Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 639/5616/26
Провадження № 3/639/1024/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 року м. Харків
Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Курило В. О., за участю: секретаря судового засідання Соколової К. О., захисника адвоката Нечитайло М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
в с т а н о в и в:
12 червня 2026 року о 23 годині 10 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Велика Гончарівська, 32, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електровелосипедом «Engwe», в стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора Drager Alcotest 6820 (прилад ARJL-0305), результат огляду 0,69 ‰, що підтверджується звітом приладу Drager (тест №3107). З результатом огляду водій ОСОБА_1 був згоден.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час судового засідання 03.08.2026 ОСОБА_1 не визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на незаконність дій працівників поліції.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, що 12.06.2026 приблизно о 23:00 він рухався на своєму електровелосипеді «Engwe М20» додому з Новобаварського району м. Харкова у Салтівський район м. Харкова. Електровелосипед «Engwe М20» має номінальну потужність двигуна 250w, тобто 0,25 кВт, а його максимальна швидкість 25 км/год, хоча зазвичай він їздить повільніше, щоб економити заряд, при цьому завжди дотримується ПДР України. У цей час його було зупинено екіпажем патрульної поліції, причиною зупинки була відсутність шолома. Не представившись, поліцейські почали його запитувати звідки і куди він їде, на що він відповів, що їде від товариша додому. Після цього поліцейський запитав у нього про те, чи вживав він алкогольні напої зі своїм товаришем, на що він заперечив. Тоді поліцейські повідомили, що відчувають від нього запах алкоголю, інших ознак алкогольного сп`яніння вони не називали. Після того поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager, на що він погодився. Оскільки він вперше проходив такий огляд, пройти його вдалося не з першого разу. Після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що результат огляду позитивний. Після цього поліцейські запропонували йому проїхати до медичного закладу, щоб пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння там, але оскільки йому сказали, що буде така сама процедура, такий самий Drager, зважаючи на пізній час (комендантську годину), він вирішив не їхати туди, оскільки не розумів сенсу у цьому. При цьому, він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Надалі поліцейські зробили фотографії його документів у мобільному застосунку «Дія» та пішли складати протокол про адміністративне правопорушення. Після того, як поліцейські склали протокол, вони прочитали його ОСОБА_1 та показали, де він має поставити підпис. ОСОБА_1 зазначив, що хоча формально він і погодився з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, проте зробив це, оскільки вважав, що у разі незгоди його буде примусово доставлено до медичного закладу. Після цього поліцейські сказали, що ОСОБА_1 може бути вільним, проте має йти пішки додому, тримаючи електровелосипед поряд із собою.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вважає, що поліцейські незаконно зупинили його під час руху на електровелосипеді, незаконно провели огляд на стан алкогольного сп`яніння і, відповідно, незаконно притягнули до адміністративної відповідальності.
10.07.2026 захисник Нечитайло М. О. на адресу суду надала заяву (вх. №21524 від 10.07.2026), в якій просила суд перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 130 КУпАП на ч. 3 ст. 127 КУпАП.
В обґрунтування поданої заяви захисник посилається на такі обставини:
- відповідно до Інструкції з експлуатації електровелосипеда «Engwe М20», яка розміщена на офіційному веб-сайті https://engwe.com/pages/manuals, потужність електровелосипеда «Engwe М20» є 250w, тобто 0,25 кВт, що є менше ніж 3 кВт, а його максимальна швидкість 25 км/год;
- електровелосипед «Engwe» потужністю до 1000 Ватт, яким керував ОСОБА_1 12.06.2026, не являється механічним транспортним засобом та не являється мопедом, а є електровелосипедом, що підтверджується технічними характеристиками пристрою, в якому зокрема зазначено, що потужність його мотора складає до 1000 Ватт (1кВт);
- чинним законодавством не передбачено обов`язок водія велосипеду з електродвигуном потужністю до 3 кВт, згідно Правил дорожнього руху, отримувати посвідчення водія, а отже така особа не може вважатись водієм в розумінні ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, захисник вважає, що дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки диспозиції ч. 3 ст. 127 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність осіб, які керують велосипедами.
