Рішення № 138985361, 04.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026м. ДніпроСправа № 904/6038/25за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", м. Київ

до Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", м. Київ

про стягнення

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Демченко С.В.

Представники:

від позивача: Онищенко О.А.;

від відповідача: Хозяїнов В.В.;

від третьої особи: не з`явилась;

ПРОЦЕДУРА

Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод", в якому просить суд стягнути грошові кошти за державним контрактом від 14.02.2024 № 23/2-20-VDK-24/ДСК, у розмірі 275 995 587, 53 з яких: пеня у розмірі 127 370 971, 75 грн, штраф у розмірі 69 238 015 грн та проценти за користування коштами у розмірі 79 386 600, 78 грн.

Ухвалою суду від 29.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи № 904/6038/25 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" про стягнення грошових коштів вирішено здійснювати у закритому судовому засіданні. Призначено підготовче засідання на 01.12.2025.

12.11.2025 від Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" надійшла заява про продовження строку на подання відзиву.

28.11.2025 від Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

01.12.2025 від Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, міститься клопотання щодо продовження строку надання додаткових пояснень, доказів.

В судове засідання 01.12.2025 з`явився представник відповідача.

Ухвалою суду від 01.12.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 05.01.2026.

05.01.2026 від Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

05.01.2026 від Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

05.01.2026 судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Ярошенко В.І. на лікарняному у період з 05.01.2026 по 09.01.2026.

Ухвалою суду від 12.01.2026 призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 26.01.2026.

26.01.2026 судове засідання не відбулось, у зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, що унеможливило проведення судових засідань та підтверджується актом № 5/26, затвердженим Керівником апарату Господарського суду Дніпропетровської області (копія в матеріалах справи).

Ухвалою суду від 26.01.2026 призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18.02.2026.

26.01.2026 від Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

В судове засідання 18.02.2026 представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 18.02.2026 відкладено засідання в межах розумного строку до 02.03.2026 та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

27.02.2026 від Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" надійшло клопотання про продовження строку для надання пояснень третьої особи.

02.03.2026 від Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання 02.03.2026 з`явився представник відповідача.

Ухвалою суду від 02.03.2026 відкладено підготовче засідання до 30.03.2026.

09.03.2026 від Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

25.03.2026 від Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

30.03.2026 від Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням представника третьої особи на лікарняному.

30.03.2026 від Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

30.03.2026 від Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, , клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання про уточнення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій від 04.01.2026.

Ухвалою суду від 30.03.2026 відкладено підготовче засідання до 04.05.2026 об 11:40 год.

04.05.2026 у судове засідання з`явились представники сторін, надали пояснення по справі.

04.05.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 02.06.2026 об 11:20 год.

04.05.2026 від Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" надійшло клопотання про долучення доказів, в якому просить суд поновити строк на подання додаткового доказу та долучити до матеріалів справи копію акту коригування вартості товару до державного контракту на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 1 від 01.05.2026 та лист позивача № 7,2-12098 від 01.05.2026.

Клопотання мотивоване тим, що 01.05.2026 відповідно до п. 2.5. Контракту між сторонами укладено додаткову угоду до контракту у вигляді акта коригування вартості Товару до державного контракту на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 1 від 01.05.2026. Згідно до акта коригування (його п.1) сторонами відкориговано (зменшено) суму вартості Товару за контрактом з розміру вартості одиниці товару в сумі 8 991, 95 грн до розміру вартості одиниці товару в сумі 8 861,88 грн, тобто вартість одиниці товару згідно контракту зменшилась на 130, 07 грн.

Таким чином, акт коригування свідчить про невірність розрахунку пені, штрафу та процентів, які обраховані позивачем виходячи з старої вартості одиниці товару за контрактом. Отже, акт коригування суттєво впливає на заявлені до стягнення з відповідача позивачем суми пені, штрафу та процентів в сторону їх суттєвого зменшення. Раніше відповідач не мав об`єктивної можливості подати акт коригування як доказ, бо він фактично був укладений тільки 01.05.2026, що об`єктивно вплинуло на можливість Відповідача подати його до суду раніше і це не залежало від волі Відповідача.

04.05.2026 від Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" надійшло клопотання про зменшення розміру процентів за користування коштами з 79 386 600, 78 грн до 1 грн.

24.10.2025 разом із позовною заявою Державне підприємство Міністерство оборони України "Агенція оборонних закупівель" подало клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" (51402, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, буд. 44), належним чином завірену копію специфікації товарів оборонного призначення Додаток №1 до Додаткової угоди №3 від 15.08.2024 до Контракту № 23/2-20-VDK-24/ДСк від 14.02.2025 Додаток 1 до Контракту № 23/2-20-VDK-24/ДСК від 14.02.2025. клопотання мотивоване тим, що вказана специфікація не може бути подана самостійно до суду, оскільки на ній відмітка ДП "НВО "ПХЗ" "Для службового користування", а тому, такий документ може подати лише Відповідач. Специфікація підтвердить правомірність заявлених позовних вимог Агенції щодо порушення строку поставки товару за Державним контрактом, а том, в суду є достатні правові підстави для витребування вказаного документу.

Ухвалою суду від 06.05.2026 клопотання Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" про поновлення строку для подання доказів - задоволено. Поновлено Державному підприємству "Науково-виробниче об`єднання Павлоградський хімічний завод" строк на подання доказів, а саме: акта коригування вартості товару до державного контракту на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 1 від 01.05.2026 та листа позивача № 7,2-12098 від 01.05.2026 та долучено їх до матеріалів справи. Клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про витребування доказів - задоволено. Відповідача зобов`язано надати до суду: належним чином завірену копію специфікації товарів оборонного призначення додаток № 1 до додаткової угоди №3 від 15.08.2024 до контракту № 23/2-20-VDK-24/ДСК від 14.02.2025 додаток 1 до контракту № 23/2-20-VDK-24/ДСК від 14.02.2025.

При виготовлені ухвали від 06.05.2026, судом була допущена описка в даті видачі ухвали, а саме: неправильно зазначено дату постановлення ухвали 06.05.2026, тоді як вірно 04.05.2026.

Ухвалою суду від 11.05.2026 виправлено допущену описку в ухвалі від 06.05.2026 по справі № 904/6038/25. Вважати вірною дату видачі ухвали - 04.05.2026.

14.05.2026 від Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" на виконання ухвали суду від 06.05.2026 надійшли належним чином засвідчені копії специфікації товарів оборонного призначення Додаток №1 до Додаткової угоди № 3 від 15.08.2024 до контракту № 23/2-20-VDK-24/ДСК від 14.02.2024.

14.05.2026 від Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" на виконання ухвали суду від 06.05.2026 надійшли належним чином засвідчена копія додатку №1 до контракту № 23/2-20-VDK-24/ДСК від 14.02.2024.

01.06.2026 від Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання у справі без участі представника.

01.06.2026 від Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" надійшли додаткові пояснення у справі.

В підготовче засідання 02.06.2026 з`явились представники позивача та відповідача та надали усні пояснення по справі. Представник третьої особи в підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 02.06.2026 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні по суті на 08.07.2026.

В судове засідання 08.07.2026 з`явились повноважні представники сторін та третьої особи.

Протокольною ухвалою 08.07.2026 оголошено перерву до 04.08.2026.

04.08.2026 від Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" подано додаткові пояснення у справі та докази.

У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як вбачається з доданих доказів, на день закриття підготовчого засідання відповідачу достеменно було відомо про наявність відповідних документів, проте жодних письмових пояснень щодо неможливості їх подання у встановлений судом строк або про намір подання таких доказів суду не надано.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волі особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про залишення без розгляду доказів, які були подані Державним підприємством "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод".

В судове засідання 04.08.2026 з`явились повноважні представники сторін. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тож суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Суд наголошує на тому, що сторони скористались своїм правом на подання заяв по суті справи із посиланням на конкретні докази та нормативне обґрунтування своїх правових позицій.

В ході судового засідання 04.08.2026 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 04.08.2026 ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві та відповіді на відзив

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за державним контрактом на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 23/2-20-VDK-24/ДСК від 14.02.2024 та специфікацію до нього щодо своєчасної поставки продукції, що стало підставою для нарахування згідно з п.7.2 договору пені у розмірі 127 370 971, 75 грн, штрафу у розмірі 69 238 015 грн та процентів за користування коштами попередньої оплати у розмірі 79 386 600, 78 грн.

Позивач зазначає, що формулювання п. 2.9 контракту передбачає зобов`язання позивача здійснити попередню оплату у розмірі до 75 відсотків від вартості (ціни) товару за контрактом. Погоджені сторонами умови попередньої оплати виконані позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією № 64 від 28.02.2024 на суму 5 732 368 125 грн. Враховуючи умови п.3.2 контракту, відповідачем порушено строки поставки частини четвертої партії товар у кількості 200 000 од, а п`яту партію товару у загальній кількості 90 450 од та шостої партії товару у кількості 100 000 од виконавцем станом на 06.10.2025 не поставлено. На виконання п. 7.10-7.13 контракту виконавцем листом № 05/28/1-715 від 19.07.2025 повідомив агенцію про настання форс-мажорних обставин, що можуть вплинути на строки постачання товару за контрактом.

Позивач зазначає, що при здійсненні підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво, тим більше що контракт укладався після запровадження в Україні воєнного стану, а тому відповідач мав врахувати настання таких обставин при укладенні контракту. На підтвердження факту настання форс-мажорних обставин відповідачем не долучено до справи сертифікат про форс-мажорні обставини виданий ТТП України. Позивач зазначає, що обставини на які посилається відповідач заперечуючи позовні вимоги настали 24.04.2025 не впливали на зобов`язання відповідача щодо поставки частини третьої партії товару у кількості 220 000 в строк до 31.03.2025, оскільки такі обставини виникли після закінчення строку поставки товару. З долучених до позовної заяви актів приймання-передачі товару вбачається, що відповідачем здійснювалася часткова поставка товару і після 24.04.2025. Даний факт свідчить про те, що вищевказані ракетні обставини не вплинули на можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за контрактом. З наведених норм ЦК України та контракту вбачається, що настання форс-мажорних обставин не є безумовною підставою для зміни строків постачання товару. Стягнення штрафу у розмірі 7% за порушення строків виконання зобов`язань за контрактом з оборонних закупівель є правомірним та обґрунтованим, оскільки штраф в розмірі 7% підлягає стягненню на підставі п. 7.2 контракту, а також на підставі ст. 121-1 Бюджетного кодексу України. Сплата процентів за користування коштами попередньої оплати, в порядку визначений п. 7.2 контракту повністю відповідає положенням чинного законодавства, в тому числі приписами ЦК України. Натомість положення п.п. 2 п. 3. Постанови КМУ № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 11.11.2022 не поширюються на правовідносини між сторонами за контрактом.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та вказує на те, що на виконання умов контракту № 23/2-20-VDK-24/ДСК від 14.02.2024, відповідачем достроково поставлено позивачеві товар третьої партії поставки у кількості 135 000 од, який мав бути поставлений замовнику до 31.12.2024 та з 05.11.2024, і приступило до дострокового виготовлення товару четвертої партії поставки. 19.11.2024 ДП «НВО «ПХЗ» поставило замовнику товар четвертої партії поставки у загальній кількості 10 000 од. Відповідач зазначає, що в ході виконання умов контракту виникли об`єктивні обставини, що унеможливили своєчасне виготовлення ДП «НВО «ПХЗ» товару за даним контрактом та постачання його замовнику, а саме: пожежа у виробничій будівлі 508ЛД/4 відповідача; необхідність внесення змін до конструкції основного заряду; збройна агресія рф проти України. В період 2025 року (період за яким підприємство відповідача постачало вироби за контрактом №23/2-20-VDK-24/ДСК з періодичними перебоями) підприємство відповідача багаторазово піддано нижчезазначеним ракетно-дроновим ураженням зі сторони збройних сил рф. Так, 15.10.2024 сталась пожежа у виробничій будівлі 508ЛД/4, в якій відбувався технологічний процес виготовлення основного та додаткового заряду до виробу за контрактом №23/2-20-VDK-24/ДСК. 17.10.2024 ДП «НВО «ПХЗ» надіслало на адресу ДП МОУ «АОЗ» повідомлення про настання форс-мажорних обставин (лист №05/28/1-836 від 17.10.2024). Зазначена обставина підтверджується актом комісії підприємства щодо визначення наслідків та вартості збитків, спричинених інцидентом 15.10.2024, що стався на території ДП «НВО «ПХЗ», інвентаризаційним описом № 356 від 30.10.2024, актом інвентаризації незавершеного виробництва готової продукції, напівфабрикатів власного виготовлення № 361 від 30.10.2024, звіряльною відомістю № 359/1 від 30.10.2024, довідкою № 2 до інвентаризаційних описів ТМЦ від 30.10.2024, актом оцінки технічного стану матеріальних цінностей внаслідок інциденту у будівлі 508ЛД/4 від 30.10.2024, інвентаризаційним описом ТМЦ № 351 від 30.10.2024, звіряльною відомістю № 352/1 від 30.10.2024. Виконавцем поставлено замовнику товар 19.11.2024 на загальну кількість 10 000 од. Однак, у зв`язку із надходженням до ДП «НВО «ПХЗ» рекламаційних актів, виготовлення виробу за контрактом фактично призупинено до з`ясування всіх причин, що могли призвести до виникнення недоліків, які зазначені в рекламаційних актах. Таким чином, необхідність внесення змін до конструкторської документації, зумовила неможливість виготовлення ДП «НВО «ПХЗ» виробів на загальну кількість 200 000 од. за контрактом та їх постачання замовнику в термін до 31.03.2025. 24.04.2025 збройними силами рф здійснено ракетний обстріл території ДП «НВО «ПХЗ» з використанням 6 БПЛА невстановленого типу (попередньо-Shahed136). За вищезазначеними фактами Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР №22025040000000593 та № 22025040000000594. 24.04.2025 ДП «НВО «ПХЗ» надіслало ДП МОУ «АОЗ» повідомлення про настання форс-мажорних обставин (лист № 05/28/1-435 від 24.04.2025р.). Внаслідок завдання збройними силами рф ракетного та шахедного ураження по території ДП «НВО «ПХЗ» було знищено сировину для виготовлення комплектуючих до товару за державним контрактом. Враховуючи вищевикладене, настання зазначених обставин перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з неможливістю ДП «НВО «ПХЗ» своєчасно поставити замовнику товару за контрактом.

Відповідач зазначає, що розрахунок процентів здійснено позивачем з порушенням умов п.п. 4 п. 7.2. контракту. Акти приймання-передачі, дати яких використано позивачем у розрахунку процентів в позові, не є днем виконання виконавцем обов`язку щодо поставки товару, визначеного згідно з абзацом першим пункту 3.3. цього контракту, оскільки п.3.3. контракту містить обов`язок виконавця повідомляти замовника про планову дату відвантаження товарів, і не має жодного обов`язку щодо дати акту приймання-передачі. При здійснені розрахунку процентів за користування коштами попередньої оплати позивачем не враховано приписи п.п.2 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану». З вищевикладеного вбачається, що лише після скасування/припинення в Україні правового режиму воєнного стану, почнеться відлік строку користування попередньою оплатою (авансом). Тобто, у строк надання попередньої оплати не зараховується період дії правового режиму воєнного стану. З наданого розрахунку, обидві штрафні санкції (пеня та проценти) застосовуються позивачем за порушення строків поставки за один й той же самий період у відсотковому вигляді за кожен день прострочки та на одну й ту саму суму невиконаного зобов`язання. Таким чином, заявлені у позові позивачем пеня за прострочення виконання зобов`язання та проценти за користування коштами попередньої оплати є ідентичною мірою відповідальності, неправомірно нарахованої позивачем двічі всупереч вимогам ст. 61 Конституції України, з чим категорично не погоджується відповідач. Щодо нарахованого позивачем штрафу, відповідач зазначає, що контракт виконувався у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, і станом на день набрання чинності Законом (28.02.2025) контракт не був завершений. Таким чином, нарахований ДП «АОЗ» штраф за прострочення виконання зобов`язань понад 30 діб у розмірі 69 238 015,00 грн є незаконним. Відповідач зазначає, що абсолютно необґрунтовано позивач вважає, що нарахування пені повинно здійснюватись до дати актів приймання-передачі товарів, бо відповідач не має впливу на дату підписання такого акту, що залежить також і від позивача. Відповідач посилається на те, що положення абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України в частині стягнення штрафу в розмірі 7 відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов`язання, не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які виконуються у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, та не завершені на день набрання чинності цим Законом. Контракт виконувався під час воєнного стану та не був завершений на день набрання чинності вказаного Законом, а отже нарахування позивачем та стягнення 7% штрафу від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, є безпідставним та суперечить положенням частини четвертої статті 17 Закону. Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розмір штрафних санкцій враховуючи норми ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Відповідач зазначає, що 01.05.2026 відповідно до п. 2.5. контракту між сторонами укладено додаткову угоду до контракту у вигляді акту коригування вартості товару до державного контракту на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 1 від 01.05.2026. Згідно з актом коригування сторонами відкориговано (зменшено) суму вартості товару за контрактом з розміру вартості одиниці товару в сумі 8 991, 95 грн до розміру вартості одиниці товару в сумі 8 861, 88 грн, тобто вартість одиниці товару згідно контракту зменшилась на 130, 07 грн. Таким чином, акт коригування свідчить про невірність розрахунку пені, штрафу та процентів, які обраховані позивачем виходячи з вартості одиниці товару встановлених в контракті.

Внаслідок обстрілів зі сторони збройних сил рф території ДП «НВО «ПХЗ» у період з 19.07.2025 по 31.12.2025 на підприємстві відповідача відбувались перебої у електропостачанні, в зв`язку з чим у період з 19.07.2025 по 31.12.2025 на ДП «НВО «ПХЗ» було відсутнє світло сумарною кількістю 161 година. Ракетно-дронові ураження території підприємства відповідача, що відбулись: 18.01.2025, 05.03.2025, 24.04.2025, 22.05.2025, 25.05.2025, 19.07.2025, 30.08.2025, 20.10.2025, 31.10.2025, 06.11.2025, 08.11.2025 та 18.11.2025 не тільки вплинули на терміни виготовлення та поставки виробів за контрактом, а й в значній мірі ускладнювали роботу підприємства в цілому. Враховуючи викладене, зміщення термінів виготовлення та поставки товару за контрактом відбулося у зв`язку із настанням об`єктивних обставин, що не залежать від волі виконавця. У зв`язку з цим, відповідач, у відповідності до п.7.8 контракту, не несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за цим контрактом.

Відповідач звертає увагу суду, що в матеріалах справи наявна довідка ДП «НВО «ПХЗ» від 17.11.2025 №25/256-571 про розмір збитків завданих підприємству спричинених військовою агресією рф. Загальний розмір завданих збитків, спричинених військовою агресією рф складає 4 533 938 115, 56 грн. Збитки завдані військовою агресією рф неостаточні, оскільки по 11- ти подіям збройної агресії збитки ще встановлюються.

Позиція третьої особи викладена у письмових поясненнях

Третя особа заперечує щодо задоволення позовних вимог та вказує на те, що несвоєчасна поставка товару за контрактом перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку з обставинами, спричиненими подіями, що відбулись 15.10.2024 та 24.04.2025 та не залежали від волі та дій відповідача, є непереборними та форс-мажорними обставинами, ознаки яких перелічені в пункті 7.9 та 7.14 контракту. Зазначене вказує на відсутність вини та умислу ДП «НВО «ПХЗ». Третя особа вказує на те, що нарахування процентів за користування коштами попередньої оплати є незаконним, а тому вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати є безпідставними та не підлягають задоволенню. ДП «НВО «ПХЗ» ніяк не могло використовувати кошти, що надійшли за контрактом, на будь-які інші видатки, ніж ті, що передбачені для виконання контракту. Третя особа вказує на те, що відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. ДП «НВО «ПХЗ» виконує державні завдання з виготовлення продукції оборонного призначення, відноситься до об`єктів державної власності, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Відповідач зазнає постійних обстрілів зі сторони рф, про всі обстріли наведено в клопотанні про зменшення штрафних санкцій та додані витяги з ЄРДР про відкриття кримінальних проваджень, що потребує значних фінансових ресурсів для відновлення потужностей, на яких виробляються товари оборонного призначення. Отже, у зв`язку з руйнуваннями, спричиненими ударами ракет та БПЛА невстановленого типу, ДП «НВО «ПХЗ» отримало величезні збитки (загальний розмір завданих збитків склада 4 533 938 115, 56 грн), руйнування будівель, знищення сировини, необхідної для виконання контракту. Відповідач продовжує виконання контракту і вживає всіх необхідних заходів для поставки всього товару за цим контрактом. Вироби за контрактом є виробами військового призначення, а замовником і виконавцем за державним контрактом державні підприємства, які відносяться до оборонного сектору країни, завданням яких є максимальне забезпечення озброєнням ЗСУ.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

14.02.2024 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (замовник) та Державним підприємством "Науково-виробниче об?єднання" Павлоградський хімічний завод" (виконавець) укладено державний контракт на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 23/2-20-VDK-23-24/ДСК.

Згідно з пунктом 1.1 контракту, виконавець зобов?язується виготовити та поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього контракту товари оборонного призначення (далі - товар), найменування, технічні характеристики, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому контракті та в специфікації товарів оборонного призначення (додаток 1 до контракту) (далі - специфікація), для подальшого використання Збройними Силами України, а замовник зобов?язується прийняти через НОМЕР_1 військове представництво Міністерства оборони України та оплатити товар у строки та на умовах, визначених цим контрактом.

Сторони визнають та підтверджують, що укладання ними цього контракту здійснюється в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-Х, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 "Про затвердження особливостей змінами) здійснення оборонних закупівель па період дії правового режиму воєнного стану" (зі неконкурентною процедурою застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі" відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (п. 1.3 контракту).

Пунктом 2.1 контракту визначено, що вартість (ціна) товару за цим контрактом на момент його підписання зафіксована сторонами в специфікації на підставі комерційної пропозиції, сформованої виконавцем відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів від 11.11.2022 № 1275 "Про затвердження особливостей змінами) здійснення оборонних закупівель па період дії правового режиму воєнного стану".

Виконавець підтверджує, що під час розрахунку вартості (ціни) товару за цим контрактом враховані всі податки та збори, а також прибуток (постачальницька винагорода) та інші витрати виконавця, пов?язані з виконанням цього контракту.

Виконавець несе відповідальність за формування комерційної пропозиції на постачання товару, повноту та достовірність зазначених даних, у тому числі в частині розрахунку вартості (ціни) товару.

Замовник не несе відповідальності за формування комерційної пропозиції на постачання товару за цим контрактом, повноту та достовірність зазначених у ній даних.

Відповідно до пункту 2.2 контракту, в редакції додаткової угоди № 3 від 15.08.2024, загальна вартість (ціна) товару за цим контрактом становить 7 643 157 гривень. Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України операції з постачання товару за цим контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за загальним фондом (КПКВК 2101150/11) у 2024 році становить 6 271 885 125 гривень. Решта обсягу фінансування та бюджетних зобов`язань визначаються шляхом укладання додаткової угоди до цього контракту у встановленому законодавством та цим Контрактом порядку.

Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України операції з постачання товару за цим контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Обсяг фінансування та бюджетні зобов?язання визначаються шляхом укладання додаткової угоди до цього контракту у встановленому законодавством та цим контрактом порядку.

Пунктом 2.6 контракту, визначено, що розрахунки за цим контрактом проводяться шляхом оплати замовником поставленого товару протягом 15 банківських днів після надання виконавцем замовнику належним чином оформленого рахунку на оплату, до якого додаються підписані сторонами видаткова накладна, акт приймання-передачі товару за контрактом, паспорт товару (партії товару) з обов`язковим зазначенням дати виготовлення товару та документів, зазначених у пункті 2,7 контракту (за умови наявності (надходження) бюджетних асигнувань (коштів) на рахунок замовника).

Усі платіжні документи за контрактом оформлюються з дотриманням вимог законодавства. Виконавець надсилає замовнику рахунок на оплату протягом 10 календарних днів з дня поставки товару.

До рахунку додаються: посвідчення представництва замовника; видаткова накладна з печаткою виконавця та підписом посадової особи, яка отримала товар. На підставі зазначених документів, у день поставки товару, сторонами оформляється акт приймання-передачі товару за контрактом, який є підставою для проведення розрахунків (п. 2.7 контракту).

Пунктом 2.9 контракту визначено, що відповідно до вимог абзаців 4, 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" (зі змінами) за рішенням державного замовника розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 75 відсотків від вартості (ціпи) товару за контрактом на строк не більше як на 11 місяців з дати перерахування коштів на рахунок виконавця у такому порядку:

- сплата до 75 відсотків від вартості товару за контрактом здійснюється замовником шляхом проведення попередньої оплати на підставі рахунка, наданого виконавцем;

Замовник письмово поінформує виконавця щодо рішення державного замовника стосовно можливості та порядку здійснення попередньої оплати за цим контрактом протягом 2 робочих днів з дати отримання такого рішення.

У разі проведення попередньої оплати товар поставляється не пізніше строку поставки товару, зазначеного у специфікації.

Попередня оплата здійснюється протягом 15 робочих з дня прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення про здійснення попередньої оплати за умови наявності (надходження) бюджетних асигнувань (коштів) на рахунок замовника на підставі рахунку, наданого виконавцем шляхом перерахування коштів на рахунок, відкритий на ім`я виконавця в органі державної казначейської служби, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцем виключно на цілі, визначені цим контрактом, з наданням відповідних підтверджуючих документів.

Згідно з пункту 3.2 контракту товар поставляється виконавцем відповідно до умов DDP Україна, місце знаходження отримувача, визначеного державним замовником, згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "Інкотерме" у редакції 2020 року. Точне місце поставки буде повідомлено замовником виконавцю не менше ніж за 3 робочих дні до планової дати поставки.

Сторони погодили, що товар може поставлятися партіями (частинами партій). Розмір кожної партії (частини партії) виконавець погоджує завчасно із замовником до початку відвантаження.

Про час відвантаження товару виконавець повідомляє замовника за 10 календарних днів (п. 3.3 контракту).

Пунктом 3.4 контракту визначено, що датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки товару є дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару за контрактом.

Право власності, ризики втрат від випадкового знищення та пошкодження та контроль над товаром переходять від виконавця безпосередньо до отримувача в день підписання замовником та уповноваженим представником отримувача акта приймання-передачі військового майна, за формою згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 (акт приймання-передачі військового майна), про що замовник офіційно повідомляє виконавця.

Акт приймання-передачі військового майна, що підписується замовником та отримувачем, та акт приймання-передачі товару (партії товару) за контрактом, підписуються одночасно в місці передачі товару (партії товару).

Видаткова накладна, акт приймання-передачі військового майна та/або інший документ, який підтверджує факт передачі товару виконавцем, в обов?язковому порядку мас містити код УКТЗЕД для кожного найменування товару (п. 3.5 контракту).

Передача товару від виконавця замовнику здійснюється на підставі належним чином оформлених довіреностей, виданої уповноваженим представникам сторін на підписання відповідних актів приймання-передачі товару. (п. 3.7 контракту).

Відповідно до пункту 4.1 контракту, виконавець зобов?язаний поставити товар згідно з умовами цього контракту не пізніше строку, визначеного в специфікації.

В обґрунтованих випадках сторони мають право коригувати строк поставки і приймання товару не пізніше ніж за 5 календарних днів до закінчення строку дії контракту шляхом внесення змін до цього контракту на підставі письмового звернення виконавця, яке виконавець повинен надати не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати поставки товару, зазначеної в специфікації, з обґрунтуванням та наданням документального підтвердження настання такого випадку відповідно до вимог розділу 7 цього контракту (п. 4.2 контракту).

Пунктом 7.1 контракту, визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов?язань за цим контрактом сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього контракту.

Контракт набирає чинності з дати підписання додаткової угоди до цього контракту про взяття бюджетних зобов?язань та діє до 31 березня 2025 року, а в частині виконання гарантійних зобов?язань - до повного виконання (п. 11.1 контракту).

Згідно з пунктом 14.1 контракту його невід?ємною частиною є: специфікація товарів оборонного призначення (додаток 1), складена у 2 примірниках українською мовою на 1 аркуші кожний; 3) зразок акта приймання-передачі товару за контрактом (додаток 3), складений у 2 примірниках українською мовою на 1 аркуші кожний.

Так, сторонами підписана специфікація товарів оборонного призначення (додаток № 1), змінами внесеними додатковою угодою №3 від 15.08.2024, якою сторонами погоджено найменування та код УКТЗЕД товару, що підлягає поставці за контрактом, його кількість, вартість, а також погоджено строки поставки товару у кількості 850 000 од, з яких строком поставки:

- першої партії товару у кількості 20 000 од. є 30.06.2024;

- другої партії товару у кількості 85 000 од. є 30.09.2024;

- третьої партії товару у кількості 135 000 од. є 31.12.2024;

- четвертої партії товару у кількості 220 000 од. є 31.03.2025;

- п`ятої партії товару у кількості 290 000 од. є 30.06.2025;

- шостої партії товару у кількості 100 000 од. є 31.07.2025.

Як зазначає позивач, на виконання умов п.2.9 контракту та специфікації до нього замовником на адресу виконавця перераховано 75 % від вартості першої партії товару за контрактом на суму 5 732 368 125 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 64 від 28.02.2024.

Відповідачем поставлено замовнику з дотриманням строків визначених контрактом першу партію товару в загальній кількості 20 000 од., другу партію товару в загальній кількості 85 000 од., третю партію товару в загальній кількості 135 000 од. та частину четвертої партії товару в загальній кількості 20 000 од., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі товару за державним контрактом № 23/2-20-VDK-24/ДСК від 14.02.2024, що не заперечується відповідачем.

Однак, відповідачем не виконані належним чином зобов`язання за контрактом та специфікацією до нього щодо поставки частини четвертої партії товару в загальній кількості 200 000 од., оскільки товар поставлено з порушенням строків визначених специфікацією, а саме:

- 05.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 4 дні (акт приймання-передачі товару № 33 від 05.04.2025);

- 07.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 6 днів (акт приймання-передачі товару № 34 від 07.04.2025);

- 10.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 9 днів (акт приймання-передачі товару № 35 від 10.04.2025);

- 11.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 10 днів (акт приймання-передачі товару № 36 від 11.04.2025);

- 13.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 12 днів (акт приймання-передачі товару № 37 від 13.04.2025);

- 15.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 14 днів (акт приймання-передачі товару № 38 від 15.04.2025);

- 18.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 17 днів (акт приймання-передачі товару № 39 від 18.04.2025);

- 18.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 17 днів (акт приймання-передачі товару № 40 від 18.04.2025);

- 19.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 18 днів (акт приймання-передачі товару № 41 від 19.04.2025);

- 19.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 18 днів (акт приймання-передачі товару № 42 від 19.04.2025);

- 20.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 19 днів (акт приймання-передачі товару № 43 від 20.04.2025);

- 22.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 21 день (акт приймання-передачі товару № 44 від 21.04.2025);

- 23.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 22 дні (акт приймання-передачі товару № 45 від 20.04.2025);

- 25.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 24 дні (акт приймання-передачі товару № 46 від 25.04.2025);

- 26.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 25 днів (акт приймання-передачі товару № 47 від 26.04.2025);

- 27.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 26 днів (акт приймання-передачі товару № 48 від 27.04.2025);

- 30.04.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 29 днів (акт приймання-передачі товару № 49 від 29.04.2025);

- 01.05.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 30 днів (акт приймання-передачі товару № 50 від 01.05.2025);

- 07.05.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 36 днів (акт приймання-передачі товару № 51 від 07.05.2025);

- 07.05.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 36 днів (акт приймання-передачі товару № 52 від 07.05.2025);

- 20.05.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 49 днів (акт приймання-передачі товару № 53 від 20.05.2025);

- 21.05.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 50 днів (акт приймання-передачі товару № 54 від 21.05.2025);

- 27.05.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 56 днів (акт приймання-передачі товару № 55 від 27.05.2025);

- 29.05.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 58 днів (акт приймання-передачі товару № 56 від 29.05.2025);

- 31.05.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 60 днів (акт приймання-передачі товару № 57 від 31.05.2025);

- 01.06.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 61 день (акт приймання-передачі товару № 58 від 01.06.2025);

- 11.06.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 71 день (акт приймання-передачі товару № 59 від 11.06.2025);

- 11.06.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 71 день (акт приймання-передачі товару № 60 від 11.06.2025);

- 20.06.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 80 днів (акт приймання-передачі товару № 61 від 20.06.2025);

- 22.06.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 82 дні (акт приймання-передачі товару № 62 від 22.06.2025);

- 26.06.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 86 днів (акт приймання-передачі товару № 63 від 26.06.2025);

- 27.06.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 87 днів (акт приймання-передачі товару № 64 від 27.06.2025);

- 02.07.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 92 дні (акт приймання-передачі товару № 65 від 27.06.2025).

Крім того, виконавцем порушено строк постачання щодо 110 000 од. четвертої партії товару на понад 30 днів.

При поставці частини п`ятої партії товару в загальній кількості 199 550 од. виконавцем порушено строки постачання:

- 08.07.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 7 днів (акт приймання-передачі товару № 66 від 08.07.2025);

- 11.07.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 10 днів (акт приймання-передачі товару № 67 від 11.07.2025);

- 11.07.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 10 днів (акт приймання-передачі товару № 68 від 11.07.2025);

- 15.07.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 14 днів (акт приймання-передачі товару № 69 від 15.07.2025);

- 16.07.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 15 днів (акт приймання-передачі товару № 70 від 16.07.2025);

- 16.07.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 15 днів (акт приймання-передачі товару № 71 від 16.07.2025);

- 22.07.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 21 день (акт приймання-передачі товару № 72 від 22.07.2025);

- 26.07.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 25 днів (акт приймання-передачі товару № 73 від 26.07.2025);

- 26.07.2025 поставлено 4 550 од. товару, допущено прострочення поставки на 25 днів (акт приймання-передачі товару № 74 від 26.07.2025);

- 30.07.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 29 днів (акт приймання-передачі товару № 75 від 30.07.2025);

- 30.07.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 29 днів (акт приймання-передачі товару №76 від 30.07.2025);

- 01.08.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 31 день (акт приймання-передачі товару №77 від 01.08.2025);

- 01.08.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 31 день (акт приймання-передачі товару № 78 від 01.08.2025);

- 05.08.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 35 днів (акт приймання-передачі товару № 79 від 05.08.2025);

- 18.08.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 48 днів (акт приймання-передачі товару № 80 від 18.08.2025);

- 18.08.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 48 днів (акт приймання-передачі товару № 81 від 18.08.2025);

- 19.08.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 49 днів (акт приймання-передачі товару № 82 від 19.08.2025);

- 21.08.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 51 день (акт приймання-передачі товару № 83 від 21.08.2025);

- 27.08.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 57 днів (акт приймання-передачі товару № 84 від 27.08.2025);

- 30.08.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 60 днів (акт приймання-передачі товару № 85 від 30.08.2025);

- 31.08.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 61 день (акт приймання-передачі товару № 86 від 31.08.2025);

- 31.08.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 61 день (акт приймання-передачі товару № 87 від 31.08.2025);

- 05.09.2025 поставлено 4 600 од. товару, допущено прострочення поставки на 66 днів (акт приймання-передачі товару № 88 від 05.09.2025);

- 06.09.2025 поставлено 5 400 од. товару, допущено прострочення поставки на 67 днів (акт приймання-передачі товару № 89 від 06.09.2025);

- 10.09.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 71 днів (акт приймання-передачі товару № 90 від 10.09.2025);

- 18.09.2025 поставлено 4 200 од. товару, допущено прострочення поставки на 79 день (акт приймання-передачі товару № 91 від 18.09.2025);

- 20.09.2025 поставлено 5 800 од. товару, допущено прострочення поставки на 81 день (акт приймання-передачі товару № 92 від 20.09.2025);

- 21.09.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 82 дні (акт приймання-передачі товару № 93 від 21.09.2025);

- 22.09.2025 поставлено 5 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 83 дні (акт приймання-передачі товару № 94 від 22.09.2025);

- 30.09.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 91 день (акт приймання-передачі товару № 95 від 30.09.2025);

- 04.10.2025 поставлено 10 000 од. товару, допущено прострочення поставки на 95 днів (акт приймання-передачі товару № 96 від 04.10.2025).

Іншу частину п`ятої партії товару в загальній кількості 90 450 од. виконавцем станом на 06.10.2025 не поставлено.

Позивач зазначає, що станом на 06.10.2025 виконавцем не поставлено 100 000 од. шостої партії товару.

З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару, позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 11/2-14024 від 11.08.2025 про сплату протягом 5 робочих днів з моменту її отримання: пені у розмірі 0,1 % вартості несвоєчасно поставлених та процентів за користування коштами попередньої оплати. Вказана претензія залишена відповідачем без виконання.

Доказів сплати пені та процентів за користування коштами попередньої оплати суду не надано.

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

Щодо нарахування пені та плати за користування коштами попередньої оплати

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ч.2 ст.628 ЦК України, до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідній частині положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За змістом ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані зобов`язання згідно з п.2.9 контракту № 23/2-20-VDK-24/ДСК від 14.02.2024 та специфікацією до нього, зі сплати до 75 % від вартості товару зазначеного в п. 1 додатку до специфікації за контрактом шляхом проведення попередньої оплати у розмірі 5 732 368 125 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 64 від 28.02.2024.

Однак, згідно з актами приймання-передачі товару (партії товару) за контрактом № 23/2-20-VDK-24/ДСК від 14.02.2024 поставка товару здійснена відповідачем з порушенням строків погоджених специфікацією.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Як убачається зі змісту наданих у справу доказів, та не заперечувалось відповідачем під час розгляду справи, останній допустив порушення умов договору в частині дотримання строків виготовлення та поставки товару.

Проте, як на підставу неможливості своєчасного виконання зобов`язань за договором, відповідач посилається на наявність об`єктивних обставин, які унеможливили постачання товару в межа погоджених сторонами строків.

Відповідач вказує на те, що прострочення ним виконання зобов`язання з поставки товару, відбулось з об`єктивних причин (пожежа у виробничій будівлі 508ЛД/4 відповідача; необхідність внесення змін до конструкції основного заряду, збройна агресія рф проти України), що унеможливило своєчасну передачу товару замовнику.

Щодо заперечень відповідача про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання ним своїх зобов`язань за договором.

Відповідач зазначає, що в ході виконання умов контракту виникли об`єктивні обставини, що унеможливили своєчасне виготовлення ДП «НВО «ПХЗ» товару за даним контрактом та постачання його замовнику, а саме: пожежа у виробничій будівлі 508ЛД/4 відповідача; необхідність внесення змін до конструкції основного заряду; збройна агресія рф проти України.

В період 2025 року підприємство відповідача багаторазово піддано нижчезазначеним ракетно-дроновим ураженням зі сторони збройних сил рф.

19.07.2025 збройними силами рф з використанням БПЛА (попередньо-Shahed-136) та ракет невстановленого типу (попередньо - Іскандер-М) здійснено масований обстріл території підприємства виконавця.

За даним фактом Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР № 22025040000001197. Підприємство визнано потерпілим у кримінальному провадженні.

Внаслідок обстрілу території підприємства було зруйновано промислові об`єкти відповідача, а саме: будівлі 1002/3 (інв. № 00006605), 104 (інв. № 00006615), будівлі №153 (інв. №00004098), будівля 150 (інв. №00003851) будівля складу 452 (інв. №00031595), будівля 521 (інв. №00000319), будівля 517 (інв. №00020077), будівля 39 (інв. №00008554), будівля 1-39/2-1 (інв. №00053649), будівля №167 ЦРП (інв. №00020645), складські будівлі №37 (інв.№0031593) та інші, на яких виконувалися ключові фази/етапи технологічних процесів з виготовлення та спорядження виробів та елементів складових частин виробів

Враховуючи вищевикладене, настання зазначених обставин перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з неможливістю ДП «НВО «ПХЗ» своєчасно поставити замовнику товару за контрактом.

В підтвердження настання форс-мажорних обставин відповідачем долучено до матеріалів справи сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-25-1556 від 25.08.2025 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) реєст. № 417/05-4 від 25.08.2025р, яким засвідчено дію форс-мажорних обставин за контрактом №23/2-20-VDK-24/ДСК, що сталися саме 19.07.2025. Сертифікатом визначено, що дія форс-мажорних обставин наступила 19.07.2025 року та триває станом на 25.08.2025 року.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/ обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

Лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку (постанова Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18).

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

У постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 913/308/23 сформульовано такі загальні правові висновки у правовідносинах, пов`язаних зі встановленням наявності/відсутності форс-мажорних обставин: 1) неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин; 2) перед тим як з`ясовувати правову природу обставин, які перешкодили належному виконанню договору, та їх правових наслідків, суди повинні з`ясувати право сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин; 3) форс-мажор не звільняє сторони договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Сукупний аналіз поданих у справу доказів, а саме, доказів в підтвердження обставин обстрілу території підприємства відповідача 19.07.2025, доказів щодо наслідків таких обстрілів, зокрема, актів оцінки технічного стану знищених цінностей, інвентаризаційних описів товарно-матеріальних цінностей, звіряльних відомостей, карт складського обліку матеріалів тощо, підтверджує, що внаслідок ураження та пошкодження будівель і споруд підприємства відповідача, було знищено значну частину компонентів та матеріалів, що входять до складу виробу, а отже, зазначені обставини унеможливили своєчасне виробництво відповідачем необхідної кількості товару.

Крім того, внаслідок ракетних обстрілів, значних руйнацій зазнали будівлі підприємства відповідача, які безпосередньо задіяні у виробничому процесі, що також вплинуло на спроможність відповідача до своєчасного виконання контракту.

Отже, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку що відповідачем доведено, що належне виконання зобов`язань за контрактом (своєчасне виготовлення та поставка шостої партії товару) виявилося неможливим внаслідок настання форс-мажорних обставин, тобто доведено наявність підстав для звільнення від відповідальності за вказаними порушеннями.

Щодо права відповідача посилатися на зазначені обставин, як підставу для звільнення від відповідальності слід зазначити, що відповідно до змісту п. 7.14. контракту, обставини знищення безпосередньо товару, бази/складів/приміщень виконавця, де тимчасово зберігається товар для замовника тощо, розцінюється сторонами як обставини непереборної сили.

Відносно дотримання строків повідомлення про настання обставин непереборної сили, судом встановлено, що відповідач належним чином поінформував позивача про відповідні обставини в межах визначеного п. 7.10 контрактом строку, що не заперечується позивачем.

Суд зазначає, що зважаючи на ознаки непереборних обставин, які мали місце в процесі виконання умов контракту, а саме, знищення компонентів та матеріалів для виробництва товару тощо, сам лише факт настання (початку дії) таких обставин з 19.07.2025, об`єктивно унеможливлював своєчасне виконання контракту.

Більш того, слід зауважити, що сертифікатом №3100-25-1556 від 25.08.2025 не визначено дату закінчення дії засвідчених ними форс-мажорних обставин, а лише підтверджено, що такі тривають на дату їх видачі.

Обґрунтовуючи заявлені позивачем позовні вимоги ним враховано факт настання обставин непереборної сили та здійснені розрахунки пені та штрафу з урахуванням цих обставин.

Щодо пожежі у виробничій будівлі 508ЛД/4 відповідача, яка сталась 15.10.2024, то фактично вона не вплинула на виконання відповідачем зобов`язань за спірним контрактом, оскільки матеріалами справи підтверджується належне та своєчасне виконання зобов`язань щодо поставки першої, другої та третьої партій товару за контрактом згідно з строками встановленими специфікацією до 31.12.2024 включно.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказує на те, що конструкторською документацією до виробу передбачено, що для виготовлення основного заряду використовувався капсуль-запалювач КВМ-3 виробництва ТОВ «ШЗ «Імпульс».

Під час напрацювання поточних основних та додаткових зарядів до виробів за контрактом (станом на 01.11.2024р. основного заряду - 76750 од, додаткового заряду - 126086 од.) на підприємстві виконавця розпочалась рекламаційна робота з дослідження виробів, зазначених в рекламаційних актах № 5 від 20.11.2024, № 10 від 25.12.2024.

Слід зазначити, що ДП «НВО «ПХЗ» достроково приступили до виготовлення виробу та його поставки замовнику.

19.11.2024 виконавцем поставлено замовнику товар на загальну кількість 10 000 шт. Однак, у зв`язку із надходженням до ДП «НВО «ПХЗ» рекламаційних актів, виготовлення виробу за контрактом фактично призупинено до з`ясування всіх причин, що могли призвести до виникнення недоліків, які зазначені в рекламаційних актах.

В ході дослідження виявлено відмови (осічки) капсуля-запалювача КВМ-3, виробником якого є ТОВ «ШЗ «Імпульс». ТОВ «ШЗ «Імпульс» повідомив ДП «НВО «ПХЗ» про безвідмовність спрацювання капсуля-запалювача КВМ-3 при умовах центрального удару бійка міномета або при ударі зі зміщенням від центру капсуля не більше 0,6мм. За таких обставин, капсуль-запалювач КВМ-3 не може забезпечити штатну роботу виробу за контрактом.

На виконання рекомендацій, вжито заходи спрямовані на виключення будь-яких недоліків.

В грудні 2024 ДП «НВО «ПХЗ», після отриманих задовільних результатів 100% та погодження з ТОВ «ХЛМЗ» необхідних змін в конструкцію гільз до виробу, ДП «НВО «ПХЗ» у період грудень 2024 по лютий 2025 провело типові випробування основного заряду

Зазначені вище випробування пройшли позитивно, у зв`язку з чим ДП «НВО «ПХЗ» підготувало відповідні зміни до кресленика 3-020278-888-000-00.

Представництвом державного замовника - Міністерства оборони України на ДП «НВО «ПХЗ» є НОМЕР_1 військовим представництвом Міністерства оборони України, яке 07.02.2025 погодило підготовлені ДП «НВО «ПХЗ» зміни до кресленика 3-020278- 888-000-00.

Тому з березня 2025 розпочало виготовлення основних зарядів зі зміненою конструкцією та комплектувати ними вироби за контрактом.

Таким чином, необхідність внесення змін до конструкторської документації, зумовила неможливість виготовлення ДП «НВО «ПХЗ» виробів на загальну кількість 200 000 од. за контрактом та їх постачання замовнику в термін до 31.03.2025.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказані обставини не вплинули навіть на виконання відповідачем зобов`язань за спірним контрактом, оскільки матеріалами справи підтверджується належне та своєчасне виконання зобов`язань щодо поставки третьої партії товару за контрактом згідно з строками встановленими специфікацією до 31.12.2024 включно.

Суд зазначає, що предметом укладеного сторонами контракту є виробництво та постачання товарів оборонного призначення. Однак, вказаним контрактом не визначено механізми внесення змін до конструкції основного заряду та не передбачає продовження строку поставки товару на період внесенні вказаних змін. Сторонами не надано до матеріалів справи доказів зміни сторонами погоджених специфікацією строків поставки товару.

Суд погоджується з доводами позивача, що враховуючи специфіку господарської діяльності відповідача, при визначені строків постачання за контрактом саме відповідач повинен врахувати всі ризики пов`язані з проведенням приймально-здавальних випробувань товару.

Щодо підписання сторонами акту коригування, яким сторонами відкориговано (зменшено) суму вартості товару за контрактом з розміру вартості одиниці товару в сумі 8 991, 95 грн. до розміру вартості одиниці товару в сумі 8 861,88 грн, тобто вартість одиниці товару згідно контракту зменшилась на 130,07 грн, суд зазначає.

Відповідач посилається на те, що позивачем розраховано пеню, штраф та проценти виходячи з вартості одиниці товару згідно до специфікації.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до позовної заяви позивачем зазначено вартість одиниці товару в розмірі 8991,95 грн.

Згідно з укладеним сторонами актом коригування сторонами, відкориговано (зменшено) суму вартості товару за контрактом з розміру вартості одиниці товару в сумі 8 991, 95 грн до розміру вартості одиниці товару в сумі 8 861, 88 грн, тобто вартість одиниці товару згідно контракту зменшилась на 130,07 грн.

Таким чином, акт коригування суттєво впливає на заявлені до стягнення з відповідача позивачем суми пені, штрафу та процентів.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній наданий відповідачем конттрозрахунок штрафних санкцій з урахуванням укладеного сторонами акта коригування від 01.05.2026.

Згідно з ч. 6 статті 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, визначених законом або самим договором.

Пунктом 2.5 контракту в редакції додаткової угоди № 6 до державного контракту № 23/2-20-VDK-24/ДСК від 14.02.2024, сторони погодили та цим підтверджують, що у разі, якщо фактичні витрати виконавця на виконання цього контракту будуть менші за витрати, на підставі яких виконавцем сформована комерційна пропозиція щодо вартості (ціни) товару на момент його підписання, виконавець повідомляє про це замовника не пізніше ніж за 3 робочих дні до здачі останньої партії товару. Разом з таким повідомленням виконавець надає замовнику уточнену комерційну пропозицію та акт коригування вартості товару, зразок якого наведений у додатку 5 до контракту. Після підписання сторонами акта коригування вартості товару, виконавець зобов`язується надіслати копію такого акту отримувачу.

Отже, перегляд ціни можливий лише за згодою сторін або у передбачених законом випадках, і має бути належним чином оформлений у письмовій формі.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначено, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Таким чином, доводи відповідача щодо наявності підстав для перерахунку штрафних санкцій, з урахуванням акта коригування укладеного сторонами від 01.05.2026, судом не приймаються, оскільки відповідачем фактично передано товар, а саме здійснено поставку четвертій та п`ятої партій товару, які були прийняті позивачем з порушенням строків поставки визначених контрактом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Підпунктом 1 пункту 7.2 контракту, передбачені види порушень та санкцій за них, зокрема: у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивачем надано розрахунок пені по кожній партії поставки окремо, а саме:

- по четвертій партії товару за період з 01.04.2025 по 01.07.2025 пеня складає 82 591 060, 75 грн;

- по п`ятій партії товару за період з 01.07.2025 по 18.07.2025 (факт настання обставин непереборної сили) пеня складає 44 779 911 грн.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично правильно.

