Ухвала суду № 138982969, 13.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3174/26

Провадження № 1-кп/346/671/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № №62026140150000372 від 20 квітня 2026 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.5 ст. 407 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки такий у нього закінчується, а всі ризики, визначені при застосуванні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час продовжують існувати і запобігти їм, шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів неможливо через невідповідність характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого даному запобіжному заходу.

Зокрема вказує, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказують, що у ОСОБА_5 в період перебування в СІЗО виявлені захворювання,для лікування яких він там не може отримати медичну допомогу, у нього хвора дружина, на його утриманні двоє малолітніх дітей, одна з яких має важку хворобу. ОСОБА_6 зазначив, що його поліцейські силоміць доставили до ТЦК та відправили на військову службу. Дружина з двома малолітніми дітьми знаходиться на території Польщі, де може отримувати необхідне лікування. У нього офіційних доходів немає, він підробляє ремонтом машин. У нього є власний приватний будинок в м. Коломия. Стан його здоров`я з віком погіршується, також у нього хронічне захворювання. Також захисник просив зменшити розмір застави у разі задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу.

Суд вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу дійшов наступних висновків.

Вимогами статті 315 ч.3 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу..

Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу ч. 2 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності справжніх ознак того, що цього дійсно вимагає інтерес суспільства, який не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважає правило про забезпечення права на свободу, закріплене в статті 5 Конвенції.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Згідно з пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під обвинуваченого вартою, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вирішуючи питання щодо необхідності продовження застосованого відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд оцінює та враховує:

- тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років

- дані, що характеризують його особу, зокрема, який раніше не судимий, має двох малолітніх дітей 4 і 10 років;

- реальним залишаються ризики переховування обвинуваченого від суду враховуючи тяжкість можливого покарання, впливу обвинуваченого на свідків, анкетні дані та місце проживання яких йому відомі, оскільки вони є частиною доказової бази обвинувачення і давали свої покази на стороні обвинувачення, обвинувачений може спробувати вплинути на них щодо надання ними своїх показів.

Суд вказує, що стороною захисту не доведено доказами факту достатності обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу для уникнення вказаних ризиків та не доведено, що утримання ОСОБА_5 в умовах СІЗО може різко негативно вплинути на його стан здоров`я.

Тому суд виходячи з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому заставу в розмірі, встановленому ч.5 ст. 182 КПК України, з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків у разі внесення застави та звільнення з-під варти.

Вирішуючи клопотання захисника про зменшення розміру застави, суд виходить з наступного.

28 липня 2026 рок суд захисник ОСОБА_4 подав до суду клопотання про зменшення розміру застави. Зазначив, що на утриманні обвинуваченого перебувають малолітні діти, які мають проблеми зі здоров`ям, що підтверджується медичними документами. Зокрема, малолітній син народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , передчасно на 32-му тижні вагітності. у зв?язку з чим є недоношеною дитиною та має проблеми зі станом здоров?я, що потребують постійної уваги, догляду та участі обох батьків у його вихованні й лікуванні. Відсутність батька суттєво ускладнює забезпечення належного догляду за дитиною, особливо з урахуванням того, що дружина обвинуваченого також за висновком медико-соціальної комісії потребує часткової допомоги інших осіб. На її утриманні перебувають малолітні діти, які також мають захворювання та потребують лікування. За таких обставин саме обвинувачений є особою, яка може забезпечити догляд за членами сім?ї, їх матеріальну підтримку та організацію лікування. Його тривале перебування під вартою істотно ускладнює забезпечення догляду за сім?єю. Дружина письмово звернулась із проханням врахувати, що сім?я потребує допомоги чоловіка у зв?язку із захворюванням дітей та складними сімейними обставинами. Саме необхідність лікування дітей та забезпечення їхніх потреб свідчить про. відсутність у сім?ї можливості зібрати кошти для внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів. Це підтверджує, що визначений судом розмір застави є непомірним.

Згідно ч.1 ст.201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Визначаючи розмір застави, суд ретельно дослідив обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу. Суд також надав оцінку доводам самого обвинуваченого та його захисника, що знайшло своє відображення у постановлених ухвалах.

В рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості, при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати становленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Суд в черговий раз нагадує, що при визначенні розміру застави він не обмежується лише оцінкою розміру доходів обвинуваченого та відомостями про його майновий стан, а перевіряє сукупність обставин, передбачених кримінальним процесуальним законом.

Разом з тим, суд прийшов до висновку, що розмір застави може бути частково зменшений з урахуванням наведених в клопотанні захисника обставин.

На переконання суду, заставу обвинуваченому ОСОБА_5 слід зменшити з п`ятдесяти до сорока розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 гривень. Застава у такому розмірі з урахуванням стадії судового розгляду буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 та може забезпечити виконання обвинуваченою, покладених на нього обов`язків.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 197, 199,201, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та проживає у АДРЕСА_1 , на строк шістдесят днів, а саме по 11 жовтня 2026 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_5 утримувати під вартою в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження та начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12).

Клопотання захисника ОСОБА_4 про зменшення розміру застави задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_5 заставу сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач коштів: МФО: 820172, Код отримувача: 26289647, Банк отримувача: ДКС України, м. Київ, Рахунок: UA158201720355259002000002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженні за ОСОБА_5 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в зазначеному розмірі протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 на строк до 11 жовтня 2026 року обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

5) протягом одного робочого дня із дня внесення застави та звільнення з під варти здати свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон до територіального органу (підрозділу) Державної міграційної служби України у Івано-Франківській області (у місті Коломия).

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за судовим викликом без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Коломийського міськрайонного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки такого документу уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово Коломийський міськрайонний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 13 серпня 2026 року о 17 год 00 хв.

Головуючий суддя : ОСОБА_1