Ухвала суду № 138985899, 13.08.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25006,

тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13 серпня 2026 рокуСправа № 912/24/14

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Філіповій А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання №06/24 від 06.07.2026 арбітражного керуючого Іващука В.А.

у справі №912/24/14 від 23.01.2014

про банкрутство державного підприємства "Управління по бурінню технічних свердловин" (далі - ДП "Управління по бурінню технічних свердловин"), 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Коваленка, 28,

ПРЕДСТАВНИКИ:

відповідно до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні оголошено скорочену ухвалу.

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 03.02.2014 господарський суд визнав ДП "Управління по бурінню технічних свердловин" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута ДП "Управління по бурінню технічних свердловин" на 12 місяців. Призначив ліквідатором банкрута - ДП "Управління по бурінню технічних свердловин" голову ліквідаційної комісії Кириченка Є.О. Ліквідатори банкрута у даній справі неодноразово змінювалися.

Ухвалою від 19.08.2025 господарський суд, зокрема, відсторонив арбітражного керуючого Іващука В.А. від виконання повноважень ліквідатора банкрута. Призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Вербицького О.В. Затвердив звіт арбітражного керуючого Іващука В.А. про нарахування і виплату грошової винагороди ліквідатора ДП "Управління по бурінню технічних свердловин" за період з 01.10.2021 по 31.03.2023 в сумі 351600,00 грн.

07.07.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Іващука В.А. надійшло клопотання №06/24 від 06.07.2026 з вимогами:

1. Виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому Іващуку В.А. за виконання повноважень ліквідатора ДП "Управління по бурінню технічних свердловин" Код 24150744 (28000, м. Олександрія, Кіровоградської області, вул. Коваленка, 28) в сумі 351600,00 грн. покласти на кредиторів, пропорційно до суми заявлених вимог в загальній сумі 2542328,74 грн., в тому числі:

- ГУ ДПС у Кіровоградській області, 220629,00 грн. (вул. Велика Перспективна, буд. 55, м. Кропивницький, 25000, ЄДРПОУ 43995486) (сума визнаних вимог 1 595 156,90 грн. або 62,75% від загальної),

- Кіровоградський обласний центр зайнятості, 6785,88 грн. (вул. Леоніда Куценко, 12 м. Кропивницький, 25015, ЄДРПОУ 02771569) (сума визнаних вимог 49164,00грн., або 1,93% від загальної),

- ГУ ПФУ у Кіровоградській області, 124185,12 грн. (вул. Соборна, буд. 7 а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802) (сума визнаних вимог 898007,51 грн., або 35,32 %.

2. Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, прошу суд стягнути зазначені кошти з даних кредиторів і видати наказ.

Зазначене клопотання обґрунтовано, зокрема, таким.

Відповідно до статей 30 та 61 КУзПБ основна грошова винагорода та витрати ліквідаційної процедури погашаються позачергово.

Вказана сума не є кредиторськими вимогами, а є витратами процедури ї, які згідно КУзПБ підлягають погашенню позачергово до завершення ліквідаційної процедури.

Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У боржника відсутні джерела надходження коштів, єдиним джерелом погашення заборгованості по оплаті послуг арбітражного керуючого є кредитори.

Вважаю за необхідне відзначити, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів (подібна за змістом правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2018р. у справі №912/1783/16).

Таким чином, за відсутності у боржника коштів і активів на погашення витрат процедури, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч. 5 ст. 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021р. у справі №5002-17/1718/2011).

Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог, а й як учасник провадження (сторона) несе певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.

