Ухвала суду № 138985954, 14.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.08.2026 Справа№914/2531/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Олени ЩИГЕЛЬСЬКОЇ, розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК»

про забезпечення позову

у справі № 914/2531/26

за позовом: Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК»

до відповідача: Фізичної особи підприємця Кравця Ігоря Володимировича

про стягнення 181937,66 грн. заборгованості

встановив:

11.08.2026 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до відповідача: Фізичної особи підприємця Кравця Ігоря Володимировича про стягнення 181937,66 грн заборгованості , яка складається з: 116660,00 грн заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 0,07 грн заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені), 65277,29 грн заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 11.08.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, визначено до розгляду справи суддю Щигельську О.І.

12.08.2026 до суду від Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» надійшла заява про забезпечення позову (вх.№3709/26), в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить Відповідачу ОСОБА_1 , а саме:

- Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2208440046101; Тип об`єкта: земельна ділянка Кадастровий номер: 4610166300:10:002:0001; Опис об`єкта: Площа (га): 0.0552;

- Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 739815346209; Тип об`єкта: земельна ділянка Кадастровий номер: 4620910100:10:000:0158; Опис об`єкта: Площа (га): 0.08; Дата державної реєстрації земельної ділянки: 06.05.2015; Цільове призначення: для індивідуального садівництва Адреса: Львівська обл., Городоцький р.

На частку Відповідача в статутному капіталі:

- 100% в розмірі 825,00 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "СП АГРОЕФЕКТ" зареєстровано Україна, 09201, Київська обл., Обухівський р-н, місто Кагарлик, вул.Незалежності, будинок 22, офіс 211 Ідентифікаційний код юридичної особи 37341928

- 100% в розмірі 1500,00 грн Товариство з обмеженою відповідальністю "СП АГРОКЛАС" зареєстровано Україна, 09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, місто Кагарлик, вул.Незалежності, будинок 22, офіс211 Ідентифікаційний код юридичної особи 37341933

- 100% в розмірі 20000,00 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПОСТАЧ"; 09200 Україна, 09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, місто Кагарлик, вул.Комунарська, будинок 54 Ідентифікаційний код юридичної особи 32167136

та грошові кошти, що належать Відповідачу ( ОСОБА_1 ), які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» зазначає, що ФОП Кравець Ігор Володимирович не виконав умови кредитного договору, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернув, внаслідок чого станом на 18.06.2026 його заборгованість склала 181937,36 грн та постійно збільшується.

За твердженням заявника, існує обґрунтована ймовірність неможливості (або неспроможності) виконання рішення суду про стягнення коштів (зокрема, через недобросовісність Позичальника).

Обґрунтовуючи співмірність заходів забезпечення позову заявник зазначає, що предмет позову у даній справі та заявлений позивачем захід забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача є співмірним, а невжиття заходів забезпечення істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, як вказує позивач, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його (позивача) користь.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно із частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Щодо твердження позивача про те, що в даному випадку існує обґрунтована ймовірність неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову через можливі недобросовісні дії з боку відповідача суд зазначає, що такі доводи про можливі недобросовісні дії є лише припущенням позивача, що не підтверджені доказами.

Суд звертає увагу позивача, що фактичні причини виникнення простроченої заборгованості, наявність чи відсутність недобросовісних дій відповідача у зв`язку з виникненням простроченої заборгованості може бути встановлено лише під час розгляду справи по суті, однак на стадії розгляду заяви про забезпечення позову суд не вирішує та не розглядає справу по суті.

Необхідно зазначити, що доводи заявника фактично зводяться до того, що сам факт пред`явлення позову про стягнення грошових коштів в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, оскільки у відповідача є можливість в будь який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності. Отже заявник лише припускає можливу модель поведінки відповідача в майбутньому у разі задоволення позову.

Крім того, як вбачається з позовних матеріалів, співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, частки у статутному капіталі товариства та на банківські рахунки відповідача з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів імовірніше, на думку суду, є неспівмірним, враховуючи зокрема те, що наявність чи відсутність фактичної суми боргу, його розмір, встановлюватиметься лише під час розгляду справи по суті.

Згідно з правовою позицією, що наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що наявність можливості розпорядитися коштами та відчужити майно не свідчить про те, що відповідач має намір вчиняти такі дії. Докази, на підставі яких можна було б зробити висновок про те, що відповідачем вчиняються чи будуть вчинятися певні дії щодо ухилення від виконання судового рішення в поданих матеріалах відсутні.

При цьому судом береться до уваги те, що як вбачається із позовної заяви та заяви про забезпечення позову, відповідач неодноразово здійснював платежі на користь позивача. Поряд з цим наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості є предметом судового розгляду, а відтак ці обставини не можуть бути досліджені у ході розгляду заяви про забезпечення позову.

Частиною 1 статті 73 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, розглянувши заяву про забезпечення позову та подані заявником матеріали, судом не встановлено наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи наведені норми законодавства, зважаючи на встановлені судом обставини та подані заявником докази, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про забезпечення позову (вх.№3709/26 від 12.08.2026) відмовити

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Щигельська О.І.