Рішення № 138985524, 06.08.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1331/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Керівника Хустської окружної прокуратури, м. Хуст в інтересах держави в особі Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Пилипець

до Товариства з обмеженою відповідальністю ФОКСЛЕНД, м. Київ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 (адреса: с. Заруддя, Іванківський р-н, Київська обл, 07244; АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ); ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ); ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_4 ).

про витребування земельних ділянок

За участю представників:

від прокуратури - Роман Михайло Степанович, прокурор

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

від третіх осіб на стороні відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача в якому просить: Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКСЛЕНД» (код ЄДРПОУ - 44307042) на користь Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350843) земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:09:001:0056 площею 0,5814 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКСЛЕНД» (код ЄДРПОУ 44307042) на користь Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350843) земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:09:001:0057 площею 1,8865 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКСJІнНД» (код ЄДРПОУ 44307042) на користь Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350843) земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:09:001:0058 площею 0,3344 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКСJ Н{Д» (код ЄДРПОУ 44307042) на користь Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350843) земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:09:001:0060 площею 1,9507 га з цільовим призначенням для в 23 ведення особистого селянського господарства.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1331/25 визначено головуючого суддю Ремецькі О.Ф., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.25.2025.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області 03.12.2025 р. у справі №907/1331/25 позовну заяву Керівника Хустської окружної прокуратури, м. Хуст залишено без руху. Встановлено прокурору десятиденний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. Встановлено прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків із зазначенням підстав залучення третіх осіб, наданням експертно-грошової оцінки спірних земельних ділянок, чинної на дату подання позовної заяви, та доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна. Надати суду докази направлення іншим учасникам справи документів на усунення недоліків позовної заяви. Зобов`язано прокурора кошти в розмірі вартості спірного майна внести на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами: одержувач коштів Господарський суд Закарпатської області код ЄДРПОУ 03499922 рахунок 868201720355209001000018459 банк Державна казначейська служба України МФО 820172.

Ухвалою суду від 15.01.2026 Позовну заяву Керівника Хустської окружної прокуратури, м. Хуст в інтересах держави в особі Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатськоїобласті, с. Пилипець до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКСЛЕНД», м. Київ про витребування земельних ділянок - повернуто без розгляду.

Постановою Західного апеляційного Господарського суду від 13.03.2026 р. задоволено Апеляційну скаргу Керівника Хустської окружної прокуратури від 22.01.2026. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.01.2026 у справі №907/1331/25 про повернення позовної заяви скасовано та справу №907/1331/25 передано на розгляд Господарського суду Закарпатської області.

Ухвалою суду від 03.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 907/1331/25 вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 (адреса: с. Заруддя, Іванківський р-н, Київська обл, 07244; АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ); ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ); ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_4 ). Підготовче засідання у справі № 907/1331/25 призначено на 05 травня 2026 р.

05.05.2026 від позивача надійшла заява, згідно з якою позивач повідомляє про підтримання позовних вимог та просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзиву по суті заявлених позовних вимог не подав, свого повноважного представника у засідання суду не направив.

Треті особи своїх уповноважених представників у засідання суду не направили.

Ухвалою суду від 05.05.2026 відкладено підготовче засідання у справі на 04.06.2026.

Ухвалою суду від 04.06.2026 відкладено підготовче засідання у справі на 02.07.2026.

Прокурор присутній в засіданні суду заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Не заперечує стосовно вирішення питання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 02.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 06 серпня 2026 р.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція прокурора

В позовній заяві прокурор зазначає, що Хустською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності при розпорядженні земельними ділянками комунальної власності на території Пилипецької об`єднаної територіальної громади, під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42023072180000007 від 06.03.2023 за ч.2 ст.364, ч. 1 ст. 366 КК України виявлено порушення вимог Земельного кодексу України, що стосується незаконного вибуття земельних ділянок з кадастровими номерами 2122484400:09:001:0056, 2122484400:09:001:0057, 2122484400:09:001:0058, 2122484400:09:001:0060, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність поза волею власника.

Позиція позивача

Позивач Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області, с. Пилипець позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Позиція відповідача

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю ФОКСЛЕНД, м. Київ не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Позиція третіх осіб.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 (адреса: с. Заруддя, Іванківський р-н, Київська обл, 07244; АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ); ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ); ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_4 ) письмово викладеної позиції по суті спору не подали.

У зв`язку з чим вважає, що наявні підстави для витребування таких земельних ділянок.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Хустською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності при розпорядженні земельними ділянками комунальної власності на території Пилипецької об`єднаної територіальної громади, під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42023072180000007 від 06.03.2023 за ч.2 ст.364, ч. 1 ст. 366 КК України виявлено порушення вимог Земельного кодексу України, що стосується незаконного вибуття земельних ділянок з кадастровими номерами 2122484400:09:001:0056, 2122484400:09:001:0057, 2122484400:09:001:0058, 2122484400:09:001:0060, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність поза волею власника.

На підставі рішення 13 сесії 23 скликання від 14.04.2000 Нижньостуденівською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області 11.10.2000 видано Державний акт на право приватної власності на землю серії КВ-006 № 4516, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ), зареєстрований у Книзі записів державник актів на право приватної власності на землю № 37, відповідно до якого останньому надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,5814 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Нижньостуденівської сільської ради. У документі вказано кадастровий номер 2122484401:01:001:0002.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначений державний акт (серія КВ-006 № 4516) зареєстрований за іншим кадастровим номером - 2122484400:09:001:0056, при незмінних площі та цільовому призначенні.

14.02.2023, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , що діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петуніною Ю.О. 16.01.2023 за реєстровим номером 31 із ТзОВ «ФОКСЛЕНД» (ЄДРПОУ 44307042) укладено договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки площею 0,5814 га, кадастровий номер 2122484400:09:001:0056. Договір зареєстровано в реєстрі за № 645.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:09:001:0056 відповідно до витягу № НВ-2100401842025 складає 3 306,13 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 410632164 від 30.01.2025 (номер запису про право власності 49233395, дата державної реєстрації 14.02.2023, Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 21.02.2023 зазначена земельна ділянка перебуває у власності ТОВ «ФОКСЛЕНД».

На підставі рішення 13 сесії 23 скликання від 14.04.2000 Нижньостуденівською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області 27.03.2001 видано Державний акт на право приватної власності на землю серії КВ-006 № 5058, на ім`я ОСОБА_4 (РНОКП НОМЕР_4 ), зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 47, відповідно до якого останньому надано у приватну власність земельну ділянку площею 1,8865 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Нижньостуденівської сільської ради. У документі вказано кадастровий номер 2122484401:01:001:0006.

Водночас, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначений державний акт (серія КВ-006 №5058) зареєстрований за іншим кадастровим номером - 2122484400:09:001:0057, при незмінних площі та цільовому призначенні.

14.02.2023, ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , що діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петуніною Ю.О. 27.01.2023 за реєстровим № 96 із ТОВ «ФОКСЛЕНД» (ЄДРПОУ 44307042) укладено договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки площею 1,8865 га, кадастровий номер 2122484400:09:001:0057. Договір зареєстровано в реєстрі за № 644.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:09:001:0057 відповідно до витягу № НВ-2100401862025 складає 10 727,59 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 410634077 від 30.01.2025 (номер запису про право власності 49232038, дата державної реєстрації 14.02.2023, Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 21.02.2023 зазначена земельна ділянка перебуває у власності ТОВ «ФОКСЛЕНД».

На підставі рішення 13 сесії 23 скликання від 14.04.2000 Нижньостуденівською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області 14.12.2000 видано державний акт на право приватної власності на землю серії КВ-006 № 4725 на ім`я ОСОБА_3 (РНОКП НОМЕР_3 ), зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 43, відповідно до якого останньому надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,3344 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Нижньостуденівської сільської ради. У документі вказано кадастровий номер 2122484401:01:001:0003.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначений державний акт (серія КВ-006 №4725) зареєстрований за іншим кадастровим номером 2122484400:09:n01:0058, при незмінних площі та цільовому призначенні.

14.02.2023, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , що діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петуніною Ю.О. 16.01.2023 за реєстровим № 33 із ТОВ «ФОКСЛЕНД» (ЄДРПОУ 44307042) укладено договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки площею 0,3344 га, кадастровий номер 2122484400:09:001:0058. Договір зареєстровано в реєстрі за № 647.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:09:001:0058 відповідно до витягу № НВ-2100401912025 складає 1 901,57 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 410635733 від 30.01.2025 (номер запису пpo право власності 49234999, дата державної реєстрації 14.02.2023, Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 21.10.2025 зазначена земельна ділянка перебуває у власності ТзОВ «ФОКСЛЕНД».

