Рішення № 138982537, 14.08.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/53/26

Номер провадження № 2/194/504/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

представника позивача Миронової В.В.,

представника відповідача Мерцалова М.Ю.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Сніжко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою представника позивача адвоката Миронової Валерії Валеріївни в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей Солонянської селищної ради, служба у справах дітей Тернівської міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Солонянської селищної ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні і визначення способу участі батька у вихованні дитини, та за зустрічною позовною заявою представника відповідача адвоката Мерцалова Максима Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Миронова В.В. в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей Солонянської селищної ради, служба у справах дітей Тернівської міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Солонянської селищної ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні і визначення способу участі батька у вихованні дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.09.2022 року по 30.09.2025 року, який було розірвано на підставі рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28.08.2025 року. У шлюбі народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце реєстрації дитини зареєстровано разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Задля врегулювання виниклих розбіжностей між позивачем та відповідачем щодо утримання дитини та способів участі у її вихованні, сторони підписали договір між батьками про виховання дитини, її утримання та визначення місця проживання дитини від 16.07.2025 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Старовою О.С., зареєстровано в реєстрі за №1131. Так, відповідно до п.1.1. Договору, сторони домовилися про те, що ОСОБА_3 буде проживати з кожним з батьків по два тижні на місяць, а саме: разом з матір`ю з 01 числа місяця по 15 за адресою реєстрації матері, а в разі оренди житла за адресою орендованого житла, яку вона має повідомити батькові одразу після укладення договору оренди; разом з батьком з 16 числа місяця по 30/31 за адресою реєстрації батька, а в разі оренди житла за адресою орендованого житла, яку він має повідомити матері одразу після укладення договору оренди. З моменту підписання договору та до 16.11.2025 року сторони добросовісно виконували його умови, зокрема, але не виключно, щодо передачі дитини один одному згідно визначеного договором часу спілкування. Позивачем належним чином виконувались батьківські обов`язки щодо утримання та матеріального забезпечення дитини та активної участі у його житті. Однак з 16.11.2025 року відповідач перешкоджає позивачу у спілкуванні та вихованні спільної дитини, а саме: позивач не має змоги особисто бачити дитину, спілкуватись з ним шляхом мобільного чи інтернет зв`язку, не мав можливості привітати дитину з новорічними святами. Причини вказаної поведінки відповідача позивачу невідомі. Між сторонами почались непорозуміння щодо прийняття участі батька у вихованні сина. Обмеження у спілкуванні позивача з дитиною безпосередньо пов`язане із діями відповідача, яка не надає позивачу дозволу на спілкування з сином. У зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем та штучним створенням перешкод у спілкуванні батька з сином, позивач неодноразово звертався до органів поліції задля фіксування вказаного факту. Крім того, позивач звертався до відповідача засобами електронного листування задля врегулювання спору щодо участі батька у спілкуванні з батьком, однак відповідач категорично відмовляється виконувати умови договору. Останній раз, позивач бачив власного сина 01.11.2025 року та з того часу не володіє точною інформацією про місцезнаходження дитини. Позивач неодноразово прибував за місцем реєстрації відповідача, а саме: АДРЕСА_2 , з метою реалізації свого права на спілкування з дитиною відповідно до встановленого графіка за договором, однак відповідач з дитиною за вказаною адресою відсутня. Про своє фактичне місцезнаходження та місце перебування дитини відповідач позивачу не повідомляє. Позивач офіційно працевлаштований, за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, на психіатричному та наркологічному обліку не перебував. Позивач, враховуючи принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне та стабільне бажання батька брати участь у вихованні свого неповнолітнього сина та спілкуванні з ним, відсутність обставин, які могли б бути підставою для обмеження права батька на спілкування з дитиною, необхідність їхнього спілкування як з батьком, так і з матір`ю, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, має безумовне на рівні з відповідачем право на спілкування з сином. Просить зобов`язати ОСОБА_1 усунути позивачу перешкоди у вихованні та спілкуванні, як батька дитини, з малолітнім ОСОБА_3 ; визначити спосіб участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , шляхом встановлення побачень з сином: з 16 числа місяця по 30/31 число кожного місяця з ночівлею за місцем проживання батька, без присутності матері, з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров`я дитини та особистого бажання; перебування з сином у літній період часу 45 (сорок п`ять) діб та у зимовий період часу 15 (п`ятнадцять) діб на рік для його відпочинку та оздоровлення на території України та за її межами у встановленому законом порядку без супроводу матері; необмежене спілкування з сином особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Представник відповідача адвокат Мерцалов М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 , 09.03.2026 року через канцелярію суду подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з моменту розірвання шлюбу між сторонами малолітній ОСОБА_3 постійно проживає з матір`ю, яка повністю забезпечує дитину. Крім того, саме мати постійно приділяє увагу розвитку дитини, її фізичному та емоційному стану, організовує її повсякденний режим, відвідування медичних установ та інші питання, пов`язані із життям і здоров`ям дитини. Враховуючи малолітній вік дитини, вона має особливо тісний емоційний зв`язок з матір`ю, що є природним та відповідає її віковим потребам. 16.07.2025 року між сторонами дійсно був укладений договір про участь у вихованні дитини. Проте на практиці виконання умов договору виявилося складним, оскільки передбачало почергове проживання дитини з кожним з батьків, що для дитини такого віку є психологічно складним. На момент укладення договору, сторони фактично проживали в одному населеному пункті та підтримували нормальні відносини. Однак на даний час обставини суттєво змінилися. Після припинення сімейних відносин між сторонами мати разом із дитиною була вимушена змінити місце проживання та переїхала до м. Тернівка Дніпропетровської області, де наразі постійно проживає із дитиною. Крім того, малолітній ОСОБА_3 на даний час відвідує дитячий садок у м. Тернівка, що передбачає дотримання стабільного режиму дня, зокрема режиму сну, харчування та відвідування дошкільного закладу. За таких обставин виконання умов раніше укладеного договору щодо почергового проживання дитини або її тривалого перебування у батька фактично ускладнюється та може негативно вплинути на стабільність життя дитини, її емоційний стан та процес адаптації до дошкільного закладу. ОСОБА_1 ніколи не заперечувала права батька на спілкування з сином та його участь у вихованні дитини. Разом із тим порядок спілкування, який пропонує позивач, а саме перебування дитини з батьком половину місяця з ночівлею, є неприйнятним з огляду на вік дитини та може негативно вплинути на її психологічний стан. Почергове проживання дитини не відповідає принципу стабільності середовища проживання малолітньої дитини. Малолітній ОСОБА_3 має вік менше трьох років, що потребує постійного матері, стабільності умов проживання та психологічного комфорту. Просить встановити порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкування з малолітнім сином ОСОБА_3 , визначивши час: щотижня з п`ятниці 18:00 год. до неділі 18:00 год. без присутності матері та покласти на батька ОСОБА_2 відповідальність за безпеку і здоров`я малолітнього сина ОСОБА_3 під час перебування з ним. Також просить у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 відмовити частково, у частині встановлення почергового проживання дитини та ночівель.