Суд також має враховувати правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.03.2023р. у справі №908/1946/15-г, про те, що кредитори, які очікують на результат діяльності арбітражного керуючого, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, а оплата грошової винагороди, у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел, має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

З урахування викладеного вище, а також враховуючи те, що ухвалою суду по даній справі від 19.08.2025р. по справі 912/24/14 про банкротство ДП Управління по бурінню технічних свердловин затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Іващуку В.А. за період виконання повноважень ліквідатора у період з 01.10.2021 по 31.03.2023 в сумі 351600,00 грн. вважаю, що зобов`язання сплати грошової винагороди ліквідатора Іващука В.А. слід покласти на кредиторів боржника пропорційно до розміру визнаних їх кредиторських вимог у даній справі про банкрутство, оскільки матеріалами справи встановлено, що фонд оплати послуг ліквідатора кредиторами не утворювався, майна необхідного для покриття витрат не виділялось, договір між ліквідатором та кредиторами про оплату його послуг на певну суму не укладався

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 6 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

З урахуванням наведеного, діючим законодавством не передбачено здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

З врахуванням викладеного, норм ст. 30 КУзПБ, які визначають право арбітражного керуючого на оплату послуг, надання яких в рамках даної справи не заперечувалось, конкретизують положення Основного Закону, є правовою підставою для отримання арбітражним керуючим винагороди за виконану роботу.

Ухвалою від 13.07.2026 господарський суд розгляд клопотання №06/24 від 06.07.2026 арбітражного керуючого Іващука В.А. призначив на 11:00 13.08.2026. Зобов`язав арбітражного керуючого Іващука В.А. до засідання суду надати господарському суду: реєстр вимог кредиторів ДП "Управління по бурінню технічних свердловин", а також документально підтверджене обґрунтування необхідності покладення саме на: ГУ ДПС у Кіровоградській області, Кіровоградський обласний центр зайнятості та ГУ ПФУ у Кіровоградській області виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого.

Кредитором Кіровоградським обласним центром зайнятості 23.07.2026 в системі Електронний суд сформовано заперечення на клопотання (заяву) арбітражного керуючого Іващука В.А., за яким кредитор просить відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Іващука В.А. від 06.07.2026р. № 06/24. Розгляд справи, призначений на 11:00 год. 13.08.2026р. здійснити без участі представника Кіровоградського обласного центру зайнятості.

Кіровоградський обласний центр зайнятості вважає, що клопотання арбітражного керуючого Іващука В.А від 06.07.2026р. №06/24 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

1. Преамбулою Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Разом з цим, на дату підготовки цього заперечення, вимоги кредитора не задоволені, навіть частково.

Проведена арбітражним керуючим - ліквідатором робота не дала результатів в частині погашення суми заборгованості перед кредитором - центром зайнятості.

Ліквідатор - арбітражний керуючий Іващук В.А., призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури, не завершив ліквідаційну процедуру, ліквідаційна процедура триває, а на наше переконання - оплаті підлягає лише доведена та реально виконана робота.

2. Олександрійський міськрайонним судом розглядається кримінальна справа відносно ОСОБА_1 , тому кошти в розмірі 74298,30грн ще не стягнуті (за рахунок яких і можлива була б часткова сплата винагороди). Також не зрозуміло яким чином цими коштами заволоділа ОСОБА_1 . І питання, яких заходів вживав ліквідатор - арбітражний керуючий Іващук В.А., щоб цього не сталося?

3. Кіровоградський обласний центр зайнятості завжди заперечував проти необґрунтованого нарахування грошової винагороди арбітражному керуючому та виплати її за рахунок кредиторів.

Центр зайнятості є державною установою, яка фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що є цільовими коштами для використання виключно відповідно затвердженого кошторису. Тому виникає питання доцільності під час воєнного стану здійснювати оплату послуг за безрезультативну роботу.

КУзПБ не покладає на кредитора зобов`язання проводити сплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Статтею 14 Цивільного кодексу України визначено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Для покладення на кредиторів обов`язку сплачувати грошову винагороду та витрати арбітражному керуючому, зокрема ліквідатору, необхідно, щоб цей обов`язок кредитора був передбачений КУзПБ. За відсутності такої норми в законодавстві про банкрутство, суд не може покласти на кредиторів додаткові зобов`язання. Будь-яких цивільно-правових чи трудових відносин між ліквідатором та кредитором у справі про банкрутство немає. Тому застосування у даному випадку норм цивільного чи трудового законодавства неможливе. КУзПБ не передбачено обов`язкового стягнення з кредиторів пропорційно коштів для сплати ліквідатору грошової винагороди та відшкодування витрат, а ст. 30 КУзПБ не визначає власні кошти кредиторів як одне із джерел для оплати винагороди арбітражного керуючого.

05.08.2026 в системі Електронний суд кредитором Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області сформовано заперечення на клопотання за яким Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Головне управління) вважає що клопотання арбітражного керуючого Іващука В.А. від 06.07.2026 №06/24 про покладання виплати основної грошової винагороди в сумі 351600,00 грн на кредиторів, пропорційно до суми заявлених вимог в загальній сумі 2542328,74 грн, не підлягає задоволенню за наступного.

Завданням процедури банкрутства є погашення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника. Спрямованість справи про банкрутство залежить від того, хто ініціює справу про банкрутство (кредитор або боржник). Більшість справ ініціюється кредиторами та використовується ними як один із механізмів погашення їхніх вимог до боржника, як альтернатива виконавчому провадженню. Банкрутство є механізмом із ширшим спектром заходів щодо погашення вимог кредиторів порівняно із виконавчим провадженням (можливість оскарження правочинів боржника, субсидіарна та солідарна відповідальність засновників і керівників боржника тощо), але і дорожчим (судовий збір, оплата винагороди та витрат арбітражного керуючого).

При цьому в справі по підприємству - банкруту ДП Управління по бурінню технічних свердловин, розгляд якої на даний час триває, не здійснено погашення кредиторських вимог Головного управління та не вживалися будь-які заходи щодо можливого відновлення платоспроможності боржника.

Оплата праці арбітражних керуючих складається з винагороди та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням їхніх обов`язків у справі про банкрутство.

Основним джерелом сплати винагороди є кошти, одержані від продажу майна боржника, або кошти, які є на рахунках боржника (частина п`ята статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

Крім того, на розгляді у Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області знаходиться кримінальна справа № 398/1032/24 відносно ОСОБА_1 де ДП Управління по бурінню технічних свердловин є цивільним позивачем на суму 74298,30 грн. Відтак кошти в сумі 74298,30 грн можуть бути одним з джерел для погашення винагороди арбітражного керуючого.

Враховуючи вищезазначене, стягнення коштів з кредиторів, зокрема з Головного управління, посеред процедури банкрутства, коли ліквідаційна маса ще формується або реалізується, без доведення повної відсутності активів боржника є передчасним.

Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального Кодексу України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення мети законодавства про банкрутство - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника (пункт 91 постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 23.12.2021 по справі № 924/1155/18).

Додатково зазначаємо, що Головне управління є бюджетною установою та за організаційно - правовою формою є органом державної влади і використовує кошти чітко за бюджетним призначенням.

З урахуванням, того що Головне управління не є прибутковою організацією, кошти використовує тільки згідно кошторису.

У бюджеті Головного управління відсутні асигнування для сплати вказаних коштів. Діяльність Головного управління проводиться в межах кошторису, у якому не передбачено використання бюджетних коштів не за призначенням, оскільки це є порушенням Бюджетного кодексу України.

Таким чином, Головне управління не має можливості сплачувати грошову винагороду за виконання обов`язків арбітражного керуючого, у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство ДП Управління по бурінню технічних свердловин.

10.08.2026 в системі Електронний суд арбітражним керуючим Іващуком В.А. сформовано відзив-клопотання Вихідний №10/24 за яким в доповнення до клопотання від 06.07.2026р. вих. №06/24 - ск щодо покладення оплати послуг на кредиторів, та заперечення окремих кредиторів по справі щодо цього клопотання, повідомлено наступне.