14.07.2026 захисник Нечитайло М. О. на адресу суду надала клопотання (вх. №21862 від 14.07.2026), в якому просила суд справу № 639/5616/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування поданого клопотання захисник посилається на такі обставини:
- матеріали справи не містять зупинки транспортного засобу з визначених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» підстав, водію не повідомлено конкретної причини зупинки, відсутні об`єктивні докази або інші фактичні обставини, які могли б обґрунтувати втручання поліції. Підставою зупинки стала відсутність шолома у ОСОБА_1 під час керування електровелосипедом «Engwe М20». Разом із тим, згідно з Правилами дорожнього руху, наявність шолому для водіїв звичайних велосипедів та електровелосипедів (до 3 кВт та швидкістю до 25 км/год) не є законодавчо обов`язковим. Крім того, озвучена підстава не входить до підстав зупинки транспортних засобів, передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію»;
- працівниками поліції не доведено факту наявності у ОСОБА_1 вказаних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп`яніння. Поліцейські не повідомили ОСОБА_1 про наявність в останнього конкретних ознак сп`яніння згідно з ознаками такого стану, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що він перебуває у стані сп`яніння. А ті ознаки, які зафіксовані в акті та направленні, були видумані працівниками поліції під час складання матеріалів справи, що підтверджується відеозаписом з бодікамер поліцейських. Єдина озвучена ознака сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота це оціночне судження поліцейського, яке не є прямим доказом нетверезого стану за ст. 130 КУпАП;
- працівники поліції взагалі не мали права проводити огляд ОСОБА_1 на наявність стану алкогольного сп`яніння, оскільки він не підпадає під категорію водія, тому проведений огляд є незаконним, а його результати недійсними. Так, електровелосипед «Engwe» не є механічним транспортним засобом в розумінні ПДР України, а отже на ОСОБА_1 під час керування електровелосипедом не розповсюджувалася дія п. 2.5 ПДР України, порушення якого йому інкримінуються та за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Для права керування електровелосипедом з потужністю 0,25 кВт не передбачено посвідчення водія, оскільки він не підпадає під категорію транспортних засобів;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691522 від 12.06.2026, акт огляду на стан сп`яніння, чек Драгера, направлення для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.06.2026 та рапорт капрала ОСОБА_2 від 12.06.2026 є недопустимими та недостовірними доказами у справі;
- дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки диспозиції ч. 3 ст. 127 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність осіб, які керують велосипедами. Чинним законодавством не передбачено обов`язок водія велосипеду з електродвигуном потужністю до 3 кВт, згідно Правил дорожнього руху, отримувати посвідчення водія, а отже така особа не може вважатись водієм в розумінні ст. 130 КУпАП.
Під час судового засідання захисник Нечитайло М. О. просила суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 130 КУпАП на ч. 3 ст. 127 КУпАП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Нечитайло М. О., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя дійшов таких висновків.
Незважаючи на процесуальну позицію сторони захисту щодо невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме:
- даними, які відображені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691522 від 12.06.2026, який складено стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.9 а) ПДР України. Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без зауважень та заперечень;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та звітом приладу Drager, якими підтверджується, що 12.06.2026 о 23:13 проведено огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 (прилад ARJL-0305, тест №3107), результат огляду 0,69 ‰, з результатами огляду ОСОБА_1 був згоден;
- направленням від 12.06.2026, яким підтверджується, що 12.06.2026 о 23:20 водій ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння покриву обличчя, однак такий огляд в закладі охорони здоров`я не проводився;
- рапортом поліцейського роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області капрала поліції Павлюка Т. від 12.06.2026, яким підтверджується, що екіпажем «3203» на підставі п. 5 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено електровелосипед, під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого були виявлені знаки алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 було проведено на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 (тест №3107), результат огляду 0,69 ‰, з результатом огляду останній був згоден. Стосовно ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, водія відсторонено від керування транспортним засобом;
- відеозаписом з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції від 12.06.2026, на якому 12.06.2026 о 23:11:06 зафіксовано момент руху транспортного засобу електровелосипедом «Engwe», під керуванням ОСОБА_1 , який приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.
