Рішення № 138985292, 04.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2026 р. Cправа № 902/497/26

за позовом: Фізичної особи - підприємця Родюка Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 )

до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістрацька, 2, м. Вінниця, 21050)

про визнання дій протиправними

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Родюк Ю.М.

відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 Фізична особа - підприємець Родюк Юрій Миколайович звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" з вимогами про:

- визнання протиправними дії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" по припиненню електропостачання за адресою підприємства, власником якого є Фізична особа - підприємець Родюк Ю.М.: АДРЕСА_2 ;

-зобов"язати Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" відновити енергопостачання за адресою підприємства, власником якого є фізична особа - підприємець Родюк Ю.М.: АДРЕСА_2 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.04.2026 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 21.04.2026 позовну заяву Фізичної особи - підприємця Родюк Юрія Миколайовича до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання протиправними дії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" по припиненню електропостачання за адресою підприємства, власником якого є Фізична особа - підприємець Родюк Ю.М.: АДРЕСА_2 та зобов`язати Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" відновити енергопостачання за адресою підприємства, власником якого є фізична особа - підприємець Родюк Ю.М.: АДРЕСА_2 - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

23.04.2026 від представника позивача Фізичної особи - підприємця Родюк Юрія Миколайовича надійшла заява (вх. № канц. 01-30/4012/26 від 23.04.2026) про усунення недоліків до позовної заяви, яка визнана судом як така, що поданий в строк встановлений ухвалою суду від 21.04.2026.

Ухвалою суду від 28.04.2026 відкрито провадження у справі № 902/497/26. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.05.2026.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився позивач. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, при цьому, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 28.04.2026.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 28.05.2026 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 28.07.2026.

17.07.2026 від Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» надійшли додаткові пояснення (вх. № канц. 01-30/7254/26 від 17.07.2026), які долучені судом до матеріалів справи.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача та була присутня Родюк І.А.

В судовому засіданні 28.07.2026 судом було оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено сторін, що проголошення вступної та резолютивної частини рішення відбудеться 04.08.2026.

На визначену дату судом в судове засідання 04.08.2026 з`явився представник позивача та була присутня Родюк І.А.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

04.08.2026 в судовому засіданні в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з розподілу (передачі) № ІЛ-724700 від 15.08.2023, в односторонньому порядку без належного попередження припинив надання позивачу послуг постачання електричної енергії, чим допустив порушення положень статей 714, 764 Цивільного кодексу України, пунктів 7.5 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідач проти позову заперечує, позиція останнього викладена в додаткових поясненнях де доводи зводяться до того, що останнім було належним чином повідомлено позивача про припинення електропостачання, шляхом направлення на адресу позивача попередження, яке останнім за доводами відповідача отримано 01.12.2025, тому припинення електропостачання, що відбулось 18.12.2026 є правомірним.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: між ФОП Родюк Юрієм Миколайовичем (споживач) та АТ "Вінницяобленерго" (Оператор системи) укладено договір про надання послуг з розподілу (передачі) №ІЛ-724700 від 15.08.2023.

За умовами пункту 2 Договору 2.1. підпункт АТ «Вінницяобленерго» надає ФОП Родюку Ю.М. послуги із розподілу (передачі) електричної енергії, а відповідно підпункту 2.3. Споживач оплачує за розподіл електричної енергії.

Згідно з додатком № 1,2 до Договору об`єктом електропостачання є майстерня споживача за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, с. Шабельня, вул. Люсі Яворської, будинок 120.

Відповідно до пункту 10, підпункту 10.1 Договору електропостачання споживача може бути обмежено або припинено Оператором системи: без попередження у разі: виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Оператора системи - на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів споживача відповідної категорії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів; приєднання споживачем власних струмоприймачів третіх осіб до мереж Оператора системи поза розрахунковими засобами обліку; самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі: відсутності у споживача персоналу для обслуговування електроустановок; споживання електричної енергії після закінчення строку дії цього договору; недопущення споживачем посадових осіб органів, на яких покладено відповідні обов`язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії; несплати споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком 4 "Порядок розрахунків».

Договір укладено сторонами на термін 1 рік та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 11.1 договору).

