Ухвала суду № 138985600, 14.08.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.08.2026 Справа №908/1922/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 00130926) до боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; фактична адреса ВПО: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості, яка виникла за договором, укладеним у письмовій формі,

УСТАНОВИВ:

06.08.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява АТ «Запоріжжяобленерго» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики за період червень 2021-червень 2024 років в розмірі 10364,90 грн, 15% річних в розмірі 6358,53 грн, інфляційних втрат в розмірі 5867,41 грн та витрат зі сплати судового збору 266,24 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2026 вказану заяву передано для розгляду судді Педоричу С.І.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.

В обґрунтування вимог про стягнення заборгованості з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики за період червень 2021-червень 2024 років в розмірі 10364,90 грн заявник посилається на договір з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики №05012020 від 28.01.2020, укладений між АТ «Запоріжжяобленерго» та Фізичною особою-підприємцем Хмарою Олександром Петровичем.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України закріплено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб`єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З поданої заяви вбачається, що вимоги про стягнення заборгованості заявлені до ОСОБА_1 .

У відповідності до ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Судом перевірено інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із сформованим запитом з державного реєстру встановлено, що Хмара Олександр Петрович на час звернення із заявою про видачу судового наказу не перебуває у статусі фізичної особи-підприємця (припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця за власним рішенням, про що в ЄДРЮОФОП міститься запис №2010350060001583766 від 19.11.2024).

Отже, заявник звернувся із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з боржника Хмари О.П., який на час розгляду заяви про видачу судового наказу не має статусу фізичної особи-підприємця.

Судом враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, відповідно до якої, якщо правовідносини заявника та боржника виникли з господарського договору, то зобов`язання за таким договором у боржника з втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.

З 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Разом із тим, суд зауважує, що така правова позиція стосується спорів, які розглядаються господарськими судами в порядку позовного, а не наказного провадження.

Частиною 2 ст. 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв`язку із втратою нею статусу підприємця.

Проте, звертаючись з заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме ОСОБА_1 , який втратив статус фізичної особи-підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб`єктів господарювання, та що наказне провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати наведені вище обставини, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.

Суд зазначає, що визначаючись із подальшими заходами для захисту своїх прав, заявнику варто врахувати викладену позицію Великої Палати Верховного Суду у взаємозв`язку із сутністю правовідносин, що існували, як під час здійснення боржником підприємницької діяльності, так і після припинення у боржника статусу підприємця та звернутися до суду в межах відповідної форми позовного провадження.

За таких обставин, враховуючи що АТ «Запоріжжяобленерго» звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики за період червень 2021-червень 2024 років в розмірі 10364,90 грн за договором з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики №05012020 від 28.01.2020, вимоги заяви не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1. ст. 152 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Крім того, суд доводить до відома заявника, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ч. 1 ст. 148, ст. 150, п. 4 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Відмовити Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; фактична адреса ВПО: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики за період червень 2021-червень 2024 років в розмірі 10364,90 грн, 15% річних в розмірі 6358,53 грн, інфляційних втрат в розмірі 5867,41 грн та витрат зі сплати судового збору 266,24 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя С.І. Педорич