Ухвала суду № 138983437, 14.08.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/7313/26

Провадження №2/639/3229/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович Вікторії Валеріївни розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними та визнання права іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними та визнання права іпотеки, згідно якого просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 03.02.2017 у порядку ст.38 Закону України Про іпотеку, реєстраційний номер №341, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який 03.02.2017 посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенком Є.М., і предметом якого є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 26.09.2017, реєстраційний номер №2650, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який 26.09.2017 посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Онищенко С.В., і предметом якого є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , право іпотеко держателя за договором іпотеки від 31.03.2015, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Купровською Я.М. за реєстровим №167, і предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Разом з цим, згідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Суд звертає увагу, що наведену у ч. 3 ст. 175 ЦПК України правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямоване на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

У прохальній частині позовної заяви позивачем не зазначено повне ім`я та по-батькові сторін правочинів.

У зв`язку з цим позовні вимоги підлягають уточненню шляхом зазначення повного ім`я та по-батькові сторін правочинів.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Так, позивачем на підтвердження вартості спірного майна надано довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 26 травня 2026, сформовану в Єдиній базі даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості (Додаток 2 до порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу ІІІ)).

Проте, така довідка не є доказом на підтвердження дійсної (ринкової) вартості об`єкту нерухомого майна з огляду на таке.

Згідно з п. 1 Розділу І «Загальні положення» Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року № 658, цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України.

Потребу у визначенні оціночної вартості майна встановлює Податковий кодекс. Так, відповідно до вимог ст. 172 Податкового Кодексу, дохід фізичної особи від продажу об`єкта нерухомості обкладається податком ПДФО (18%) та визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості нерухомості, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку. Для визначення суми податку, який має сплатити продавець, використовуються також звіти про оцінку незалежних оцінювачів, але за умови внесення до Єдиної бази даних.

Відтак, вбачається, що сфера застосування оціночної вартості дуже обмежена: лише для оподаткування доходів фізичних осіб від продажу власного майна, а тому, суд не може прийняти надану позивачем довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості як доказ дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна, яке є предметом спору.

Натомість, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості.

Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» (№ 2658-ІІІ) звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов`язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» № 358 від 21 серпня 2014 року.

У відповідності до п.п. 1) пункту 1) вказаної вище постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Отже, позивачу необхідно зазначити ціну позову з урахуванням дійсної вартості майна на час звернення до суду з вказаним позовом. Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.

Натомість, позивачем не надано доказів в підтвердження дійсної вартості майна, а довідка про оцінку вартості об`єкта нерухомості від 26.05.2026 № 201-20260526-0011777038 на підставі якої позивачем зазначено ціну позову:1 352 157,95 грн., не може бути таким підтвердженням, про що вказано вище.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, у додатку до неї зазначено квитанцію про сплату судового збору.

Однак, згідно акту про відсутність вкладень у конверті (пакованні) від 07 серпня 2026 року, складеного секретарями суду Нестеровською Л.В., Закладною К.В., Малій Т.В. та діловодом суду Гуськовою А.О., що під час реєстрації позовної заяви від ОСОБА_1 , було виявлено відсутність додатку вказаного в позовній заяві про визнання правочинів недійсними та визнання права іпотеки, а саме: квитанція про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З поданої позовної заяви вбачається, що зазначені положення закону позивачем не виконані.

Так, при зверненні до суду із даним позовом, заявлено три позовні вимоги: 1) визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 03.02.2017; 2) визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 26.09.2017; 3) визнання права іпотекодержателя за договором іпотеки від 31.03.2015.

З огляду на викладене, позивачу слід зазначити докази дійсної ринкової вартості майна, уточнити ціну позову та сплатити судовий збір відповідно до зазначених вимог.

Отже, сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов`язковою та позивач повинен додати оригінал документ, що підтверджує сплату судового збору.

Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір, за вимоги майнового (відповідно до ціни позову) та немайнового характеру (1 331,20 грн. 1 331,20 грн.) на рахунок: Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогою майнового характеру та вимогами немайнового характеру на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме: Отримувач коштів: ГУК Харків обл./м. Харків/ Новобаварський, Код отримувача: (ЄДРПО) 37874947,Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA808999980313141206000020658, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету:Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Призначення платежу:*;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Новобаварський районний суд міста Харкова (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином, позивачу необхідно: 1) уточнити позовні вимоги шляхом зазначення повного ім`я та по-батькові сторін правочинів; 2) зазначити ціну позову з урахуванням дійсної вартості майна на час звернення до суду з вказаним позовом; 3) сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру та надати підтвердження сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що саме на позивача покладений обов?язокщодо подання позовної заяви, яка за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позовної заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними та визнання права іпотекипідлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 176, 177 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними та визнання права іпотеки- залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачам, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде їм повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає

Повний текст ухвали складено 14.08.2026

Суддя В.В. Труханович