Позивачем вказується, що 18.12.2025 за адресою підприємства, власником якого є Фізична особа-підприємець Родюк Ю.М.: АДРЕСА_2 , було припинено енергопостачання, без будь яких правових підстав, оскільки Попередження було фактично вручено позивачу представником АТ «Укрпошта» лише 18.12.2025 о 13:57:20, що підтверджується фіскальним чеком (накладна №0505511558284) та листом АТ «Укрпошта» від 09.01.2026 вих. № 1853-запит 19468804 В, зі змісту якого слідує, що відправлення Укрпошта Стандарт № 0505511558284 фактично вручене адресату ФОП Родюк Ю.М. 18.12.2025.

Тому за доводами позивача, на момент фактичного відключення ФОП Родюк Ю.М. не був належним чином повідомлений про припинення енергопостачання, оскільки згідно з п. 7.5 ПРРЕЕ (постанова НКРЕКП №312 від 14.03.2018): Припинення постачання здійснюється за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до відключення. Крім того Договором передбачено попередження за 3 (три) дні, натомість лист був вручений після фактичного відключення, позивача було позбавлено законного права на добровільне погашення боргу у сумі 14 202,16 грн протягом встановленого терміну, крім того 18.12.2025 року (у день відключення) позивачем було здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується платіжна інструкція №620.

Як слідує з матеріалів справи 19.12.2025 позивач із заявою звернувся до відповідача щодо відновлення електропостачання, яка залишена без задоволення.

Крім того, 23.12.2025 позивач звертався до НКРЕКП зі скаргами на дії СО «Вінницькі східні ЕМ».

Так, управління Держенергонагляду у Вінницькій області на виконання резолюції т.в.о. Голови Держенергонагляду в межах компетенції розглянуло звернення позивача від 06 березня 2026 року щодо дій оператора системи розподілу АТ «Вінницяобленерго» з припинення електропостачання до об`єкта за адресою: вул. Люсі Яворської, буд. 120, с. Шабельня, Гайсинський район Вінницька область, зміст якого зводиться до того, що припинення послуги з розподілу електричної енергії до підприємства за адресою: вул. Люсі Яворської, буд. 120, с. Шабельня, Гайсинський район Вінницька область було здійснено ОСР на підставі звернення електропостачальника ТОВ «Енера Вінниця» за заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію. Тобто ОСР не порушив процедури відключення підприємства від електричних мереж у зв`язку з тим, що попередження про припинення розподілу електричної енергії було отримано поштовим відділенням в якому Ви обслуговуєтесь 04.12.2025 року. Даним листом було підтверджено, що позивач особисто не був повідомлений, а попередження прийшов на поштове відділення (лист додається).

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання дій відповідача з припинення електропостачання на об`єкт позивача протиправними та відновлення становища, яке існувало до порушення прав ФОП Родюка Ю.М., шляхом відновлення електропостачання, яке здійснювалось на підставі договору про постачання електричної енергії № ІЛ-724700 від 5.08.2023.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач здійснював постачання електричної енергії на об`єкт позивача на підставі укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № ІЛ-724700 від 5.08.2023, з правом пролонгації на наступний рік.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Законом України "Про ринок електричної енергії" визначені правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, врегульовані відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Частиною 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Водночас, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) учасниками ринку електричної енергії є виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до пункту 2.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі -Правила), результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб`єктом роздрібного ринку електричної енергії. У даному ж випадку, наявна одна обставина припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу (згідно п.п.2 п. 7.5. Правил): наявність у позивача заборгованості за електричну енергію перед постачальником.

Згідно із підпунктом 3.1., пункту 3.7., пункту 3 розділу 11 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, припинення передачі електричної енергії здійснюється за зверненням електропостачальника у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку.

ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1 ПРРЕЕ).

Пунктом 7.5. ПРРЕЕ визначено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником. Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій робочий день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом) або третій робочий день з дня відправки електронного повідомлення з поштового сервера оператора системи або електропостачальника на електронну адресу споживача, що зазначена у договорі споживача з ОСР/ОСП або електропостачальником (у разі направлення попередження електронною поштою).

Звернення електропостачальника щодо припинення електроживлення споживача подається ОСП у письмовому вигляді із зазначенням: найменування і юридичної адреси електропостачальника та його контактних даних (телефон, факс, електронна адреса); найменування, юридичної адреси, переліку посадових осіб споживача, відповідальних за безпечну експлуатацію струмоприймачів, їх контактні дані (телефон, факс); причин застосування припинення електроживлення споживача; дати і часу припинення електроживлення споживача.

Відповідно до п. 7.10. ПРРЕЕ, припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом систем передачі та Кодексом систем розподілу.

За умовами пункту 10, підпункту 10.1 Договору про постачання електричної енергії № ІЛ-724700 від 15.08.2023 споживача може бути обмежено або припинено Оператором системи: без попередження у разі: виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Оператора системи - на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів споживача відповідної категорії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів; приєднання споживачем власних струмоприймачів третіх осіб до мереж Оператора системи поза розрахунковими засобами обліку; самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі: відсутності у споживача персоналу для обслуговування електроустановок; споживання електричної енергії після закінчення строку дії цього договору; недопущення споживачем посадових осіб органів, на яких покладено відповідні обов`язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії; несплати споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком 4 "Порядок розрахунків».

Положеннями пункту 7.1 ПКЕЕ констатовано, що електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі ПКЕЕ.

Як встановлено судом, 01.12.2025 Фізичній особі-підприємцю Родюк Ю.М. направлено Попередження про припинення електропостачання № 175381-р з 18.12.2025 за адресою: вул. Яворської, 120, с. Шабельня, у зв`язку з наявністю боргу.

Так, як з`ясовано судом Попередження про припинення електропостачання № 175381-р від 01.12.2025 було вручено Фізичній особі-підприємцю Родюку Ю.М. 18.12.2026, що підтверджується безпосередньо реєстром відправлень (0505511558282, а.с. 136) та листом від 09.01.2026 вих № 1853-запит 19468804-В (а.с. 7) зі змісту якого слідує, що відправлення Укрпошта стандарт № 0505511558284 за адресою АДРЕСА_3 фактично вручено адресату ФОП Родюк Ю.М. 18.12.2025.

Тобто, з рахуванням приписів пункту 7.5 ПРРЕЕ відключення мало б відбутися 25.12.2025.

Поряд з цим, 18.12.2025 відповідачем здійснено припинення електропостачання на об`єкт позивача, що здійснено з порушенням вчинених дій відповідно до підпункту пункту 7.5 ПРРЕЕ.

З огляду на зазначене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що припинення постачання електричної енергії споживачу провадиться за умови встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та з дотриманням певної процедури попередження споживача із зазначенням, зокрема, відповідних підстав, і не дотримання вказаної процедури призвело до безпідставного відключення позивача від електропостачання.

Припинення електропостачання на об`єкт позивача здійснено з порушенням умов договору та не відповідає положенням ПРРЕЕ, тобто, відповідач при повідомленні позивача про припинення електропостачання порушив умови договору та норми права, які регулюють правовідносини у сфері надання послуг з електропостачання, у зв`язку з чим такі дії відповідача обґрунтовано визнати протиправним.

З огляду на встановлене вимога - визнати протиправними дії АТ «Вінницяобленерго» по припиненню енергопостачання за адресою підприємства, власником якого є Фізична особа-підприємець Родюк Ю.М.: АДРЕСА_2 та вимога зобов`язати АТ «Вінницяобленерго» відновити енергопостачання за адресою підприємства, власником якого є Фізична особа- підприємець Родюк Ю.М.: АДРЕСА_2 є похідною від першої вимоги з огляду на визнання дій АТ «Вінницяобленерго» протиправними та підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

При цьому відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін, а також інших учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, 303-A, пункт 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27.09.2001).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування під час вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Акціонерного Товариства «Вінницяобленерго» по припиненню енергопостачання за адресою підприємства, власником якого є Фізична особа-підприємець Родюк Ю.М.: АДРЕСА_2 .

3. Зобов`язати Акціонерне Товариство «Вінницяобленерго» відновити енергопостачання за адресою підприємства, власником якого є Фізична особа- підприємець Родюк Ю.М.: АДРЕСА_2 .

4. Стягнути з Акціонерного Товариства «Вінницяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130694) на користь фізичної особи-підприємця Родюк Ю.М. (ід. код НОМЕР_1 ) витрати на сплату судового збору в сумі 6656,00 грн. Видати наказ.

5. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 14 серпня 2026 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи