Рішення № 138987407, 12.08.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/595/24

Провадження № 2/486/145/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», представники позивача Пилипчук С.В., Мостовенко О.І., Ткаченко М.М., Хмельницький А.М., відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача Сорочан В.О.,

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2024 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»), звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 19 квітня 2021 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» (далі ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ») та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг № 2110937528269 «Стандартний».

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 4000 грн.

01 грудня 2021 року ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору №1-12.

10 березня 2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110937528269.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2110937528269.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору станом на день формування позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 71052,46 грн, яка складається з 3999,68 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 67052,78 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 40029,80 грн, яка складається з 3999,68 грн - заборгованості за тілом кредиту, 36030,12 грн - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Сорочана В.О. надійшов відзив, в якому вказує на те, що доданий договір не містить підпису відповідача та ніколи такий договір ним не підписувався, так само як і паспорт споживчого кредиту.

Крім того, звертає увагу, що відповідно до умов кредитування позивач стверджує що надав ОСОБА_1 кредит в сумі 4000 грн строком на 16 днів, з фіксованою відсотковою ставкою 730 % що складає 1280 грн та 560 грн комісії. За такого навіть якщо допустити що між сторонами було укладено кредитний договір на вказаних умовах то загальна вартість кредиту має скласти 4000 +1280+560 = 5840 грн, (про що також вказано в паспорті споживчого кредитування).

Також вважає, за необхідне врахувати що відповідач повернув 1895,60 грн. Тобто 5840 1895,60 = 3944,40 грн таку суму мав би право вимагати позивач у випадку укладення договору. Натомість, оскільки сторона заперечує, що відповідач укладав договір на таких умовах, але не заперечує факт отримання коштів в сумі 4000 грн від позивача на свою картку, отже, частково визнає позовну заяву на суму 2104,40 грн з розрахунку 4000 1895,60 = 2104,40 грн.

Вказує, на те, що вартість фактично наданої правової допомоги є суттєво завищеною, та необґрунтованою. Просить позовну заяву задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 2104,40 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовити в повному обсязі.

27 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Ткаченко М.М. надійшла відповідь на відзив, в якій вона вказує, на те що Договір було укладено згідно з п.3.ч.1. ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Доданий Договір № 2110937528269 підписано Позичальником 19 квітня 2021 року електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису F1), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер, зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця.

Щодо тверджень представника відповідача про понадстрокове нарахування процентів вказує, що сторони відповідно до п. 1.9 Кредитного договору обумовили, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік.

Отже, вважає, що період з 19 квітня 2021 року по 19 квітня 2022 року є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами та у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15 червня 2026 року справу розподілено судді Далматовій Г.А.

Ухвалою суду від 19 червня 2026 року прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.

12 серпня 2026 року представник відповідача надав суду додаткові пояснення в яких вказує, на те що сторона відповідача категорично заперечує факт укладення кредитного договору, а також просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу до розумного та справедливого розміру та не більше 500 грн.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача надав суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі та участі відповідача. Проти позовної заяви заперечує.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 19 квітня 2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг «Стандартний» № 2110937528269, згідно якого відповідач отримав кошти у розмірі 4000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом згідно умов цього договору /а.с 6-8/. Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором F1.

Як вбачається з п.1.3 Договору, орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Відповідно до п. 1.4 Договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).

д) тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п. 1.9 Договору, граничний строк кредитування (строк дії договору) 1 рік.

Пунктом 1.10 Договору, позичальник сплачує Товариству комісію, пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі за його юридичне оформлення, у розмірі 560 грн.

Додатком 1 до Договору додано Заяву-Анкету (для отримання кредиту) /а.с.8зв./, Додатком 2 до Договору додано графік платежів /а.с.9/ та паспорт споживчого кредиту (Стандартна форма) /а.с. 10-11/.

ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» повідомило щодо підтвердження перерахування грошових коштів ОСОБА_1 на номер картки НОМЕР_1 19 квітня 2021 року о 13:28:04 год. за кредитним договором № 2110937528269 від 19 квітня 2021 року на суму 4000 грн /а.с.12/.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» /а.с. 12зв. -14/ вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, в рахунок погашення заборгованості вніс кошти на загальну суму 1896,02 грн, з яких 0,32 грн в рахунок погашення заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 1895,70 грн в рахунок погашення заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, останній раз кошти були внесені 05 червня 2021 року на суму 470,10 грн, чим визнав факт укладення кредитного договору, в подальшому кошти не вносив, внаслідок чого заборгованість за 226 днів, яка становить 28410,68 грн, яка складається з 3999,68 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 24411 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

01 грудня 2021 року ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу №1-12, що підтверджується також копією акту приймання-передачі реєстру боржників, витягом з Додатку №3 реєстру боржників, а також Додатком №3 реєстром боржників від 01 грудня 2021 року

/а.с.17-19, 19зв.-21, 22, 56/.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у нього станом на 18 квітня 2022 року наявна заборгованість за кредитним договором № 2110937528269 від 19 квітня 2021 року у розмірі 71052,46 грн, яка складається з 3999,68 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 67052,78 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги /а.с. 15/.

10 березня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01, що підтверджується також копією акту прийому-передачі Реєстру Боржників, копією реєстру боржників та реєстром боржників /а.с. 24-26, 27, 27зв-39, 30.

З наданого розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» жодних нарахувань не здійснювало /а.с.16/.

До позовної заяви додано копію статуту ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» /а.с. 31-38/.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, загальна заборгованість ОСОБА_1 заявлена до стягнення становить 40029,80 грн, яка складається з 3999,68 грн - заборгованості за тілом кредиту, 36030,12 грн - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» свої зобов`язання за вказаним договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», суд приходить до наступного.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 2-1055/11.

У зв`язку з тим, що до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

З наданих позивачем розрахунків заборгованості, вбачається, що станом на 18 квітня 2022 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 71052,46 грн, яка складається з 3999,68 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 67052,78 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Проте, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просить стягнути заборгованість у розмірі 40029,80 грн, яка складається з 3999,68 грн - заборгованості за тілом кредиту, 36030,12 грн - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Виходячи із викладеного, позивачем доведено, що у відповідача перед ним виникла заборгованість за тілом кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно доводів представника відповідача, щодо не укладення кредитного договору № 2110937528269 від 19 квітня 2021 року, суд не приймає їх до уваги, оскільки відповідачем даний договір було підписано одноразовим ідентифікатором F1, а також відповідачем вносились кошти в рахунок погашення заборгованості, внаслідок чого, достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 визнав факт укладення такого договору.

Стосовно стягнення, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 67052,78 грн суд приходить до наступного.

Представником відповідача було зазначено, що кредитний договір було укладено строком на 16 днів.

Однак, як вбачається з п. 1.9 Договору, сторони погодили, що граничний строк кредитування (строк дії договору) 1 рік.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що фактично ОСОБА_1 проценти були нараховані в період з 19 квітня 2021 року по 18 квітня 2022 року, тобто в межах строку дії договору.

Тому нарахування процентів за користування наданими кредитними коштами за Договором відповідає умовам цього Договору, а доводи представника відповідача є безпідставними. Недійсність зазначеного Договору в судовому порядку не визнана.

Враховуючи, що позивачем надано докази, які підтверджують укладання кредитного договору з відповідачем, а також надання йому кредитних коштів, отримання і використання таких коштів відповідачем та нарахування процентів, а відповідачем, в свою чергу, не виконано договірні зобов`язання, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн /а.с.1/.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з копії договору про надання правової допомоги та копії акту /а.с. 41зв-42, 46/, заявки на надання юридичної допомоги №731 /а.с.45, 73/, позивачем сплачено за правничу допомогу адвоката кошти в сумі 13000 грн.

При врахуванні доводів представника відповідача стосовно неспівмірності витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

В силу положень ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.1 ч.2, ч. 3 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно вимог ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі №912/1025/20).

З урахуванням конкретних обставин справи, яка є справою середньої складності, що розгляд справи проведений за відсутності учасників справи, з огляду на ціну позову та значенням справи для сторони, суд дійшов до висновку про зменшення суми витрат на правову допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 6500 грн, тобто у сумі, що становить 50% від суми, заявленої до стягнення, оскільки саме ці витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 2110937528269 про надання фінансових послуг від 19 квітня 2021 року у розмірі 40029 (сорок тисяч двадцять дев`ять) гривень 80 копійок, яка складається з 3999 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 68 копійок - заборгованості за тілом кредиту, 36030 (тридцять шість тисяч тридцять) гривень 12 копійок - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, ЄДРПОУ 44276926.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г. А. Далматова