Щодо нарахування позивачем штрафу за прострочення понад тридцять днів у розмірі семи відсотків вказаної вартості, суд зазначає наступне.

Позивачем надано розрахунок штрафу 7 % за порушення строків поставки четвертої партії товару на понад 30 днів, що складає у розмірі 69 238 015 грн.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" положення абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України в частині стягнення штрафу в розмірі 7 відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов`язання, не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які виконуються у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та не завершені на день набрання чинності цим Законом.

Щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом відхиляються заперечення відповідача щодо неправомірності вимог позивача про стягнення штрафу, оскільки такий штраф нарахований не на підставі норми закону (положення абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України), а на підставі пункту 7.2. контакту, який є обов`язковим для виконання обома сторонами, оскільки згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зазначене також узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом також враховано, що одночасне стягнення штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/10939/18, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 28.08.2019 у справі № 910/11944/18, від 02.04.2019 у справі № 910/7398/18.

Крім того, позивач просить суд стягнути проценти за користування коштами попередньої оплати та надає розрахунок процентів за період загальний період з 01.04.2025 по 18.07.2025 по кожному (по кожному акту окремо), що складають у розмірі 79 386 600, 78 грн.

Частиною 4 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно зі статтею 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з підпунктом 4 пункту 7.2 контракту, у разі порушення виконавцем зобов?язань щодо строків поставки товару, за умови здійснення замовником попередньої оплати, виконавець зобов?язаний сплатити на користь замовника проценти за користування коштами попередньої оплати (в частині вартості простроченого товару) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від дня порушення строку поставки товару до дня виконання виконавцем обов`язку щодо поставки товару, визначеного згідно з абзацом першим пункту 3.3 цього контракту.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку процентів за користування коштами попередньої оплати та встановлено, що розрахунок процентів здійснено арифметично правильно.

З огляду на викладене, оскільки неналежне виконання відповідачем зобов`язання за контрактом підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності не наведено, позовні вимоги про стягнення пені та процентів за користування грошовими коштами, нарахованих на підставі пункту 7.2 контракту за прострочення виконання зобов`язання, визнаються судом обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідач про зменшення розміру пені заявленої позивачем до стягнення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, вирішення питання про зменшення пені та розмір, до якого він підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі

№ 911/2269/22 також звернула увагу на те, що категорії значно та надмірно, які використовуються у статті 551 ЦК України та у статті 233 ГК України, є оціночними і мають

конкретизуватися у кожному окремому випадку з урахуванням того, що правила наведених статей спрямовані на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому, як зауважила об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50%, тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до норм частин першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто в межах судового розсуду. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Отже, об`єднана палата Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 виснувала про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру

неустойки та критеріїв для встановлення розміру, до якого суд має право її зменшити.

Необхідно враховувати і те, що питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд повинен вирішувати відповідно до статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст та умови конкретних правовідносин, наявність/відсутність наданих сторонами доказів у сукупності, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення такої дії.

Дослідивши наявні матеріали справи в сукупності, суд поза розумним сумнівом встановив, що спірний випадок дійсно є винятковим в контексті спірних правовідносин сторін, адже виходячи з інтересів сторін, позивач має інтерес в отриманні саме якісного товару, який підлягає використанню Силами оборони України в умовах запровадженого і діючого воєнного стану, для надання відсічі ворогу, а відповідач теж має інтерес також в поставці якісного товару, обов?язок чого покладено на нього як умовами контракту, так і вимогами Конституції України щодо захисту держави відповідними способами, яким у даному випадку є замовлення і постачання необхідного та якісного товару, обумовленого контрактом. Тобто, спільною метою діяльності обох сторін контракту є саме зміцнення обороноздатності держави, і саме це має бути їх пріоритетним напрямком діяльності. Винятковість даного випадку також полягає і у тому, що як позивач, так і відповідач є державними підприємствами, засновниками яких є уповноважений орган держави Міністерство оборони України, а кошти, якими сторони оперують в межах контракту, є державними, і метою виділення державою таких коштів, як зазначалось вище, є підвищення обороноздатності держави, що можливе, першочергово, саме внаслідок виконання контракту щодо поставки необхідного товару, а не шляхом нарахування одним державним підприємством іншому штрафних санкцій. Не заперечуючи таке право сторін контракту, суд зазначає, що оцінка такого нарахування у даній справі здійснюється в межах наданої суду законом дискреції на зменшення таких, виходячи з саме з інтересів як сторін, так і держави.

Також, суд звертає увагу, що наявними матеріалами справи підтверджується, що причинами неналежного виконання зобов`язання відповідачем (та виконання зобов`язань з простроченням) стали зокрема, пожежа у виробничій будівлі 508ЛД/4 відповідача, необхідність внесення змін до конструкції основного заряду; постійна збройна агресія рф проти України. При цьому, відповідач повідомляв належним чином позивача про вказані обставини, докази чого наявні у справі.

Судом встановлено, що позивачем не понесено негативних наслідків від порушення відповідачем зобов?язань з поставки обумовленого товару з простроченням на визначений термін. Матеріали справи таких доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України не містять, і позивачем надані не були, і відповідно, розмір стягуваної штрафних санкцій не відповідає таким наслідкам.

Суд звертає увагу на т е, що ДП «НВО «ПХЗ» виконує державні завдання з виготовлення продукції оборонного призначення, відноситься до об`єктів державної власності, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Відповідач зазнає постійних обстрілів зі сторони рф, про всі обстріли наведено в клопотанні про зменшення штрафних санкцій та додані витяги з ЄРДР про відкриття кримінальних проваджень, що потребує значних фінансових ресурсів для відновлення потужностей, на яких виробляються товари оборонного призначення. Отже, у зв`язку з руйнуваннями, спричиненими ударами ракет та БПЛА невстановленого типу, ДП «НВО «ПХЗ» отримало величезні збитки (загальний розмір завданих збитків склада 4 533 938 115, 56 грн), руйнування будівель, знищення сировини, необхідної для виконання контракту. Відповідач продовжує виконання контракту і вживає всіх необхідних заходів для поставки всього товару за цим контрактом. Вироби за контрактом є виробами військового призначення, а замовником і виконавцем за державним контрактом державні підприємства, які відносяться до оборонного сектору країни, завданням яких є максимальне забезпечення озброєнням ЗСУ

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Враховуючи вищевказані обставини в сукупності і винятковість даного випадку, і як наслідок, не можливим своєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань, а також те, що прострочення є незначним, суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір пені на 99 % для забезпечення балансу інтересів сторін та стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 273 709, 72 грн та штраф у розмірі 692 380, 15 грн, скориставшись правом, наданим нормою частини 3 статті 551 ЦК України.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1 059 800 грн покладаються на відповідача.

Сторонами заявлено вимоги про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" (51400, Дніпропетровська область м. Павлоград, вул. Заводська, 44, код ЄДРПОУ 14310112) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДРПОУ 44725823) пеню у розмірі 1 273 709, 72 грн, штраф у розмірі 692 380, 15 грн, проценти за користування коштами у розмірі 79 386 600, 78 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 059 800 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення 14.08.2026

Суддя В.І. Ярошенко