Питання щодо оплати арбітражних керуючих повністю унормоване Постановою КГС ВС № 927/149/22 від 21.01.2026 року, у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду: Огородніка К.М. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В., Картере В.І., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.

В якій зокрема зазначено, зважаючи, що встановлений КУзПБ порядок закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) з наведеної підстави, як і з перелічених інших, не врегульовує питання виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, з метою забезпечення єдності судової практики Суд вважає за доцільне вирішити означену правову проблему шляхом формування єдиної правової позиції, що полягає у такому.

На підставі системного аналізу наведених вище приписів статті 43 Конституції України та статей 30, 90 КУзПБ Суд висновує, що здійснення арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відбувається виключно на платній основі (адже протилежного законодавством не передбачено), а своєчасне одержання грошової винагороди за працю є його конституційною гарантією.

При цьому розгляд господарським судом звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками відповідної процедури банкрутства (неплатоспроможності), за загальним правилом, є обов`язковою передумовою закриття провадження у справі про банкрутство незалежно від підстав такого закриття.

Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 з посиланням на численну практику Верховного Суду (у тому числі постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №Б14/040-07/15-08, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.02.2020 у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 14.08.2019 у справі № 5/80-10, від 09.07.2019 у справі № 15/55/2011/5003, від 18.04.2019 у справі № 5010/1864/2011-Б-13/56, від 16.04.2019 у справі № 914/2458/16, від 13.02.2019 у справі №910/22696/15 та ін.).

Така практика покладення судом на кредиторів витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.

Враховуючи наведені підстави, ліквідатор вважає, що суд має повне законне право покласти на кредиторів витрати на оплату послуг арбітражного керуючого та видати наказ.

У результаті розгляду клопотання №06/24 від 06.07.2026 арбітражного керуючого Іващука В.А. господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення виходячи з такого.

За абз. 2-3 ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

У даній справі по-перше фонд кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався, по-друге документально підтверджені відомості продажу всього без виключення майна банкрута, яке не перебуває в заставі, відсутні.

Відомості продажу всього без виключення майна банкрута, яке не перебуває в заставі, відсутні, позаяк такі відомості мають міститися в звіті ліквідатора, поданому після завершення ліквідаційної процедури банкрута. Такий звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на даний час до суду не надходив та судом не розглядається.

Нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачений обов`язок стягнення грошової винагороди та витрат пропорційно з кредиторів до завершення ліквідаційної процедури.

Позаяк таке стягнення можливо лише після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, тому звернення з вимогою про стягнення грошової винагороди та витрат пропорційно з кредиторів до завершення ліквідаційної процедури та встановлення факту відсутності майна боржника є передчасним.

При цьому, аргументи кредиторів щодо відсутності асигнування для оплати коштів і відшкодування витрат арбітражного керуючого, а також наявність непогашеної кредиторської заборгованості не заслуговують на увагу суду, оскільки не ґрунтується на нормах діючого законодавства та правових позиціях Верховного Суду.

Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Керуючись ст. 1-2, 9, 12, 30, 64, 96 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 234-235, 255, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання №06/24 від 06.07.2026 арбітражного керуючого Іващука В.А. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Копії ухвали направити: банкруту (засобами поштового зв`язку), кредиторам (ухвала суду від 30.09.2014, замість Олександрійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області - Головному управлінню Пенсійного фонду України Кіровоградської області, Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області (код ЄДР 43995486), в тому числі замість Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, Кіровоградському обласному центру зайнятості, замість Олександрійського міськрайонного центру зайнятості), Дніпровському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України, Олександрійській окружній прокуратурі, Кіровоградській обласній прокуратурі, гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), Фонду державного майна України, ліквідатору - арбітражному керуючому Вербицькому О.В., арбітражному керуючому Іващуку В.А.

Повний текст ухвали складено 14.08.2026.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.