Ухвала суду № 138984593, 14.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

14.08.2026 Справа № 756/12253/22

Унікальний номер 756/12253/22

Номер провадження 2/756/106/26

УХВАЛА

про відвід судді

13 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Венгерський В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

В провадженні судді Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення коштів.

13 січня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що під час судового розгляду суддя Шролик І.С. не повно і не всебічно досліджувала докази, які наявні в матеріалах справи і перешкоджала предсатвнику позивача викласти його дуику щодо доказів наявних у матеріалах справи. Посилається, що такі дії підривають довіру громадян до правосуддя і свідчать що суддя Шролик І.С. не відповідає вимогам займаної посади.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Дослідивши заяву про відвід судді та мотиви наведені в її обґрунтування, суддя встановив наступне.

Так, згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Наявність безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатись за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п.49).

Як на підставу для відводу головуючого судді заявник посилається на те, що під час розгляду справи суддя Шролик І.С. системтично порушує норми процессуального права і застосовує норми матеріального прав, які не відносяться до праовідносин у справі, яка розглядається. Під час дослідження матеріалів справи не повно і не всебічно досліджувала докази, які є в матеріалах спарви і перешкоджала предсатвнику позивача викласти його думку щодо доказів наявних в матеріалах справри.

Доводи заяви про відвід судді Шролик І.С. по своїй суті є незгодою заявника з процесуальними діями суді під час досліження письмових доказів в судовому засіданні 11 серпня 2026 року.

Дослідивши обставини, зазначені в заяві про відвід, суддя приходить до висновку, що вказана заява не містить підстав для відводу судді, зазначених у ст. 36 ЦПК України, а в ній викладені припущення й незгода сторони з процесуальними дями судді з приводу дослідження письмових доказів, що не може бути підставою для відводу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві як підстави для відводу, не можуть викликати сумнів у неупередженості судді чи свідчити про певну особисту заінтересованість, або не компетентність або підкупність.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованою заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді.

Цивільну справу №756/12253/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення коштів, передати до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду м. Києва для визначення складу суду та розгляду заяви про відвід головуючого судді Шролик І.С.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.С. Шролик