Ухвала суду № 138985433, 14.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

14.08.2026м. ДніпроСправа № 904/4523/26Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Стрельнікова Дмитра Володимировича

у справі №904/4523/26

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"

до Фізичної особи-підприємця Стрельнікова Дмитра Володимировича

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

Суд здійснює провадження у справі №904/4523/26.

Ухвалою від 31.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через відділ документального забезпечення 13.08.2026 від відповідача надійшла заява від 10.08.2026 за вих. №б/н про ознайомлення з матеріалами справи, продовження строку для подання відзиву та заперечень, у якій останній просить суд направити на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи №904/4523/26 (включаючи позовну заяву з додатками та ухвалу суду) або надати доступ до справи в системі "Електронний суд", продовжити (поновити) ФОП Стрельнікову Д.В. строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження на 15 днів з дня фактичного отримання/ознайомлення з матеріалами справи.

Розглянувши заяву відповідача, суд дійшов таких висновків.

(1) Щодо клопотання відповідача про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4-5 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в заявах, письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Аксен проти Німеччини" (Axen v. Germany), заява №8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі "Варела Ассаліно проти Португалії" (Varela Assalino v. Portugal), заява №64336/01.

Так, Європейський суд з прав людини вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із вищевказаних справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії, а тому обставина відсутності відкритого розгляду не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №924/174/18 та від 18.02.2019 у справі №756/5081/14-ц.

До того ж, як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.06.2024 у справі №909/1179/23, питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.

Враховуючи наведені положення ГПК України та практику Європейського суду з прав людини, з огляду на те, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, беручи до уваги характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про відсутність виключних обставин для призначення у даній справі судового засідання з викликом сторін чи розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Таким чином наявні підстави для залишення клопотання відповідача про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без задоволення.

При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений можливості подати до суду відповідні письмові пояснення (докази) згідно з положеннями ГПК України.

(2) Щодо клопотання відповідача про продовження (поновлення) строку на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Статтею 113 ГПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

За приписами ч. 1-5 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Зі змісту наведеної процесуальної норми вбачається, що суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом (а не судом). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22.

Водночас за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з цим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

Щодо продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, суд виходить з того, що ст. 251 ГПК України передбачено, що відлік строку для подання відзиву здійснюється не з дати ознайомлення з матеріалами справи, а з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а тому суд доходить до висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.

Оскільки вищевказану заяву відповідачем підписано 10.08.2026, суд визнає цю дату днем фактичного отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі, та продовжує відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 25.08.2026 включно.

Щодо поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, як зазначалось вище, суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом (а не судом). Оскільки строк для подання відзиву встановлюється судом, а не законом, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

Також суд відзначає, що в матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до квитанції та опису вкладення надсилання позивачем на поштову адресу відповідача копії позовної заяви разом з додатками, трек номер відправлення R067236722438.

Судом також було направлено на поштову адресу копію ухвали від 31.07.2026 про відкриття позовного провадження (трек номер відправлення R067244526273) та на електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що останній не позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи №904/4523/26 у приміщенні суду або в електронному кабінеті в разі його реєстрації.

Керуючись ст. 234, 235 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.

Продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 25.08.2026 включно.

У задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в частині відмови у поновленні процесуального строку в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Дупляк