Рішення № 13898614, 09.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/2009.02.11 За позовом

До

ПроТовариства з обмеженою відповідальністю «Садін Плюс»

Приватного підприємства «Прод-Сер»

стягнення 1997,17 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники:Від позивачане з’явились

Від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Садін Плюс" (далі по тексту – Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Прод-Сер» (далі по тексту - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 230901 від 23.09.2009 року в розмірі 1997,17 грн., з яких 1192,56 грн. основного боргу, 205,92 грн. пені, 115,69 грн. інфляційних втрат та 36,68 грн. 3% річних.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки № 230901 від 23.09.2009 року в частині оплати товару, у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2010 року було порушено провадження у справі №58/20, розгляд справи призначено на 14.01.2011 року.

У судове засідання 14.01.2011 року сторони не з"явились, витребуваних судом доказів не подали, проте позивач направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 р. розгляд справи призначено на 26.01.2011 р.

У судове засідання 26.01.2011 року представник позивача з’явився, на виконання вимог ухвали суду надав витребувані судом документи до матеріалів справи. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2011 року розгляд справи був відкладений на 09.02.2011 року у зв’язку з неявкою відповідача не неподанням ним витребуваних судом доказів по справі.

У судове засідання 09.02.2011 року сторони не з’явились, однак позивач направив до суду клопотання вих. №02/03/01 від 02.02.2011р., в якому просив суд розглядати справу без участі свого представника.

На виконання вимог ухвали суду позивач надав витребувані судом документи до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.02.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №230901, за яким позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідача, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 загальна вартість товару за даним договором складається з вартості поставлених партій товару.

Відповідно до п.2.1. цього договору ціна, кількість та асортимент товару, зазначаються у накладних на товар, які є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно з п.5.1. договору відповідач сплачує в повному обсязі вартість поставленої продукції протягом 14 календарних днів з моменту отримання цієї партії товару.

Відповідно до п. 7.1 договору, у випадку порушення відповідачем умов оплати, встановлених п. 5.1 договору, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки виконання зобов’язання за весь період існування заборгованості. Якщо про строчка оплати триває більше десяти днів, позивач також в праві вимагати від відповідача сплати процентів за користування грошовими коштами в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки за весь період існування заборгованості.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 1192,56 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №КС0924014 від 24.09.2009 року, №КС1029017 від 29.10.2009 року, №КС1105019 від 05.11.2009 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 1192,56 грн.

Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вчасно не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку, основний борг та штрафні санкції підлягають стягненню у більшому розмірі ніж зазначено позивачем в позовній заяві та доданому до неї розрахунку, а саме: 1192,56 основного боргу, 205,92 грн. пені, 115,69 грн. інфляційних втрат та 36,68 грн. 3% річних, а всього - 1997,17грн.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача про стягнення 1997,17 грн. заборгованості, з яких 1192,56 грн. основного боргу, 205,92 грн. пені, 115,69 грн. інфляційних втрат та 36,68 грн. 3% річних.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного підприємства «Прод-Сер»(02125, м. Київ, пр-т Визволителів, буд. 3, кв. 16; код ЄДРПОУ 36240434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Садін Плюс”(62414, Харківська обл., Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20; 61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 7; код ЄДРПОУ 35288465) 1192 (одна тисяча сто дев’яносто дві) грн. 56 коп. основного боргу, 205 (двісті п’ять) грн. 92 коп. пені, 115 (сто п'ятнадцять) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 36 (тридцять шість) грн. 68 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.Є. Блажівська Повний текст рішення складено: 14.02.2011 року