Рішення № 138986343, 13.08.2026, Господарський суд Чернігівської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

РІШЕННЯ

Іменем України

13 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/841/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро»,

код ЄДРПОУ 35493502, вул. Миру, 97, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, 16311

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет», код ЄДРПОУ 38899585, вул. Богдана Хмельницького, 26, оф. 402, м. Київ, 01030

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Повітряний шлях»,

код ЄДРПОУ 45769615, пр. Лобановського Валерія, буд. 6, кв. 17, м. Київ, 03037

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьманське»,

код ЄДРПОУ 41105190, вул. ім. В. Ющенка, 61, м. Батурин, Чернігівська область, 16512,

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович, РНОКПП НОМЕР_1 ,

проспект Перемоги, будинок 139, офіс 208, м. Чернігів, Чернігівська область,14013

2. Державне підприємство «Сетам»,

код ЄДРПОУ 39958500, вул. Стрілецька, будинок 4-6, м. Київ, 01001

3. Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,

ЄДРПОУ 00032112, вул. Антоновича, б. 127, м. Київ, 03150

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІКЕШ»,

код ЄДРПОУ 44211083, вул. Лейпцизька, буд. 3А, м. Київ, 01015,

Предмет спору: про витребування нерухомого майна з незаконного володіння, визнання недійсними електронних торгів та іпотечного договору, визнання припиненими іпотечних прав, скасування державної реєстрації іпотеки,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Демчук Є. В., адвокат;

від відповідача-1: Захарова А. С., представник;

від відповідача-2: Ковальчук О.О., представник, вибула під час судового засідання;

від третіх осіб: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро» через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет», у якому просить суд:

- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро» нерухоме майно, яке складається із: тракторного парку загальною площею 7841,90 кв. м за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, що складається з: цеху по ремонту комбайнів, А-1, 782,10 кв. м; приміщення для велосипедів, Б-1, 109,90 кв. м; майстерні, В-1, 262,00 кв. м; ПТО, В1-1, 114,70 кв. м; складу, В2-1, 181,40 кв. м; будинку тракториста, Д-1, 176,70 кв. м; ГСМ заправка, Г-1, 26,40 кв. м; веранди, д-1, 13.40 кв. м; стоянки для тракторів, Е-1, 1563,70 кв. м; автомайстерні, Ж-2 Ж-1 Ж1-1 ЖЗ-1, 1074,40 кв. м; складів, З-1 З1-1, 1198,00 кв. м; навісу, З2-1, 1499,10 кв.м; службового приміщення, К-1, 14,40 кв. м; навісу, К1-1, 825,70 кв. м;

- визнати недійсними електронні торги (реєстраційний номер лота 511874 від 22.06.2022) з реалізації арештованого нерухомого майна - тракторного парку загальною площею 7841,90 кв. м за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53908574227;

- визнати недійсним іпотечний договір (серія та номер: 1990, виданий: 21.05.2025, видавник: ПН КМНО Стопченко К.О.) в частині передачі в іпотеку нерухомого майна - тракторного парку загальною площею 7841,90 кв.м за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53908574227.

Процесуальні дії у справі.

У позовній заяві позивач просив суд витребувати:

- у Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України копію матеріалів справи № 2/01-112-23 та належним чином завірену копію рішення адміністративної колегії Відділення від 30.07.2025 № 70/157-р/к;

- у ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» та ТОВ «Повітряний шлях» належним чином завірену копію договору іпотеки від 21.05.2025, серія та номер: 1990, укладеного між ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» та ТОВ «Повітряний шлях».

- у ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» належним чином завірену копію договору охорони між ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» та Поліцією охорони (Державною службою охорони).

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162 ГПК України, ухвалою суду від 28.08.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 15.09.2025 відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» та на стороні відповідача - Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича, Державне підприємство «Сетам», Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Повітряний шлях»; призначено підготовче засідання на 09.10.2025 на 10:30; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання до суду та іншим учасникам справи відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду від 15.09.2025 була доставлена відповідачу ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» в його Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» 17.09.2025 о 15:04, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 02.10.2025.

За клопотанням представника третьої особи - АТ «Державний експортно-імпортний банк України» ухвалою суду від 29.09.2025 постановлено підготовче засідання 09.10.2025 проводити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

22.09.2025 третя особа - АТ «Державний експортно-імпортний банк України» через підсистему «Електронний суд» подала письмові пояснення щодо позову.

29.09.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав заперечення на письмові пояснення третьої особи - АТ «Державний експортно-імпортний банк України.

У підготовче засідання 09.10.2025 з`явились представники позивача та третьої особи - АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Інші учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у підготовче 09.10.2025 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 09.10.2025 проводилось за відсутності відповідача та третіх осіб (їх представників).

У підготовчому засіданні 09.10.2025 суд:

- прийняв до розгляду письмові пояснення третьої особи - АТ «Державний експортно-імпортний банк України щодо позову та заперечення позивача на ці пояснення, які суд розцінив як відповідь на письмові пояснення третьої особи, як такі, що подані у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з їх урахуванням;

- відмовив у задоволенні клопотання позивача в частині витребування у Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України копії матеріалів справи № 2/01-112-23 та належним чином завіреної копії рішення адміністративної колегії Відділення від 30.07.2025 № 70/157-р/к у зв`язку з його необґрунтованістю;

- відклав вирішення клопотання в частині витребування документів у ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» та ТОВ «Повітряний шлях»;

- постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву у судовому засіданні до 21.10.2025 до 11:20.

Ухвалою суду від 09.10.2025 повідомлено учасників справи про час та місце проведення підготовчого засідання 21.10.2025.

За клопотанням представника третьої особи - АТ «Державний експортно-імпортний банк України» ухвалою суду від 13.10.2025 постановлено підготовче засідання 21.10.2025 та усі наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

10.10.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - тракторний парк загальною площею 7841,90 кв.м за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53908574227;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет», а також найнятим та будь-яким іншим особам, які діють в їх інтересах, проводити демонтажні, земельні, будівельні або інші види робіт у тракторному парку загальною площею 7841,90 кв. м за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53908574227.

Ухвалою суду від 14.10.2025:

- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро» про забезпечення позову задоволено;

- накладено арешт на нерухоме майно - тракторний парк загальною площею 7841,90 кв.м за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53908574227;

- заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості;

- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет», а також найнятим та будь-яким іншим особам, які діють в їх інтересах, проводити демонтажні, земельні, будівельні або інші види робіт у тракторному парку загальною площею 7841,90 кв. м за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53908574227;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Повітряний шлях» у триденний строк з дня отримання ухвали зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України.

14.10.2025 третя особа - АТ «Державний експортно-імпортний банк України» через підсистему «Електронний суд» подала письмові пояснення щодо заперечень позивача.

16.10.2025 відповідач ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» подало клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

20.10.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав:

- доповнення до клопотання про витребування доказів;

- заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі;

- додаткові пояснення у справі.

20.10.2025 третя особа ТОВ «Гетьманське» подало додаткові пояснення у справі.

У зв`язку із знеструмленням електромережі суду, підготовче засідання, призначене на 21.10.2025 на 11:20, не відбулось.

Ухвалою суду від 23.10.2025 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 28.10.2025 об 11:20.

28.10.2025 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву, у якому виклав свої заперечення проти клопотання позивача про витребування доказів, а також просить закрити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У підготовче засідання 28.10.2025 з`явились представники позивача та третьої особи - АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Інші учасники справи, окрім ТОВ «Повітряний шлях», були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

Оскільки у суду були відсутні відомості про належне повідомлення ТОВ «Повітряний шлях» про дату, час та місце проведення судового засідання, суд у підготовчому засіданні 28.10.2025 постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.11.2025 на 11:20.

Ухвалою суду від 28.10.2025 повідомлено учасників справи про час та місце проведення підготовчого засідання 11.11.2025.

За заявою представника відповідача - ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» ухвалою суду від 07.11.2025 постановлено підготовче засідання 11.11.2025 проводити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

10.11.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав клопотання, у якому просить залишити відзив відповідача без розгляду.

У підготовче засідання 11.11.2025 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи - АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Інші учасники справи (треті особи) були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у підготовче 11.11.2025 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 11.11.2025 проводилось за відсутності третіх осіб (їх представників).

У підготовчому засіданні 11.11.2025 представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з несплатою позивачем судового збору за подання позову у встановленому законом розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Отже, вказана норма має бланкетний характер, оскільки відсилає до норм ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні конкретно не зазначив, який саме пункт ч. 1 ст. 175 ГПК України він вважає підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України. На його думку, сам факт несплати судового збору має наслідком закриття провадження у даній справі.

Так, згідно з пунктами 2, 4, 5 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

- є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;

- є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення;

- є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, передумовою для застосування положень пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 ГПК України є наявність одного з перелічених рішень щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

При цьому жодними іншими правовими нормами ГПК України, зокрема ст. 231, не передбачено закриття провадження у справі у зв`язку з несплатою судового збору за подання позову у встановленому законом розмірі.

За наведених обставин, суд у підготовчому засіданні 11.11.2025 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 11.11.2025 суд розглядав заяви та клопотання учасників справи, які надійшли до його початку.

Щодо письмових пояснень третьої особи - АТ «Державний експортно-імпортний банк України» щодо заперечень позивача.

Відповідно до положень ст. 168 ГПК України третя особа має право подати письмові пояснення щодо позову та відзиву, а інші учасники справи - відповідь на такі пояснення.

Разом з тим, подання заперечень на відповідь третьою особою Господарським процесуальним кодексом не передбачено. Подані письмові пояснення по суті зводяться до доводів, уже викладених у первісних поясненнях тобто є лише їх штучним доповненням, які були прийняті судом у встановлений процесуальний строк. З огляду на викладене та відповідно до ст. 118 ГПК України, суд постановив ухвалу про залишення зазначених письмових пояснень без розгляду.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України та заперечень позивача на це клопотання.

Суд встановив, що у поданому клопотанні відповідач заперечує щодо підстав позову, тобто за своїм змістом воно містить аргументи та доводи проти позовних вимог, а відтак суд розцінив це клопотання як відзив на позов відповідно до ст. 161 ГПК України.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 17.09.2025 о 15:04, а отже останнім днем для подання відповідачем відзиву є 02.10.2025.

Клопотання про закриття провадження у справі, яке суд розцінив як відзив на позовну заяву, відповідач подав до суду 16.10.2025, тобто з пропуском строку на його подання.

При цьому клопотання про поновлення пропущеного строку відповідач не подав, поважних причин його пропуску не навів, а тому відповідно до ст. 118 ГПК України суд постановив ухвалу про залишення зазначеного клопотання (відзиву на позов) без розгляду.

Відповідно до ст. 161 ГПК України за своїм змістом заперечення позивача на клопотання відповідача про закриття провадження у справі є відповіддю на відзив. Оскільки відзив судом залишено без розгляду, відповідь на нього як похідна заява також підлягає залишенню без розгляду відповідно до ст. 43 ГПК України.

З огляду на викладене, суд постановив ухвалу про залишення без розгляду заперечень позивача.

Щодо додаткових пояснень позивача.

Згідно з ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Зі змісту поданих додаткових пояснень вбачається, що позивач виклав додаткові обґрунтування щодо заявлених позовних вимог, тобто не підпадають під розуміння заяв по суті та додаткових пояснень, передбачених ч. 5 ст. 165 ГПК України, і на подання яких позивач не просив дозволу. Крім того, подані пояснення не підпадають під ознаки відповіді на відзив.

Отже, надане позивачем доповнення до правової позиції є штучним використанням підходу, щоб доповнити позовну заяву.

Оскільки позивач у зазначених письмових поясненнях виклав обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, та які повинні були зазначені ним саме у позові, не просив дозволу подати такі пояснення, а суд поза межами цього строку не визнав їх подання необхідним, суд на підставі ст. 118 ГПК України постановив ухвалу про залишення додаткових пояснень позивача без розгляду.

Щодо додаткових пояснень третьої особи ТОВ «Гетьманське».

Зі змісту додаткових пояснень третьої особи вбачається, що у підготовчому засіданні 09.10.2025 у суду виникло питання щодо того, у чиєму користуванні та володінні перебуває спірне нерухоме майно, а саме - тракторний парк. У зв`язку з цим ТОВ «Гетьманське» вважає за необхідне надати відповідні пояснення в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України. У зазначених поясненнях міститься інформація, що ухвалою Господарського суду у справі № 927/715/25 було забезпечено позов та заборонено ТОВ «Гетьманське» та будь-яким іншим особам від його імені вчиняти певні дії щодо спірного майна - завозити на територію обладнання, зберігати його, проводити будівельні роботи. З огляду на викладене суд вважав за необхідне надати дозвіл на подання цих пояснень та прийняти їх до розгляду.

Разом з цим суд вважав за необхідне надати відповідачу дозвіл на подання пояснень щодо цих обставин в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України.

Щодо відзиву відповідача на позов.

Відповідач подав відзив на позовну заяву 28.10.2025, тобто з пропуском строку, встановленого судом на його подання.

У підготовчому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позов. В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив про перебування керівника підприємства на стаціонарному лікуванні, зокрема у реанімаційному відділенні. Також представник відповідача повідомив, що на даний час керівник підприємства продовжує перебувати на лікуванні, проте докази цих обставин будуть надані пізніше.

Представник позивача заперечив проти клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, оскільки відповідач не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, Крім того, представник позивача зазначив, що відповідача у цій справі представляє повноважний представник - адвокат, який готує та подає всі процесуальні документи, а тому перебування керівника підприємства на лікуванні не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку.

Суд встановив, що у додатку до клопотання від 16.10.2025, яке судом було розцінено як відзив, міститься довіреність у порядку передоручення від 21.05.2021, відповідно до якої керівник підприємства Захарова А.С. уповноважила Семенюка Віталія Васильовича представляти інтереси товариства у всіх судах України. Крім того, до матеріалів справи не подано жодних доказів, які б підтверджували перебування керівника підприємства на стаціонарному лікуванні, зокрема в реанімаційному відділенні, у період із моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі 17.09.2025 до подання відзиву 28.10.2025.

З огляду на те, що представник Семенюк В.В. на підставі довіреності від 21.05.2021 є уповноваженою особою на представництво інтересів відповідача, він мав можливість подавати процесуальні документи, у тому числі заяви та клопотання по суті спору, та належним чином представляти інтереси Товариство у суді.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається відповідач, не підтверджені належними доказами, є необґрунтованими та не можуть бути визнані поважними причинами пропущення строку на подання відзиву.

У підготовчому засіданні 11.11.2025 суд постановив ухвалу про відмову в поновленні процесуального строку на подання відзиву та про залишення відзиву відповідача без розгляду.

Щодо наявності підстав закриття провадження у справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У своїх письмових поясненнях третя особа - АТ «Державний експортно-імпортний банк України» зазначила, що питання законності торгів (у тому числі і дії учасників торгів) вже досліджувалося Господарським судом Чернігівської області у справі №927/367/24 за позовом ТОВ «Егрес-Агро» до ТОВ «ЗГС«АЕРО - ЗЕТ», Приватного акціонерного товариства «УКРІНСТРАХ», ДП «СЕТАМ», Приватного виконавця Коваля Віталія Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів -АТ «Укрексімбанк» про визнання недійсними електронних торгів (реєстраційний номер лота 511874 від 22.06.2022, з реалізації арештованого нерухомого майна - тракторний парк загальною площею 7841.90 кв.м за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53908574227). Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2024 у справі № 927/367/24 відмовлено у задоволені позову ТОВ «Егрес-Агро» - повністю.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Отже, однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, зокрема уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України, є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.

При цьому для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмету, підстав звернення до суду з позовною заявою (постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 904/2759/20).

Як убачається з матеріалів справи, підставами (обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги) у справі № 927/367/24 було порушення порядку проведення торгів, зокрема неправомірність оцінки спірного майна. Разом з тим, у цій справі підставою позову є порушення учасниками спірних торгів, у тому числі ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет», Закону України «Про захист економічної конкуренції» шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що встановлено рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/157-р/к від 30.07.2025. Тобто така обставина як підстава позову, а саме ухвалення рішення АМКУ № 70/157-р/к від 30.07.2025, яким встановлено факт антиконкурентних узгоджених дій при проведенні спірних торгів, взагалі не існувала на час розгляду Господарським судом Чернігівської області справи № 927/367/24.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підстави позову у справі № 927/367/24 та у цій справі є різними, відтак відсутні підстави для закриття провадження у справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на приписи ст. 175 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 11.11.2025:

- витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» належним чином завірені копії:

- договору іпотеки від 21.05.2025, серія та номер: 1990, укладеного між ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» та ТОВ «Повітряний шлях»;

- договору охорони, укладеного між ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» та Поліцією охорони (Державною службою охорони) щодо охорони спірного нерухомого майна тракторного парку загальною площею 7841,90 кв. м, розташованого за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Горбове, вул. Шевченка, 13а;

- витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Повітряний шлях» належним чином завірену копію договору іпотеки від 21.05.2025, серія та номер: 1990, укладеного між ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» та ТОВ «Повітряний шлях»;

- встановлено ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» та ТОВ «Повітряний шлях» п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи в порядку ст. 80, 172 ГПК України витребуваних судом документів;

- зупинено провадження у справі №927/841/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.

12.11.2025 представник відповідача через підсистему «Електронний суд» подав заяву про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи №927/841/25.

Ухвалою суду від 13.11.2025 визнано необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи №927/841/25; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи №927/841/25 передано для вирішення іншому судді в порядку ч. 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 17.11.2025 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Зет» від 12.11.2025 про відвід судді Шморгуна В.В. у справі № 927/841/25.

27.11.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 про витребування з Господарського суду Чернігівської області матеріалів справи № 927/841/25 у зв`язку з поданням ТОВ «Егрес-Агро» апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2025 про зупинення провадження у справі.

01.12.2025 матеріали справи направлені на адресу Північного апеляційного господарського суду.

05.01.2026 відповідач - ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про поновлення провадження у справі та призначення підготовчого засідання у зв`язку з ухваленням об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови від 19.12.2025 у справі №922/3456/23.

Ухвалою суду від 16.01.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 закрито апеляційне провадження у справі №927/841/25 за апеляційною скаргою ТОВ «Егрес-Агро» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2025.

Ухвалою суду від 09.04.2026 поновлено провадження у справі; зупинено провадження у справі №927/841/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/20111/23; зобов`язано учасників справи повідомити суд про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/20111/23.

20.04.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від 20.04.2026 про зміну підстав позову, у якій позивач просить виключити ч. 3 ст. 228 ЦК України з правових підстав позову.

Одночасно 20.04.2026 позивачем через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про поновлення провадження у справі з огляду на подання ним заяви про зміну підстав позову (виключення ч. 3 ст. 228 ЦК України із правових підстав позову) та з урахуванням ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2026 у справі №910/20111/23, що свідчить про відсутність обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 30.04.2026 заяву про зміну підстав позову розцінено судом як заяву про зміну предмету позову та задоволено її; поновлено провадження у справі № 927/841/25; підготовче засідання призначено на 14.05.2026 на 10:30; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Повітряний шлях» виконати вимоги ухвали суду від 11.11.2025 щодо надання документів.

05.05.2026 від третьої особи - Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання №0026600/10430-6 про долучення документів та пояснення щодо підстав його подальшої участі у справі в якості третьої особи, а саме те, що АТ «Державний експортно-імпортний банк України» відступив право вимоги, зокрема, за кредитним договором №151213К12 від 24.07.2013, укладеним в рамках Генеральної угоди №151213N3 від 24.07.2013, з якого виникли спірні правовідносини, до ТОВ «Сітікеш», і вважає, що рішення суду може вплинути вже на права цього товариства.

08.05.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Повітряний шлях», з посиланням на те, що ТОВ «Повітряний шлях» є стороною правочину Договору іпотеки, який просить визнати недійсним позивач, а отже має бути залучений в якості відповідача як сторона правочину.

11.05.2026 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на те, що позивач виключив з предмету позову ч. 3 ст. 228 ЦК України, а тому після цього спір став повністю тотожним раніше вирішеному у справі № 927/367/24.

14.05.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

У підготовче засідання 14.05.2026 з`явився представник позивача.

Інші учасники справи (відповідач та треті особи) були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у підготовче 14.05.2026 не з`явились.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 14.05.2026 проводилось за відсутності відповідача та третіх осіб (їх представників).

У підготовчому засіданні 14.05.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі з огляду на те, що суд вже розглядав таке питання щодо закриття провадження у справі у зв`язку з тотожністю спорів і дійшов висновку про відсутність підстав для закриття, з огляду на інший предмет позову, суб`єктний склад сторін та підстави позову; єдиною відмінністю наразі є виключення з предмету позову ч. 3 ст. 228 ЦК України, разом з тим це не спростовує попередні висновки суду про наявність інших підстав позову, суб`єктного складу і предмету позову, зокрема наявності вимоги про витребування майна, у зв`язку з чим не вбачає підстав для закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 14.05.2026 судом встановлено, що відповідачем не надано витребуваних судом доказів, а саме: спірного договору іпотеки та договору охорони.

З огляду на те, що в позовній заяві позивач навів певні обставини вчинення антиконкурентних узгоджених дій, зокрема, щодо штучного підвищення ціни лоту пов`язаними з відповідачем особами, зокрема, ТОВ «ЛЦ «Цезар» та ФОП Захаровою А.С., проте не надав доказів на їх підтвердження, а саме за якими можливе проведення ідентифікації таких учасників, суд у підготовчому засіданні 14.05.2026 відповідно до ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України постановив протокольну ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановив п`ятиденний строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви.

14.05.2026 відповідач ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» подав до суду додаткові пояснення у справі, які отримані судом 15.05.2026.

19.05.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків протокольної ухвали про залишення позовної заяви без руху від 14.05.2026 з доказами на підтвердження відповідних обставин.

Ухвалою суду від 21.05.2026 (з урахуванням ухвали суду від 03.06.2026):

- продовжено розгляд справи у підготовчому засіданні;

- залучено до участі у справі співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Повітряний шлях»;

- виключено Товариство з обмеженою відповідальністю «Повітряний шлях», зі складу учасників справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача;

- встановлено відповідачу ТОВ «Повітряний шлях» п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання до суду та одночасно іншим учасникам справи, з урахуванням положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, відзиву;

- встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та одночасно іншим учасникам справи, з урахуванням положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, відповіді на відзив;

- встановлено відповідачу - ТОВ «Повітряний шлях» п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та одночасно іншим учасникам справи, з урахуванням положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, заперечень на відповідь на відзив;

- залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІКЕШ»;

- зобов`язано позивача та відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» у дводенний строк з дня отримання ухвали надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами та відзиву, відповідно, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІКЕШ». Докази направлення надати суду у цей же строк;

- встановлено третій особі ТОВ «СІТІКЕШ»:

- п`ятиденний строк з дня отримання позовної заяви для подання до суду та іншим учасникам справи у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, письмових пояснень щодо позову з доданими до них документами;

- п`ятиденний строк з дня отримання відзивів на позов для подання до суду та одночасно іншим учасникам справи, з урахуванням положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, пояснень на такі відзиви;

- підготовче засідання призначено 09.06.2026 о 10:20;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Повітряний шлях» в дохід державного бюджету штраф у розмірі 33 280,00 грн;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» в дохід державного бюджету штраф у розмірі 16 640,00 грн;

- повторно зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Повітряний шлях» у триденний строк з дня отримання ухвали зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України;

- повторно зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Повітряний шлях» виконати вимоги ухвали суду від 11.11.2025 щодо надання документів.

За заявою представника відповідача-1 - ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» ухвалою суду від 22.05.2026 постановлено підготовче засідання 09.06.2026 та усі наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

22.05.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про виконання ухвали суду, до якої додані докази направлення третій особі ТОВ «СІТІКЕШ» копії позовної заяви та заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими до них документами.

26.05.2026 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав до суду клопотання про виконання ухвали суду, до якого додані докази направлення третій особі ТОВ «СІТІКЕШ» копії відзиву та заяв про закриття провадження у справі, письмових пояснень.

01.06.2026 представник третьої особи - АТ «Державний експортно-імпортний банк України» адвокат Орендівський В.І. через підсистему «Електронний суд» подав два ідентичні клопотання №0026600/12420-26 від 01.06.2026 про участь у судовому засіданні 09.06.2026 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції, які ухвалою суду від 02.06.2026 повернуто заявнику.

01.06.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав заяву про зміну підстав позову в частині включення до правових підстав позову ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України, яка отримана судом 02.06.2026.

08.06.2026 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав заяву, у якій просить:

- прийняти наданий договір іпотеки як належне виконання ухвали суду в цій частині, врахувавши поважність причин затримки його надання;

- визнати поважними причини неможливості надання договору охорони спірного нерухомого майна, оскільки договору охорони майна між ТОВ «Аеро-Зет» та Поліцією охорони не існує - ніколи не укладався;

- скасувати ухвалу від 21.05.2026 у частині стягнення з ТОВ «Аеро-Зет» штрафу 16 640,00 грн на підставі ч. 6 ст. 135 ГПК України;

- визнати дії позивача - ТОВ «Егрес-Агро» щодо подання клопотання про витребування неіснуючого договору охорони майна, триразової зміни підстав позову, подання клопотань про витребування конфіденційних документів, що не стосуються предмета спору, такими, що містять ознаки зловживання процесуальними правами в розумінні ст. 43 ГПК України;

- здійснювати розгляд справи № 927/841/25 у закритому судовому засіданні повністю або в частині, що стосується дослідження іпотечного договору та інформації про ТОВ «Повітряний шлях» як підприємства оборонно-промислового комплексу на підставі ч. 8, 9 ст. 8 ГПК України, з огляду на наявність у матеріалах справи інформації, що охороняється законом (комерційна інформація), та інформації, доступ до якої обмежено постановою КМУ від 03.10.2025 № 1257.

08.06.2026 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав заяву, у якій просить:

- прийняти наданий договір іпотеки від 21.05.2025 як належне виконання ухвали суду від 11.11.2025 у частині витребування іпотечного договору;

- визнати поважними причини, з яких ТОВ «Повітряний шлях» не могло своєчасно виконати ухвалу суду;

- скасувати ухвалу від 21.05.2026 у частині стягнення з ТОВ «Повітряний шлях» штрафу на підставі ч. 6 ст. 135 ГПК України;

- здійснювати розгляд справи № 927/841/25 у закритому судовому засіданні повністю або в частині, що стосується дослідження іпотечного договору та інформації про ТОВ «Повітряний шлях» як підприємства оборонно-промислового комплексу на підставі ч. 8, 9 ст. 8 ГПК України, з огляду на наявність у матеріалах справи інформації, що охороняється законом, та інформації, доступ до якої обмежено постановою КМУ від 03.10.2025 № 1257.

Відповідачі та треті особи (ТОВ «Гетьманське», приватний виконавець Коваль В. О., ДП «Сетам», ТОВ «СІТІКЕШ») були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у підготовче засідання 09.06.2026 не з`явились.

До початку судового засідання від імені приватного виконавця Коваля В. О. надійшла заяву про розгляд справи без участі приватного виконавця та його представника, а від відповідачів клопотання про відкладення розгляду справи.

Від інших третіх осіб, які не з`явилися у судове засідання, будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

Щодо заяви приватного виконавця Коваля В. О. про розгляд справи без його участі.

Зазначена заява подана через підсистему «Електронний суд» від імені представника Коверзнева Д. В., на підтвердження повноважень на підписання та подання якої додана довіреність в електронній формі, створена у підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ГПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою.

Оскільки до заяви не додано нотаріально посвідченої довіреності, а також інших належних доказів на підтвердження повноважень Коверзнева Д. В. на підписання та подання цієї заяви, суд дійшов висновку, що заява про розгляд справи без участі підписана неуповноваженою особою.

З огляду на викладене, суд відповідно до ст. 170 ГПК України постановив ухвалу про повернення зазначеної заяви без розгляду.

Щодо клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що адвокат Семенюк В.В., який бере участь у справі як представник відповідача-1, братиме участь у судовому засіданні Касаційного господарського суду в іншій справі, яке призначено на 09.06.2026 о 10:20.

На підтвердження зазначених обставин до клопотання додано ухвалу Касаційного господарського суду у справі № 910/7093/25 від 27.04.2026 про призначення розгляду касаційної скарги відповідача на 09.06.2026 о 10:20.

Водночас суду не надано жодних доказів того, що адвокат Семенюк В. В. особисто братиме участь у зазначеному судовому засіданні, а також доказів того, що саме він є єдиним представником позивача у справі № 910/7093/25.

За таких обставин суд вважає недоведеною неможливість участі адвоката Семенюка В.В. у даному судовому засіданні з підстав його участі в іншій справі.

У зв`язку з цим суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання та вважав за можливе розпочати судове засідання для вирішення нагальних процесуальних питань.

Щодо клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи.

В обґрунтування клопотання відповідач-2 зазначає, що про своє залучення до участі у справі як співвідповідача він дізнався лише 01.06.2026, а значний обсяг матеріалів справи, неодноразова зміна позивачем предмета/підстав позову, а також намір подати зустрічний позов потребують додаткового часу для ознайомлення з документами та формування правової позиції.

Посилаючись на подання позивачем нової заяви про зміну підстав позову (02.06.2026), відповідач-2 просить продовжити строк для подання відзиву до 16.06.2026 включно.

Оскільки подана позивачем заява про зміну підстав позову від 01.06.2026 ще не розглянута судом, а тому відсутні підстави для продовження строку на подання відзиву в цій частині, з огляду на те, що такий строк взагалі ще не встановлювався.

За наведених підстав суд також вважав за необхідне розпочати дане судове засідання для вирішення нагальних процесуальних питань, а вже після цього вирішувати питання щодо його відкладення.

У підготовчому засіданні 09.06.2026 суд:

- відповідно до ст. 43 ГПК України постановив ухвалу без оформлення окремого документа про повернення без розгляду додаткових пояснень відповідача-1, поданих 14.05.2026, в яких він повторно наводить свої аргументи та просить закрити провадження у справі;

- долучив подані позивачем та відповідачем-1 докази направлення своїх заяв по суті та клопотань на адресу третьої особи ТОВ «СІТІКЕШ», як такі, що подані на виконання ухвали суду;

- розцінив подану позивачем заяву про зміну підстав позову в частині включення до правових підстав позову ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України не як зміну підстав позову, а як зміну предмета позову в частині позовної вимоги про витребування майна та прийняв заяву позивача про зміну предмета позову, оскільки вона подана у порядок та строк, встановлені ГПК України, а спір вирішується з її урахуванням;

- встановив відповідачам та третім особам п`ятиденний строк з дня постановлення цієї ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи своїх заперечень щодо зміненого предмета позову, але виключно в частині включення до предмету позову такої правової підстави як застосування ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України;

- відмовив у задоволенні клопотань відповідачів про скасування ухвали від 21.05.2026 в частині стягнення з них штрафів;

- відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про визнання дій позивача - ТОВ «Егрес-Агро» щодо подання клопотання про витребування неіснуючого договору охорони майна; триразової зміни підстав позову; подання клопотань про витребування конфіденційних документів, що не стосуються предмета спору, такими, що містять ознаки зловживання процесуальними правами в розумінні ст. 43 ГПК України;

- відмовив у задоволенні клопотання відповідачів про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

Відповідні мотиви суду щодо ухвалених судом рішень за наслідками розгляду вказаних заяв та клопотань викладені в ухвалі суду від 09.06.2026.

Ухвалою суду від 09.06.2026:

- витребувано в Управлінні поліції охорони в Чернігівській області копію договору (з усіма додатками) про надання послуг з охорони об`єкта - тракторного парку, розташованого за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, зокрема, але не виключно, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет»;.

- встановлено Управлінню поліції охорони в Чернігівській області п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду через підсистему «Електронний суд», з урахуванням положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, витребуваних судом документів. У разі відсутності такого договору письмово повідомити суд у встановлений судом п`ятиденний строк;

- відкладено підготовче засідання на 18.06.2026 на 11:30.

15.06.2026 Управління поліції охорони в Чернігівській області через підсистему «Електронний суд» подало до суду клопотання, у якому зазначено про надання договору № 112/1327 про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 04.08.2025 з додатками.

У поданому клопотанні Управління поліції охорони в Чернігівській області просить:

- визнати договір № 112/1327 про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 04.08.2025 та додатки до нього такими, що містять конфіденційну інформацію;

- забезпечити захист конфіденційної інформації, що міститься у поданих документах;

- обмежити доступ до зазначених документів особам, які не є учасниками справи;

- не допускати розголошення відомостей, що містяться в поданих документах, поза межами судового розгляду.

16.06.2026 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просить:

- визнати, що заява позивача від 01.06.2026 (отримана судом 02.06.2026) про зміну підстав позову шляхом включення ч.1, 2 ст. 228 ЦК України фактично є одночасною зміною і предмета, і підстав позову, що порушує пряму заборону ч. 3 ст. 46 ГПК України;

- переглянути позицію суду, викладену в ухвалі від 09.06.2026 у частині прийняття заяви позивача про зміну предмета позову, та відмовити у задоволенні цієї заяви, продовживши розгляд справи за первісно заявленими позовними вимогами (з урахуванням ухвали від 30.04.2026, якою виключено ч. 3 ст.228 ЦК);

- залишити заяву позивача від 01.06.2026 про зміну предмета позову без руху у зв`язку з несплатою судового збору за зміненою/новою майновою вимогою (ст. 163, 164 ГПК України);

- відмовити у застосуванні ч. 1, 2 ст.228 ЦК України до спірних правовідносин як такої, що об`єктивно незастосовна (вичерпний перелік правочинів, що порушують публічний порядок; відсутність вироку як доказу умислу; антиконкурентні дії не дорівнюють порушенню публічного порядку згідно з ОП КГС ВС у справі №922/3456/23);

- визнати дії позивача щодо повторної зміни позову з тих самих правових підстав (ст. 228 ЦК України) зловживанням процесуальними правами в розумінні ч.1 ст.43 ГПК України та врахувати це при розподілі судових витрат;

- здійснювати подальший розгляд справи за первісно заявленими позовними вимогами.

16.06.2026 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просить:

- відмовити у прийнятті заяви ТОВ «Егрес-Агро» від 02.06.2026 про зміну позову (додання частин 1, 2 статті 228 ЦК України) як такої, що порушує частину третю статті 46 ГПК України (одночасна зміна предмета і підстави позову);

- відмовити ТОВ «Егрес-Агро» у задоволенні позову повністю, зокрема у вимозі про визнання недійсним іпотечного договору № 1990 від 21.05.2025 (укладеного між ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» та ТОВ «Повітряний шлях»), а також у вимогах про витребування майна та про визнання недійсними результатів електронного аукціону ДП «СЕТАМ» (лот № 511874 від 22.06.2022);

- застосувати наслідки спливу позовної давності (стаття 48 Закону України «Про іпотеку», статті 257, 258, 267 ЦК України) до вимоги про оскарження результатів торгів та похідної вимоги про визнання недійсним іпотечного договору.

17.06.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про зміну предмета позову.

Аналогічна заява про зміну предмета позову надійшла до суду 17.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від третьої особи - ТОВ «Гетьманське».

18.06.2026 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з поданням напередодні позивачем заяви про зміну предмета позову та необхідністю подання відповідних заперечень щодо цієї заяви.

18.06.2026 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав до суду заперечення на заяву позивача та третьої особи про зміну предмета позову, у якій також просить витребувати у позивача та ТОВ «Гетьманське» оригінал договору оренди спірного майна з усіма додатками, актами приймання-передачі та доказами сплати орендної плати (ст. 81 ГПК) та дати правову оцінку дійсності цього договору як підстави участі ТОВ «Гетьманське» (чи мав боржник право передавати в оренду вже відчужене майно; чи не є договір фіктивним за ст. 234 ЦК).

Відповідач-2 та треті особи (ТОВ «Гетьманське», приватний виконавець Коваль В. О., ДП «Сетам», ТОВ «СІТІКЕШ») були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у підготовче засідання 18.06.2026 не з`явились.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 18.06.2026 проводилось за відсутності відповідача-2 та третіх осіб (ТОВ «Гетьманське», приватний виконавець Коваль В. О., ДП «Сетам», ТОВ «СІТІКЕШ») (їх представників).

У підготовчому засіданні 18.06.2026 суд розглянув заяви та клопотання учасників справи, які надійшли до його початку.

Щодо клопотання Управління поліції охорони в Чернігівській області.

На виконання вимог ухвали суду Управління поліції охорони в Чернігівській області надало суду договір № 112/1327 про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 04.08.2025 з додатками, предметом якого є надання послуг з охорони публічної безпеки і порядку на території тракторного парку, який перебуває у власності товариства (відповідача-1) та знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Горбове, вул. Шевченка, 13 А.

Суд долучив вказаний договір до матеріалів справи.

Водночас суд зазначив, що відповідач-1 при витребуванні зазначених документів повідомляв, що у нього відсутній договір, укладений між ним та Поліцією охорони щодо охорони спірного об`єкта.

Представник відповідача-1 зазначила, що згідно з цим договором спірний об`єкт не охоронявся.

Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, надавати суду повні та достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також іншими учасниками справи у судовому засіданні.

Відповідач-1, розуміючи мету та підстави витребування цього доказу, на переконання суду, мав одразу пояснити обставини щодо укладення такого договору. Зазначення про відсутність договору охорони, оскільки ані у позивача, який заявляв клопотання, ані у суду не було чіткої інформації щодо предмета договору, а також неповідомлення відомостей про існування договору № 112/1327 від 04.08.2025, суд вважає недобросовісною процесуальною поведінкою відповідача-1, оскільки у разі, якби відповідач-1 одразу повідомив про існування такого договору, але з іншим предметом, зазначений доказ взагалі не витребовувався б, оскільки він не може підтвердити обставини, на які посилався позивач. Така недобросовісна процесуальна поведінка відповідача-1 призвела до вчинення процесуальних дій, необхідність в яких відсутня, що спричинило затягування судового процесу.

Суд визнав поведінку відповідача-1 щодо неповідомлення такої інформації недобросовісною. Водночас, як вже зазначалося, з огляду на мету витребування цих доказів, у договорі дійсно відсутній такий предмет, як охорона спірного об`єкта, а відтак відсутній і перелік усіх складових цього об`єкта. Тому зазначений доказ не може підтверджувати обставини, на які посилався позивач та на підтвердження яких він витребовувався.

Щодо відзиву відповідача-2.

Суд прийняв до розгляду відзив відповідача-2 на позов, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з його урахуванням.

У відзиві відповідач-2 навів заперечення проти заяви про зміну предмета позову, яка була подана позивачем 02.06.2026 та прийнята судом у минулому судовому засіданні до розгляду. Відповідач-2 просить відмовити у прийнятті заяви ТОВ «Егрес-Агро» від 02.06.2026 про зміну позову (додання частин 1, 2 статті 228 ЦК України) як такої, що порушує частину третю статті 46 ГПК України (одночасна зміна предмета і підстави позову).

З цього приводу суд зазначив, що дане питання вже було вирішено судом, подану заяву оцінено, а спір вирішується з урахуванням зазначеної заяви. Таким чином, відповідач-2 фактично заявив клопотання щодо питання, яке вже було вирішено судом. Відтак у частині клопотання «відмовити у прийнятті заяви ТОВ «Егрес-Агро» від 02.06.2026 про зміну предмета позову» суд постановив ухвалу про повернення без розгляду відповідно до статті 43 ГПК України.

Щодо відзиву відповідача-1.

Суд прийняв до розгляду відзив відповідача-1 на позов в частині заперечень щодо зміненого предмета позову, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з його урахуванням.

Водночас у цьому відзиві міститься клопотання про визнання заяви позивача про зміну предмета позову, поданої 02.06.2026, такою, що порушує пряму заборону, встановлену частиною 3 статті 46 ГПК України; перегляд позиції суду, викладеної в ухвалі від 09.04.2026, в частині прийняття цієї заяви; а також про здійснення розгляду справи за первісно заявленими вимогами, тобто без прийняття зазначеної заяви.

Разом з тим, правомірність подання такої заяви вже була оцінена судом, а сама заява прийнята до розгляду. Повторне звернення з питання, яке вже було вирішено судом, за відсутності нових обставин підпадає під ознаки зловживання процесуальними правами в розумінні статті 43 ГПК України. При цьому перегляд перегляд уже прийнятого процесуального рішення, не передбачений нормами ГПК України та суперечить принципу правової визначеності. Оскарження судового рішення та його зміна можливі в апеляційному та касаційному порядку. Таким чином, суд вважає безпідставним подання клопотання про перегляд судом свого рішення.

З огляду на те, що зазначені клопотання стосуються питання, яке вже було вирішене судом, суд постановив ухвалу про їх повернення відповідачу-1 без розгляду відповідно до статті 43 ГПК України з підстав, аналогічних тим, з яких було повернуто без розгляду відповідне клопотання відповідача-2.

Щодо заяви позивача про зміну предмета позову.

У поданій заяві позивач просить прийняти зміну предмету позову та розглянути позов ТОВ «Егрес-Агро»» у новій редакції з наступними позовними вимогами:

- витребувати з незаконного володіння ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» на користь ТОВ «Егрес-Агро нерухоме майно, яке складається із: тракторного парку загальною площею 7841,90 кв. м за адресою Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка,13а, що складається з: Цех по ремонту комбайнів, А-1, 782,10 кв. м; Приміщення для велосипедів, Б-1, 109,90 кв. м; Майстерня, В-1, 262,00 кв. м; ПТО, В1-1, 114,70 кв. м; Склад, В2-1, 181.40 кв. м; Будинок тракториста, Д-1, 176,70 кв. м; ГСМ заправка, Г-1, 26,40 кв. м; Веранда, д-1, 13,40 кв. м; Стоянка для тракторів, Е-1, 1563,70 кв. м; Автомайстерня, Ж-2 Ж-1 Ж1-1 ЖЗ-1, 1074,40 кв. м; Склади, З-1 З1-1, 1198.00 кв. м; Навіс, З2-1, 1499,10 кв. м; Службове приміщення, К-1, 14,40 кв. м; Навіс, К1-1, 825,70 кв. м;

- визнати недійсними електронні торги (реєстраційний номер лота 511874 від 22.06.2022), з реалізації арештованого нерухомого майна - тракторний парк загальною площею 7841,90 кв. м за адресою Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка,13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53908574227;

- визнати недійсним іпотечний договір (серія та номер: 1990, виданий: 21.05.2025 видавник: ПН КМНО Стопченко К.О.) в частині передачі в іпотеку нерухомого майна - тракторний парк загальною площею 7841,90 кв.м за адресою Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка,13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53908574227;

- визнати припиненими іпотечні права ТОВ «Повітряний шлях» щодо нерухомого майна - тракторного парку загальною площею 7841,90 кв.м за адресою Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка,13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53908574227 здійсненої на підставі іпотечного договору від 21.05.2025 року, який було посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом Стопченко К.О. (серія та номер: 1990, виданий: 21.05.2025, видавник: ПН КМНО Стопченко К.О.) між ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» (Іпотекодавець) та ТОВ «Повітряний шлях (Іпотекодержатель);

- скасувати державну реєстрацію іпотеки (Номер запису про іпотеку: 59983073, дата, час державної реєстрації: 21.05.2025 16:51:36) та всіх обтяжень здійснених на підставі іпотечного договору від 21.05.2025 року, який було посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом Стопченко К.О. (серія та номер: 1990, виданий: 21.05.2025, видавник: ПН КМНО Стопченко К.О.) між ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» (Іпотекодавець) та ТОВ «Повітряний шлях (Іпотекодержатель).

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що доповнення позовних вимог вимогами про припинення іпотечних прав та скасування реєстраційних записів, поряд із вимогою про визнання недійсним іпотечного договору, забезпечить найбільш повний та ефективний захист його прав у межах одного судового провадження, без необхідності повторного звернення до суду, що відповідає принципам процесуальної економії, ефективності судового захисту та завданню господарського судочинства.

Відповідач-1 вважає, що позивач одночасно змінює підстави та предмет позову, а тому вважає, що заява позивача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Заяву позивача про зміну предмету або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Щодо заперечень стосовно одночасної зміни предмета і підстав позову суд зазначив, що в поданій заяві не викладено жодної нової фактичної обставини (підстави позову) щодо правовідносин сторін. При цьому, як уже неодноразово зазначав суд під час прийняття та оцінки заяв про зміну підстав позову, які подавалися позивачем і були розцінені судом як зміна предмета позову, зміна правової норми, правової підстави позову, якою обґрунтовуються позовні вимоги, входить до складової предмета позову. Тому застосування інших правових норм, як зазначає відповідач-1, зокрема Закону України «Про іпотеку», не підпадає під поняття зміни підстав позову. Відтак суд не вбачає в даному випадку одночасної зміни предмета та підстав позову.

Також суд не погоджується з доводами відповідача-1 та відповідача-2 щодо зловживання процесуальними правами шляхом подання заяви про зміну предмета позову. Дійсно, предмет позову змінювався тричі, водночас нормами ГПК України кількість таких змін не обмежена. Водночас, по-перше, суд зазначає, що постійне подання заяв про зміну предмета чи підстав позову, хоча і відповідає вимогам ГПК України, не сприяє дотриманню розумних строків розгляду справи. Також суд також звернув увагу на недобросовісну процесуальну поведінку відповідачів, які постійно подають клопотання щодо питань, уже вирішених судом, що також сприяє затягуванню розгляду справи.

З огляду на викладене, дотримуючись принципів пропорційності, диспозитивності та змагальності, суд вважає за необхідне прийняти заяву про зміну предмета позову шляхом заявлення двох нових вимог. Водночас суд повідомив позивача про неприпустимість подання в подальшому будь-яких заяв про зміну предмета або підстав позову, оскільки це може порушувати принцип розумного строку розгляду справи та сприяти подальшому затягуванню судового процесу.

Суд прийняв заяву позивача про зміну предмета позову до розгляду, а спір буде вирішуватися з її урахуванням.

При цьому, суд встановив відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, а третім особам п`ятиденний строк для подання пояснень щодо нових позовних вимог, а саме щодо визнання припиненим іпотечного права та скасування державної реєстрації іпотеки і відповідних обтяжень. Також суд встановив п`ятиденний строк для подання позивачем відповіді на такі відзиви та п`ятиденний строк для подання відповідачами заперечень на такі відповіді на відзив.

Щодо заперечень відповідача-1 заперечення на заяву позивача про зміну предмета позову та клопотання про витребування у позивача та ТОВ «Гетьманське» оригіналу договору оренди спірного майна з усіма додатками, актами приймання-передачі та доказами сплати орендної плати (ст. 81 ГПК) та дати правову оцінку дійсності цього договору як підстави участі ТОВ «Гетьманське» (чи мав боржник право передавати в оренду вже відчужене майно; чи не є договір фіктивним за ст. 234 ЦК).

Суд встановив, що у своїх запереченнях відповідач-1 повторно виклав заперечення щодо первісних позовних вимог та підстав позову, які повинні були викладені у відзиві на позовну заяву і строк на подання яких вже сплив.

При цьому клопотання про поновлення пропущеного строку відповідач-1 не заявив, поважних причин неможливості своєчасно подати такі заперечення не навів.

Суд розцінив подання таких заперечень як повторне подання відзиву щодо первісних позовних вимог, у тому числі заявлення нових заперечень, зокрема щодо поведінки та участі у відповідних правовідносинах ТОВ «Гетьманське», у зв`язку з чим заявлено клопотання про витребування доказів у порядку статті 81 ГПК України. Заявлення клопотання про витребування доказів у порядку статті 81 ГПК України стосується доказів, які відповідно до статті 80 ГПК України мали бути витребувані та подані разом із відзивом, із наведенням обґрунтування неможливості їх самостійного отримання. Як уже зазначалося, це клопотання з відповідним обґрунтуванням мало бути подано разом із відзивом на первісні позовні вимоги, оскільки воно жодним чином не стосується зміненого предмета позову, а стосується виключно первісних підстав позову, тому зазначене клопотання подано з порушенням установленого строку та порядку його подання.

Таким чином, заперечення відповідача-1 у частині наведення аргументів і доводів щодо первісних підстав позову розцінюються судом як повторне подання відзиву, а клопотання про витребування доказів у порядку статті 81 ГПК України подано з порушенням вимог статей 80, 81 ГПК України.

Відповідно до статті 118 ГПК України суд постановив ухвалу про залишення клопотання відповідача-1 без розгляду.

У підготовчому засіданні 18.06.2026 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.07.2026 на 10:00 та задовольнив клопотання відповідача-2 про участь у цьому судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.06.2026 повідомлено учасників справи про час та місце проведення підготовчого засідання 23.07.2026.

03.07.2026 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просить:

- відмовити у задоволенні вимог про визнання припиненими іпотечних прав та скасування державної реєстрації іпотеки повністю, а також у позові в цілому;

- врахувати преюдиційні висновки № 927/367/24 (ч. 4 ст. 75 ГПК) про недоведеність порушення прав позивача та законність оцінки № 2608;

- задовольнити клопотання (розд. XV) про долучення/витребування матеріалів пов`язаних справ № 927/367/24, 927/110/20, 927/715/25, 927/760/25 та оригіналу договору оренди Гетьманського;

- закрити провадження в частині вимоги про недійсність торгів (п. 3 ч. 1 ст. 231, п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК);

- застосувати наслідки спливу позовної давності (ст. 267 ЦК; ст. 48 Закону);

- оцінити дії позивача та пов`язаних осіб як зловживання правом (ст. 13 ЦК; ч. 2, 3 ст. 43 ГПК);

- скасування заходів забезпечення (ст. 145 ГПК) або покладення на позивача зустрічного забезпечення, що дорівнює сумі позову.

03.07.2026 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просить: відмовити ТОВ «Егрес-Агро» у задоволенні позовних вимог, викладених у пунктах 2.4 (визнання іпотечних прав ТОВ «Повітряний шлях» припиненими) та 2.5 (скасування державної реєстрації іпотеки, запис № 59983073), повністю; відмовити у задоволенні позову ТОВ «Егрес-Агро» в цілому.

16.07.2026 представник відповідача-1 через підсистему «Електронний суд» подав заяву про застосуванні наслідків спливу спеціальної давності до вимоги про оскарження результатів електронного аукціону та похідних від неї вимог.

22.07.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав заперчення на заяву відповідача-1 про застосування наслідків спливу спеціальної давності.

22.07.2026 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав письмові пояснення щодо заперечень позивача на заяву про застосування позовної давності.

23.07.2026 представник відповідача-1 адвокат Семенюк В. В. та керівник Захарова А. С. через підсистему «Електронний суд» подали клопотання про відкладення розгляду справи.

23.07.2026 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи.

23.07.2026 для участі у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції під`єдналася представник відповідача-1 Захарова А. С., однак належний відеоконференцзв`язок із нею встановити не вдалося, зокрема суд не мав можливості чути представника. При цьому в суду також виникали технічні проблеми в час, призначений для судового засідання, у зв`язку з чим від відповідача-1 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

За наявності об`єктивних причин неможливості розпочати судове засідання точно у призначений час відсутні підстави для його відкладення, проте, взявши до уваги наявні технічні проблеми, суд не вбачає підстав для застосування до відповідача-1 наслідків, передбачених статтею 197 ГПК України, і, з огляду на викладене, вважає за необхідне відкласти підготовче засідання до 30.07.2026 на 11:40.

Водночас суд попередив учасників справи про необхідність належного налаштування технічних засобів, зокрема активації та перевірки працездатності мікрофона, навушників і камери шляхом попереднього тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку для забезпечення належної участі у наступному судовому засіданні.

Ухвалою суду від 23.07.2026 повідомлено учасників по дату, час та місце проведення підготовчого засідання 30.07.2026.

За клопотанням представника відповідача-2 ухвалою суду від 24.07.2026 постановлено підготовче засідання 30.07.2026 проводити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

Треті особи (ТОВ «Гетьманське», приватний виконавець Коваль В. О., ДП «Сетам», ТОВ «СІТІКЕШ») були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у підготовче засідання 30.07.2026 не з`явились, аде до початку засідання подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 30.07.2026 проводилось за відсутності третіх осіб (ТОВ «Гетьманське», приватний виконавець Коваль В. О., ДП «Сетам», ТОВ «СІТІКЕШ») (їх представників).

У підготовчому засіданні 30.07.2026 суд:

- залишив без розгляду клопотання відповідача-2 про відкладення судового засідання, призначеного на 23.07.2026, як таке, що вичерпало свою дію;

- прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи відзив відповідача-1 щодо зміненого предмета позову, заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, заперечення позивача на цю заяву та письмові пояснення відповідача-1 щодо цих заперечень;

Представник відповідача-1 заявила клопотання про відкладення підготовчого засідання, оскільки вона наразі перебуває на виробничих потужностях підприємства у Кіровоградській області, де щойно оголошено повітряну тривогу.

Суд відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки, по-перше, учасником справи не надано доказів того, що він перебуває не за місцем знаходження (м. Київ), зазначеним у матеріалах справи. По-друге, відповідно до ст. 202 ГПК України повторна неявка учасника справи або його представника в судове засідання, так само як і відсутність у судовому засіданні учасника справи або його представника (а це вже не перша неявка відповідача-1 у судове засідання), який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи та не залежить від причин неявки.

Суд зазначає, що часті повітряні тривоги на території України є загальновідомою обставиною та достатньо передбачуваними, а тому представник відповідача-1, достеменно й завчасно знаючи про своє перебування цього дня в іншому місті, повинна була, діючи розумно та передбачливо, заздалегідь обрати собі укриття з належним інтернет-зв`язком для участі в судовому засіданні. Наявність інтернет-зв`язку вже в більшості укриттів в країні також є загальновідомою обставиною.

Крім того, у даній справі відповідача-1 також представляє адвокат, проте належних обгрунтувань та доказів неможливості участі в судових засіданнях іншим представником (адвокатом) у разі її виїзду відповідач-1 суду також не надавав.

Щодо клопотання відповідача-2 про витребування доказів, викладеного у відзиві.

Відповідно до ст. 81 ГПК України клопотання про витребування доказів має бути подане у строк, визначений частинами другою та третьою ст. 80 цього Кодексу. У разі подання такого клопотання з пропуском встановленого строку суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Згідно з ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом із відзивом.

Суд встановив, що всі документи, витребування яких просить відповідач-2, за своїм змістом стосуються виключно первісних позовних вимог, відзив на які відповідачем-2 вже було подано і встановлений судом строк для подання відповідних доказів закінчився. Поважних причин неможливості подання зазначеного клопотання у встановлений строк відповідачем-2 не наведено, у зв`язку з чим суд відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Також відповідач-2 просить закрити провадження у справі в частині вимог про визнання недійсними торгів та оцінити дії позивача як зловживання процесуальними правами. З цього приводу суд зазначає, що ці питання вже неодноразово були предметом розгляду суду за клопотаннями третьої особи та відповідача-1 та були вже вирішені.

Відповідно до ст. 43 ГПК України суд постановив ухвалу про повернення відзиву відповідача-2 у частині вимог про закриття провадження у справі та застосування оцінки дій позивача як зловживання процесуальними правами без розгляду.

Також суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки, як убачається з матеріалів справи, строк виконання зобов`язання, на забезпечення якого було укладено спірний договір іпотеки, спливає лише 30.04.2030. Тобто на даний час строк виконання основного зобов`язання не настав і строк пред`явлення вимог щодо предмета іпотеки у відповідача-2 також не настав. Таким чином, суд вважає, що відповідачем-2 не обґрунтовано та не доведено, що застосовані у цій справі заходи забезпечення позову щодо предмета іпотеки порушують його права та охоронювані законом інтереси саме на теперішній час. Крім того, до 30.04.2030 спір у цій справі має бути вирішений.

До відзиву відповідач-2 додав платіжні інструкції ТОВ «Повітряний шлях» № 1 від 03.11.2025 та № 2 від 12.11.2025, які, за твердженням відповідача-2, підтверджують наявність взаємовідносин між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також виконання зобов`язань, забезпечених предметом іпотеки.

Оскільки поважних причин неможливості подання зазначених доказів разом із відзивом на первісний предмет позову відповідач-2 не навів і зазначені докази не стосуються безпосередньо зміненого предмета позову, суд відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України залишив без розгляду зазначені докази.

У підготовчому засіданні 30.07.2026 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.08.2026 на 10:10.

Ухвалою суду від 30.07.2026 повідомлено учасників справи про час та місце проведення судового засідання 13.08.2026.

12.08.2026 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав:

- клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, визнання поважними причин неподання додаткових доказів до закриття підготовчого провадження, прийняття, долучення та огляд письмових і електронних доказів;

- про витребування оригіналу рішення та повних матеріалів антимонопольної справи № 2/01-112-23 (первинних доказів, на підставі яких ухвалено рішення АМКУ № 70/157-р/к від 30.07.2025).

13.08.2026 відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» подав:

- додаткові пояснення щодо застосування наслідків спливу строків позовної давності;

- додаткові пояснення по суті спору.

Усі треті особи були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у судове засідання 13.08.2026 не з`явились, проте раніше подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання 13.08.2026 проводилось за відсутності третіх осіб (їх представників).

Для участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції під`єдналися представники відповідачів, проте представник відповідача-2 після початку судового засідання від`єдналася від відеоконференції.

Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

За таких обставин, судове засідання 13.08.2026 проводилось за відсутності представника відповідача-2

Представник відповідача-1 повідомила, що вона перебуває у м. Запоріжжі, де цього ж дня бере участь у проведенні торгів, які на цю дату були призначені ще місяць тому. У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м. Запоріжжя представник відповідача-2 повідомила, що перебуває в укритті з поганим інтернет-зв`язком, унаслідок чого відсутнє відео та має місце нестабільне з`єднання. Враховуючи зазначені обставини, просила відкласти судове засідання.

Суд зазначає, що часті повітряні тривоги на території України, зокрема в м. Запоріжжі, є загальновідомою обставиною та достатньо передбачуваними, а тому представник відповідача-1, достеменно й завчасно знаючи про своє перебування цього дня у м. Запоріжжі, повинна була, діючи розумно та передбачливо, заздалегідь обрати собі укриття з належним інтернет-зв`язком для участі в судовому засіданні, що є достатньо реальним та необхідним. Наявність інтернет-зв`язку вже в більшості укриттів в країні також є загальновідомою обставиною.

Сама ж по собі необхідність перебування в укритті під час повітряної тривоги не звільняє учасника справи від передбаченого частиною 5 статті 197 ГПК України ризику технічної неможливості участі у відеоконференції.

При цьому, суд неодноразово очікував під`єднання представника-1 до відеоконференцзв`язку у цьому судовому засіданні, надаючи йому можливість приймати у ньому участь. У свою чергу неодноразові відключення останнього були викликані самостійним вимкненням мікрофону.

Крім того, це вже не перший випадок виїзду представника відповідача-1 з м. Києва в інші міста (тим більш, в м. Запоріжжя, яке є одним з найнебезпечнішим міст України), де можливо менші можливості інтернет-зв`язку в укриттях, а надання представником відповідача-1 постійного пріоритету виробничим питання діяльності підприємства перед судовим процесом є його суб`єктивним вибором, усі ризи настання негативних процесуальних наслідків чого має усвідомлювати і нести такий учасник справи.

Суд також приймає до уваги й ту обставину, що у даній справі відповідача-1 також представляє адвокат, проте належних обґрунтувань та доказів неможливості участі в судових засіданнях іншим представником (адвокатом) відповідач-1 суду також не надавав.

За таких обставин суд не вбачає об`єктивних причин, які б перешкоджали проведенню судового засідання, та вважає, що ризики, пов`язані з технічною неможливістю участі у відеоконференції та перериванням зв`язку, відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України покладаються на відповідача-1.

У свою чергу, систематичні відкладення судових засідань через виїзд керівника відповідача-1 до інших міст та неналежної її підготовки участі в засіданнях в режимі відеоконференції в укриттях за відсутності дійсно непередбачуваних і непереборних обставин потягнуть за собою необґрунтоване та невиправдане затягування судового розгляду справи.

Отже, наведені представником відповідача-1 обставини не є достатньою підставою для відкладення судового засідання, у зв`язку з чим суд відмовив у задоволенні клопотання про його відкладення.

У судовому засіданні 13.08.2026 суд:

- постановив ухвали про залишення без розгляду письмових пояснень відповідачів, оскільки у них відповідачі фактично виклали заперечення проти позовних вимог, які відповідно до вимог ГПК України мають бути викладені у відзиві на позовну заяву. Водночас встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву на момент подання зазначених письмових пояснень сплив. Відповідачами не наведено поважних причин, які об`єктивно перешкоджали їм подати відповідні заперечення у встановлений судом строк та могли б бути підставою для його поновлення;

- постановив ухвалу про залишення без розгляду клопотання відповідача-1 про витребування доказів у зв`язку з пропуском встановленого процесуального строку для його подання. При цьому суд зазначив, що ухвалення АМКУ рішення № 70/157-р/к від 30.07.2025 було первісною підставою позову та не пов`язане зі зміною позивачем предмета позову;

- відмовив у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки таке клопотання є похідним від клопотання про витребування доказів, яке суд залишив без розгляду у зв`язку з пропуском процесуального строку.

У судовому засіданні 13.08.2026 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив скорочене рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги (з урахуванням заяв про зміну предмета позову) обґрунтовані тим, що в ході примусового виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2021 у справі №927/110/20 приватний виконавець Коваль В. О. здійснив реалізацію спірного майна боржника ТОВ «Егрес-Агро» шляхом проведення електронних торгів, переможцем яких визнано ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет». Позивач зазначає, що відповідач-1 став переможцем зазначених торгів внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими учасниками, тобто внаслідок безпосереднього порушення публічного порядку, а тому такі торги є незаконними, а ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» незаконно набуло право власності на спірне майно та надалі передало його в іпотеку. Також позивач просить визнати недійсним іпотечний договір від 21.05.2025, укладений між відповідачем та ТОВ «Повітряний шлях», в частині передачі в іпотеку спірного нерухомого майна на підставі ст. 203, 215, ч. 1 ст. 228 ЦК України, та визнати припиненими іпотечні права ТОВ «Повітряний шлях» на спірне нерухоме майно, скасувати державну реєстрацію іпотеки.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач-1 подав відзиви у встановлений судом строк лише щодо вимог в частині зміни предмету позову, а тому суд прийняв його заперечення лише в частині, які стосуються змінених позовних вимог.

Відповідач-1 заперечує проти позовних вимог та вважає, що:

- ст. 228 ЦК України об`єктивно незастосовна до спірних правовідносин;

- перелік підстав припинення іпотеки, визначений статтею 17 Закону України «Про іпотеку», є вичерпним. Жодна з них у цій справі не настала, тому вимога про припинення іпотеки є необґрунтованою.

- вимоги про визнання іпотечного договору недійсним та про припинення іпотеки є взаємовиключними;

- вимоги про припинення іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження не є ефективним способом захисту. За усталеною практикою Верховного Суду, у разі задоволення віндикаційного позову необхідні зміни до Державного реєстру здійснюються на підставі рішення суду про витребування майна, без необхідності заявлення окремих вимог про припинення іпотеки чи скасування записів;

- позов поданий з пропущенням строку позовної давності.

Відповідач-2 заперечує проти позовних вимог та вважає, що:

- частини 1, 2 статті 228 ЦК України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

- Рішення АМКУ № 70/157-р/к від 30.07.2025 встановлює лише факт вчинення окремими учасниками торгів антиконкурентних узгоджених дій та застосування до них штрафних санкцій. Воно не має преюдиційного значення для господарського суду, не встановлює недійсності електронних торгів чи іпотечного договору, не підтверджує наявності умислу сторін правочину на порушення публічного порядку або інтересів держави, а тому не є підставою для застосування статті 228 ЦК України.

- ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» є добросовісним набувачем, оскільки придбало майно на офіційних електронних торгах, сплатило його вартість та зареєструвало право власності. Позивач не навів доказів недобросовісності товариства, а антиконкурентні дії інших учасників торгів не можуть бути поставлені йому у вину. За таких обставин відсутні підстави як для витребування майна від добросовісного набувача, так і для визнання недійсним похідного іпотечного договору.

- реалізація арештованого майна на електронних торгах за своєю правовою природою є правочином, що оформлює договір купівлі-продажу. Тому визнання таких торгів недійсними можливе лише з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України, а не автоматично у зв`язку з прийняттям рішення АМКУ. Для визнання електронних торгів недійсними має бути встановлена сукупність трьох обставин: порушення вимог закону або Порядку проведення торгів, вплив такого порушення на результати торгів та порушення прав і законних інтересів позивача. На думку відповідача, у цій справі зазначені умови відсутні, оскільки позивач як колишній боржник не довів порушення своїх прав, а належним предметом оскарження є сам правочин, а не документи, що його посвідчують;

- позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту;

- у позивача об`єктивно відсутній правовий інтерес у визнанні іпотечного договору недійсним: за будь-якого результату спору про майно іпотека зберігає чинність для власника предмета іпотеки;

- вимога про припинення іпотеки є необґрунтованою, оскільки стаття 17 Закону України «Про іпотеку» містить вичерпний перелік підстав припинення іпотеки, жодна з яких у цій справі не настала. Крім того, вимоги про визнання іпотечного договору недійсним та про припинення іпотеки є взаємовиключними, а відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» зміна власника предмета іпотеки не припиняє іпотеку.

- посилання позивача на недійсність електронних торгів є безпідставними, оскільки рішенням суду у справі № 927/367/24, яке набрало законної сили, у задоволенні відповідних вимог уже відмовлено;

- ТОВ «Повітряний шлях» є добросовісним іпотекодержателем, не брало участі в електронних торгах, набуло свої права на підставі чинного і належним чином зареєстрованого права власності іпотекодавця, а тому його права не залежать від доводів позивача щодо проведення торгів;

- позов поданий з пропущенням строку позовної давності.

Третя особа АТ «Державний експортно-імпортний банк України» вважає, що позовна заява ТОВ «Егрес-Агро» про витребування нерухомого майна з незаконного володіння, визнання недійсними електронних торгів та іпотечного договору спрямована на переоцінку доказів, що вже оцінювалися Господарським судом Чернігівської області у процесі розгляду справи №927/367/24 та стосується обставин, що були встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області по справі № 927/367/24, яке набрало законної сили, а тому позовна заява ТОВ «Егрес-Агро» не підлягає задоволенню.

Третя особа - ТОВ «Гетьманське» у своїх поясненнях зазначило, що починаючи із 05.08.2025 володільцем та користувачем майнового комплексу, розташованого за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район (колишній Куликівський район), село Горбове, вулиця Шевченка, 13-А є ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет», оскільки на території тракторного парку розміщена озброєна охорона (Поліція Охорони), яка фактично влаштувала контрольно-пропускний пункт на воротах тракторного парку, і представників ТОВ «Гетьманське» на територію фізично не допускають.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.04.2010, виданим Виконавчим комітетом Горбівської сільської ради Куликівського району, та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.04.2010 за ТОВ «Егрес-Агро» зареєстровано права власності на тракторний парк, який розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 7841,9 кв. м, що складається з: цеху по ремонту комбайнів, А-1, 782,10 кв.м; приміщення для велосипедів, Б-1, 109,90 кв. м; майстерні, В-1, 262,00 кв. м; ПТО, В1-1, 114,70 кв. м; складу, В2-1, 181,40 кв. м; будинку тракториста, Д-1, 176,70 кв .м; ГСМ заправки, Г-1, 26,40 кв.м; веранди, д-1, 13,40 кв. м; стоянки для тракторів, Е-1, 1563,70 кв .м.; автомайстерні, Ж-2, Ж-1 Ж1-1 Ж3-1, 1074,40 кв. м; складів, З-1, З1-1, 1198,00 кв. м; навісу, З2-1, 1499,10 кв. м; службового приміщення, К-1, 14,40 кв. м; навісу, К1-1, 825,70 кв. м.

15.08.2013 між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро» (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір №151213Z34.

Згідно з п. 1.3 Іпотечного договору (з урахуванням змін від 24.06.2016, внесених Договором про внесення змін №151213Z34 до Іпотечного договору) предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов`язань Позичальника (ТОВ «Егрес-Агро»), є нерухоме майно Іпотекодавця, зокрема, об`єкт нерухомості - тракторний парк, що розташований за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, с. Горбове, вул. Шевченка, буд. 13а, заставною вартістю 922 100,00 грн.

Предмет іпотеки передається Іпотекодавцем в іпотеку разом зі всіма складовими частинами, внутрішніми системами, поліпшеннями, що існують на час укладання Іпотечного договору та можуть виникнути у майбутньому.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2021 у справі №927/110/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021, задоволено частково позов Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство Компанія «РАЙЗ», Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нива», про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро» на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» 48 478 349,92 грн заборгованості за тілом кредиту, 7 030 508,45 грн заборгованості за процентами, 578 925,19 грн заборгованості за комісією, 29 102 784,49 грн пені, три проценти річних у розмірі 197 409,88 доларів США, три проценти річних у розмірі 531 779,39 грн, 68 624,36 грн інфляційних втрат, за кредитним договором №151213К12 від 24.07.2013, укладеним в рамках Генеральної угоди №151213N3 від 24.07.2013, звернувши стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за укладеним між АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро» іпотечним договором від 15.08.2013 №151213Z34, у тому числі, на тракторний парк, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область загальною площею 7841,9 м кв., шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.

18.05.2021 Господарський суд Чернігівської області видав наказ про примусове виконання рішення від 22.04.2021 у справі №927/110/20.

05.06.2021 ТОВ «Егрес-Агро» (Орендодавець) та ТОВ «Гетьманське» (Орендар) уклали договір оренди нежитлових приміщень №05-06/21, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а саме: тракторний парк загальною площею 7841,90 кв. м за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В.О. від 15.06.2021 відкрито виконавче провадження № 65813724 про примусове виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/110/20 та накладено арешт на нерухоме майно, у тому числі, на тракторний парк, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область загальною площею 7841,9 кв. м, який складається з: цеху по ремонту комбайнів, А-1, 782,10 кв.м; приміщення для велосипедів, Б-1, 109,90 кв. м; майстерні, В-1, 262,00 кв. м; ПТО, В1-1, 114,70 кв. м; складу, В2-1, 181,40 кв. м; будинку тракториста, Д-1, 176,70 кв. м; ГСМ заправки, Г-1, 26,40 кв.м; веранди, д-1, 13,40 кв. м; стоянки для тракторів, Е-1, 1563,70 кв. м.; автомайстерні, Ж-2, Ж-1 Ж1-1 Ж3-1, 1074,40 кв. м; складів, З-1, З1-1, 1198,00 кв. м; навісу, З2-1, 1499,10 кв. м; службового приміщення, К-1, 14,40 кв. м; навісу, К1-1, 825,70 кв. м, та належить боржнику - ТОВ «Егрес-Агро».

Постановою приватного виконавця виконавчого кругу Чернігівської області Коваля В.О. від 03.08.2021 у ВП №65813724 призначено суб`єкта оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертне агентство «Укрконсалт».

ТОВ «Експертне агентство «Укрконсалт» проведено оцінку нерухомого майна, про що складено звіт №2608 про незалежну оцінку ринкової вартості будівель та споруд сільськогосподарського призначення, що знаходяться за адресою: с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область. Відповідного до звіту №2608 ринкова вартість об`єкта оцінки станом на 20.10.2021 становить 4 303 746,00 грн, у тому числі: тракторний парк, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 7841,9 кв. м 807 725,00 грн.

22.06.2022 ДП «Сетам» були проведені електронні торги з продажу лоту № 511874 - тракторного парку загальною площею 7841,90 кв. м, розташованого за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, зі стартовою ціною 686 566,25 грн, за результатами яких переможцем визнано ТОВ «Логістичний центр «Цезар» зі ставкою 17 589 833,48 грн (протокол проведення електронного аукціону (торгів) №572987 від 22.06.2022).

У зв`язку з невнесенням суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем ФОП Захарову А. С. визначено новим переможцем за лотом № 511874 зі ставкою 17 576 102,15 грн (протокол №573757 від 08.07.2022).

Надалі з цих же підстав новими переможцями аукціону за лотом № 511874 визначено (у хронологічному порядку) ТОВ «Вуд Сервіс Енерго» (протокол №574369 від 25.07.2022), ПАТ «СК «Укрінстрах» (протокол №574964 від 10.08.2022), ТОВ «Фінгарант» (протокол №574478 від 25.08.2022).

08.08.2022 старшим слідчим ГУНП у м. Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100000000586 було відкрито кримінальне провадження № 12022100000000586 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (за фактом вчинення шахрайських дій службовими особами низки юридичних осіб під час проведення ДП «Сетам» торгів із продажу заставного майна ТОВ «Егрес-Агро»).

Згідно з протоколом проведення електронного аукціону (торгів) від 22.06.2022 №576167, сформованого станом на 05.04.2024, за лотом № 511874 - тракторний парк, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область, загальною площею 7841,9 кв. м, переможцем визнано ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет», підстава визначення переможця - невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем, ціна продажу арештованого майна - 700 000,10 грн.

01.04.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. складено акт про реалізацію предмета іпотеки - тракторного парку, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область загальною площею 7841,9 кв. м, лот №511874.

24.04.2025 приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н. Б. здійснено державну реєстрацію права власності на спірний тракторний парк за ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет».

21.05.2025 ТОВ «Повітряний шлях» (далі Іпотекодержатель) та ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» (далі Іпотекодавець) уклали іпотечний договір, яким забезпечується виконання зобов`язання, що виникло у Іпотекодавця на підставі договору №15.01.2025/1П про надання фінансової допомоги від 15.01.2025, інвестиційного договору №15.01.2025/1І від 15.01.2025 на суму 11 000 000,00 грн, з обумовленим в Основному договір строком повернення боргу до 30.04.2030; предметом іпотеки є, зокрема, тракторний парк, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область, площею 7841,9 кв. м, який складається з: цеху по ремонту комбайнів, А-1, 782,10 кв.м; приміщення для велосипедів, Б-1, 109,90 кв. м; майстерні, В-1, 262,00 кв. м; ПТО, В1-1, 114,70 кв. м; складу, В2-1, 181,40 кв. м; будинку тракториста, Д-1, 176,70 кв .м; ГСМ заправки, Г-1, 26,40 кв.м; веранди, д-1, 13,40 кв. м; стоянки для тракторів, Е-1, 1563,70 кв .м.; автомайстерні, Ж-2, Ж-1 Ж1-1 Ж3-1, 1074,40 кв. м; складів, З-1, З1-1, 1198,00 кв. м; навісу, З2-1, 1499,10 кв. м; службового приміщення, К-1, 14,40 кв. м; навісу, К1-1, 825,70 кв. м.

Іпотечний договір від 21.05.2025 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стопченко К. О. та зареєстрований в реєстрі за №1990.

21.05.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стопченко К. О. проведено державну реєстрацію зазначеної іпотеки, іпотекодержателем якої є ТОВ «Повітряний шлях», а іпотекодавцем - ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет», що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав.

Відповідно до доручення Антимонопольного комітету України від 27.02.2023 № 13-01/89 Східним міжобласним територіальним відділенням АМКУ проведено дослідження щодо дотримання ТОВ «ЛЦ ЦЕЗАР», ТОВ «ЗГС «АЕРО-ЗЕТ» та ФОП Захаровою А.С. законодавства про захист економічної конкуренції під час участі в аукціонах, проведених ДП «Сетам», у тому числі за лотом №511874.

30.07.2025 адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 2/01-112-23 прийняла рішення № 70/157-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі Рішення), у якому постановила визнати, що ТОВ «Логістичний центр «ЦЕЗАР», ТОВ «Завод готових сніданків «АЕРО-ЗЕТ» та ФОП Захарова А. С. вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки цінових пропозицій та участі в аукціоні, проведеному ДП «Сетам» за лотом №511874 «Іпотека. Тракторний парк, загальною площею 7841,90 кв. м за адресою Чернігівська область, Куликівський район, с. Горбове, вул. Шевченка, 13а», та наклала на зазначені товариства штрафи.

Такі висновки адміністративної колегії відділення АМКУ мотивовані встановленням таких обставин:

- пов`язаністю ТОВ «ЛЦ «Цезар» та ТОВ «ЗГС «Аеро-Зет» відносинами контролю, у тому числі у період проведення аукціонів;

- місцезнаходженням ТОВ «ЛЦ «Цезар» та ТОВ «ЗГС «Аеро-Зет» за однією адресою, у тому числі у період проведення аукціонів;

- доступ Захарової А. С. до банківських рахунків ТОВ «ЛЦ «Цезар» та ТОВ «ЗГС «Аеро-Зет»;

- зазначення відповідачами одних і тих же даних для здійснення зв`язку;

- наявністю фінансово-господарських відносин у період аукціонів, до цього періоду та після його завершення;

- оплата відповідача гарантійних внесків для участі в аукціонах в одні і ті ж дня з незначною різницею у часі, а також ТОВ «ЛЦ «Цезар» та ТОВ «ЗГС «Аеро-Зет» одночасно з одного банку;

- вхід до електронних банківських кабінетів у період проведення аукціонів з використанням однієї і тієї ж IP-адреси і одні і ті ж самі дні з незначною різницею у часі;

- наявність трудових відносин з однією і тією ж особою, в тому числі у період проведення аукціонів.

Оцінка суду.

За змістом ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Предметом поданого у цій справі позову є, зокрема, вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання недійсними електронних торгів, за результатами яких відповідач-1 набув право власності на спірне нерухоме майно.

Щодо визнання недійсними електронних торгів.

Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39), від 6 липня 2022 року справі № 914/2618/16 (пункт 32), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 56)).

Оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину.

Вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18).

Підставою для визнання недійсними електронних торгів позивач зазначає вчинення учасниками торгів антиконкурентних узгоджених дій, внаслідок яких відповідач-1 став переможцем торгів, тобто внаслідок безпосереднього порушення публічного порядку.

За ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1-3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту як визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Зазначену позицію наведено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, в якій суд касаційної інстанції погодився із раніше викладеними висновками у постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року в справі № 369/2770/16-ц і від 7 листопада 2018 року в справі № 357/3394/16-ц.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

За змістом статті 5 вказаного Закону узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.

Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання, крім випадків, передбачених Законом України «Про медіа». Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно з частинами 1, 3 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб`єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2 статті 6 Закону).

Стаття 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 частини 1 вказаної норми).

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

За змістом частини 4 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 1 статті 30 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі виявлення підстав для заборони узгоджених дій, концентрації відповідні органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про узгоджені дії чи концентрацію, про що приймається розпорядження та письмово повідомляється особа, яка подала заяву. Разом із повідомленням про початок розгляду справи надсилається перелік інформації, яку заявник повинен надати для прийняття органами Антимонопольного комітету України рішення у справі.

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Статтею 36 цього Закону передбачено, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у тому числі за заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи (частина 1 статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Таким чином, Антимонопольний комітет України та його органи для реалізації основного завдання, визначеного у статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 3) в межах своїх дискреційних повноважень, визначених у частини четвертій статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» здійснює державний контроль та вчиняє відповідні дії з метою додержання законодавства про захист економічної конкуренції, захисту інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень у підприємницькій діяльності та у сфері медіа.

Отже, встановлення факту вчинення антиконкурентних узгоджених дій належить до повноважень компетентного органу - Антимонопольного комітету України.

Рішенням Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.07.2025 № 70/157-р/к встановлено факт узгодження учасниками торгів (ТОВ «Логістичний центр «ЦЕЗАР», ТОВ «Завод готових сніданків «АЕРО-ЗЕТ» та ФОП Захарова А. С.) своїх цінових пропозицій та дій під час участі в аукціоні.

У зазначеному рішенні Антимонопольний комітет України дійшов висновку, що узгодивши свою поведінку та свої пропозиції, відповідачі (ТОВ «Логістичний центр «ЦЕЗАР», ТОВ «Завод готових сніданків «АЕРО-ЗЕТ» та ФОП Захарова А. С.) тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведених аукціонів, порушивши право продавця на отримання найбільш ефективних для нього результатів.

Отже, допущені до аукціону учасники (ТОВ «Логістичний центр «ЦЕЗАР», ТОВ «Завод готових сніданків «АЕРО-ЗЕТ» та ФОП Захарова А. С.) під час підготовки та участі в аукціоні діяли не самостійно, а узгоджували свої дії всупереч конкурентним засадам, чим усунули змагальність між собою, а відтак спотворили підсумки проведених електронних торгів.

При цьому така узгодженість дій виявляється, зокрема, у самій моделі поведінки цих трьох учасників на різних етапах аукціону: спочатку ТОВ «Логістичний центр «Цезар» та ФОП Захарова А. С. послідовно (як первісний та наступний переможці) штучно підняли цінову пропозицію до рівня, що значно перевищував оціночну вартість майна (17 589 833,48 грн та 17 576 102,15 грн відповідно, при стартовій ціні 686 566,25 грн), після чого жоден із них не вніс кошти за придбане майно, у тому числі інші учасники, щодо яких не встановлено факту узгоджених дій під час участі в торгах, проте які могли втратити свій інтерес до його придбання через сплив часу, тоді як ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» одразу запропонувало особливу ставку - 700 000,10 грн, і надалі жодних інших цінових пропозицій не подавало, залишившись переможцем аукціону, у зв`язку з відмовою від внесення коштів іншими учасниками, за такою заниженою ціною.

Такий розподіл ролей, а саме штучне завищення ціни двома пов`язаними учасниками з подальшим невнесенням коштів та наступне придбання майна третім пов`язаним учасником за заниженою ціною, свідчить про свідоме, цілеспрямоване узгодження дій цих трьох учасників, спрямоване на витіснення потенційних добросовісних покупців із торгів та кінцеве придбання майна боржника за ціною, яка не відповідає його дійсній ринковій вартості, чим порушено встановлені законом економічні основи проведення публічних торгів як способу правомірного набуття права власності.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача-1 про те, що вказане рішення є неналежним доказом у справі, оскільки не засвідчене АМКУ у встановленому законом порядку, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 24-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» оприлюднення рішень, рекомендацій, попередніх рішень, інформації про прийняті до розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, інформації про справи про концентрацію, узгоджені дії здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Позивачем надано до матеріалів справи роздруківку зазначеного рішення з офіційного вебсайту АМКУ. Така роздруківка є паперовою копією електронного доказу, а не копією паперового документа, яку необхідно засвідчувати безпосередньо органом, що його видав. Відповідно до положень статті 96 ГПК України електронні докази можуть подаватися, зокрема, у паперових копіях, якщо інше не передбачено законом.

За таких обставин відсутність на наданій позивачем роздруківці засвідчення АМКУ не свідчить про її неналежність чи недопустимість як доказу та не є підставою для неврахування судом відомостей, що містяться у цьому рішенні.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України (правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним). Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії, її антисоціального характеру, а також значимості порушених прав і свобод людини та громадянина внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо тих, які стосуються суттєвих основ правопорядку.

З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Об`єктивна сторона такого правочину вказує на суперечність його нормативно-правовим актам, в яких закріплюються конституційні права та свободи людини і громадянина; право державної, комунальної та приватної власності тощо.

Суб`єктивна ознака правочину, що порушує публічний порядок, полягає у спрямованості дії сторін (сторони) на досягнення протиправного результату, яка вказує на умисне вчинення такого правочину.

Отже, для нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України правочину очевидним є те, що особа має намір вчинити такі дії, які є суспільно небезпечними, порушують норми публічного права; зазвичай такі дії цілеспрямовано порушують публічний порядок, тобто особа саме це має на меті, усвідомлює, що її дії насправді не є правочином, а суспільно небезпечним правопорушенням.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що встановлений державою публічний порядок проведення торгів беззаперечно підпадає під розуміння публічно-правових відносин, які мають імперативний характер і визначають основи суспільно-економічного ладу держави, а спірні електронні торги є такими, що порушують публічний порядок, оскільки їх результати спотворено внаслідок антиконкурентних узгоджених дій пов`язаних між собою учасників, у тому числі відповідача-1, які замість добросовісної конкурентної боротьби, штучно усунули змагальність між собою під час підготовки цінових пропозицій та участі в аукціоні, чим порушили встановлені законом економічні основи проведення публічних торгів як способу правомірного набуття права власності та спрямували свої дії на незаконне заволодіння майном боржника ТОВ «Егрес-Агро» за заниженою ціною.

Таким чином, спірні електронні торги, які за своєю суттю є правочином, є нікчемними відповідно до приписів частини другої статті 228 ЦК України, а тому не можуть бути визнані недійсними у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту, оскільки визнання нікчемного правочину недійсним не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже такий правочин є недійсним у силу закону.

Крім того, у пункті 44 постанови від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 Велика Палата Верховного Суду також констатувала, що якщо позивач не був стороною договору-купівлі продажу, укладеного на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів є недобросовісним та не набув права власності на придбане нерухоме майно, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права; для застосування вимоги про витребування майна із чужого володіння немає потреби в оспоренні електронних торгів (відповідного правочину купівлі-продажу), складених на їх підставі протоколу й акта про проведені електронні торги чи викладеного в окремому документі договору купівлі-продажу.

Оскільки позивач не був стороною договору купівлі-продажу, укладеного за результатами електронних торгів (аукціону), вимога про визнання таких торгів недійсними не є для нього ефективним способом захисту. Натомість ефективним способом захисту у цьому випадку є витребування майна з чужого незаконного володіння.

За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Зважаючи на те, що обрання неналежного та неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові, вимоги позивача про визнання недійсними електронних торгів задоволенню не підлягають.

Щодо витребування спірного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Вказаному праву кореспондує встановлений статтею 400 Цивільного кодексу України обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Згідно з частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина 4 статті 388 Цивільного кодексу України).

Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Так, шляхом подання віндикаційного позову майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину.

Метою позову про витребування майна з чужого володіння є забезпечення введення позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку позбавлення власника його нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на таке майно (див. близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89), від 7 листопада 2018 року у справах № 488/5027/14-ц (пункт 95) та № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 114, 142), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц).

Право на витребування майна з незаконного володіння може мати як власник, так і законний користувач майна (див., наприклад, постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц (пункт 95), від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19).

Водночас наявність у власника права на витребування майна залежить передусім від того, на якій підставі чи за її відсутності набувач заволодів спірним майном і, відповідно, чи є такий набувач добросовісним, а також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник передав це майно у володіння, адже коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є обмеженим.

Важливе значення належної перевірки обставин, які свідчать про добросовісність або недобросовісність набувача, як для застосування положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна як такого, що може вважатися відповідним нормам справедливого судового розгляду згідно зі статтею 6 Конвенції.

Як встановив суд, відповідач-1 набув права власності на спірне нерухоме майно тракторний парк за результатами проведених 22.06.2022 електронних торгів, внаслідок вчинення узгоджених антиконкурентних дій з іншими учасниками торгів.

При цьому суд вважає, що такі дії учасників аукціону були спрямовані на одержання права на придбання майна за найнижчою ціною, що порушує права позивача, оскільки за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється погашення заборгованості останнього. Тобто позивач був зацікавлений у продажі свого майна за найвищою можливою ціною, адже саме від ціни реалізації майна залежить обсяг погашення його заборгованості перед стягувачем.

Отже, унаслідок антиконкурентних узгоджених дій учасників торгів майно було реалізовано за штучно заниженою ціною, що безпосередньо порушило майнові інтереси позивача як особи, в рахунок погашення заборгованості якої здійснювалося звернення стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач-1 набув право власності на спірне нерухоме майно внаслідок вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що, у свою чергу, свідчить про його недобросовісність як набувача такого майна та про наявність правових підстав для витребування цього майна із чужого незаконного володіння відповідача-1 у порядку ст. 387 ЦК України.

Щодо визнання недійсним іпотечного договору, визнання припиненими іпотечних прав та скасування державної реєстрації іпотеки.

Як встановив суд, 21.05.2025 ТОВ «Повітряний шлях» (далі Іпотекодержатель) та ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» (далі Іпотекодавець) уклали іпотечний договір, за яким предметом іпотеки є, зокрема, тракторний парк, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 13а, с. Горбове, Куликівський район Чернігівська область, площею 7841,9 кв. м. 21.05.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стопченко К. О. проведено державну реєстрацію зазначеної іпотеки.

Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності - це правовий зв`язок між майном та суб`єктом цього права. За відсутності цього зв`язку (який встановлюється на підставі правовстановлюючих документів) відсутні підстави стверджувати про наявність права суб`єкта на об`єкт нерухомого майна.

За змістом статей 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до частини другої статті 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Згідно з приписами статті 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна, зокрема, за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Отже, лише власник може передати належне йому майно в іпотеку.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 911/735/19 та від 12.01.2021 у справі № 910/2538/18.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» іпотека підлягає державній реєстрації.

Пункт 5 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає обтяження як заборону або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину.

Аналіз наведених вище норм закону дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом власник обтяженого іпотекою нерухомого майна може володіти та користуватись ним, однак обмежується у здійсненні правоможності самостійно розпоряджатись таким майном. Схожі висновки викладені в абзаці одинадцятому пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 14.07.2020 № 8-р/2020 у справі № 3-67/2019(1457/19) та постанові об`єднаної палати КЦС ВС від 03.07.2023 у справі № 523/8641/15.

Оскільки іпотечний договір від 21.05.2025 укладений між відповідачами саме після проведення електронних торгів, за результатами яких відповідач-1, за висновком суду, недобросовісно набув право власності на спірне нерухоме майно, суд доходить висновку, що позов в частині визнання недійсним іпотечного договору спрямований на усунення перешкод у здійсненні правоможності самостійно розпоряджатись своїм нерухомим майном, тобто негаторним.

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов?язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 конкретизувала висновки об?єднаної палати КГС ВС, викладені в постанові від 06.08.2021 у справі № 910/20607/17, та зазначила, що для ефективного захисту прав володіючого власника нерухомого майна, щодо якого до Реєстру незаконно внесено запис про право іпотеки іншої особи, з якою власник не перебував у зобов?язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), з яким власник може звернутись, зокрема, шляхом пред?явлення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки зазначеної особи.

Судове рішення про задоволення такого позову, яке набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації відомостей про припинення незаконно зареєстрованого за відповідачем права іпотеки, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правоможності розпоряджатись своїм нерухомим майном.

При цьому оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного нерухомого майна або документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію права іпотеки за відповідачем, не є ефективним способом захисту прав власника від описаного вище порушення.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про визнання недійсним іпотечного договору не є ефективним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до частини 1 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру.

У практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (див., зокрема, пункт 98 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (підпункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (підпункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (підпункт 6.13) та інші).

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина третя статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

За змістом пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено незаконною реєстрацією права іпотеки на його нерухоме майно за відповідачем, з яким він не перебував у зобов`язальних відносинах, державний реєстратор на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації права іпотеки, яке набрало законної сили, проводить державну реєстрацію припинення права іпотеки відповідача, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правоможності розпоряджатись своїм нерухомим майном.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про витребування спірного нерухомого майна з незаконного володіння відповідача-1 на користь позивача, а також зважаючи на наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрованого за ТОВ «Повітряний шлях» права іпотеки належного ТОВ «Егрес-Агро» нерухомого майна, на підставі іпотечного договору, стороною якого не є позивач (власник), що свідчить про порушення прав позивача на розпорядження належним йому майном, суд доходить висновку про відсутність у ТОВ «Повітряний шлях» права іпотеки та наявність підстав для скасування державної реєстрації права іпотеки за відповідачем-2, а відтак і про задоволення позову в цій частині.

Щодо визнання припиненими іпотечних прав ТОВ «Повітряний шлях».

У постанові від 26.01.2021 в справі №522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що якщо власник предмета іпотеки або інша зацікавлена особа вважає, що таке право іпотеки припинено або взагалі не існувало, то може звернутися з позовною вимогою про визнання права іпотеки припиненим чи про визнання відсутності права іпотеки, оскільки судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для державної реєстрації припинення права іпотеки (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Тобто метою звернення позивача до суду з вимогою про визнання припиненими іпотечних прав ТОВ «Повітряний шлях» є по суті припинення державної реєстрації права іпотеки.

Оскільки за наслідками розгляду цієї справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки за відповідачем-2, порушене право позивача, за захистом якого він звернувся із цим позовом, буде відновлено шляхом скасування відповідного державної реєстрації права іпотеки.

Задоволення вимоги про визнання іпотечних прав ТОВ «Повітряний шлях» припиненими не призведе до поновлення будь-яких інших прав позивача, а лише дублюватиме правові наслідки задоволення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки, оскільки судове рішення про скасування такої реєстрації, як і рішення про визнання права іпотеки припиненим, є самостійною та достатньою підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на викладене, у задоволенні позовної вимоги про визнання припиненими іпотечних прав ТОВ «Повітряний шлях» на спірне нерухоме майно слід відмовити.

Щодо заяв відповідачів про застосування позовної давності.

Відповідачі заявили про застосування у цій справі наслідків спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість.

Отже, враховуючи часткове задоволення позову, питання щодо застосування позовної давності вирішується судом лише в частині задоволених позовних вимог.

Висновки Верховного Суду щодо початку обчислення позовної давності для звернення з віндикаційним позовом є усталеними у практиці Верховного Суду.

Так, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 було вирішено виключну правову проблему щодо застосування статей 256, 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності у правовідносинах, що регулюються статтями 387, 388 ЦК України.

За висновками Великої Палати Верховного Суду у наведеній постанові для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статей 387, 388 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.

Як встановив суд, право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за відповідачем-1 24.04.2025, а рішення АМКУ №70/157-р/к, яке стало підставою позову, прийнято 30.07.2025.

Отже, позивач міг дізнатися про порушення свого права, яке полягає у заволодінні спірним нерухомим майном внаслідок антиконкурентних узгоджених дій учасників аукціону, не раніше 30.07.2025, тобто з дня прийняття зазначеного рішення Антимонопольного комітету України.

За наведених обставин суд доходить висновку, що позивач, звернувшись до суду із позовом 22.08.2025, не пропустив строк позовної давності.

Крім того, як вже зазначав суд, вимога про скасування державної реєстрації права іпотеки спрямована на усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), тобто є негаторним позовом.

У ст. 268 ЦК України наведено перелік вимог, на які позовна давність не поширюється.

Проте, за змістом зазначеної норми, такий перелік не є вичерпним.

Частиною 2 ст. 268 ЦК України передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.

Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред`явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.08.2021 у справі № 910/20607/17.

Таким чином, позовна давність на вимоги позивача про скасування державної реєстрації права іпотеки взагалі не поширюється.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяв відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Оскільки позов задоволено частково, стягненню з відповідача-1 підлягає судовий збір у розмірі 11 062,40 грн.

Крім того, за подання заяви про забезпечення позову, яка була задоволена ухвалою суду від 14.10.2025, позивач сплатив судовий збір у розмірі 1514,00 грн (квитанція від 10.10.2025).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову встановлена ставка судового збору 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням зазначених положень, а також з огляду на обставини подання позивачем заяви про забезпечення позову через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання цієї заяви, становить 1211,20 грн (3028*0,5*0,8).

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача-1, судовий збір у загальному розмірі 12 273,60 грн покладається на відповідача-1.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України позивач заявив про подання доказів витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» (код ЄДРПОУ 38899585, вул. Богдана Хмельницького, 26, оф. 402, м. Київ, 01030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро» (код ЄДРПОУ 35493502, вул. Миру, 97, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, 16311) нерухоме майно, яке складається із: тракторного парку загальною площею 7841,90 кв. м за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, що складається з: цеху по ремонту комбайнів, А-1, 782,10 кв. м; приміщення для велосипедів, Б-1, 109,90 кв. м; майстерні, В-1, 262,00 кв. м; ПТО, В1-1, 114,70 кв. м; складу, В2-1, 181,40 кв. м; будинку тракториста, Д-1, 176,70 кв. м; ГСМ заправки, Г-1, 26,40 кв. м; веранди, д-1, 13,40 кв. м; стоянки для тракторів, Е-1, 1563,70 кв. м; автомайстерні, Ж-2, Ж-1, Ж1-1, ЖЗ-1, 1074,40 кв. м; складів, З-1, З1-1, 1198,00 кв. м; навісу, З2-1, 1499,10 кв.м; службового приміщення, К-1, 14,40 кв. м; навісу, К1-1, 825,70 кв. м.

3. Скасувати державну реєстрацію права іпотеки (номер запису про іпотеку: 59983073, дата, час державної реєстрації: 21.05.2025 16:51:36) щодо нерухомого майна - тракторного парку загальною площею 7841,90 кв. м, розташованого за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, який складається з: цеху по ремонту комбайнів, А-1, 782,10 кв. м; приміщення для велосипедів, Б-1, 109,90 кв. м; майстерні, В-1, 262,00 кв. м; ПТО, В1-1, 114,70 кв. м; складу, В2-1, 181,40 кв. м; будинку тракториста, Д-1, 176,70 кв. м; ГСМ заправки, Г-1, 26,40 кв. м; веранди, д-1, 13,40 кв. м; стоянки для тракторів, Е-1, 1563,70 кв. м; автомайстерні, Ж-2, Ж-1, Ж1-1, ЖЗ-1, 1074,40 кв. м; складів, З-1, З1-1, 1198,00 кв. м; навісу, З2-1, 1499,10 кв.м; службового приміщення, К-1, 14,40 кв. м; навісу, К1-1, 825,70 кв. м., здійснену на підставі іпотечного договору від 21.05.2025 року, який було посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом Стопченко К.О. (серія та номер: 1990, виданий: 21.05.2025, видавник: ПН КМНО Стопченко К.О.), укладеного між ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» (Іпотекодавець) та ТОВ «Повітряний шлях (Іпотекодержатель).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» (код ЄДРПОУ 38899585, вул. Богдана Хмельницького, 26, оф. 402, м. Київ, 01030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро» (код ЄДРПОУ 35493502, вул. Миру, 97, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, 16311) 12 273,60 грн витрат зі сплати судового збору.

5. У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 14.08.2026.

Суддя В. В. Шморгун