Ухвала суду № 138986914, 10.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27933/26

Провадження № 1-кс/127/10560/26

У Х В А Л А

Іменем України

10 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 , його захисника: адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Стіжківське, Шахтарської міської громади Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, непрацюючого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 10.08.2025 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026020000000403 від 16.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В межах даного кримінального провадження 09.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто сприяння в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками, вчиненому з корисливих мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 9 років з конфіскацією майна та під загрозою суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Здобуті докази дають підстави вважати, що підозрюваний можливо діяв у співучасті з іншими особами, у тому числі не встановлено місце перебування інших осіб, а тому перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу підозрюваний може незаконно впливати на свідків, інших причетних осіб, тобто наявні ризики, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, застосування жодного іншого більш м`якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.

Враховуючи викладене, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12026020000000403, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026020000000403 від 16.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Президентом України підписано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Пунктом 3 Указу серед іншого передбачено, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.

Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими винятками, не дозволяється.

Водночас, ОСОБА_4 , усвідомлюючи існування обмежень щодо виїзду за кордон громадян України чоловічої статі призовного віку на період дії воєнного стану, діючи умисно та протиправно, за попередньою змовою з невстановленими особами, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, в липні 2026 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, невстановлена особа під час телефонної розмови у мобільному додатку «Telegram» повідомила ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про можливість незаконне переправити його через державний кордон України за грошову винагороду в сумі від 6000 до 8000 доларів США.

Вважаючи такі діяння невстановленої особи кримінально-протиправними, ОСОБА_7 16.07.2026 звернувся до правоохоронних органів, був залучений ними до конфіденційного співробітництва та у подальшому діяв під їх контролем.

Надалі 30.07.2026 приблизно о 10 годині 50 хвилин невстановлена особа під час чергової телефонної розмови у мобільному додатку «Telegram» повідомила ОСОБА_7 умови, спосіб такого переправлення та розмір грошової винагороди, яку належить сплатити за переправлення через державний кордон. Зокрема, таке переправлення мало здійснюватися на території Закарпатської області, а ОСОБА_7 повинен був здійснити авансовий платіж в розмірі 7000 гривень.

На виконання цієї вказівки ОСОБА_7 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, здійснив переказ грошових коштів в сумі 7000 гривень на вказаний йому вищезазначеною особою картковий рахунок № НОМЕР_1 у ПрАТ КБ «Приватбанк».

Після цього невстановлена особа 05.08.2026 під час телефонної розмови у мобільному додатку «Telegram» надала ОСОБА_7 інструкції щодо переліку речей, необхідних для переправлення через державний кордон України, а також зазначила про необхідність сплати чергового платежу за переправлення через державний кордон в сумі 100 доларів США на криптогаманець.

На виконання цієї вказівки ОСОБА_7 05.08.2026, діючи під контролем працівників правоохоронних органів, здійснив переказ грошових коштів в сумі 100 доларів США на вказаний йому вищезазначеною особою криптогаманець TJzKDriEUhgeunazQVhmzc48vDzu54pJcH.

У подальшому, 08.08.2026 ОСОБА_4 , виконуючи спільний з вищезазначеною особою злочинний план, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, сприяючи незаконному переправленню ОСОБА_7 через державний кордон України, автомобілем марки «Mercedes-Benz Vito 113» з номерним знаком НОМЕР_2 прибув до раніше обумовленого місця поблизу будинку № 16 по вул. Варшавській у м. Вінниці, де зустрів ОСОБА_7 .

На виконання вказівки ОСОБА_4 ОСОБА_7 сів до салону зазначеного автомобіля. Під час руху ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про те, що він везе його до м. Івано-Франківськ, де ОСОБА_7 має забрати інша особа, яка повезе його у Закарпатську область до державного кордону України. При цьому ОСОБА_4 довів до ОСОБА_7 алгоритм дій під час можливого контролю на блок-постах, а саме той мав переховуватися від контролю на задньому сидінні автомобіля.

Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що за перевезення ОСОБА_7 він мав отримати 1000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 08.08.2026 становило 44762 гривні.

Під час руху в напрямку м. Івано-Франківськ неподалік торгівельного центру «The Mall» по вул. Хмельницьке шосе, 114-В, у м. Вінниці ОСОБА_4 було затримано працівниками правоохоронних органів, та припинено його кримінально-протиправну діяльність.

08 серпня 2026 року о 20 год. 50 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

08 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України тобто сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026020000000403 від 16.07.2026; протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 16.07.2026; протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 07.08.2026; протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 08.08.2026; протоколу контролю за вчинення злочину від 08.08.2026; протоколу обшуку автомобіля марки «Mercedes-Benz Vito 113», р.н.з. НОМЕР_2 від 08.08.2026; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.08.2026; повідомлення про підозру від 08.08.2026, інших матеріалів кримінального правопорушення та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України обґрунтована.

У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, неодружений, раніше не судимий.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.

Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК)

Обгрунтовуючи виключність випадку та відповідно розмір застави 300 (триста) прожиткових мінімумів працездатних осіб, слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні було зазначено про те, що ОСОБА_4 підозрюється у в сприянні організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками, вчиненому з корисливих мотивів, при цьому загальна сума грошових коштів за вчинення вищевказаних дій мала становити 6000 доларів США, що еквівалентно станом на момент вчинення кримінального правопорушення 268 560 грн, свідчить про наявність у нього фінансових можливостей.

Однак, слідчий суддя звертає увагу на те, що неправомірна вигода підозрюваним не отримувалося, оскільки злочин вчинявся під контролем правоохоронних органів та відповідно кошти, які передавалися, вилучені.

Крім того, на думку суду, розмір очікуваної неправомірної вигоди, у даному випадку, не є виключним випадком, в розумінні статті 182 КПК України, для визначення підозрюваному застави, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В той же час, на думку слідчого судді, фінансовий стан підозрюваного не є виключним випадком, в розумінні статті 182 КПК України, а тому посилання прокурора, в цій частині, є безпідставними.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 20:50 год. 06 жовтня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 06 жовтня 2026 року.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматись від спілкування з особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя