Рішення № 138986177, 13.08.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 Справа № 917/973/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром-Полтава", вул. Соборності, 29/15, оф. 204, м. Полтава, Полтавська область, 36000

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан", вул. Саксаганського, 96, м. Київ, 01014

про стягнення 100 044,86 грн,

Секретар судового засідання Костандян О.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром-Полтава" просить суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" недоплачену частину страхового відшкодування у розмірі 100 044,86 грн, в тому числі : вартості недоплаченої суми на відновлення авто у розмірі 92 144, 86 грн; вартості послуг евакуатора у сумі 2 400,00 грн; вартості виготовленого звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу та вартості відновлювального ремонту у сумі 5 500,00 грн.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : Розрахунок ціни позову; Витяг ЄДР "Газпром-Полтава"; перевірка чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ; наказ про прийняття на роботу Требко А.Д.; наказ про призначення відповідального Требко А.Д.; технічний паспорт рено логан; повідомлення про подію ТДВ СК "Гардіан"; Заява про виплату; Постанова суду; Замовлення покупця №1від 02.03.2026; Замовлення покупця №2 від 02.03.2026; Накладна №27 від 27.04.2026; Акт виконаних робіт № 17 від 29.04.2026; Звіт про оцінку вартості збитків; Повідомлення від 17.03.2026; докази відправки СК "Гардіан" та доказ вручення "Укрпошта"; Договір проведення незалежної оцінки вартості матеріального збитку; Акт здачі-приймання виконаних робіт від 14.05.2026; платіжна інструкція за оцінку № 7221 від 01.05.2026; Заява № 9 від 15.04.2026; платіжна інструкція № 260775 від 03.04.2026; Лист від страхової № 21-04-26-3 від 21.04.2026; ремонтна калькуляція страхової; Рахунок № 26/26 від 24.03.2026; Акт приймання-здачі виконаних робіт № 5 від 18.02.2026 та товарний чек; довідка про відкриття рахунку Приватбанк.

Відповідач надав суду відзив вх. № 7656 від 04.06.2026, за мотивами якого позовні вимоги заперечує. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає таке :

- оскільки позивач у заяві про виплату від 02.03.2026 вказав власні банківські реквізити, то відповідно до частини 5 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 3720-IX виплата здійснюється за вирахуванням суми ПДВ. На цій підставі Страховик виплатив лише 84 779,14 грн замість нарахованих ним же 101 734,97 грн;

- оскільки автомобіль Renault Logan випущений у 2019 році, його строк експлуатації на дату ДТП (18.02.2026) перевищував п`ять років. На підставі абзацу 2 частини 3 статті 27 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 3720-IX Страховик вважає, що мав повне право розрахувати виплату виходячи з вартості неоригінальних деталей-аналогів за допомогою програми "Audatex".

На підтвердження викладених у відзиві на позов доводів відповідач надав суду : копію заяви про страхове відшкодування від 02.03.2026; копію протоколу огляду ТЗ RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_1 від 26.02.2026; копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_1 ; копію Платіжної інструкції № 260775 від 03.04.2026; Витяг з веб-сайту ТДВ СК "Гардіан" щодо переліку СТО; роздруківки фото огляду ТЗ RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_1 ; Ремонтна калькуляція від 04.03.2026.

09.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 7976), у якій останній наводить спростування доводів відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

25.06.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 8790), у яких відповідач наводить додаткове спростування щодо заявлених позовних вимог.

07.07.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 9325), які фактично є реагуванням на заперечення відповідача.

Інших заяв по суті спору не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

18.05.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром-Полтава" до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" про стягнення недоплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 100 044,86 грн, в тому числі : вартості недоплаченої суми на відновлення авто у розмірі 92 144, 86 грн; вартості послуг евакуатора у сумі 2 400,00 грн; вартості виготовленого звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу та вартості відновлювального ремонту у сумі 5 500,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 справу № 917/973/26 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 25.05.2026 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

07.07.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до справи (вх. № 9323 та № 9326), а саме : доказів на підтвердження того, що позивач повністю розрахувався з СТО (ФОП Демчук Є.І.) за відновлення транспортного засобу в загальній сумі 176 924,00 грн. В обґрунтування означеного клопотання позивач посилається на те, що момент подачі позовної заяви у останнього були відсутні означені докази.

З метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, суд задовольняє клопотання позивача та залучає до матеріалів справи копії платіжних інструкцій №1008 від 06.03.2026 року, №7224 від 04.05.2026 року та №27 від 06.07.2026 року.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, суд здійснює розгляд справи №917/973/26 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

18.02.2026 року за адресою м.Полтава, вул.Небесної Сотні, 79А о 16 год. 35 хв. відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу та автомобіля Peugeot 308, н.з. НОМЕР_3 під керуванням водійки ОСОБА_1 .

Винуватцем ДТП визнано водійку ОСОБА_1 (керувала Peugeot 308, н.з. НОМЕР_3 ), що підтверджується постановою Подільського районного суду м. Полтави від 13.03.2026 у справі №553/707/26 (арк.с. 16).

Цивільно-правова відповідальність винуватця ( ОСОБА_1 ) була застрахована у ТДВ "СК "Гардіан" поліс №235066287 (справа G-51684) (довідка МСТБУ станом на 18.02.2026 наявна у матеріалах справи, арк.с. 10).

Після означеної дорожньо-транспортної пригоди позивач, для перевезення аварійного авто (Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) скористався послугами евакуатора ПП Власов О.М.), вартість яких склала 2 400,00 грн та оплачена позивачем у повному обсязі. Означена обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями акту № 5 від 18.02.2026 здачі-приймання виконаних робіт (послуг) та товарним чеком від 18.02.2026 (арк.с. 54).

02.03.2026 позивач з метою отримання компенсації спричинених внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди збитків звернувся до ТДВ "СК "Гардіан" із повідомленням та заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку з настанням події, що має ознаки страхового випадку (арк.с. 14-15).

За даними позивача, відповідач по телефону повідомив позивачу суму страхового відшкодування, яка буде сплачена позивачу (84 779,14 грн).

Позивач не погодившись з розрахунками відповідача, замовив у ФОП Швацького Віталія Миколайовича звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу та вартості відновлювального ремонту.

17.03.2026 позивач направив відповідачу повідомлення про проведення незалежним оцінювачем огляду авто Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Копія повідомлення, доказів його направлення та доказів отримання відповідачем наявні у матеріалах справи (арк.с. 41-43).

24.03.2026 між позивачем та ФОП Швацький Віталій Миколайович (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 560/2023 від 12.10.2023, дійсний до 12.10.2026) було укладено Договір про проведення незалежної оцінки вартості матеріального збитку нанесеного власникові транспортного засобу (арк.с. 44).

03.04.2026 відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування у сумі 84 779,14 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції №260775 від 03.04.2026 року (арк.с. 48).

Відповідно до звіту про оцінку № 260401 від 14.05.2026 (арк.с. 21-23), складеного незалежним оцінювачем за результатами огляду ТЗ позивача, підтверджено наступне :

- ринкова вартість автомобіля до ДТП: 482 353,63 грн;

- вартість відновлювального ремонту (без зносу): 163 552,98 грн;

- вартість матеріального збитку (з урахуванням фізичного зносу Co=0,3005): 130 099,00 грн.

Послуги оцінювача на підставі Договору від 24.03.2026 та акту здачі-приймання виконаних робіт оплачені позивачем у сумі 5 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7221 від 01.06.2026 (арк.с. 46).

Позивач не погодився з отриманою від відповідача сумою страхового відшкодування та 15.04.2026 року звернувся до відповідача із заявою (арк.с. 47) про доплату страхового відшкодування в розмірі 92 144,86 грн (різниця між вже перерахованими відповідачем коштами у сумі 84 779,14 грн та сумою, яка необхідна для відновлення авто у розмірі 176 924,00 грн).

Листом від 21.04.2026 № 21-04-26 (арк.с. 49) відповідач вимогу позивача відхилив, вказуючи на виконання ним зобов`язання в повному обсязі, зазначив, що законних підстав для перегляду прийнятого рішення про виплату страхового відшкодування не вбачає та додав власну ремонтну калькуляцію.

Фактичне виконання відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Renault Logan (д.н.з. НОМЕР_2 ) на станції технічного обслуговування (ФОП Демчук Є.І.) підтверджується наявними у матеріалах справи копіями накладної № 27 від 27.04.2026 та акту виконаних робіт № 17 від 29.04.2026 на загальну суму 176 924,00 грн (арк.с. 19-20).

Оплата позивачем на рахунок СТО отриманих послуг з ремонту ТЗ (в розмірі 71 280,00 грн) та придбання автозапчастин (в розмірі 105 644,00 грн) підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій №1008 від 06.03.2026 року, №7224 від 04.05.2026 року та №27 від 06.07.2026 року.

Позивач зазначає, що сума, яка підлягає доплаті відповідачем, розраховується як різниця між сумою вартості відновлювального ремонту автомобіля відповідно до Акту та накладної з СТО + витрати на евакуацію авто + вартість виготовленого звіту про оцінку пошкодженого транспортного засобу та фактично виплаченою сумою страхового відшкодування страховою компанією 176 924,00 грн + 2 400,00 грн + 5 500,00грн) - 84 779,14 грн = 100 044,86 грн.

Оскільки відповідач відмовився добровільно сплати позивачу страхове відшкодування у розмірі 100 044,86 грн та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування").

Дана норма кореспондується зі ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ст. 20 ЗУ "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 ЗУ "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України № 3720-ІХ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон № № 3720-ІХ) страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із :

1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті;

2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України;

3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті (ч. 2 ст. 27 Закону № 3720-ІХ).

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;

2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу. Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації (ч. 3 ст. 27 Закону № 3720-ІХ).

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів. Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку. Страховик (МТСБУ) у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті. Страховик (МТСБУ) зобов`язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною. Якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік включає менше трьох осіб, розташованих в межах 150 кілометрів від місця проживання потерпілої особи або місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, потерпіла особа має право самостійно обрати особу, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів. У разі якщо строк експлуатації транспортного засобу до настання дорожньо- транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо нього є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, для здійснення відновлювального ремонту на вимогу потерпілої особи має бути визначений авторизований сервісний центр відповідного виробника, якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік не містить такого авторизованого сервісного центру. За згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком (МТСБУ) (ч. 4 ст. 27 Закону № 3720-ІХ).

У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою (ч. 5 ст. 27 Закону № 3720-ІХ).

Страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу зобов`язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов`язані з оплатою послуг суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону (ч. 6 ст. 27 Закону № 3720-ІХ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну Фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону (ч. 1 ст. 14 Закону № 3720-ІХ).

Матеріалами справи підтверджується, таке :

- 18.02.2026 року за адресою м.Полтава, вул.Небесної Сотні, 79А о 16 год. 35 хвилин відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить Позивачу та автомобіля Peugeot 308, н.з. НОМЕР_3 під керуванням водійки ОСОБА_1 ;

- винуватцем ДТП визнано водійку ОСОБА_1 (керувала Peugeot 308, н.з. НОМЕР_3 ), що підтверджується постановою Подільського районного суду м. Полтави від 13.03.2026 у справі №553/707/26 (арк.с. 16).

- цивільно-правова відповідальність винуватця ( ОСОБА_1 ) була застрахована у ТДВ "СК "Гардіан" поліс №235066287 (справа G-51684) (довідка МСТБУ станом на 18.02.2026 наявна у матеріалах справи, арк.с. 10);

- евакуація автомобіля позивача з місця ДТП була технологічно необхідною через заблоковане внаслідок удару колесо, що робило самостійне пересування транспортного засобу неможливим. Ці витрати підтверджені Актом № 5 здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 18.02.2026 та товарним чеком від 18.02.2026 на суму 2 400,00 грн, виданими перевізником ФОП Власовим Олександром Михайловичем (РНОКПП НОМЕР_4 ). Маршрут перевезення: "Мельзавод - Розсошенці" (арк.с. 54);

- фактичне виконання відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Renault Logan (д.н.з. НОМЕР_2 ) на станції технічного обслуговування (СТО) підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Замовлення №1 від 02.03.2026, Замовленням №2 від 02.03.2026, Накладної № 27 від 27.04.2026 та Акту виконаних робіт № 17 від 29.04.2026 на загальну суму 176 924,00 грн;

- оплата позивачем на рахунок СТО отриманих послуг з ремонту ТЗ (в розмірі 71 280,00 грн) та придбання автозапчастин (в розмірі 105 644,00 грн) підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій №1008 від 06.03.2026, №7224 від 04.05.2026 та №27 від 06.07.2026 року;

- проведення незалежної оцінки вартості матеріального збитку нанесеного власникові транспортного засобу позивача та оплата послуг незалежного оцінювача у сумі 5 500,00 грн підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Договору від 24.03.2026, акту здачі-приймання виконаних робіт № 26/26 від 14.05.2026 та платіжної інструкції № 7221 від 01.06.2026 (арк.с. 21-40, 44-46)

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснив виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 84 779,14 грн.

Тобто, різниця у виплаті становить 100 044,86 грн, які є предметом спору у цій справі.

В обґрунтування правомірності здійснення виплати позивачу страхового відшкодування у розмірі 84 779,14 грн, відповідач посилається на те, що здійснений ним розрахунок страхової виплати без ПДВ у розмірі 84 779,14 грн на підставі програми "Audatex" із застосуванням неоригінальних деталей-аналогів є правомірним. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки автомобіль наразі повністю відремонтований, Звіт про оцінку № 260401 від 14.05.2026 року не є визначальним доказом розміру завданих збитків.

Судом не оцінюються посилання відповідача як правомірні, з огляду на таке.

- в обґрунтування правомірності утримання відповідачем ПДВ останній стверджує, що оскільки позивач просив перерахувати кошти на власні реквізити, виплата на підставі ч. 5 ст.27 Закону № 3720-ІХ здійснюється за вирахуванням ПДВ без права на подальшу доплату.

Відповідно до приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити : назва документа (форми); дату і місце складання; найменування підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податок на додану вартість (ПДВ) за законодавством України є непрямим податком, який за замовчуванням входить до кінцевої ціни товарів чи послуг.

Податковий кодекс України (ПКУ) вимагає зазначати суму ПДВ у первинних документах, якщо продавець є платником цього податку. ПДВ обов`язково включається до вартості товарів чи послуг та виділяється окремим рядком.

При цьому, наявні у матеріалах справи первинні документи, на підставі яких позивачем було оплачено ремонтні послуги та вартість запчастин (акт виконаних робіт, накладна та платіжні інструкції), підтверджують, що ремонт автомобіля, який вже відбувся та повністю оплачений позивачем у загальному розмірі 176 924,00 грн, не містить такої складової, як ПДВ. При цьому у платіжних документах, які підтверджують проведення позивачем оплати ремонтних послуг та вартості запчастин зазначено, що позивачем на рахунок СТО проведено оплату у розмірі 176 924,00 грн без ПДВ.

Тобто, позивачем було проведено оплату вартості означених послуг та деталей, у яку не входив податок на додану вартість. Докази у спростування викладеного матеріали справи не містять.

Отже, оскільки сплачені позивачем кошти у розмірі 176 924,00 грн є фактично понесеними позивачем витратами, які пов`язані з оплатою послуг на відновлення пошкодженого автомобіля позивача, утримання відповідачем з цієї суми ПДВ є прямим порушенням права позивача на повне відшкодування шкоди.

- відповідач обґрунтовує заниження виплати використанням програми "Audatex" та розрахунком вартості деталей на підставі дешевих неоригінальних аналогів через вік авто (понад 5 років).

У абзаці 2 ч. 3 ст. 27 Закону № 3720-ІХ зазначено, що вартість аналогів "може включатися". Тобто, зазначена норма не зобов`язує потерпілого встановлювати неоригінальні чи вживані деталі, якщо це загрожує безпеці експлуатації.

Відповідно до абз. 3 ч. ст. 27 Закону № 3720-ІХ визначено, що під час ремонту не допускається встановлення деталей, які призведуть до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та вимогам технічної експлуатації.

В матеріалах справи наявні платіжні інструкції які підтверджують оплату позивачем вартості саме тих сертифікованих комплектуючих та робіт, які були технологічно необхідні для відновлення безпечного стану автомобіля на професійному авторемонтному підприємстві відповідно до реальних ринкових цін Полтавського регіону та розраховані, зокрема, на підставі ремонтної калькуляції незалежного оцінювача (арк.с. 24-27).

Враховуючи вищевикладене, калькуляція відповідача в програмі "Audatex" (84 779,14 грн) є умовною та повністю спростовується наданими позивачем розрахунковими документами про фактично понесені витрати.

Отже, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позову, оскільки останній не спростував наданих позивачем доказів на підтвердження розміру страхового відшкодування та його розрахунку, і не навів підстави звільнення його від доказування відповідних обставин.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Відповідач у заявах по суті не навів жодних заперечень, щодо стягнення з нього заявлених позивачем до стягнення понесених витрат на оплату послуг незалежного оцінювача та послуг евакуатора.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що у відповідача, в силу положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виник обов`язок щодо виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 100 044,86 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи при зверненні з позовом у цій справі позивачем надані докази сплати судового збору у розмірі 3 328,00 грн.

Зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною випискою.

Враховуючи те, що позов поданий позивачем у електронній формі, то сума судового збору, яка підлягала сплаті становить 2 662,40 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що зайво сплачений судовий збір в розмірі 665,50 грн, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України після надходження від позивача відповідного клопотання.

Роз`яснити позивачу, що з 07.01.2025 повернення судового збору здійснюється органами Казначейства виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судом чи територіальним управлінням Державної судової адміністрації України.

Таким чином, для формування Господарським судом Полтавської області електронного подання на повернення судового збору, позивачу необхідно надати суду вичерпну інформацію згідно з абзацом сьомими пункту 5 розділу I "Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 606 від 26.11.2024 р.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2662,40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 231-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" (вул. Саксаганського, 96, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 35417298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром-Полтава" (вул. Соборності, 29/15, оф. 204, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 38116134) 100 044,86 грн недоплаченої частини страхового відшкодування та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписано 13.08.2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик