Рішення № 138982918, 14.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4500/26

Провадження № 2-о/345/161/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Миговича О.М.

за участю секретаря судового засідання Бабійчук Л.В.

заявника ОСОБА_1

представниці заявника ОСОБА_2

заінтересованих осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представників заінтересованих

осіб ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференцзв`язку взалі суду в м. Калуш в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Служба у справах дітей Калуської міської ради, Калуський міський центр соціальних служб про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ОСОБА_3 систематично вчиняє щодо заявника та членів його сім`ї домашнє насильство, яке проявляється у психологічному тиску, погрозах, образах, переслідуванні, агресивній поведінці та застосуванні фізичної сили, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, а щодо нього раніше застосовувалися термінові заборонні та обмежувальні приписи. Вказувала, що поведінка ОСОБА_3 створює реальну загрозу життю, здоров`ю та безпеці неповнолітнього заявника, у зв`язку з чим просила видати стосовно нього обмежувальний припис строком на шість місяців із застосуванням передбачених законом обмежень.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив заяву про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 задовольнити з підстав, викладених у заяві.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, просили заяву про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Заінтересована особа ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечувала щодо видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 .

Представник Служби у справах дітей Калуської міської ради Височан Х.В. підтримала заяву про видачу обмежувального припису, просила її задоволити.

Представник Калуського міського центру соціальних служб ОСОБА_6 підтримала заяву про видачу обмежувального припису, просила її задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував щодо видачі обмежувального припису.

Суд, дослідивши та перевіривши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до правил п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ст. 1 вказаного вище закону, домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв,мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, у тому числі, на батьків і дітей.

В силу положень ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: обмежувальний припис стосовно кривдника.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків. У відповідності до ч. 3, 4 цієї статті рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

За п. 9 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

З огляду на викладене, враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві (постанова Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 607/10122/19).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітнім та проживає разом із матір`ю ОСОБА_4 , двома братами та сестрою за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 є колишнім співмешканцем матері заявника та батьком його брата. Після припинення спільного проживання між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникли конфліктні відносини, у ході яких, за матеріалами справи, ОСОБА_3 неодноразово вчиняв дії, що мають ознаки домашнього насильства щодо ОСОБА_4 та її дітей.

Судом встановлено, що ще 19 липня 2024 року у справі № 345/4185/24 щодо ОСОБА_3 було винесено обмежувальний припис, яким йому заборонялося наближатися до матері заявника ОСОБА_4 .

30.07.2026 Калуським міськрайонним судом у справі 345/4413/26 видано обмежувальний припис щодо ОСОБА_3 за заявою матері ОСОБА_1 ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 10.08.2026 була витребувана від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській обл. копія постанови суду від 13.05.2026, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_4 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, передбаченого ч.2 статті 173-2 КУпАП.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої її ухвалено, у питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Починаючи з листопада 2025 року, за твердженнями заявника та його представника, ОСОБА_3 знову почав систематично вчиняти щодо ОСОБА_4 та її дітей дії, які мають ознаки психологічного та фізичного домашнього насильства, а саме провокувати сварки, поводитися агресивно, висловлювати погрози, ображати, принижувати, використовувати нецензурну лайку та застосовувати фізичну силу. Заявник зазначав, що така поведінка ОСОБА_3 створює для неї та інших членів сім`ї відчуття небезпеки у власному житлі.

Також встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово приходив до місця проживання заявника, кричав, грюкав у двері, а раніше мав місце факт виламування ним дверей до квартири, де проживає заявник. Крім того, ОСОБА_3 , за твердженнями заявника, неодноразово переслідував його на вулиці, підходив, кричав, ображав та принижував його і матір.

Особливого значення суд надає подіям 10 липня 2026 року, коли, за матеріалами справи, ОСОБА_3 через відчинене вікно проник до квартири, де проживає ОСОБА_1 , чим налякав неповнолітнього заявника.

За результатами реагування працівниками поліції 10 липня 2026 року щодо ОСОБА_3 було винесено чотири термінові заборонні приписи строком на десять діб у зв`язку із вчиненням психологічного насильства щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .

Крім того, 30 липня 2026 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області у справі № 345/4413/26 за заявою ОСОБА_4 видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 .

Таким чином, судом встановлено, що застосування до ОСОБА_3 раніше передбачених законом заходів реагування на домашнє насильство не призвело до припинення його конфліктної та агресивної поведінки, а факти вчинення ним насильства мають ознаки систематичності та повторності.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику продовження або повторного вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства щодо неповнолітнього ОСОБА_1 . Такий висновок ґрунтується на систематичності конфліктної поведінки, попередньому застосуванні щодо ОСОБА_3 обмежувального припису, неодноразовому реагуванні органів Національної поліції, винесенні 10 липня 2026 року чотирьох термінових заборонних приписів, а також на обставинах, повідомлених заявником безпосередньо в судовому засіданні.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків, а відповідно до частини четвертої цієї статті такий припис видається на строк від одного до шести місяців.

Враховуючи встановлені обставини, характер та систематичність поведінки ОСОБА_3 , неповнолітній вік заявника, наявність попередніх заходів реагування та реальний ризик повторного вчинення домашнього насильства, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для видачі щодо ОСОБА_3 обмежувального припису.

З огляду на характер встановлених обставин та необхідність забезпечення безпеки неповнолітнього заявника суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_3 передбачені законом заходи тимчасового обмеження його прав, а саме заборонити перебувати у місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , наближатися до нього ближче ніж на 100 метрів та переслідувати його, розшукувати його особисто або через третіх осіб, якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , а також заборонити особисто і через третіх осіб спілкуватися з ОСОБА_1 , вести з ним листування, телефонні переговори та контактувати через інші засоби зв`язку.

Враховуючи сукупність встановлених обставин, суд вважає достатнім та необхідним визначити строк дії обмежувального припису шість місяців.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до частини третьої статті 350-5 ЦПК України підлягають віднесенню на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 265, 350-1-350-8 Цивільного процесуального кодексу України, -

у х в а л и в:

Заяву задовольнити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на строк шість місяців, яким:

-заборонити ОСОБА_3 перебувати за місцем проживання (перебування) ОСОБА_1 , а саме: у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;

-заборонити ОСОБА_3 наближатися ближче ніж на 100 м. до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та переслідувати його;

-заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати його в будь-який спосіб спілкуватися з ним;

-заборонити ОСОБА_3 ведення листування, телефонних переговорів, переписок із ОСОБА_1 або контактування з ним через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Копію рішення направити до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та в Калуський міський центр соціальних служб для взяття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на профілактичний облік.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: