Рішення № 138988128, 13.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3069/25

Провадження №2/367/799/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - Третяк Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Люліної О.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту, в якому з урахуванням поданої 04.06.2026 уточненої позовної заяви просила суд: зняти арешт, накладений на будинок АДРЕСА_1 , який був накладний постановою про арешт майна, серія та номер: 39346087, виданий 06.11.2013, видавник: ВДВС Бучанського МУЮ Київської області, старшим державним виконавцем Пилипчуком К.Р. (виконавче провадження № 39346087 з виконання виконавчого листа № 1-92/2012 від 17.09.2012 Києво-Святошинського районного суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в сумі 255 000,00 грн.).

В обґрунтування позову зазначено, що позивачу належить будинок АДРЕСА_1 , на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.06.2024. При отриманні витягу з Державного реєстру речових прав № 406151448 від 02.12.2024, позивача виявила, що на будинок № будинок АДРЕСА_1 , накладено арешт на підставі постанови від 07.11.2013 про арешт майна боржника.

Згідно листа № 2420 від 05.02.2025 Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заначив, що згідно пошукових даних АСВП встановлено, що у Бучанському ДВС ГТУЮ у Київській області на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 39346087 з виконання виконавчого листа № 1-92/2012 від 17.09.2012 Києво-Святошинського районного суду Київської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в сумі 255 000,00 грн.

Разом з тим, як зазначає позивач, ОСОБА_2 ніколи не належав зазначений будинок, вона лише зареєстрована у спірному будинку.

З огляду на викладене, позивач вказувала, що зазначене обтяження у вигляді арешту на житловий будинок, порушує її права на вільне розпорядження своїм майном.

Враховуючи вищевикладене та неможливість скасувати арешт у позасудовому порядку, з метою захисту порушеного права позивач звернулася до суду з указаним позовом та просила його задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 18.03.2025 позовну заяву передано в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.

Ухвалою суду від 19.03.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 30.06.2025 вирішено питання про витребування доказів, прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 14.05.2025 та залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 07.05.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 10.06.2026 залучено до участі в справі в якості третьої особи Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

03.08.2026 позивачем подано заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи: Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником спірного житлового будинку на підставі рішення суду, серія та номер: 367/9837/22, виданий 11.06.2024, видавник: Ірпінський міський суд Київської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 406225206, сформований 02.12.2024.

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав № 406151448 від 02.12.2024, щодо спірного будинку міститься номер запису обтяження: 57807579, дата та час державної реєстрації: 07.11.2013 15:35:09, державний реєстратор: Лозінський Артур Юрійович, Бучанська міська рада, Київська обл, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 76378261 від 02.12.2024 40:43:17, Лозінський Артур Юрійович, Бучанська міська рада, Київська обл., вид обтяження: арешт нерухомого майна, відомості про суб`єктів обтяження: орган державної влади, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 14.05.2003, видавник: Ірпінський МВ ГУМВС України в Київській області.

Як видно з листа № 2420 від 05.02.2025 за підписом начальника Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Анжели Зейналової, згідно пошукових даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що у Бучанському МВДВС ГТУЮ у Київській області на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 39346087 з виконання виконавчого листа № 1-92/2012 від 17.09.2012 Києво-Святошинського районного суду Київської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 у сумі 255 000,00 грн. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 07.11.2013 державним реєстратором Лозінським А.Ю. Бучанської міської ради Київської області внесено запис про обтяження за № 57807579 про арешт нерухомого майна ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , підставою для внесення даного запису була постанова про накладення арешту від 06.11.2013 № 39346087, що винесена ВДВС Бучанського МУЮ Київської області.

Також, судом витребувано з цивільної канцелярії Ірпінського міського суду Київської області, для огляду в судовому засідання, цивільну справу № 367/9837/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Як видно з матеріалів цивільної справи № 367/9837/23 рішенням суду від 11.06.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено. Встановлено факт прийняття спадщини у вигляді 70/100 частини будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт. Буча, Київської області; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 01.02.2000, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_4 , зареєстрована та постійно проживає: АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку спадкування за законом, які складались з наступних приміщень : кімнат: 2-1пл. - 9,6кв.м., 2-2пл. - 11,9кв.м., 2-3пл. - 10,5кв.м., 2-4пл. - 12,0кв.м., кухні 2-5пл. - 5,9кв.м., коридору 2-6пл. - 3,9кв.м., ванної кімнати 2-7пл. - 3,1кв.м., веранди 4пл. - 6,1кв.м. та 70/100 частин надвірних прибудов, які складаються згідно технічного плану: гаражу «Д», господарського блоку «Е», сараю «ЖНЗИ», вбиральні «І», альтанки «М», навісу «ЙЛ», вольєру «К» та огорожі № 1-5. Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт. Буча, Київської області; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 01.02.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_4 , зареєстрована та постійно проживає: АДРЕСА_2 право власності на спадщину у вигляді 70/100 частини будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт. Буча, Київської області; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ірпінським MB ГУ МВС України в Київській області 01.02.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_4 , зареєстрована та постійно проживаю: АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку спадкування за законом, які складались з наступних приміщень : кімнат: 2-1пл. - 9,6кв.м., 2-2пл. - 11,9кв.м., 2-3пл. - 10,5кв.м., 2-4пл. - 12,0кв.м., кухні 2-5пл. - 5,9кв.м., коридору 2-6пл. - 3,9кв.м., ванної кімнати 2-7пл. - 3,1кв.м., веранди 4пл. - 6,1кв.м. та 63/100 частин надвірних прибудов, які складаються згідно технічного плану: гаражу «Д», господарського блоку «Е», сараю «ЖНЗИ», вбиральні «І», альтанки «М», навісу «ЙЛ», вольєру «К» та огорожі № 1-5. Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт. Буча, Київської області; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 01.02.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_4 . зареєстрована та постійно проживає: АДРЕСА_2 право власності на спадщину у вигляді 30/100 частин будинку АДРЕСА_1 після смерті бабусі ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку спадкування за законом, які складаються з наступних приміщень: кухні 1-1пл. - 8,0кв.м. та кімнат 1-3пл. - 10,3кв.м., 1-4пл. - 9,1кв.м. на 30/100 частин надвірних прибудов , а саме: гаражу «Д», господарського блоку «Е», сараю «ЖНЗИ», вбиральні «І», альтанки «М», навісу «ЙЛ», вольєру «К» та огорожі № 1- 5.

Також судом досліджено подані позивачем письмові докази, а саме: копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 39346087 від 08.08.2013 винесену на підставі виконавчого листа № 1-92/2012 виданого 17.09.2012 Києво-Святошинським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 255 000,00 грн.; копію постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 06.11.2013; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 12405307 від 07.11.2013; витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 42452574 від 07.11.2013; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 12405307 від 07.11.2013; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 8508528 від 27.08.2013; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 8840595 від 03.09.2013.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) втручання держави в право власності на житло повинне відповідати критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном у розумінні Конвенції.

Зокрема, згідно з рішенням ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які у свою чергу мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті.

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Судом установлено, що житловий будинок щодо якого ставиться питання про зняття арешту належить ОСОБА_1 , на підставі рішення суду від 11.06.2024 у справі № 367/9837/23.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Виходячи з викладеного вище, на час звернення з позовом до суду за наявності арешту (обтяження), накладеного на майно, порушується право приватної власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає звернення позивача правомірним, відповідачі переконливих заперечень на позов не подали, доводи позивача не спростували, наявність правових підстав продовження існування арешту майна не довели.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено порушення прав та законних інтересів позивача як власника майна, які підлягають судовому захисту.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Поряд із тим, слід врахувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13, згідно якої вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Саме до цього зводяться роз`яснення, надані Пленумом Верховного Суду України у п. 4 постанови «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року № 6 в редакції від 30 червня 1978 року № 5.

Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року у справі №127/1547/14-ц зазначив, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі №161/14034/20 (провадження №61-1980св21), від 22.12.2021 року у справі №645/6694/15 (провадження №61-18160св19).

На сьогодні позивачка є власником нерухомого майна, проте, накладений арешт на майно порушує її право вільно володіти та розпоряджатись своїм майном.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Скасувати арешт з житлового будинку загальною площею 90,4 кв.м, житловою площею 53,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 3054237932080), що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 : номер запису обтяження - 57807579, дата та час державної реєстрації: 07.11.2013 15:35:09, державний реєстратор: Лозінський Артур Юрійович, Бучанська міська рада, Київська обл, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 76378261 від 02.12.2024 40:43:17, ОСОБА_6 , Бучанська міська рада, Київська обл., вид обтяження: арешт нерухомого майна, відомості про суб`єктів обтяження: орган державної влади, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 14.05.2003, видавник: Ірпінський МВ ГУМВС України в Київській області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. М. Третяк