Рішення № 13898263, 08.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.11 р. Справа № 37/262пд

справа №37/262пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Прокурора Великононовосілківського району в інтересах держави особі Великоновосілківської районної ради, смт. Велика Новосілка, Донецької області, ідентифікаційний код 24646008 (Позивач 1)

та Відділу освіти Великоновосілківської райдержадміністрації, смт. Велика Новосілка, Донецької області, ідентифікаційний код 02142626 (Позивач 2)

до Відповідача 1: Великоновосілківської районної організації Політичної партії „Наша Україна”, смт. Велика Новосілка, Донецької області

та Відповідача 2 - Великоновосілківський районний центр дитячої та юнацької творчості, смт. Велика Новосілка, Донецької області, ідентифікаційний код 30154188

про: визнання договору оренди від 29.09.2010р. недійсним

за участю уповноважених представників:

від Прокурора Кравцов В.І. (за посвідченням НОМЕР_1 дійсне до 14.07.2013р.);

від Позивача 1 Малтабар Г.М. (за довіреністю № 9-01/47 від 10.01.2011р.);

від Позивача 2 - Бойко В.О. (згідно розпорядженню № 38рк від 15.06.2010р.);

від Відповідача 1 - не зявився;

від відповідача 2 керівник ОСОБА_1 (згідно довідки ЄДРПОУ АБ № 035480)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалося з 11.01.2011р. на 25.01.2011р. з 25.01.2011р. на 08.02.2011р.

У судовому засіданні 08.02.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Великононовосілківського району в інтересах держави в особі Великоновосілківської районної ради, смт. Велика Новосілка, Донецької області (далі Позивач 1) та Відділу освіти Великоновосілківської райдержадміністрації, смт. Велика Новосілка, Донецької області (далі Позивач 2) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Великоновосілківської районної організації Політичної партії „Наша Україна”, смт. Велика Новосілка, Донецької області (далі Відповідач) про визнання договору оренди від 29.09.2010р. недійсним.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на незаконне надання в оренду обєкт комунальної власності посадовими особами Великоновосілківського районного центру дитячої та юнацької творчості.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає правоустановчі документи Позивачів, договір оренди від 29.09.2010р., рішення Великоновосілківської районної ради №77 від 22.04.1992р., лист №206-01/46 від 15.10.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 121 Конституції України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст.72 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010р.”, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Позивачем 1 надано письмове пояснення №4-01/47 від 05.01.2011р. (а.с.а.с.20-22) та відповідь на заперечення третьої особи №19-01/47 від 24.01.2011р. (а.с.108-109), в яких пояснив, що Великоновосілківський районний центр дитячої та юнацької творчості не мав повноважень щодо передачі в оренду своїх приміщень, оскільки не має повноважень з укладання договорів оренди комунального майна.

Позивачем 1 на підтвердження своєї позиції надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 23-40, 75, 120-123, 129-132).

Позивачем 2 було надано письмове пояснення №01-24/19 від 05.01.2011р. (а.с. 17) та відповідь на заперечення третьої особи №01-24/72 від 24.01.2011р. (а.с.а.с.117. 118), в яких вважає дії директора Великоновосілківського районного центру дитячої та юнацької творчості ОСОБА_1 такими, що порушують норми діючого законодавства та свої посадові обовязки, оскільки в договорі оренди, який надала ОСОБА_1, передбачено, що орендна плата за користування приміщенням складає 100грн. за годину, але не наведений порядок визначення орендної плати, методика розрахунку, яким документом ця методика затверджена. Оцінка обєкта оренди повинна передувати укладенню договору оренди. Крім того листом №515 від 30.09.2010р. адміністрація відділу освіти заборонила Великоновосілківському районному центру дитячої та юнацької творчості без письмового погодження з ним проводити будь які громадські заходи в вищезазначеному приміщенні, з яким була ознайомлена ОСОБА_1

Позивачем 2 надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 62-67).

Відповідач 1 через канцелярію суду надав заперечення від 11.01.2011р. (а.с.41), в яких проти позовних вимог заперечував, оскільки Великоновосілківська районна рада не являється органом державної влади, а органом місцевого самоврядування, інтереси Великоновосілківського відділу освіти не було зачіплено, т.я. Великоновосілківський районний центр дитячої та юнацької творчості являється окремою юридичною особою з власним статутом та печаткою, також додатковою угодою від 24.10.2010р. до договору оренди його було змінено та на даний час діє в редакції короткострокового використання нежитлового приміщення.

Відповідачем на підтвердження своєї позиції надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.42, 43, 87-106)

Ухвалою суду від 27.12.2010р. до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача був залучений Великоновосілківський районний центр дитячої та юнацької творчості, статус якого у подальшому ухвалою від 25.01.2011р. був змінений на співвідповідача (далі Відповідач 2)

Відповідачем 2 у судовому засіданні 11.01.2011р. надала письмове заперечення (а.с.46), з наступних підстав, що є тотожними до аргументів Відповідача 1, та надані документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 47-60, 77-80, 111-115).

У запереченнях від 08.02.2011р. (а.с.133) Відповідачем 2 висловлено позицію про необхідність припинення розгляду справи через усунення порушення шляхом укладання додаткової угоди до спірного договору, що призвело до відсутності предмету спору.

У судових засіданнях представники учасників справи підтримали свою позицію та на запитання суду пояснили, що акт приймання-передачі за спірним договором не складався, фактичне користування відбулося 01.10.2010р., після якого приміщення було звільнене, плата була внесене, проте у подальшому у звязку із позицією прокуратури повернута Орендарю.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку за наявними матеріалами справи, оскільки їх цілком достатньо для правильної кваліфікації заявлених вимог і неявка належним чином повідомленого Відповідача 1 без наведення доказів поважності причин не може розцінюватися у якості підстави для подальшого відкладання розгляду справи у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання здійснювати свої процесуальні права та від зловживання ними, тим більше, що позиція всіх учасників справи доведена до відома суду у письмовому вигляді.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Великоновосілківської районної ради від 29.02.2008р. №5/16-237 (а.с.23) затверджено перелік обєктів загальної власності територіальних громад сіл, селищ, що знаходяться в управлінні районної ради (а.с.а.с. 24-28), до якого входить Великоновосілківський районний центр дитячої та юнацької творчості, розташований за адресою: обєктів загальної власності територіальних громад сіл, селищ, що знаходяться в управлінні районної ради

Передача обєктів загальної власності територіальних громад сіл, селищ, що знаходяться в управлінні районної ради в оренду визначена Порядком передачі обєктів загальної власності територіальних громад сіл, селищ, що знаходяться в управлінні районної ради (а.с.30-33), затвердженого рішенням районної ради від 29.07.2003р. №4/8-109 (а.с.29) (зі змінами внесеними рішенням районної ради від 27.04.2007р. №5/10-133 (а.с.33).

Пунктом 3.1. зазначеного Порядку (з урахуванням змін) визначено, що орендодавцями нерухомого майна є підприємства, установи, організації балансоутримувачі. В свою чергу, балансоутримувачем будівлі Великоновосілківського районного центру дитячої та юнацької творчості є відділ освіти Великоновосілківської райдержадміністрації, що підтверджується інвентарною карткою та актом приймання-передачі (а.с.а.с.64-67), доказів спростування чинності яких до справи не надано.

На виконання вимог ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” рішенням районної ради від 27.04.2007р. №5/10-134 (зі змінами внесеними рішенням районної ради від 27.02.2009р. №5/23-364 (а.с.34)) затверджено Порядок проведення конкурсу на право оренди обєктів загальної власності територіальних громад сіл, селищ, що знаходяться в управлінні районної ради (а.с.а.с.35-39), п. 5.8. якого передбачає можливість укладання договору оренди саме з переможцем конкурсу.

Згідно статуту Великоновосілківського районного центру дитячої та юнацької творчості (а.с.а.с. 48-60), засновником центру є Великоновосілківська районна рада, а підпорядкований Великоновосілківський районний центр дитячої та юнацької творчості відділу освіти Великоновосілківської райдержадміністрації.

Відповідно до довідки Великоновосілківської районної ради №206-01/46 від 15.10.2010р. (а.с.12) будівля, де здійснює діяльність Відповідач 2 є обєктом загальної власності територіальних громад сіл, селищ, і знаходиться в управлінні районної ради, балансоутримувачем даної будівлі є відділ освіти Великоновосілківської райдержадміністрації.

Згідно рішення Великоновосілківської районної ради народних депутатів №77 від 22.04.1992р. „Про розмежування державного майна між комунальною власністю району і комунальною власністю інших адміністративно-територіальних одиниць” (а.с.10) будівля Великоновосілківського районного центру дитячої та юнацької творчості була передана до комунальної власності району.

Великоновосілківський районний суд Донецької області, розглянувши справу №2-а-6/09р за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області та Великоновосілківської районної ради Донецької області, третя особа - Великоновосілківський Центр дитячої та юнацької творчості, про визнання рішення Великоновосілківської районної ради Донецької області від 12.01.2008р. про надання згоди на передачу Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти з державної форми власності у спільну власність територіальних громад сіл і селищ за клопотанням Великоновосілківської районної державної адміністрації таким, що не відповідає повноваженням районної ради визнаним чинним законодавством, визнання дій Великоновосілківської районної державної адміністрації щодо передачі Центру дитячої та юнацької творчості відділу освіти з державною формою власності у спільну власність територіальних громад сіл і селищ такими, що здійснені не у спосіб передбачений чинним законодавством, та про стягнення з відповідачів солідарно моральної шкоди, Постановою від 29.04.2009р. (а.с.а.с.112, 113) відмовив в задоволенні позовних вимог.

Донецький окружний адміністративний суд Постановою від 05.05.2009р. (а.с.а.с.112-115) по справі №2-а-2218/08/0570 за позовом Великоновосілківського районного Центру дитячої та юнацької творчості до начальника відділу освіти Великоновосілківської районної державної адміністрації Чаган Наталії Олексіївни про скасування наказу начальника відділу освіти Великоновосілківської районної державної адміністрації Чаган Наталії Олексіївни від 11.09.2007р. №157 „Про перевід Великоновосілківського Центру дитячої та юнацької творчості в приміщення Великоновосілківської ЗОШ І-ІІ ст. №2” позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

29.09.2010р. між Відповідачем 2 (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення комунальної власності Великоновосілківської районної ради № б/н (а.с.6), згідно п.1, 2, 3, 5 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення (навчальний кабінет), яке знаходиться на першому поверсі приміщення за адресою: смт. Велика Новосілка, вул. Октябрьська, 32, для проведення 01.10.2010р. загальних зборів районної партійної організації, строком на дві години з 10:00год. до 12:00год.

Згідно п.п.4 та 6 договору оренди сторони передбачили обовязок Орендаря сплатити орендну плату в розмірі 100,00грн. за годину після проведення заходу протягом одного місяця.

Як вбачається із видаткового касового ордеру (а.с.106) 24.11.2010р. сплачені грошові кошти були повернуті Відповідачу 1.

В подальшому, 24.10.2010р. Відповідачами була укладена додаткова угода до спірного договору оренди (а.с.47), якої останній був викладений в іншій редакції та був названий договором короткострокового використання нежитлового приміщення, хоча сутність взаємних прав та обовязків сторін була збережена.

Позивачем 1 було направлено лист №206-01/46 від 15.10.2010р. (а.с.12) на адресу Начальника відділу освіти Великоновосілківської райдержадміністрації Бойко В.О., яким повідомлено, що відповідно до Переліку обєктів загальної власності територіальних громад сіл, селищ, що знаходяться в управлінні районної ради, затвердженого рішенням районної ради від 29.02.2008р. №5/16-237, адмінбудівля Великоновосілківського районного Центру дитячої та юнацької творчості, яка знаходиться за адресою: смт. Велика Новосілка, вул. Октябрьська, 32, є обєктом загальної власності територіальних громад сіл, селищ, які знаходяться в управлінні районної ради, балансоутримувачем даної будівлі є відділ освіти Великоновосілківської райдержадміністрації. Станом на поточний період конкурс на передачу в оренду нежитлових приміщень вищезазначеної будівлі не проводився.

За таких обставин Прокурор та Позивачі наполягають на задоволені позовних вимог.

Відповідачі проти позову заперечують з підстав, викладених вище.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Прокурора до Відповідачів такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності (доведеності належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами) наступної сукупності умов:

-наявність у Позивача певного субєктивного права або інтересу;

-порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем (відповідачами);

-належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства), і відсутність будь-якої з них унеможливлює задоволення позову.

З огляду на матеріали справи та зміст позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні спірного договору оренди недійсним.

Як зазначено в абз. 3 п. 1 Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. №02-5/111, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. Беручи це до уваги предметом судової оцінки, спрямованої на зясування законності спірного договору, мають бути фактичні обставини спірних правовідносин учасників справи.

При цьому, враховуючи правову позицію Верховного суду України, викладену в абз. 3 п. 2 Постанови Пленуму „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 6 листопада 2009 року N 9, оцінка законності спірного договору здійснюється судом з урахуванням законодавства, що діяло на момент його вчинення, що зумовлено приписами ст. 58 Конституції України, якою запроваджено загальне правило заборони ретроспективної дії у часі законів та інших нормативних актів, яке, враховуючи положення ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу та абз. 4 п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. № 1- рп/99 норми, розповсюджується і на юридичних осіб, а також - п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, абз. 3 п. 10 чинного Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111.

Зважаючи на статус учасників справи та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, Цивільним кодексом України, а також відповідними підзаконним актами, у світлі яких судом і розглядається питання дійсності спірного договору.

Стосовно наявності обєкту судового захисту (права або інтересу) для Прокурора:

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи у тому числі - за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави. Прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зазначене процесуальне право прокурора на позов відповідає його повноваженням, закріпленим ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру” і завданням органів прокуратури, визначеним ст.121 Конституції України.

За змістом ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття судом позовної заяви прокурора, визначений ним орган набуває статусу позивача. Слід зазначити, що приписи цієї норми передбачають імперативне набуття органом статусу позивача незалежно від наявності у нього статусу юридичної особи, що узгоджується із положеннями ст.ст.1, 21 цього Кодексу.

Отже, огляд діючого законодавства вказує на необхідність наступної сукупності умов для порушення господарським судом провадження за позовом прокурора в інтересах держави в особі певного органу та набуття цим субєктом статусу позивача у справі:

-наявність у майбутнього позивача статусу органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

-наявність порушення державних інтересів.

Прокурор в даному випадку у якості Позивачів визначив Виликоновосілківську районну раду, яка є органом місцевого самоврядування в силу приписів ч. 1 ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування” та згідно ч.5 ст. 16 цього Закону від імені та в інтересах територіальних громад здійснює права субєкта комунальної власності, та Відділ освіти Великоновосілківської райдержадміністрації, що має статус структурного підрозділу місцевої державної адміністрації у розумінні ст. 5 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, а відтак органом державної виконавчої влади згідно ст. 1 цього Закону.

Виходячи із правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99, органом - позивачем, який визначається прокурором, може бути як орган державної виконавчої влади, так і орган місцевого самоврядування, а захищувані державні інтереси - є оціночним поняттям.

Зважаючи на наведені у позовній заяві мотиви її подання, сутність порушуваних державних інтересів визначається у недотриманні визначеної законодавством процедури оренди комунального майна, функції власника якого здійснює Позивач 1, а повноваження з управління та обліку Позивач 2, якому, в свою чергу, підпорядковий Відповідач 2.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість подання розглядуваного позову Прокурором саме в інтересах визначених ним Позивачів, відхиляючи, таким чином, заперечення Відповідачів з цього приводу.

Обовязковість доведення наявності факту порушення спірної угодою прав та/або інтересів позивача випливає із позиції Вищого господарського кодексу України, викладеною в абз. 1 п. 4. Розяснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111 та у повній мірі узгоджується із змістом ст. 55 Конституції України. При цьому, порушення прав/інтересів повинно мати місце саме внаслідок існування спірного договору, законність якого наразі заперечується і оспорюється Позивачами та Прокурором.

Як встановлено судом, Позивачі безпосередньо не є стороною за спірним договором, що, у світлі положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, які визначають угоду як підставу для виникнення у її сторін кореспондуючих прав та обовязків, зумовлює висновок суду про те, що такий договір безпосередньо не впливає на права та обовязки Позивача.

Водночас, означена обставина не може вказувати на відсутність захищуваного права, як на цьому наголошують Відповідачі, оскільки ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає можливість оспорювання дійсності договору не тільки його стороною, але й іншою зацікавленою особою.У розглядуваному випадку суд вважає, що відповідна зацікавленість Позивачів, необхідна для ініціації ним питання про недійсність розглядуваного договору, достатньою мірою підтверджується наявними в справі матеріалами, оскільки орендоване майно належить до комунальної власності і визначений Позивачем 1 порядок передачі в оренду передбачає укладання договору саме балансоутривачем Позивачем 2.

Таким чином, суд вважає доведеним наявність обєкту судового захисту - порушення прав та інтересів Позивачів фактом існування спірного договору, внаслідок чого відхиляє відповідні заперечення Відповідачів.

Стосовно порушення захищуваного права (незаконності спірного договору):

За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, яким у розумінні ч. 2 ст. 202 Кодексу є спірний договір, є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Виходячи із наведених Позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, останній стверджує, що спірний договір є недійсним, оскільки укладений із порушенням встановленого порядку.

Як встановлено ст. 72 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” договори оренди комунального майна мали укладатися виключно на конкурсних засадах, за винятком визначеного кола субєктів, до яких партійні організації наразі не віднесені.

Між тим, в даному випадку визначений Позивачем 1 у відповідності до абз. 3 ч. 7 ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” Порядок дотриманий не був спірний договір був укладений без конкурсу та не балансоутримувачем майна, що дозволяє констатувати наявність грубих порушень процедури укладання спірного договору оренди.

Крім того, статус орендованого приміщення комунальна власність зумовлює необхідність дотримання приписів ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відносно змісту договору, які (приписи) також не були дотримані, оскільки договір не визначає: складу і вартість майна з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення, забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Викладене дає підстави для висновку про невідповідність спірного договору вимогам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, що є безумовною підставою для визнання його недійсним.

Судом відхиляють аргументи Відповідачів щодо відсутності оспорюваного договору як предмету спору через укладання додаткової угоди від 24.10.2010р., оскільки:

-по-перше, як вже зазначалось, оцінка законності спірного договору здійснюється судом саме на момент його укладання, з огляду на що подальші дії сторін не можуть впливати на таку оцінку;

-по-друге, новація зобовязання у розумінні ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України як спосіб його припинення є можливою виключно за умов існування цього зобовязання на момент припинення. Між тим, як було встановлено судом, до дати укладання додаткової угоди відбуло і користування приміщенням і його оплата, що зумовило припинення зустрічних зобовязань з іншої підстави шляхом виконання у розумінні ст. 599 цього Кодексу, і подальше повернення грошових коштів не може змінити цього факту і впливає виключно на визначення наслідків недійсності договору. Отже, оскільки припинені зобовязання не можуть припинятися повторно, укладання додаткової угоди не призвело і не могло призвести до зникнення предмету спору самого договору оренди.

Згідно ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України договір оренди є недійсним з моменту його вчинення. Висновок суду щодо моменту недійсності договору оренди кореспондується із позицією Вищого господарського суду України, сформульованою в п. 19 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” від 07.04.2008р. №01-8/211.

Приймаючи до уваги означені висновки суду, відповідність обраного способу захисту порушених прав приписам ст.16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та загальним гарантіям ефективного захисту, встановленим ст. 13 ратифікованою Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., суд задовольняє позов у повному обсягу.

Оскільки вимог про застосування реституційних наслідків за спірним договором в межах розглядуваної справи не висувалось, суд, зважаючи на правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у п. 17 згаданого Інформаційного листа, не вбачає за необхідне вирішувати питання про такі наслідки у цій справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються саме на Відповідача 2, оскільки внаслідок порушення з його боку порядку передачі в оренду майна комунальної власності виник розглядуваний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 23, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити повністю позовні вимоги Прокурора Великононовосілківського району в інтересах держави особі Великоновосілківської районної ради, смт. Велика Новосілка, Донецької області (ідентифікаційний код 24646008) та Відділу освіти Великоновосілківської райдержадміністрації, смт. Велика Новосілка, Донецької області (ідентифікаційний код 02142626) до Великоновосілківської районної організації Політичної партії „Наша Україна”, смт. Велика Новосілка, Донецької області та Великоновосілківський районний центр дитячої та юнацької творчості, смт. Велика Новосілка, Донецької області (ідентифікаційний код 30154188) про визнання договору оренди від 29.09.2010р. недійсним

2. Визнати недійсним договір оренди, укладений 29.09.2010р. між Великоновосілківської районної організації Політичної партії „Наша Україна”, смт. Велика Новосілка, Донецької області та Великоновосілківський районний центр дитячої та юнацької творчості, смт. Велика Новосілка, Донецької області.

3. Стягнути з Великоновосілківський районний центр дитячої та юнацької творчості, смт. Велика Новосілка, Донецької області (ідентифікаційний код 30154188) в доход державного бюджету 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.02.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2011р.

Суддя Попков Д.О.