З досліджених відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції (ID реєстраторів № 476016, № 470165) від 12.06.2026 встановлені такі обставини:
- о 23:11:25 поліцейські підійшли до електровелосипеда «Engwe», яким керував водій ОСОБА_1 ;
- о 23:12:50 ОСОБА_1 повідомив поліцейському, що сьогодні випив один напій «Бірмікс»;
- о 23:13:15 поліцейський роз`яснив водію ОСОБА_1 , що для його електровелосипеда не потрібно отримувати посвідчення водія, проте керувати ним у стані алкогольного сп`яніння заборонено;
- о 23:13:38 поліцейський повідомив водію ОСОБА_1 про те, що виявив у нього запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим запропонував пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, на що останній погодився;
- о 23:15:05 поліцейський зробив контрольний забір повітря за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, який показав відсутність алкоголю;
- о 23:16:05 водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат огляду 0,69 ‰;
- о 23:18:11 водій ОСОБА_1 погодився із результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння, після чого поліцейський повідомив про те, що стосовно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- о 23:18:11 поліцейський роз`яснив водію ОСОБА_1 процесуальні права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
При вирішенні питання про те, чи є електровелосипед транспортним засобом, суд виходить з таких обставин.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-ІХ від 24.02.2023, який набрав чинності 23.03.2023, електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, електроскутери, електросамокати, електровелосипеди та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
З наданих технічних документів встановлено, що електровелосипед «Engwe М20» яким керував ОСОБА_1 , має потужність 250w, тобто 0,25 кВт, максимальна швидкість 25 км/год, що відповідно до положень Закону України № 2956-ІХ від 24.02.2023 відносить до категорії легкого персонального електричного транспортного засобу.
За змістом наведених норм законодавства України електровелосипеди та інша подібна техніка цим Законом офіційно визнаються транспортними засобами, а особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.
Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 визначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.
Отже, коли електровелосипед служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом, а тому на водія розповсюджується дія Правил дорожнього руху, в тому числі вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху.
Щодо доводів сторони захисту про те, що електровелосипед «Engwe» не механічним транспортним засобом, у зв`язку з чим на нього не розповсюджується дія ст. 130 КУпАП, суд вважає ці доводи помилковими з огляду на таке.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР України, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Отже, електровелосипед «Engwe» дійсно не є механічним транспортним засобом, а є легким персональним електричним транспортним засобом. Разом із тим, дія статті 130 КУпАП не обмежується виключно механічним транспортним засобами, що підтверджується об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів сторони захисту про те, що у працівників поліції були відсутні законні підстави для зупинки електровелосипеда, під керуванням ОСОБА_1 , суд вважає ці доводи безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені КУпАП та КПК України, на підставі та в порядку, визначених законом. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
Згідно з приписами статті 31 Закону «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи. Превентивними заходами є зокрема: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу.
Стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом.
З досліджених відеозаписів з нагрудних реєстраторів працівників поліції за 12.06.2026 встановлено, що причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було те, що водій керував електровелосипедом без захисного шолома.
Згідно з ПДР України, використання захисних шоломів для водіїв звичайних електровелосипедів (з потужністю до 3 кВт та швидкістю до 25 км/год) в Україні не є обов`язковим. Проте, відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», на поліцію покладаються завдання щодо здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, виявлення причини та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, а також вжиття заходів для їх усунення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 була здійснена поліцейськими з дотриманням вимог Закону України «Про Національну поліцію».
Також суд зазначає, що законність підстав для зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав, можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в порядку адміністративного судочинства.
Разом із тим, будь-яких відомостей про оскарження дій працівників поліції в адміністративному порядку стороною захисту на адресу суду не надано.
Крім того, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за статтею 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог пункту 2.9 а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з приписами пунктів 7, 10 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 склав 0,69 ‰, що перевищує максимально допустимий цифровий показник 0,2 проміле алкоголю в крові.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Оскільки за результатами проведеного огляду встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, це є порушенням вимог пункту 2.9 а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином,в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.
При вирішення питання щодо накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує такі обставини.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення, яке накладається на водіїв, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Отже, суддя дійшов висновку, що передбачене в санкції частини першої статті 130 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами є обов`язковим додатковим стягненням.
Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 13.12.2011, що підтверджується довідкою Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП.
Таким чином, суддя вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2026 року 3 328 грн), що складає 665,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання захисника адвоката Нечитайло М. О. про закриття на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі № 639/5616/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
Роз`яснити, що штраф повинен бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складено 14 серпня 2026 року.
Суддя В. О. Курило
Судове рішення № 138983414, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 14.08.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 639/5616/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: