Ухвала суду № 138987071, 14.08.2026, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/901/26

Провадження №2-з/471/6/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2026 р. с-ще Братське

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Гукової І.Б.,

за участю секретаря Прокопчук Н.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Братське заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Братська селищна рада Вознесенського району миколаївської області про визнання заповіту недійсним,

встановив:

В провадження Братського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Братська селищна рада Вознесенського району миколаївської області про визнання заповіту недійсним.

14.08.2026 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову.

Свої заяву заявник обґрунтовує тим, що підставою пред`явлення вказаного позову є те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача. Маючи намір прийняти спадщини після смерті батька, позивач звернувся із відповідною заяво до нотаріуса. Нотаріусом йому було повідомлено, що 12.08.2022 року його батько заповідав усе своє майно відповідачам по справі. Оскільки на момент посвідчення заповіту заповідач хворів та не усвідомлював значення своїх дій. Наявність вказаного заповіту порушує права позивача на спадкування за законом, а тому він і звернувся за захистом своїх прав до суду. Подаючи до суду заяву про забезпечення позову представник позивача зазначає про те, що невжиття заходів забезпечення значно ускладнить виконання рішення суду, а тому просив суд накласти арешт на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дослідивши матеріали додані до заяви про забезпечення позову, суд встановив.

Відповідно до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК - України), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Відповідно до статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову, зокрема є: накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову заявник вказує, що негативним наслідком не забезпечення позову є можливість відчуження іншими спадкоємцями майна, належного померлому, що в свою чергу, у разі задоволення позову, унеможливить виконання рішення суду.

Дані доводи представника поповича суд вважає повністю обґрунтованими, з наявних матеріалів справи вбачається, що померлий за життя був власником, зокрема, житлового будинку, земельної ділянки, а тому заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151-153ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 заборонивши органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме та рухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо даного майна (у тому числі щодо продажу, міни, дарування, тощо).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти дінв.

СуддяІ.Б. Гукова