На підставі рішення 13 сесії 23 скликання від 14.04.2000 Нижньостуденівською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області 14.12.2000 видано державний акт на право приватної власності на землю серії КВ-006 № 4138 на ім`я ОСОБА_2 (РНОКП НОМЕР_2 ), зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 29, відповідно до якого останньому надано у приватну власність земельну ділянку площею 1,9507 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Нижньостуденівської сільської ради. У документі вказано кадастровий номер 2122484401:0 1:001:0005.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначений державний акт (серія КВ-006 №4138) зареєстрований за іншим кадастровим номером 2122484400:09:001:0060, при незмінних площі та цільовому призначенні.

14.02.2023, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , що діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петуніною Ю.О. 16.01.2023 за реєстровим № 38 із ТОВ «ФОКСЛЕНД» (ЄДРПОУ 44307042) укладено договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки площею 1.9507 га, кадастровий номер 2122484400:09:001:0060. Договір зареєстровано в реєстрі за № 646.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:09:001:0060 відповідно до витягу № НВ-2100401892025 складає 11 092,66 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 410637797 від 30.01.2025 (номер запису про право власності 49233930, дата державної реєстрації 14.02.2023, Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 21.02.2023 зазначена земельна ділянка перебуває у власності ТОВ «ФОКСЛЕНД».

Підставою для видачі державних актів ОСОБА_1 (серія КВ-006 № 4516), ОСОБА_4 (серія КВ-006 № 5058), ОСОБА_3 (серія КВ-006 № 4725), ОСОБА_2 (серія КВ-О66 № 4138) та, у подальшому, державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стало рішення 13 сесії 23 скликання від 14.04.2000 Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району (на даний час Хустського) району Закарпатської області.

У ході досудового розслідування кримінального провадження № 42023072180000007 від 06.03.2023 та згідно наданої Пилипецькою сільською радою інформації № 142/02-06 від 21.02.2025, Нижньостуденівською сільською радою відповідні рішення, на які посилаються у правовстановлюючих документах, фактично не приймaлись, оскільки 13 сесія 23 скликання Нижньостуденівської сільської ради, нібито проведена 14.04.2000, насправді не відбувалась.

Під час досудового розслідування кримінального провадження відповідно до ухвали від 13.09.2023 слідчого судді Міжгірського районного суду накладено арешт у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна - земельних ділянок за кадастровими номерами 2122484400:09:001:0056 площею 0,5814 га, 2122484400:09:001:0057 площею 1,8865 га, 2122484400:09:001:0058 площею 0,3344 га, 2122484400:09:001:0060 площею 1,9507 га.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 10-7.31-947/2-25 від 27.02.2025 відомості про видачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 державних актів на право приватної власності на землю серії КВ-006 № 4516, КВ-О66 № 4138, КВ-006 № 4725, КВ-006 № 4725 на підставі рішення Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району у відділі № 3 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області відсутні.

Відповідно до змісту листа ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 25.03.2025 № 1 0-7-0.3 1 - 1 373/2-25 за наявною в Головному управлінні інформацією на території Закарпатської області громадянам не видавалися державні акти на право приватної власності на землю серії КВ, в тому числі і державні акти на право приватної власності на землю серії КВ 006 № 5058, КВ 006 № 4138, КВ 006 № 4725, КВ 006 № 4516.

За інформацією ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 23.09.2025 № 10-7-0.31-4423/2-25 Книги записів державних актів на право постійного користування землею, Книги записів державних актів на право приватної власності на землю Книги записів договорів оренди землі до 2003 року у відділі № 3 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління відсутні. Разом з тим, вищезазначені державні акти на право приватної власності на землю у відділі не обліковуються.

Наведене підтверджується інформацією архівного відділу Хустської районної військової адміністрації Закарпатської області (листи від 28.08.2023 № 118/01-24, від 26.06.2025 № 127/-1-24), згідно з якими документів щодо проведення сесії 14.04.2000 в архіві не виявлено, а сама сесія не зафіксована як така, що відбулась.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Незважаючи на встановлення факту вибуття спірних земельних ділянок, незаконної реєстрації права власності та обізнаність Пилипецької сільської ради про це з листа Хустської окружної прокуратури від 12.02.2025 за № 07.54/1-8 11 вих-25, жодних заходів на захист інтересів держави, у тому числі позовного характеру органом місцевого самоврядування вжито не було. Водночас, листом № 142/02-06 від 21.02.2025 ініційовано перед Хустською окружною прокуратурою звернення до суду з позовною заявою в її інтересах з метою витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, у зв`язку із відсутністю можливості заявлення позову сільською радою самостійно.

Прокурором в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», повідомлено сільську раду листом від 03.11.2025 про звернення до суду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Пилипець.

Щодо спірних правовідносин.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 Цивільного кодексу України).

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним (статті 387 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто, заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то обставини, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, у тому числі - не з його волі, перебування його в натурі у відповідача тощо.

Вказаний спосіб захисту орієнтований на захист безпосередньо права власності і не пов`язаний з будь-якими конкретними зобов`язаннями між власником і порушником.

З аналізу вищевикладеного слідує, що у цивільному законодавстві під віндикаційним позовом слід розуміти вимогу про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння. Метою такого позову є повернення об`єкта права власності у володіння власника. Ознаками віндикаційного позову є: подається власником або титульним володільцем; стосовно індивідуально визначених речей; зміст позову становить вимога про повернення речі; річ перебуває у володінні іншої особи (відповідача); річ перебуває в чужому володінні незаконно.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 року у справі № 922/3838/21 у подібних правовідносинах.

Вищевказане свідчить, що саме задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.

Згідно із частиною 1 статтею 388 Цивільного кодексу України у разі якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна (частина 2 статті 388 Цивільного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 року у справі № 925/1351/19 виснувала, що для розкриття критерію пропорційності велике значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (постанови від 26.06.2019 року у справі № 669/927/16-ц, від 01.04.2020 року у справі № 610/1030/18).

При цьому можливість витребування майна власником, який не виявляв волі на вибуття цього майна з його володіння, передбачена законом як у випадку, коли кінцевий набувач є недобросовісним, так і у випадку, коли такий набувач є добросовісним.

За змістом статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їх волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині 1 статті 388 Цивільного кодексу України. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 року у справі № 752/11904/17.

При цьому, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (провадження № 14-192цс19), пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)).

Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду згідно зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 Цивільного кодексу України слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно".

Відповідно до частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі" (Постанова Верховного Суду від 22.10.2020 року у справі № 752/11904/17).

Також, суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 373/1810/16-ц виснував, що "право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна".

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 зазначено: пункт 5.60. Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів Цивільного кодексу України, слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. близькі за змістом висновки у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 37), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.45), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 53)).

З вищевикладеного слідує, що якщо добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, то вона вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому, суд приймає до уваги, що суб`єкт права володіння може бути добросовісним або недобросовісним. Відчуження майна - розпорядження ним, належить власникові майна. Визначення "добросовісності" вказує на дві сторони добросовісності у цих відносинах, по-перше, добросовісним є набувач, який не знав, а по-друге, який не міг знати, що він придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач навпаки на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2021 року у справі N 910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 року у справі N 185/446/18, від 07.10.2020 року у справі N 450/2286/16-ц).

Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши матеріали справи, та наявні докази, дійшов висновку про обґрунтованість тверджень прокурора, оскільки як вбачається із матеріалів справи, та що не спростовано ані відповідачем ані 3-ми особами, відповідач не є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, оскільки ТОВ «ФОКСЛЕНД» мало й могло знати, що зазначені акти видані з порушенням закону: - кадастрові номери в актах не відповідали дійсності; - у відкритих реєстрах відсутня інформація про реєстрацію таких актів; - рішення сесії сільської ради, яке нібито слугувало підставою Для передачі земель, фактично не існувало.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в заявленому обсязі.

ВИСНОВКИ СУДУ

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Керівника Хустської окружної прокуратури, м. Хуст в інтересах держави в особі Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Пилипець до Товариства з обмеженою відповідальністю ФОКСЛЕНД, м. Київ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 (адреса: с. Заруддя, Іванківський р-н, Київська обл, 07244; АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ); ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ); ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_4 ) про витребування земельних ділянок підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКСЛЕНД" (код ЄДРПОУ - 44307042) на користь Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350843) земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:09:001:0056 площею 0,5814 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

3.Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКСЛЕНД" (код ЄДРПОУ 44307042) на користь Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350843) земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:09:001:0057 площею 1,8865 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

4.Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКСЛЕНД" (код ЄДРПОУ 44307042) на користь Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350843) земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:09:001:0058 площею 0,3344 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

5.Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКСЛЕНД" (код ЄДРПОУ 44307042) на користь Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 04350843) земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:09:001:0060 площею 1,9507 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКСЛЕНД» (01014, місто Київ, вул.Звіринецька, будинок 63, код ЄДРПОУ 44307042) на користь Закарпатської обласної прокуратури (вул. Коцюбинського, 2-а, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 02909967) суму 12 112,00 грн (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.08.2026.

Суддя О. Ф. Ремецькі