КК України і кваліфікує його дії як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав частково, суду пояснив, що дані транспортні засоби були йому потрібні для користування та зайняття бізнесом і з цією метою він уклав з Полтавським облавтодором договори оренди автомобілів з подальшим викупом. У дані транспортні засоби він вкладав власні кошти для їх ремонту. Підтвердив, що спочатку сплачував орендну плату, а потім перестав, бо в Україні змінилася влада та загальна економічна ситуація. Транспортні засоби зберігалися на різних об`єктах, були частково розграбовані, тому згодом автомобіль КрАЗ він розібрав на запчастини, а бочки порізав на металобухт. Не згоден з вартістю, яка значиться в обвинуваченні, бо вона не співпадає з балансовою вартістю, а експертиза транспортних засобів проводилась без його участі.

Представник потерпілого ДП «Полтавський облавтодор» ОСОБА_6 підтвердила суду, що 11 березня та 30 квітня 2013 року з ОСОБА_5 були укладені договори оренди автомобіля КрАЗ та автоцистерн на один рік. Однак орендну плату ОСОБА_5 не сплачував, тому у листопаді 2013 року йому направили повідомлення про дострокове розірвання цих договорів через порушення умов оренди, на яке він не відреагував, на дзвінки не відповідав, доступу до транспортних засобів не надавав. За таких обставин було прийнято рішення про звернення в правоохоронні органи. Підтримала цивільний позов, заявлений прокурором в їх інтересах про відшкодування матеріальної шкоди на суму 163877 грн.95 коп.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що в 2013 році він працював начальником Козельщинського райавтодору. До нього звернувся ОСОБА_5 з проханням надати в оренду бітумовоз - автомобіль КрАЗ з цистерною, на що він пояснив, що дане питання вирішує керівник облавтодору, оскільки вони не мають таких повноважень. Через деякий час йому зателефонував керівник облавтодору ОСОБА_8 та повідомив про необхідність передачі бітумовоза в оренду. Він був проти, оскільки автомобіль був у хорошому стані, йому постійно проводився техогляд, він виконував роботи на території області, хоча на той час не було водія і він простоював. ОСОБА_5 приїхав з договором оренди і механік по акту прийому - передачі віддав йому даний транспортний засіб. Після цього автомобіля вони більше не бачили.

Свідок ОСОБА_8 показав суду, що у 2013 році він працював на посаді керівника Полтавського облавтодору, державних замовлень майже не було, автопарк простоював, водії та працівники були без заробітної плати, тому вони відшукували найменшу можливість для залучення коштів. ОСОБА_5 звернувся з пропозицією взяти в оренду автомобілі, зокрема КрАЗ з автоцистерною та цистерни, на що він відправив заявку в ДАК «Автомобільні дороги України» і від нього надійшла письмова згода. Були підписані договори оренди на рік, питання про викуп взагалі не обговорювалось, бо не перебувало в його компетенції. ОСОБА_5 деякий час здійснював проплати, а потім перестав, далі зник, на дзвінки не відповідав, тому юристи підготували повідомлення про розірвання договору оренди, а коли все виявилось безрезультатним - направили листи до правоохоронних органів.

Свідок ОСОБА_3 показав суду, що в 2013 році він працював на посаді начальника філії Гадяцького райавтодору до складу якого входила і Зіньківська філія, йому зателефонували з Полтавського облавтодору та повідомили про необхідність передачі в оренду цистерни для перевезення бітуму, яка стояла в м. Зіньків. ОСОБА_9 , який нині покійний, за договором оренди передав цю бочку ОСОБА_5 , який два місяці платив орендну плату, а потім перестав, про що вони повідомили обласне керівництво.

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що в 2013 році вона працювала головним бухгалтером Гадяцької філії Полтавського облавтодору. За договором оренди ОСОБА_5 була передана цистерна, вони нараховували орендну плату, він кілька місяців її сплачував, а потім перестав, про що вони повідомили обласне керівництво. Далі цим питанням займались юристи.

Свідок ОСОБА_11 показав суду, що він працював на посаді головного механіка ДП «Полтавськийоблавтодор». Від керівництва надійшла команда підібрати транспортні засоби, які тривалий час не експлуатуються, щоб здати їх в оренду, бо фінансування було погане, замовлення були незначні. Він склав орієнтовний список і передав керівнику. ОСОБА_5 оглядав усі транспортні засоби і приїхав з пропозицією укласти договори оренди на бітумовоз у Козельщині і цистерну в Гадячі. Такі договори були укладені і транспортні засоби йому були передані по договорах оренди на 1 рік, про викуп мова взагалі не йшла. Якийсь час він платив, а потім перестав, автомобілі були оголошені в розшук.