Представник позивача адвокат Миронова В.В. надала суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначає, що твердження позивача за зустрічним позовом про відсутність у дитини досвіду тривалого перебування з батьком, зокрема у нічний період, є свідомим викривленням фактів. З моменту підписання договору між батьками про виховання дитини від 16.07.2025 року та до 16.11.2025 року, сторони добросовісно виконували його умови. Дитина щомісяця перебувала з батьком по 2 тижні, що включало повний цикл щоденного догляду та ночівлі. Протягом цього тривалого періоду жодних проблем з емоційним або фізичним станом дитини не виникало. Вже під час судового розгляду справи ОСОБА_1 почала періодично, за власним бажанням або на прохання батька, надавати дитину батьку для проживання з ночівлями. Твердження про самостійне та виключне утримання дитини матір`ю є також такими, що не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_2 неухильно щомісяця сплачує кошти на утримання сина. Твердження позивача за зустрічним позовом про те, що лише вона організовує медичний нагляд, спростовується конкретними фактами участі батька у лікуванні дитини. Зокрема, у лютому та березні 2026 року саме на прохання позивача за зустрічним позовом, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я дитини, батько забезпечив невідкладне доставлення сина до медичного закладу та організацію лікувального процесу. ОСОБА_2 не заперечує наявність зв`язку між дитиною та матір`ю, проте наголошує, що малолітній син має такий самий глибокий та сталий емоційний зв`язок із батьком. Це підтверджується тривалим досвідом спільного проживання та активною участю батька у житті дитини. Графік спілкування, запропонований ОСОБА_1 , є фактично нереальним для виконання та таким, що суперечить інтересам дитини. Сторони проживають у різних населених пунктах: мати у м. Тернівка, батько у смт. Солоне. Значна відстань між населеними пунктами вимагає тривалого часу на транспортування дитини (близько 3 годин в один бік). Пропозиція забирати дитину в п`ятницю о 18:00 означає, що малолітня дитина проводитиме вечір п`ятниці у виснажливій дорозі, прибуваючи до батька пізно ввечері. Аналогічна ситуація в неділю призведе до порушення режиму сну та відпочинку дитини перед початком тижня. Просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні дитини у повному обсязі та задовольнити первісні позовні вимоги ОСОБА_2 .

