Ухвала суду № 138985790, 13.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

13.08.2026Справа № 910/2919/25Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діос Машинері"

про забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діос Машинері"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Плант Агро",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротериторія",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки",

про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні власністю

Представники учасників процесу:

від позивача: Заянчуковський С.О.

від відповідача: Кононець С.П.

від ТОВ "Плант Агро": Коваленко О.І.

від ТОВ "Агротериторія": не з`явився

від ТОВ "Світ Агротехніки": не з`явився

Суть та рух справи

У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діос Машинері" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг", в якому просило:

- визнати за ТОВ "Діос Машинері" право власності на сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563;

- витребувати у ТОВ "ОТП Лізинг" на користь ТОВ "Діос Машинері" сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563;

- усунути ТОВ "Діос Машинері" перешкоди в користуванні власністю на сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563 шляхом припинення (зняття) обтяження у вигляді іншого обтяження рухомого майна та виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Позовні вимоги ТОВ "Діос Машинері" мотивовані тим, що 28.10.2017 позивач придбав сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo 16 (серійний номер TPL0000563) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" за договором поставки сільськогосподарської техніки № 3/1802. Як зазначав позивач, цю сівалку 23.03.2020 він продав Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки" на підставі договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки. Проте позивач стверджував, що 03.11.2021 він вдруге набув право власності на сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 (серійний номер TPL0000563).

Позивач зазначав, що 28.04.2023 слідчим слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12023000000000231 від 09.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.04.2023 у справі № 757/14644/23-к проведено обшук за адресою: вул. Березанська, 159-А, м. Ніжин, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., та вилучено сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563. Згідно з протоколом обшуку від 28.04.2023 вказану сівалку відправлено на зберігання на територію майданчика для зберігання тимчасово вилученого майна відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області. Як зауважував позивач, надалі згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2024 у справі № 757/12855/24-к сівалку точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 (номер шасі TPL0000563) передано відповідачу на відповідальне зберігання як "власнику" такого майна.

При цьому ТОВ "Діос Машинері" зазначало, що станом на 01.04.2020 ТОВ "Світ Агротехніки" ще не набуло права власності на вказану сівалку, оскільки не розрахувалося за неї з позивачем, тому, на думку позивача, не могло передати її іншим особам.

За твердженням ТОВ "Діос Машинері", спірна сівалка була фактично передана спочатку від ТОВ "Світ Агротехніки" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плант Агро" , а потім від ТОВ "Плант Агро" до позивача, де й була вилучена під час проведення обшуку.

Як зазначав позивач, ТОВ "ОТП Лізинг" утримує спірну сівалку. Крім того, посилаючись на те, що є її власником, товариство неодноразово зверталося до суду з клопотаннями про скасування арешту цієї сівалки, а згодом - із позовною заявою про стягнення заборгованості з ТОВ "Агротериторія" (справа № 910/5634/23); ініціювало внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про заборону відчуження об`єкта: сівалка пневматична точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16, TPL0000563, номер об`єкта TPL0000563 .

За результатом проведення автоматизованого розподілу справ між суддями від 11.03.2025, справу №910/2919/25 передано для розгляду судді Мандриченку О.В.

Ухвалою від 24.03.2025 Господарським судом міста Києва у складі судді Мандриченка О.В. постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №910/2919/25 та розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 22.04.2025 Господарським судом міста Києва залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Плант Агро" (на стороні позивача), Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротериторія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки" (на стороні відповідача).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/2919/25 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2026, відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Діос Машинері".

Постановою від 23.06.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду задовольнив частково касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діос Машинері", постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/2919/25 скасував, справу № 910/2919/25 передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатом проведення автоматизованого розподілу справ між суддями від 13.07.2026, справу №910/2919/25 передано для розгляду судді Турчину С.О.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.07.2026 прийняв справу №910/2919/25 до свого провадження, призначив підготовче засідання у справі на 13.08.2026.

04.08.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог та додаткові пояснення у справі з урахуванням висновків Верховного Суду.

05.08.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення у справі з урахуванням постанови Верховного Суду.

07.08.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до прохальної частини якої останній просить суд забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на об`єкт рухомого майна, а саме: сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563;

заборони будь-яким територіальним органам Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей щодо зміни власника майна щодо сівалки пневматичної точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563;

- заборони товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" відчужувати у будь-який спосіб, в тому числі, але не виключно, передавати до статутного капіталу інших юридичних осіб, у спільну власність, перереєстровувати, передавати у заставу, користування чи володіння третім особам, укладати інші правочини, змінювати характеристики, розукомплектовувати сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.08.2026 розгляд заяви про забезпечення позову призначив на 13.08.2026.

12.08.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2026 та заперечення на заяву про забезпечення позову.

У судовому засіданні 13.08.2026 представник позивач підтримав заяву про забезпечення позову, представник відповідача заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову.

У судовому засіданні 13.08.2026 суд оголосив скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали.

Розгляд заяви про забезпечення позову. Висновок суду із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник посилається на те, що предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні власністю на сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563 шляхом припинення (зняття) обтяження у вигляді іншого обтяження рухомого майна і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Водночас, спірне майно перебуває у фактичному володінні відповідача, оскільки відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 757/12855/24-к спірну сівалку було передано відповідачу на відповідальне зберігання. При цьому, відповідач неодноразово звертався до суду з клопотаннями про скасування арешту зі спірного майна, в яких стверджує, що саме він є його власником.

Зазначене, на переконання позивача, свідчить про вчинення відповідачем дій, спрямованих на усунення обмежень щодо розпорядження спірним майном, що створює обґрунтований ризик його відчуження до вирішення спору по суті.

Позивач зазначає, що відчуження спірного майна відповідачем до вирішення спору по суті істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача у межах цієї справи та унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки для фактичного повернення спірного майна позивач буде змушений повторно звертатися до суду з вимогами до нових набувачів щодо витребування майна або застосування інших способів захисту права власності.

Заперечуючи проти заяви про забезпечення позову відповідач посилається на таке:

- відповідач є Потерпілою особою в рамках кримінального провадження № 12024000000000565, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 , ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України- заволодіння шахрайським способом шляхом обману заволодіння грошовими коштами ТОВ «ОТП Лізинг» у сумі 23 796 305,34 грн. за наслідком 21 - го епізоду, в тому числі і щодо сівалки точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 номер шасі TPL0000563;

- правова природа набуття прав так і правовий статуссівалки пневматичной точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563 були предметом дослідження та аналізу у кримінальних провадженнях № 12024000000000565, №12023000000000231, та зараз у кримінальному провадженні №42022102090000226, і відповідно на даний час є речовим доказом, на який накладено арешт, а при вирішенні питання про скасування арешту з майна, саме Оболонським районним судом міста Києва буде надана правова оцінка та надано висновок за принципом повноти та всебічності зібраних у рамках кримінального провадження доказів та яких підставах, в якому статусі та кому саме має бути повернуто арештоване майно;

- посилання позивача на неодноразові звернення відповідача з клопотаннями про зняття арешту зводиться виключно до незгоди з установленими обставинами у ході кримінальних проваджень та дійсними, які мали місце, обставинами які склались, виключно на власних надуманих припущеннях, оскільки відповідач виключно здійснює реалізацію наданих законом прав та інтересів, і жодних незаконних чи протиправних дій відносно предмету спору не здійснював;

- забезпечення позову саме у даний час може мати за мету та бути спрямованим виключно на створення перешкоди на здійснення реальним власником своїх прав та інтересів, якщо у випадку ухвалення відповідного судового рішення буде скасовано арешт майна та забезпечено повернення справжньому власнику - ТОВ "ОТП Лізинг", відповідно таке забезпечення виходить за межі мети інституту забезпечення позову, яка полягає в охороні матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, що в свою чергу підтверджується тими фактами, що ТОВ "ДІОС МАШИНЕРІ" неодноразово зверталось із клопотаннями про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження, однак в рамках даної справи забезпечення позову з моменту пред`явлення позову до цього часу не заявлялося.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч.2 ст.136 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 зазначала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується вжиття певного виду забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).

При цьому частина четверта статті 137 ГПК України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосуванні останніх знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

У пунктах 46-48 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зазначено, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

У даному випадку позивач вказує, що саме він є власником спірного майна - сівалки пневматичної точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563. В той же час, відповідач вважає себе власником спірної сівалки та у запереченнях на заяву про забезпечення позову зазначає, що правова природа набуття прав так і правовий статус сівалки пневматичной точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563 були предметом дослідження та аналізу у кримінальних провадженнях № 12024000000000565, №12023000000000231, та зараз у кримінальному провадженні №42022102090000226, і саме Оболонським районним судом міста Києва буде надана правова оцінка та надано висновок за принципом повноти та всебічності зібраних у рамках кримінального провадження доказів та яких підставах, в якому статусі та кому саме має бути повернуто арештоване майно.

В той же час, суд зазначає, що позивач звернувся до суду в тому числі з вимогою про витребування у ТОВ "ОТП Лізинг" на користь ТОВ "Діос Машинері" сівалки пневматичної точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563.

Разом з тим, в цій справі між сторонами існує спір щодо дійсного власника спірної сівалки. На даний час спірна сівалка перебуває у відповідача на відповідальному зберіганні та відповідач зареєстрував обтяження вказаного майна. При цьому відповідач, вважаючи себе власником спірного майна, у межах кримінальних проваджень заявляє клопотання про зняття арешту зі спірного майна.

У постанові від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20 Верховний Суд зазначив, що за змістом пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи розпоряджатися майном, тому може застосовуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується, зокрема, про визнання права на майно або витребування майна.

Арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06).

Суд зазначає, що можливе відчуження відповідачем спірного майна ускладнить/унеможливить поновлення прав та/або законних інтересів позивача у разі задоволення позову в межах одного судового провадження, оскільки у разі подальшого відчуження спірного майна іншій особі позивач буде змушений повторно звертатися до суду з вимогами про витребування майна від нового набувача, що ускладнить ефективний захист його прав.

Отже, заявлені позивачем заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт рухомого майна, а саме: сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563 безпосередньо пов`язані з предметом позову та спрямовані на забезпечення можливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому, суд зазначає, що законом не заборонено накладення арешту в межах господарського судочинства у разі наявність арешту в межах кримінального провадження.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі № 608/2172/18 виснував, що накладений у межах кримінального провадження арешт є заходом забезпечення саме кримінального провадження, в якому він накладений, і не може бути заходом забезпечення позовів, поданих в межах інших видів судочинства.

В даному випадку арешт, накладений на майно, що є предметом спору, як тимчасовий захід, дозволить реалізувати компроміс між захистом прав та інтересів всіх учасників провадження та забезпечить реальну можливість захисту і відновлення порушених прав.

Поряд з цим суд зазначає, що спірне майно може бути об`єктом реєстрації, яка проводиться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів згідно із Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №694 від 08.07.2009.

З огляду на викладене суд вважає обґрунтованим вжиття такого заходу забезпечння позову як заборона будь-яким територіальним органам Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей щодо зміни власника майна щодо сівалки пневматичної точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563 оскільки такий захід безпосередньо пов`язаний з предметом позову та спрямований на забезпечення можливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Крім того, суд бере до уваги, що спірна сівалка є рухомим майном, у зв`язку з чим існує ризик її переміщення, передачі у фактичне користування третім особам, пошкодження, розукомплектування або погіршення його технічного стану.

За таких обставин накладення арешту на спірну сівалку та заборона вчинення дій, спрямованих на зміну власника саме по собі може не забезпечити її фактичної схоронності протягом розгляду справи.

Отже, обґрунтованим є також забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" відчужувати у будь-який спосіб, в тому числі, але не виключно, передавати до статутного капіталу інших юридичних осіб, користування чи володіння третім особам, укладати інші правочини, змінювати характеристики, розукомплектовувати сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563

Що стосується заборони відповідачу відчужувати у будь-який спосіб, в тому числі, але не виключно, передавати у спільну власність, перереєстровувати, передавати у заставу, то у вжитті вказаних заходів забезпечення позову суд відмовляє, позаяк уже вжиті заходи забезпечення у формі накладення арешту та заборона будь-яким територіальним органам Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей щодо зміни власника майна охоплює своїм змістом вказані обмеження.

Суд зазначає, що заявлені заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, не вирішують спір по суті, не свідчать про перехід права власності на транспортний засіб та не надають позивачу права розпорядження ним до вирішення спору по суті.

На переконання суду вжиті заходи забезпечення позову є обґрунтованими, співмірними із заявленими позовними вимогами, перебувають у прямому зв`язку з предметом спору та спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав та інтересів позивача.

Отже, з огляду на вищевказані норми та наведені обставини у сукупності, розглянувши заяву про забезпечення позову, виходячи з характеру обставин справи, суд дійшов висновку про її часткове задоволення.

При цьому, суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Щодо зустрічного забезпечення, то у поданій заяві заявник зазначив, що що в даному випадку відсутня необхідність у зустрічному забезпеченні, оскільки вжиття заходів забезпечення не призведе до невиправданого та непомірного обтяження інтересів Відповідача та не призведе до необхідності останнім нести будь-які втрати матеріального чи нематеріального характеру.

Відповідач в свою чергу не зазначав про необхідність вжиття заходів зустрічного забезпечення.

Таким чином, доцільність застосування зустрічного забезпечення під час розгляду судом заяви про забезпечення позову сторонами не обґрунтована.

За таких обставин, суд задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діос Машинері"про забезпечення позову частково.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діос Машинері" про забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову у справі №910/2919/25:

Накласти арешт на об`єкт рухомого майна, а саме: сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563.

Заборонити будь-яким територіальним органам Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей щодо зміни власника майна щодо сівалки пневматичної точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, Україна, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43, ідентифікаційний код 35912126) відчужувати у будь-який спосіб, в тому числі, але не виключно, передавати до статутного капіталу інших юридичних осіб, користування чи володіння третім особам, укладати інші правочини, змінювати характеристики, розукомплектовувати сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16 із серійним номером TPL0000563.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діос Машинері" (08631, Україна, Фастівський р-н, Київська обл., селище Глеваха, вулиця Сулими, будинок 11, ідентифікаційний код 38137023).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, Україна, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43, ідентифікаційний код 35912126).

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення вказаної ухвали до виконання - до 13.08.2029.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 14.08.2026.

Суддя С.О. Турчин