Свідок ОСОБА_12 показав суду, що він працював у 2013 році на посаді механіка Козельщинського райавтодору. ОСОБА_5 приїхав з договором оренди на автомобіль КрАЗ бітумовоз, який тривалий час не експлуатувався, вони склали акт прийому передачі і ОСОБА_5 того ж дня забрав транспортний засіб. Підтвердив, що на ньому не було акумулятора.

Крім наведених показів свідків вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами, наданими стороною обвинувачення.

Згідно договору оренди від 11 березня 2013 року, укладеним в м. Полтава між ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» та ОСОБА_5 , орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування сідловий тягач КрАЗ-6443 (державний номер НОМЕР_1 ) з напівпричепом А ТЗ-22 (державний номер НОМЕР_2 ), договір укладено строком на 1 рік, по 11.03.2014 (т.3 а.с. 7-10)

За актом приймання-передачі державного майна за адресою: АДРЕСА_2 , складеного 11.03.2013, орендодавець (Дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України») передав, а орендар (фізична особа ОСОБА_5 ) прийняв в строкове платне користування сідловий тягач КрАЗ НОМЕР_3 з причепом НОМЕР_6 , що розташований за адресою: смт. Козельщина, вул. Комсомольська, 33 та вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить на 31.01.2013 -2885 гривень. (т.3 ст. 11)

28.11.2013 ДП «Полтавський облавтодор» направило ОСОБА_5 повідомлення про розірвання договору оренди через порушення ним умов договору.

30 квітня 2013 року в м. Полтава між ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» та ОСОБА_5 , укладено договір оренди, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування напівпричіп цистерну - Е ЧМЗАП 5524 П ППЦ 24 реєстраційний номер НОМЕР_4 ), договір укладено строком на 1 рік, по 30.04.2014 (т.3 а.с. 14-17)

За актом приймання-передачі державного майна за адресою: АДРЕСА_3 , складеного 30.04.2013, орендодавець - Дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» передав, а орендар - ОСОБА_5 прийняв в строкове платне користування напівпричіп цистерну Е ЧМЗАП 5524 П ППЦ 24 реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартість якого станом на 29.04.2013 становить 39671 грн.(без ПДВ). (т.3 ст. 18)

28.11.2013 ДП «Полтавський облавтодор» направило ОСОБА_5 повідомлення про розірвання договору оренди через порушенням ним умов договору з вимогою повернути майно та сплатити заборгованість за орендну плату. (т.3 а.п.190

19 грудня 2013 року Дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» звернулося з заявами до Полтавської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері та до СВ ЛВ на ст. Полтава УМВС України на Південній залізниці про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , який заволодів належним їм сідловим тягачем КрАЗ-6443 (державний номер НОМЕР_1 ) з напівпричепом А ТЗ-22 (державний номер НОМЕР_2 ) та напівпричепом цистерною Е ЧМЗАП 5524 П ППЦ 24 реєстраційний номер НОМЕР_4 , які він не повернув після закінчення договорів оренди т/з від 11.03.2013 та від 30.04.2013.(т.3 а.п. 2-4, 28-30)

Відомості про дані події за ст. 191 ч.1 КК України внесені до ЄРДР 20.12.2013 під №42013180050000025 та 24.12.2013 під №12013180400000458. (т.3 а.п.1, 33)

26 грудня 2013 року постановою Полтавської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42013180050000025 та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013180400000458 об`єднано в одне провадження, зареєстровано в ЄРДР під №42013180050000025 (т.3 а.с. 32-36).

За повідомленням Центру ДАІ 5302 від 05.02.2014 в автоматизованій системі управління обліком транспортних засобів та водіїв «ДАІ 2000» та бази даних «НАІС ДДАІ» КрАЗ-6443 (державний номер НОМЕР_1 ) та напівпричіп А ТЗ-22 (державний номер НОМЕР_2 ) числяться зареєстрованими по Кобеляцькому Центру ДАІ за Козельщинським районним дорожнім державним підприємством. Напівпричіп ЧМЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_4 зареєстрований по Зіньківському Центру ДАІ за ДП «Полтавський автодор». (т.3 ст. 37-40).

Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.03.2014 надано дозвіл на проведення позапланової документальної ревізії по окремих питаннях фінансово-господарської діяльності у дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 32017261), в частині діяльності філії «Гадяцький райавтодор» (код ЄДРПОУ 175), за адресою: м. Гадяч, вул. Лохвицька, 46, 37300, та доручено її проведення спеціалістам Лубенської об`єднаної державної фінансової інспекції.

Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.03.2014 надано дозвіл на продовження проведення позапланової документальної ревізії по окремих питаннях фінансово-господарської діяльності у дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 32017261), в частині діяльності філії «Гадяцький райавтодор» (код ЄДРПОУ 175), за адресою: м. Гадяч, вул. Лохвицька, 46, 37300, та доручено її проведення спеціалістам Лубенської об`єднаної державної фінансової інспекції.

Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.04.2014 продовжено термін проведення позапланової виїзної документальної ревізії по окремих питаннях фінансово-господарської діяльності у дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 32017261), в частині діяльності філії «Козельщинський райавтодор», за адресою: смт. Козельщина, вул. Комсомольська,33.

Актом ревізії Лубенської об`єднаної державної фінансової інспекції № 01-21/154 від 09.04.2014 встановлено, що напівпричіп-цистерна-Е ЧМЗАП 5524 П ППЦ 24 на території філії «Гадяцький райавтодор» відсутній, так як не повернутий орендарем - фізичною особою ОСОБА_5 , розмір збитків від нестачі матеріальних цінностей складає 55490.00 грн. (т.3 а.с. 48-68)

Висновком Регіональної оціночної компанії «Полтаваексперт» від 29.04.2013 визначена вартість напівпричепа-цистерни Е ЧМЗАП 5524 П ППЦ 24 реєстраційний номер НОМЕР_4 , яка становить 39671 грн. (т.3 ст. 87-92)

Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.04.2014 продовжено термін проведення позапланової виїзної документальної ревізії по окремих питаннях фінансово-господарської діяльності у дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 32017261), в частині діяльності філії «Козельщинський райавтодор», за адресою: смт. Козельщина, вул. Комсомольська,33.

Актом ревізії Полтавської міжрайонної державної фінансової інспекції № 01-21/189 від 07.04.2014 встановлено, що сідловий тягач КрАЗ-6443 (державний номер НОМЕР_1 ) з напівпричепом А ТЗ-22 (державний номер НОМЕР_2 ) на території філії «Козельщинський райавтодор» відсутній, так як не повернутий орендарем - фізичною особою ОСОБА_5 , розмір збитків від нестачі матеріальних цінностей складає 134526.80 грн. (т.3 а.с.108-136)

Висновком експертного авто товарознавчого дослідження КТЗ визначена середня ринкова вартість напівпричепа-бітумовоза АТЗ 22, реєстраційний номер НОМЕР_2 в сумі 53776.80 грн.(т.3 а.с. 164-168)

Згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи №11915 від 01.12.2014 середня ринкова вартість автомобіля КрАЗ 6443 д.н.з. НОМЕР_1 на момент скоєння злочину (11.03.2013) складає 80810 грн.00 коп. (т.3 а.с. 177-180)

Згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи №11917 від 02.12.2014 середня ринкова вартість напівпричепа цистерни Е ЧМЗАП 5524П ППЦ-24 д.н.з. НОМЕР_7 на момент скоєння злочину (30.04.2013) складає 29291 грн.15 коп. (т.3 а.с. 182-185) та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

За наведених обставин суд вважає, що стороною обвинувачення доведено вину ОСОБА_5 у привласненні чужого майна, оскільки з матеріалів справи та здобутих в судовому засіданні показів обвинуваченого, потерпілого, свідків та доказів слідства вбачається, що ОСОБА_5 за договорами оренди були передані транспортні засоби, таким чином були йому ввірені і він мав на них законні повноваження щодо зберігання, використання і управління, проте по закінченню договору оренди він не повернув їх власнику і розпорядився ними на власний розсуд: розукомплектував, а цистерни порізав на металобрухт. В ході судового слідства не здобуто жодного доказу про намір ДП «Полтавський облавтодор» передати вказані транспортні засоби ОСОБА_5 в оренду з подальшим викупом, тому до вказаних свідчень обвинуваченого суд відноситься критично. Також не надано жодного доказу про те що ОСОБА_5 вкладав у дані об`єкти власні кошти. Поміж тим, з матеріалів кримінального вбачається, що ОСОБА_5 притягувався до кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортними засобами і в інших дорожніх організаціях фактично таким же способом.

Часткове вини ОСОБА_5 суд розцінює як спосіб захисту, з метою пом`якшення своєї участі та відповідальності за вчинення злочинів.

Не зважаючи на часткове визнання ОСОБА_5 своєї вини, дослідивши надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, суд вважає, що вони відповідно до вимог ст.ст. 85-86 КПК України є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України й відповідно підтверджують вину обвинуваченого в пред`явленому обвинуваченні, дані докази за своїм змістом та послідовністю підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, зазначену у постанові суду від 09.11.2021 (справа №281/128/19, провадження № 51-4536км19), відповідно до якої доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) винуватості особи.

Будь яких належних та допустимих доказів на спростування обвинувачення та вини ОСОБА_5 сторона захисту не надала.

Судом забезпечено дотримання положень ст.22 КПК України щодо створення умов для реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов`язків, змагальність як основу кримінального провадження.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

В судовому засіданні ОСОБА_5 повідомив, що він щиро розкаюється, проте суд не може визнати обставиною, що пом`якшує покарання таке щире каяття, оскільки часткове визнання вини не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого. Розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Виправлення, як мета покарання - це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - це покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Відповідно до п.2,3 Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.03 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Приймаючи рішення про призначення покарання суд враховує позиції ЄСПЛ, практика якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» при розгляді справ застосовується як джерело права.

У справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.09 року (заява № 10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження. У справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.05 року та у справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.05 року суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також у справі «Ізмалов проти Росії» від 16.10.08 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Наведені правові тези ЄСПЛ щодо співмірності, пропорційності та індивідуалізації покарання слід визнавати одними з головних складових права на справедливий суд, закріпленого в ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод».

З огляду на послідовну практику Верховного Суду, згідно з якою розкаяння передбачає осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання і характеризується відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї злочинної поведінки, визнанням тих обставин, які їй ставляться в провину, має характеризувати її поведінку після вчинення злочину, але з позицій психологічної переорієнтації суб`єкта, який дійсно засуджує свій вчинок, визнає його антигромадський характер і готовий нести відповідальність.

Проте жодної із цих ознак в поведінці обвинуваченого протягом досудового та слідства не було, тому судом і не встановлено обставин, які б пом`якшували його покарання.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує, що вчинені ним кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким за ч.1 та тяжким за ч.3 ст. 191 КК України кримінальними правопорушеннями та особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, проживає разом з хворою дружиною, тривалий час понад 8 років знаходився в розшуку як під час досудового, так і судового слідства, що свідчить про свідомі наміри уникнути відповідальності за вчинені дії, жодних дій, спрямованих на усунення шкоди чи відшкодування збитків, а так само повернення майна, не вчинив, тому вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті за якою він притягується до кримінальної відповідальності за сукупністю злочинів.

Суд також вважає необхідним призначити додаткове покарання за ч.3 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення права обіймати посади, так як згідно санкції статті таке покарання є безальтернативним та з урахуванням фактичних обставин справи.

При призначенні додаткового покарання суд враховує позицію, яка була висловлена об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду, яка вказала наступне: «Згідно з положеннями ст. 55 КК у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення» (справа № 404/2081/22, провадження № 51-130кмо23).

Розглядаючи цивільний позов прокурора, пред`явлений до обвинуваченого в даному кримінальному провадженні про стягнення майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 163877 грн. 95 коп., суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 60 ч. 3 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст. 64 ч. 1 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

За ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження КТЗ визначена середня ринкова вартість напівпричепа-бітумовоза АТЗ 22, реєстраційний номер НОМЕР_2 в сумі 53776.80 грн, висновком судової автотоварознавчої експертизи № 11915 від 01.12.2014 визначена середня ринкова вартість сідлового тягачу КрАЗ-6443 (державний номер НОМЕР_1 ) в сумі 80810 грн, висновком судової автотоварознавчої експертизи № 11917 від 02.12.2014 визначена середня ринкова вартість напівпричепа-цистерни Е ЧМЗАП 5524 П ППЦ 24 реєстраційний номер НОМЕР_4 в сумі 29291.15 грн.

Суд вважає, що заявлений цивільний позов прокурора про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 163877 грн. 95 коп. підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду та у повному обсязі визнаний обвинуваченим.

Суд також вважає, що з ОСОБА_5 слід стягти на користь держави витрати за проведені у справі судові автотоварознавчі експертизи.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.3 ст. 191 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст. 191 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі без позбавлення права займати певні посади чи займатись певною діяльністю;

- ч.3 ст. 191 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на 2 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно за сукупністю кримінальних правопорушень призначити покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на 2 роки.

Зарахувати в строк відбування покарання один день затримання ОСОБА_5 як підозрюваного 26 березня 2017 року.

Строк відбування покарання відраховувати з 30.04.2026 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк затримання, тримання під вартою та строк конвоювання.

Залишити ОСОБА_5 міру запобіжного у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі ДП «Полтавський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_5 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням задовольнити.

Стягти з ОСОБА_5 на користь ДП «Полтавський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в сумі 163877 грн. 95 коп.

Стягти з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведені у справі судові автотоварознавчі експертизи в сумі 492 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженому ОСОБА_5 з дня отримання копії вироку.

Головуюча: ОСОБА_1