Представник третіх осіб: служби у справах дітей Солонянської селищної ради та Органу опіки та піклування виконавчого комітету Солонянської селищної ради надала письмову пояснення згідно яких вони не є органом опіки та піклування за місцем проживання дитини, тому не мають законних підстав подавати суду письмових висновок щодо розв`язання спору.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи. У попередньому судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні зустрічних вимог. А також зазначив, що бажає брати активну участь у вихованні дитини, однак відповідач створює перешкоди у спілкуванні з дитиною. У вихованні дитини бере участь він, а у разу його відсутності дідусь та бабуся. У нього є няня, яка буде доглядати за дитиною коли він буде на роботі. Дитина не відвідує дитячий садок в м. Дніпрі.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала первісний позов з підстав зазначених у ньому та зазначила, що таким чином викладені у їх позові вимоги будуть забезпечувати рівні права матері та батька на виховання дитини. Їх вимоги не суперечать договору, який був укладений раніше сторонами. З урахуванням цього просила відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що відповідач створювала перешкоди у вихованні дитини, оскільки вона перестала давати дитину позивачу.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні просила задовольнити їх позов та відмовити у задоволенні первісного позову. А також суду зазначила, що вона не давала дитину батькові з середині грудня 2025 року до початку лютого 2026 року, оскільки переїхала до м. Тернівки та коли віддала дитину батькові, дитина їй дзвонила та плакала і прохала її забрати, однак батько так дитину і не привіз до неї, тому вона сама їздила її забирати. Дитина, коли вона давала батькові, більшу частину часу проводить з дідусем та бабусею, а не з батьком. Намагалася згоди з позивачем щодо виховання дитини, однак позивач не погодився на її умови. Дитина вже адаптувалася в м. Тернівка, ходить до дитячого садочку, має друзів. Кожного разу приїжджали забирати дитину батьки позивача, а не позивач. Зараз вона не працює, а тому більше часу приділяє дитині. Батько не цікався дитиною за час розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні первісного позову, з урахуванням вимог у зустрічному позові. Також просив задовольнити зустрічний позов та встановити порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкування з малолітнім сином ОСОБА_3 , визначивши час: щотижня з п`ятниці 18:00 год. до неділі 18:00 год. без присутності матері та покласти на батька ОСОБА_2 відповідальність за безпеку і здоров`я малолітнього сина ОСОБА_3 під час перебування з ним. Також просить у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 відмовити частково, у частині встановлення почергового проживання дитини та ночівель.

Представник третіх осіб: служби у справах дітей Солонянської селищної ради та Органу опіки та піклування виконавчого комітету Солонянської селищної ради в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про проведення судового засідання без її участі.

