Ухвала суду № 138985925, 10.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

10.08.2026 Справа № 914/303/26

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Бургарт Т. І., при секретарі судового засідання Свистуні П.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Стегніцького А. М.; Яцишина І. І.;

відповідача-1: не з`явився;

відповідача-2: не з`явився;

відповідача-3: не з`явився;

відповідача-4: не з`явився;

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Підприємства об`єднання громадян Львівський спортивно-культурний центр Шахової асоціації незрячих «Орієнтир» (надалі позивач, Підприємство);

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Козаков і партнери» (надалі відповідач-1, ТОВ «ФК «Козаков і партнери», Фінансова компанія);

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний центр» (надалі відповідач-2, Товариство);

до відповідача-3: Приватного підприємства «Занзібар Холдинг» (надалі відповідач-3, ПП «Занзібар Холдинг»);

до відповідача-4: Фізичної особи-підприємця Савки Юрія Ігоровича (надалі відповідач-4, ФОП Савка Ю. І.);

про: визнання недійсними договорів купівлі-продажу, поновлення права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області розглядає справу №914/303/26 за позовом Підприємства об`єднання громадян Львівський спортивно-культурний центр Шахової асоціації незрячих України «Орієнтир» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Козаков і партнери», Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний центр», Приватного підприємства «Занзібар Холдинг» та фізичної особи-підприємця Савки Юрія Ігоровича про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, поновлення права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

16.02.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 15.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.07.2026.

В судовому засіданні 27.07.2026 після відмови судом у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи позивач та його представник усно висловили намір заявити відвід судді Бургарт Т.І. Для надання позивачу можливості письмово обґрунтувати свою позицію щодо відводу суд оголосив перерву у судовому засіданні до 10.08.2026.

10.08.2026 представник позивача подав суду заяву (вх. №22411/26) про постановлення окремої ухвали у зв`язку з виявленням (на думку представника позивача) в ході розгляду справи обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення адвокатом Вовк У.Я.

В обґрунтування заяви про постановлення окремої ухвали позивач зазначає, що 27.07.2026 підсистемою ЄСІКС «Електронний суд» (далі «Електронний суд») сформовано повідомлення № 38494 про надання адвокату Вовк У.Я., яка є представником відповідача-1, доступу до технічного запису судового засідання. У цьому повідомленні зазначено, що адвокат Вовк У.Я. діє від імені відповідача-4 Савки Ю.І. на підставі довіреності/виписки з ЄДР від 18.11.2025. Водночас зазначена довіреність до матеріалів справи не долучена та судом не досліджувалася, а адвокат Вовк У.Я. упродовж розгляду справи здійснювала представництво відповідача-1.

На думку позивача, наведені обставини можуть свідчити про використання в підсистемі «Електронний суд» відомостей про документ, який відсутній у матеріалах справи, для отримання адвокатом Вовк У.Я. доступу до технічного запису судового засідання у справі, в якій вона є представником відповідача-1, тоді як зазначена в повідомленні довіреність стосується представництва іншої особи відповідача-4. У зв`язку з цим позивач вбачає необхідність перевірки обставин надання такого доступу та можливого неправомірного використання відомостей в ЄСІКС.

Крім того, позивач посилається на те, що в матеріалах справи наявна довіреність від 08.03.2024, видана колишнім директором відповідача-1 у порядку передоручення, тоді як первинна довіреність, на підставі якої здійснено таке передоручення, у матеріалах справи відсутня. При цьому, за твердженням позивача, після зміни директора відповідача-1 первинна довіреність та видана на її підставі довіреність у порядку передоручення втратили чинність.

Також позивач зазначає, що в матеріалах справи міститься ордер адвоката Вовк У.Я., у якому неналежним чином заповнено відомості щодо документа, на підставі якого здійснюється представництво.

На підставі наведеного позивач пов`язує зазначені обставини, зокрема використання в підсистемі «Електронний суд» відомостей про довіреність від 18.11.2025, видану на представництво відповідача-4 Савки Ю.І., відсутність такого документа в матеріалах справи, наявність іншої довіреності, оформленої в порядку передоручення, та недоліки в оформленні ордера, з можливим вчиненням кримінального правопорушення та просить надати цим обставинам оцінку шляхом винесення окремої ухвали.

10.08.2026 представник відповідача-1 адвокат Вовк У.Я. подала письмові пояснення щодо відсутності підстав для винесення окремої ухвали суду (вх. № 22424/26), у яких висловила аргументи проти постановлення окремої ухвали суду, зазначивши що:

- у повідомленні №38494 міститься помилка, оскільки функціонал Електронного суду побудований таким чином, що представник учасника справи, якому вже надали доступ до матеріалів справи у електронному вигляді, може автоматично отримати доступ до матеріалів технічного запису судового засідання, шляхом сплати необхідного судового збору. Для цього не потрібно додатково долучати жодних документів, які підтверджують повноваження представника;

- у неї немає жодних довіреностей/ордерів, сформованих у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд» у справі №914/303/26, окрім як від відповідача-1;

- станом на 27.07.2026 Савка І. Ю. не мав зареєстрованого кабінету учасника у Електронному суді, що унеможливлює видачі довіреності від такого учасника. Разом з тим в Електронному суді існує ордер на надання правничої допомоги Савці І. Ю. від 18.11.2025, однак у іншій справі №914/3513/25.

На підставі наведеного, вважає, що у повідомленні №38494 підсистемою Електронний суд допущено очевидну помилку, яка виникла через дії, що жодним чином не залежали від неї.

Розглянувши заяву позивача по постановлення окремої ухвали суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 5 ст. 246 ГПК України).

Окрема ухвала суду у розумінні положень ст. 246 ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.

Разом з тим, вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду та є його правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (Відповідний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 913/768/21, від 01.04.2022 у справі №905/1926/18 та ухвалах від 11.10.2023 у справі №916/495/22 та від 24.05.2023 у справі №910/5241/20). Отже, право суду постановити окрему ухвалу є самостійним і не залежить від волевиявлення учасника судового процесу.

До того ж, як зазначено у постанові Велика Палата Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін.

Виходячи з аналізу правових норм ГПК України, суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено винесення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання. Судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені ст. 246 ГПК України.

Постановлення окремої ухвали є прерогативою суду в разі виявлення судом порушень сторонами законодавства або виявлення недоліків в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб.

В ході розгляду справи судом не встановлено підстав для винесення окремої ухвали.

Доводи представника позивача про неправомірність отримання представником відповідача-1 доступу до технічного запису судового засідання 27.07.2026 суд відхиляє, виходячи з такого.

Як встановлено судом, на момент отримання такого доступу адвокат Вовк У.Я., як представник відповідача-1, вже мала доступ до матеріалів справи № 914/303/26 у підсистемі «Електронний суд». Відповідно до пункту 56 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС доступ до технічного запису судового засідання надається автоматично після сплати відповідного судового збору. При цьому функціонал підсистеми не передбачає повторного подання чи перевірки документів, що підтверджують повноваження особи, яка вже має доступ до матеріалів справи.

Отже, формування повідомлення № 38494 та надання доступу до технічного запису відбувалися автоматично засобами ЄСІТС, а не внаслідок подання представником відповідача-1 окремої довіреності чи іншого документа. Відтак саме зазначення в автоматично сформованому повідомленні відомостей про довіреність від 18.11.2025, яка відсутня в матеріалах справи, не свідчить про її подання або використання адвокатом Вовк У.Я. для отримання доступу до технічного запису.

При цьому позивач не навів жодних об`єктивних даних, які б свідчили про вчинення представником відповідача-1 дій, спрямованих на отримання доступу до технічного запису поза встановленим ЄСІТС порядком, або про використання для цього недостовірного документа. Саме лише припущення, зроблене на підставі змісту автоматично сформованого системою повідомлення, не є достатнім для висновку про наявність у діях представника ознак кримінального правопорушення.

Крім того, доступ надано до технічного запису судового засідання у справі, в якій адвокат Вовк У.Я. здійснює представництво відповідача-1 та бере участь у судових засіданнях. Позивач також не зазначає, у чому саме полягає неправомірність такого доступу або які обставини свідчать про його використання всупереч процесуальному призначенню.

Позивач також стверджує, що представнк відповідача-1 не підтвердила належним чином свої повноваження у цій справі. Такі доводи стосуються як довіреності так і ордеру на надання правничої допомоги.

В цій частині доводів суд звертається до положень п. 1-2 ч. 4 ст. 60 ГПК України, відповідно до яких повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: (1) довіреністю; (2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В матеріалах справи наявна як довіреність від 08.03.2024, так і Ордер на надання адвокатом Вовк У.Я. правничої допомоги відповідачу -1.

Відповідно до п. 34 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Відповідно до п. 35 Положення довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення. З довіреності від 08.03.2024 вбачається, що така видана до моменту її скасування.

Суд наголошує, що зміна директора Товариства не скасовує автоматично виданих раніше довіреностей, оскільки довіреність видана на представництво конкретної юридичної особи, а не директора як фізичної особи.

В будь-якому випадку, в матеріалах справи наявний також Ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1445927 від 09.03.2026, з якого вбачається, що такий виданий на підставі Договору про надання правничої допомоги № б/н від 09.03.2026.

Відповідно до п. 12.2 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 ордер повинен містити посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа

Відсутність у ордері вказівки на конкретний номер договору про надання правничої допомоги не вважається неналежним заповненням основних реквізитів цього документа. Більше того, судам необхідно уникати надмірного формалізму під час перевірки документів, що підтверджують повноваження учасників справи (див. до прикладу п.42-44 постанови Верховного Суду від 01.08.2024 у справі № 903/1199/23).

Таким чином, в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, що підтверджують повноваження представниці відповідача-1.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви по винесення окремої ухвали суду.

Керуючись викладеним вище, ст. ст. 2, 201-207, 246 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви про постановлення окремої ухвали відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

3. Повний текст ухвали складений та підписаний 13 серпня 2026 року.

Суддя Бургарт Т.І.