Ухвала суду № 138988856, 14.08.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/6034/26

Провадження 2/524/5367/26

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

14 серпня 2026 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді Колеснікової О.М.,

секретар судового засідання Мирошніченко А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

13.05.2026 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19.05.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони, належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду в судове засідання не прибули.

05.08.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій він просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору та повернути АТ КБ «ПриватБанк» сплачений судовий збір. У заяві вказано, що станом на 05.08.2026 заборгованість відповідача перед позивачем повністю погашена, що свідчить про відсутність предмета спору.

Пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

За п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Тлумачення частини третьої 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 06 травня 2026 року у справі № 726/2253/25 (провадження № 61-13391св25).

Зважаючи на те, що між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою предмет спору відсутній, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.

При цьому суд враховує висновки викладені у постанові ОП КГС ВС від 05.03.2026 року у справі №917/1161/25 про те, що задоволення після пред`явлення позову позовних вимог відповідачем фактично є свідченням того, що відповідач: 1) погодився з тим, що позов пред`явлено до належного відповідача, 2) визнає позовні вимоги. Іншими словами, задоволення позовних вимог відповідачем суд може вважати свідченням того, що пред`явлення позову цим позивачем до цього відповідача відбулося внаслідок неправомірного діяння відповідача, що і виступає підґрунтям необхідності покладення на такого відповідача судових витрат із розгляду справи. (п.52 постанови)

У п.60 постанови Об`єднана палата сформувала такий висновок щодо застосування частини 3 статті 130 та пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України: 1) у позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем; 2) при цьому немає значення, чи було провадження закрито за клопотанням позивача, відповідача чи з ініціативи суду; 3) у разі задоволення позовних вимог третьою особою, а не відповідачем, право на відшкодування витрат залежить від підстав здійснення такого задоволення третьою особою, які підлягають дослідженню та оцінці судом. При цьому за загальним правилом добросовісний позивач вправі розраховувати на можливість відшкодування йому витрат на правничу допомогу, понесених ним до моменту закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З наведеного вбачається, що заява представника позивача в частині вимоги про повернення АТ КБ «ПриватБанк» сплаченого у справі судового збору задоволенню не підлягає. За заявою позивача судовий збір може бути стягнутий з відповідача на підставі ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі надання позивачем доказів про те, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що предмет спору перестав існувати, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.206, 255,256 ЦПК України, суд

ухвалив:

Провадження у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

У задоволенні клопотання представника позивача про повернення судового збору відмовити.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Колеснікова О. М.