Ухвала суду № 138985971, 14.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.08.2026 Справа № 914/1418/26

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом:Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона Рута-11», м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН», м. Львівпро:стягнення 49 206,68 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона Рута-11», м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН», м. Львів про стягнення 49 206,68 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.05.2026 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона Рута-11» залишено без руху у зв`язку із недотриманням останнім вимог ст. 162 ГПК України.

27.05.2026 на адресу суду від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона Рута-11» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань.

16.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН» надійшла заява про закриття провадження у справі (вх.№20207/26 від 16.07.2026).

20.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона Рута-11» надійшла заява про закриття провадження у справі та вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат (вх.№20460/26 від 20.07.2026).

Розглянувши заяву позивача про закриття провадження у справі та вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат (вх.№20460/26 від 20.07.2026), суд зазначає наступне.

Підставою для звернення до Господарського суду Львівської області з даним позовом стало невиконання відповідачем обов`язку зі сплати внесків на утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, внаслідок чого за квартирою №4 у будинку №11-А на вул. І. Рутковича у м. Львові утворилася заборгованість за період з 01.01.2025 по 30.04.2026 у розмірі 49 206,68 грн.

Судом встановлено, що 14.07.2026, після відкриття провадження у справі, відповідач добровільно сплатив на користь позивача заборгованість, яка є предметом позову, у повному обсязі 49 206,68 грн. Факт погашення заборгованості підтверджується платіжною інструкцією №531 від 14.07.2026.

Таким чином, відповідач у добровільному порядку виконав заявлене позивачем до стягнення грошове зобов`язання. У зв`язку з повним погашенням заборгованості спірні правовідносини між сторонами в частині заявлених позовних вимог припинилися, а предмет спору відсутній. За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 ГПК України).

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи наведене, питання про повернення сплаченого судового збору з Державного бюджету України може бути вирішене судом за умови подання позивачем відповідного клопотання.

В обґрунтування клопотання щодо вирішення питання про розподіл судових витрат між сторонами позивач зазначив, що при поданні позовної заяви його представником було подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 5 000,00 грн. Оскільки відповідач після пред`явлення позову добровільно погасив заборгованість після відкриття провадження у справі, позивач просить покласти понесені ним судові витрати на відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 статті 130 ГПК України чітко визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

За таких обставин питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню відповідно до положень частини третьої статті 130 ГПК України.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн надано копії таких документів: ордер серії ВС №1463870 від 14.05.2026, договір про надання правової допомоги №25/09-25 від 25.09.2025, додаток №1 до договору №25/09-25 від 25.09.2025, акт наданих послуг №20/05-26Б від 20.05.2026, детальний опис б/н від 17.07.2026.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua) Ярош Владислав Вікторович має право здійснювати адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва №002339 від 25.02.2022, виданого Радою адвокатів Львівської області.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 висловив правову позицію згідно котрої під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертої статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Вказані висновки щодо критеріїв, які мають бути дотримані при вирішенні питання про відшкодування судових витрат, є усталеними у судовій практиці Верховного Суду.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат (постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №909/452/19, 02.11.2020 у справі №922/3548/19 та 18.11.2020 у справі №923/1121/17).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення витрат, не долучено жодних доказів на підтвердження того, що заявлені позивачем витрати є неспівмірними з фактично наданими послугами, їх складністю, обсягом чи витраченим часом.

Відповідно до ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності і свободи в наданні доказів та доведенні їх переконливості.

Таким чином, ознайомившись з вищезазначеними документами, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн є співмірними зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 2, 42, 123, 126, 129, 130, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона Рута-11» про закриття провадження у справі та вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат (вх.№20460/26 від 20.07.2026).

2. Закрити провадження у справі №914/1418/26 у зв`язку з відсутністю предмета спору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН» (79008, м. Львів, пл. Соборона, буд. 14, 15, каб. 22; ідентифікаційний код 25231752) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона Рута-11» (79003, м. Львів, вул. І. Рутковича, буд. 11-А; ідентифікаційний код 39650238) витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 5 000,00 грн.

4. Наказ видати після набрання ухвалою законної сили.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

6. Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Ухвалу складено та підписано 14.08.2026.

Суддя Мазовіта А.Б.