Рішення № 138986731, 13.08.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2818/25

Провадження №:2/138/256/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю секретаря Бугери І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільської державної нотаріальної контори, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 про скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивований тим, зокрема, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 19.07.2005. Нещодавно позивач вирішила розпорядитись своїм майном, зокрема, подарувати його доньці, однак звернувшись до реєстраційної служби м.Могилів-Подільський за витягом з реєстру про право власності, їй стало відомо про те, що на її квартиру накладено обтяження, а саме заборона на відчуження. З отриманого витягу слідує, що обтяження на майно накладено на підставі повідомлення приватного нотаріуса Федотової Т.С. у 2003 році. Попереднім власником квартири є ОСОБА_2 та під час оформлення договору купівлі-продажу не було виявлено жодних заборон на відчуження. В подальшому, у 2015 році державним реєстратором Анцут О.А. було зареєстроване рішення про заборону відчуження на зазначену квартиру, при цьому суб`єктом обтяження є ОСОБА_2 . Таким чином, накладення обтяження на нерухоме майно позивача, яка не є суб`єктом обтяження, позбавляє її права на мирне володіння та розпорядження майном.

Враховуючи наведене вище, позивач просила скасувати заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання у справі.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17.12.2025 за клопотанням представника позивача витребувано докази.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 у зв`язку з неможливістю продовження розгляду справи суддею Цибульським О.Є., головуючого суддю замінено на Київську Т.Б.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.03.2026 матеріали цивільного позову прийнято до свого провадження суддею Київською Т.Б. та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.04.2026 за клопотання представника позивача повторно витребувано докази.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.06.2026 замінено неналежного відповідача АТ «Універсал банк» на належного АТ «Ощадбанк».

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.07.2026 повторно витребувано докази.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились. Представник позивача подав до суду заяву про проведення судового засідання без їх участі. Позовні вимоги підтримав.

Представник Могилів-Подільської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилась. Подала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що позовні вимоги не підтримує та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки державної нотаріальною конторою жодних прав позивача не порушено. Також, просила розгляд справи проводити без її участі.

Представник АТ «Ощадбанк» в судове засідання не з`явився. Подав до суду відзив на позов в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки жодних прав позивача банком порушено не було, а тому вони не є належними відповідачами.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. Про дату, час та місце проведення судового засідання завжди повідомлялась завчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті Судової влади України, а також за останньою відомою адресою проживання.

Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення, відзив на позов, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.

Встановлено, що 19.07.2005 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Як слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №440410332 від 21.08.2025 у реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний запис про заборону на нерухоме майно, а саме: №12170173, дата, час державної реєстрації 10.08.2007, державний реєстратор: Анцут О.А реєстраційної служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, документи, подані для державної реєстрації: повідомлення, серії та номер 33, виданий 10.12.2003 приватним нотаріусом Федотовою Т.С., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26375888 від 23.11.2025, суб`єкт обтяження ОСОБА_2 .

Разом з тим, з вказаного вище договору купівлі-продажу від 10.07.2005 слідує, що ОСОБА_2 не є власником будь-якої частки у квартирі АДРЕСА_1 .

При цьому, згідно довідки Могилів-Подільської міської державної нотаріальної контори №696339-2332 від 19.07.2005 у Єдиному реєстрі заборон квартири за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої була ОСОБА_2 , станом на 19.07.2005, під забороною не перебувала (а.с.31). Дана обставина також підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №4135056 від 19.07.2005 (а.с.32).

Відповідно до листа Могилів-Подільської державної нотаріальної контори №8/01-16 від 13.01.2026 документи, які стали підставою для внесення відомостей про заборону відчуження квартири АДРЕСА_3 за 2003 рік передані на зберігання до Державного нотаріального архіву Вінницької області (а.с.43).

Згідно листа відділу «Центр надання адміністративних послуг» Могилів-Подільської міської ради №11-27/196 від 20.04.2026 документи, які стали підставою для внесення відомостей про заборону відчуження квартири АДРЕСА_3 відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.71).

Як слідує з листа Державного нотаріального архіву Вінницької області №644/01-17 від 01.05.2026, згідно даних реєстру приватного нотаріуса Могилів-Подільського нотаріального округу Федотової Т.С. для реєстрації заборон відчуження жилих будинків та квартир в багатоквартирному будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників, а також арештів (заборони), накладених на будинки судовими та слідчими органами, що розпочата 1999 року і закінчена 2003 року, значиться запис від 10.12.2003 №27 про накладення заборони на підставі повідомлення ВАТ «Державний ощадний банк України» на квартиру, що розташована у АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Надати копію повідомлення неможливо, оскільки на зберігання до архіву не надходило (а.с.81).

Таким чином, з`ясувати місцезнаходження документів на підставі яких накладено обтяження на нерухоме майно за № 12170173 не є можливим, оскільки державна нотаріальна контора стверджує ту обставину, що такі були передані до архіву, натомість державний архів зазначає, що такі не надходили від державної нотаріальної контори.

Аналогічно відсутні будь-які відомості і у Могилів-Подільському відділі ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області, що підтверджується листом №30616/19.14-26 від 05.05.2026 (а.с.84).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частина 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов`язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов`язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Арешт застосовується, зокрема, для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Стаття 77 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 здійснено тлумачення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, де сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" АБО "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Також, аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі № 44277/98 "Стреч проти Сполученого Королівства" від 24.04.2003.

Під час судового розгляду судом було встановлено, що обтяження на нерухоме майно було зареєстроване на підставі повідомлення ВАТ «Державний ощадний банк України» на квартиру, що розташована у АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанови від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 174/474/17).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 359/3609/19 звернув увагу на те, що вирішити питання про скасування арешту, накладеного у межах виконавчого провадження, без залучення до участі у справі в якості відповідачів усіх осіб, на користь яких накладено такий арешт, є неможливим.

Таким чином, твердження представника відповідача АТ «Ощадбанк» щодо того, що вони не є належними відповідачами не заслуговують на увагу, оскільки саме за повідомленням банку було накладено обтяження на квартиру що розташована у АДРЕСА_2 .

При цьому, суд не може не звернути увагу на те, що на момент відчуження 19.07.2005 ОСОБА_2 квартири жодна заборона на відчуження зареєстрована не було. Більш того, нотаріусом було отримано відповідну довідку про відсутність будь-яких обтяжень.

Враховуючи наведене вище, існування вказаного вище обтяження на майно у певній частині порушує право позивача на розпорядження своїм майном, зважаючи на те, що крім іншого, позивач взагалі не є суб`єктом обтяження, тоді як таким суб`єктом є колишній власник квартири.

Аналізуючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що цивільне право позивача як власника нерухомого майна, є порушеним, а тому підлягає захисту шляхом скасування обтяжень на вказану вище квартиру.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.15, 16, 317, 319, 321, 391, 1216-1218, 1268, 1296 ЦК України, ст.4, 77, 81, 259, 263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати обтяження (заборону на відчуження) на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер обтяження №12170089.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Могилів-Подільська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02883653, місцезнаходження: вул.Київська, 28/2, м.Могилів-Подільський Вінницької області, 24000.

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, місцезнаходження: вул.Госпітальна, 12-Г, м.Київ, 01001.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя: Т.Б.Київська