Представник третьої особи служби у справах дітей Тернівської міської ради в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про проведення судового засідання без її участі.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради Сніжко О.О. у судовому засіданні підтримала свою позицію викладену у висновку органу опіки та піклування щодо визначення способів спілкування з дитиною. А також просила первісний та зустрічний позов задовольнити частково з урахуванням інтересів дитини та враховуючи вік дитини. Окрім того, зазначила, що порядок участі у вихованні дитини зазначений батьком у позові не надасть можливості повноцінно навчатися дитині, порушує права матері дитини, оскільки більшу частину часу та усі святкові дні дитина буде проводити з ним. Позовні вимоги первісного позову суперечать його меті, оскільки батько фактично просить встановити місце проживання одночасно з ним та з матір`ю. Перебування у відпустці 45 та 15 днів виходить за межі днів відпустки батька з урахуванням того, де він працює. При виїзді за кордон повинно бути зазначено в яку країну та скільки днів буде перебувати дитина. Позовні вимоги первісного позову є абстрактними, а тому суперечать інтересам дитини та чинному законодавству. Зустрічний позов є більш конкретним, однак, вважає, що можливо визначити дні відпустки, які повинен проводити батько та час спілкування з дитиною засобами зв`язку.

Суд, вислухавши учасників справи, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, вважає, що первісний та зустрічний позови підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони з 08.09.2022 року перебували у шлюбі, актовий запис №527, який було розірвано рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28.08.2025 року по справі №192/1963/25. Рішення набрало законної сили 30.09.2025 року.

Позивач та відповідач від сумісного життя мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №82.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 21.07.2025 року, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно договору між батьками про виховання дитини, її утримання та визначення місця проживання дитини від 16.07.2025 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Старовою О.С., зареєстровано в реєстрі за №1131, сторони домовилися про те, що ОСОБА_3 буде проживати з кожним з батьків по два тижні на місяць, а саме: разом з матір`ю з 01 числа місяця по 15 за адресою реєстрації матері, а в разі оренди житла за адресою орендованого житла, яку вона має повідомити батькові одразу після укладення договору оренди; разом з батьком з 16 числа місяця по 30/31 за адресою реєстрації батька, а в разі оренди житла за адресою орендованого житла, яку він має повідомити матері одразу після укладення договору оренди (п. 1.1 Договору).

В п.1.2 зазначено, що за взаємною згодою сторін дні перебування у одного з батьків можуть змінюватися за домовленістю сторін, про що сторони попереджають один одного заздалегідь (за 2-3 дні), за допомогою телефону або месенджерів.

В п.1.3 зазначено, що батьки домовились, що до досягнення дитиною десятирічного віку місце його проживання буде визначатися за спільною згодою батьків та самої дитини.

В п.1.4 зазначено, що сторони домовилися, зо зобов`язуються не перешкоджати виїзду дитини за кордон з одним із батьків на відпочинок або з іншою метою. Поїздки за кордон здійснюються на певний період і тільки з нотаріально засвідченого дозволу іншого з батьків.

В п.1.5 зазначено, що батьки домовились заздалегідь обговорювати перебування дитини з одним із батьків у святкову дні.

Згідно довідки №101 від 10.12.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахований у Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №343 Дніпровської міської ради з 15.08.2025 року.

Згідно талону-повідомлення єдиного обліку №6666 про прийняття і реєстрацію заяви, 16.11.2025 року ОСОБА_2 звернувся до відділення поліції №1 (м. Тернівка) Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській обл. із заявою про те, що його колишня дружина ОСОБА_1 не дає побачитися із дитиною, у зв`язку з відсутністю рішення суду про визначення місця проживання дитини, порушуючи умови раніше укладеного договору.

Згідно з протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію та рапортом працівника поліції, 19.11.2025 року ОСОБА_2 звернувся до відділення поліції №1 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про те, що його колишня дружина ОСОБА_1 не дає побачитися із дитиною, порушуючи умови раніше укладеного договору.

Згідно талону-повідомлення єдиного обліку №7403 про прийняття і реєстрацію заяви, 16.12.2025 року ОСОБА_2 звернувся до відділення поліції №1 (м. Тернівка) Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській обл. із заявою про те, що його колишня дружина ОСОБА_1 не дає спілкуватися із їх спільною дитиною, порушуючи умови раніше укладеного договору.

Зі скриншоту месенджеру «Телеграм», наданою стороною позивача ОСОБА_2 , яка визнана стороною відповідача, вбачається переписка між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 , де остання повідомляє ОСОБА_2 , про те, що він побачить сина тільки після рішення суду.

Згідно довідки-характеристики, виданої Василівським старостинським округом виконкому Солонянської селищної ради від 01.12.2025 року №315, ОСОБА_2 на території Василівського старостинського округу проживає з родиною, характеризує себе позитивно, не є депутатом, скарг від сусідів не надходило, не зловживає спиртними напоями.

Згідно службової характеристики, виданої начальником управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області ДСР НПУ полковником поліції Діденком В., ОСОБА_2 за час служби в органах Національної поліції зарекомендував себе позитивно.

Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_2 на території України станом на 07.01.2025 року до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Згідно акту обстеження умов проживання від 24.12.2025 року, який проведено службою у справах дітей Солонянської селищної ради, за місцем проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_3 , для дитини створені належні умови проживання. Стосунки з членами сім`ї у ОСОБА_2 доброзичливі.

Згідно талону-повідомлення єдиного обліку №351 про прийняття і реєстрацію заяви, 18.01.2026 року ОСОБА_2 звернувся до відділення поліції №1 (м. Тернівка) Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській обл. із заявою про те, що його колишня дружина ОСОБА_1 не дає спілкуватися із їх спільною дитиною, порушуючи умови раніше укладеного договору.

Зі скриншоту месенджеру «Телеграм», наданою стороною позивача ОСОБА_2 , яка визнана стороною відповідача, вбачається переписка між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 , де остання обмежує ОСОБА_2 , у спілкуванні із дитиною.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 15.04.2026 року, ОСОБА_2 визначено наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення йому графіку зустрічей з дитиною наступним чином: щотижня з п`ятниці 18-00 години до 18-00 години неділі брати сина за місцем свого проживання з правом відвідування парків, дитячих майданчиків, торговельно-розважальних центів, закладів культури тощо; зустрічі повинні відбуватися шляхом взяття малолітнього ОСОБА_6 (за винятком періоду хворобливого стану дитини чи іншої необхідності, викликаної її інтересами) у визначений час за місцем його проживання та повернення його матері за цією ж адресою; ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов`язуються повідомляти засобами телефонного зв`язку один одного про будь-які обставини, що унеможливлюють організацію зустрічі батька з дитиною напередодні дня зустрічі в телефонному режимі; з метою спільного відпочинку з ОСОБА_3 та його оздоровлення на території України (поза межами вирішується в окремому порядку відповідно до Законодавства України) забирати сина двічі на рік на два тижні за умови попередньої домовленості про це з його матір`ю, надання інформації їй про місце перебування хлопця, а також щоденне забезпечення її спілкування з дитиною через засоби мобільного зв`язку; ОСОБА_2 зобов`язаний при кожному із побачень враховувати думку ОСОБА_3 , щодо наявності у нього бажання спілкуватися з батьком, не застосовувати силу або інші заходи примусу, так як подібні вчинки будуть впливати психотравматичний фактор; у свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язана утримуватися від спроб дискримінації батька перед дитиною, не перешкоджати його побаченням з сином; ОСОБА_1 зобов`язана не перешкоджати спілкуванню ОСОБА_2 з ОСОБА_3 засобами телефонного зв`язку, мобільних застосунків через мережу Інтернет; організація спілкування дитини з батьком покладається на матір малолітньої особи.

До висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 15.04.2026 року додано акт обстеження умов проживання від 06.04.2026 року, який проведено службою у справах дітей Солонянської селищної ради, за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_4 , для дитини створені належні умови проживання.

Також до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 15.04.2026 року додано висновки оцінки потреб сім`ї матері ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_2 .

Згідно з актами підтвердження фактичного проживання від 22.12.2025 року та від 21.04.2026 року, виданими старостою Василівського старостинського округу, ОСОБА_3 перебував за адресою АДРЕСА_1 у відповідний період.

Згідно консультативними висновками спеціаліста від 04.02.2026 року, 13.03.2026 року, 21.03.2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив консультації у лікарів КНТ «РМЦРЗ» ДОР» м. Дніпро вул. Космічна, 13.

Згідно платіжних інструкцій наданих стороною позивача, ОСОБА_2 здійснював переказ грошових коштів ОСОБА_1 14.08.2025 року у сумі 6532,66 грн., 15.09.2025 року у сумі 4020,10 грн., 16.09.2025 року у сумі 2512,56 грн., 13.10.2025 року у сумі 6532,66 грн., 03.11.2025 року у сумі 6532,66 грн., 03.12.2025 року у сумі 6532,66 грн., 01.01.2026 року у сумі 6532,66 грн., 03.02.2026 року у сумі 6532,66 грн., 02.03.2026 року у сумі 6532,66 грн., 29.04.2026 року у сумі 2010,05 грн.

Згідно листа начальника СД ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 02.05.2026 року, ОСОБА_1 28.03.2026 року на службу не вийшла та до виконання своїх службових обов`язків не приступила, у зв`язку із чим проводиться службове розслідування.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 08.05.2026 року №757 о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Згідно зі службовою характеристикою ОСОБА_1 від 12.01.2026 року, остання за час служби в Національній поліції зарекомендувала себе позитивно, однак в останній час характеризується посередньо, так як потребує постійного контролю за виконанням службових обов`язків з боку керівництва. До дисциплінарної відповідальності не притягувалась. За складом характеру не стримана, у колективі взаєморозуміння не було.

Згідно листа виконкому Солонянської селищної ради від 07.04.2026 року, орган опіки та піклування виконкому Солонянської селищної ради не є органом опіки та піклування за місцем проживання (перебування) дитини, тому не має законних підстав подати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що її донька ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_8 після розлучення переїхала мешкати до неї в м. Тернівка. Її доньку змусили підписати нотаріальний договір щодо виховання дитини. Після переїзду дитини пішла до дитячого садку. Перший час донька погодилася виконувати умови договору, та віддавала дитину батькові на два тижні. Однак дитина почала скучати за мамою і плакати, але дитину не повертали. За час розгляду справи влітку батько особисто не прохав поспілкуватися з дитиною. Зараз в дитячому садку проводиться навчання, дитина бере участь в святах, а тому якщо дитина буде відсутня по два тижні вона не зможе освоювати це. Її донька не заперечує проти спілкування дитини з дідусем та бабусею по лінії батька, а також і з батьком. З весни цього року її донька мешкає окремо від неї разом з дитиною. На даний час вважає, що батько ставиться до дитини байдуже.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно ч.1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Верховною Радою України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статей 9,18, 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Верховною Радою України 27 вересня 1991 року держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ст. 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 153 Сімейного Кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 157 Сімейного Кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ст. 159 Сімейного Кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ОСОБА_3 проживають у різних місцевостях, на досить далекій відстані.

Також, суд бере до уваги, відсутність можливості у ОСОБА_2 45 днів поспіль влітку та 15 днів взимку (через працевлаштування та рід професійної діяльності) перебувати у відпустці із забезпеченням спільного відпочинку та оздоровлення дитини, а разом з тим щомісячно двотижневого відриву від роботи, з метою спільного проведення з сином часу.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не працює, тому вона має можливість без залучення сторонніх осіб цілодобово бути поруч з сином, слідкувати за його станом здоров`я, фізичним розвитком, організовувати дозвілля, вживати заходи щодо його соціалізації тощо.

Суд не бере до уваги негативну характеристику з місця роботи відповідача та її звільнення з місця роботи, оскільки це не відноситься до предмету спору, якій розглядається судом, так як з характеристики та наказу про звільнення не вбачається аморальної поведінки відповідача, насильство тощо, яке впливає на розгляд спору між сторонами.

Суд бере до уваги звернення позивача до поліції в частині невиконання позивачем умов нотаріально посвідченого договору в частині способів участі у вихованні дитини, переписку сторін, встановлюючи таким чином, що між сторонами є спір про способи участі у вихованні та спілкуванні батька з дитиною та відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дитиною відповідно до погоджених умов у цьому договорі.

Суд бере до уваги, що щомісячне перебування дитини по два тижні у кожного із батьків, які проживають у різних місцевостях, на досить далекій відстані буде суперечити інтересам дитини, яка буде позбавлена можливості навчатися та адаптуватися в одному дитячому садку, а в подальшому у одній школі, змінюючи постійно дитячі садки та школу.

Суд бере до уваги, що щомісячне перебування дитини по два тижні у кожного із батьків та знаходження дитини 45 днів разом з батьком, буде суперечити інтересам дитини та матір дитини буде позбавлена можливості брати участь у вихованні дитини протягом усього літа кожного року.

Суд бере до уваги, що у даній цивільній справі йдеться про спір між батьками щодо виховання дитини, тому суд зазначає, що спілкування з дитиною бабусі та дідуся повинно розглядатися в окремому проваджені.

Суд не вбачає підстав для необмеженого спілкування з сином особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином, ??оскільки дитина ще в силу свого віку не може самостійно користуватися цими засобами зв`язку, і яких у неї в силу свого віку ще не має, та при цьому стороною позивача не враховано, що дитини повинна відпочивати та ходити до дитячого садку.

Однак, суд вбачає за можливе щоденне забезпечення матір`ю спілкування батька з дитиною через засоби мобільного зв`язку в період коли дитина не відпочиває та не знаходиться в дитячому садку (з врахуванням бажання дитини та за винятком періоду хворобливого стану дитини чи іншої необхідності, викликаної її інтересами тощо), у визначений за домовленістю обох батьків час.

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений в майбутньому звертатися до суду, після спливу часу внаслідок якого дитина вже зможе користуватися засобами зв`язку і більше часу проводити з батьком, враховуючі її вікові та розумові здібності, спілкування тощо з вимогами про збільшення обсягу спілкування з дитиною у тому числі і перебування у батька більше часу, а також спілкуватися за допомогою засобів зв`язку.

Отже суд вбачає, що побачення ОСОБА_2 з дитиною щотижня з п`ятниці 16-00 години до 18-00 години неділіпо собі можливе, але зазначає, що спілкування дитини разом з батьком можливе тільки за їх обоюдною згодою, при цьому інтереси дитини повинні бути поставленні на перший план при визначенні тривалості зустрічей, способів (варіантів) проведення спільного дозвілля його разом з батьком.

Однак це повинно бути за домовленістю обох батьків з врахуванням бажання дитини, за виключенням періоду хворобливого стану дитини чи іншої необхідності, викликаної інтересами самої дитини. Однак, у тому обсязі, якому просить позивач суд не вбачає підстав, оскільки дитині тільки виповнилось три роки і вона потребує більшої уваги з боку матері у зв`язку з прихильністю дитини до матері та відношення її до батька, що створить певні перепони у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини, враховуючи інтереси дитини відповідного віку.

Окрім того, спілкування батька з дитиною шляхом взяття сина на 14-15 днів до себе у другій половині кожного місяця, по факту це може призводити до щорічного святкування лише у позивача Дня народження дитини, що припадає на 27 березня, Різдва Христового, яке припадає на 25 грудня, Нового року, котре відзначається в ніч з 31 грудня на 1 січня, тощо, що може порушувати інтереси ОСОБА_1 та дитини.

Таким чином, суд вбачає за можливе з метою спільного відпочинку ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 та оздоровлення останнього на території України - ОСОБА_2 визначити, що останній може забирати сина двічі на рік на два тижні (з врахуванням бажання дитини та за винятком періоду хворобливого стану дитини чи іншої необхідності, викликаної її інтересами) за домовленістю обох батьків, та надання інформації ОСОБА_1 про місце перебування дитини, а також щоденне забезпечення останньої спілкування з дитиною через засоби мобільного зв`язку в період коли дитина не відпочиває.

Однак це повинно бути за домовленістю обох батьків з врахуванням побажання дитини, за виключенням періоду хворобливого стану дитини чи іншої необхідності, викликаної інтересами самої дитини ОСОБА_3 . Однак, у тому обсязі, якому просить позивач суд не вбачає підстав, оскільки дитині тільки виповнилось три роки і вона потребує більшої уваги з боку матері у зв`язку з прихильністю дитини до матері та відношення її до батька, що створить певні перепони у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини, враховуючи інтереси дитини відповідного віку.Окрім того, спільний відпочинок повинен бути узгоджений за домовленістю обох батьків з врахуванням бажання дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений в майбутньому звертатися до суду, після спливу часу внаслідок якого дитина вже зможе більше часу проводити з батьком, враховуючі її вікові та розумові здібності, спілкування тощо з вимогами про збільшення обсягу спілкування з дитиною у тому числі і перебування з нею разом влітку та взимку.

Однак, суд не вбачає підстав для тимчасового виїзду дитини за межі України з одним із батьків з метою її оздоровлення та відпочинку, так як це є окремими позовними вимогами, де повинно бути зазначено певний час та країна перебування.

Також слід зазначити, що ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Тимчасовий виїзд малолітньої дитини за межі України повинен відбуватись лише за погодженням з іншим з батьків, оскільки такий переїзд спричиняє зміну режиму спілкування дитини з іншим з батьків, порядок участі у вихованні дитини, зміну звичайного соціального, культурного, мовного середовища дитини, що впливає на її подальше життя, розвиток і виховання.

Виходячи з положень зазначених норм матеріального права дозвіл на виїзд малолітньої дитини за межі України в супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків на підставі рішення суду може бути наданий на конкретний одноразовий виїзд з визначенням його початку й закінчення.

Надання такого дозволу на постійне проживання малолітньої дитини без згоди та супроводу батька або матері суперечить чинному законодавству, що визначає рівність прав та обов`язків батьків щодо виховання дитини, що може призвести до фактичного позбавлення батька або матері дитини передбаченої законодавством можливості брати участь у її вихованні та можливості спілкування з нею.

Аналогічна правова позиція зазначена в постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 725/4303/15-ц, та від 23 квітня 2018 року по справі № 705/2898/17-ц.

На підставі вище зазначеного, суд вважає за можливе позовні вимоги представника позивача адвоката Миронової В.В. в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей Солонянської селищної ради, служба у справах дітей Тернівської міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Солонянської селищної ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні і визначення способу участі батька у вихованні дитини, та за зустрічною позовною заявою представника відповідача адвоката Мерцалова М.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні дитини слід задовольнити частковота усунути перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, визначивши ОСОБА_2 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , шляхом встановлення наступного порядку і часу спілкування: щотижня з п`ятниці 16-00 години до 18-00 години неділі брати сина за місцем свого проживання з правом відвідування парків, дитячих майданчиків, торговельно-розважальних центрів, закладів культури тощо; зустрічі повинні відбуватися шляхом взяття малолітнього ОСОБА_6 (з врахуванням побажання дитини та за винятком періоду хворобливого стану дитини чи іншої необхідності, викликаної її інтересами) у визначений час за місцем його проживання та повернення його матері ОСОБА_1 за цією ж адресою; ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов`язуються повідомляти засобами телефонного зв`язку один одного про будь-які обставини, що унеможливлюють організацію зустрічі батька з дитиною напередодні дня зустрічі в телефонному режимі; з метою спільного відпочинку ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 та оздоровлення останнього на території України ОСОБА_2 забирати сина двічі на рік на два тижні (з врахуванням побажання дитини та за винятком періоду хворобливого стану дитини чи іншої необхідності, викликаної її інтересами) за домовленістю обох батьків, та надання інформації ОСОБА_1 про місце перебування дитини, а також щоденне забезпечення останньої спілкування з дитиною через засоби мобільного зв`язку в період коли дитина не відпочиває; щоденне забезпечення матір`ю спілкування батька з дитиною через засоби мобільного зв`язку в період коли дитина не відпочиває та не знаходиться в дитячому садку (з врахуванням бажання дитини та за винятком періоду хворобливого стану дитини чи іншої необхідності, викликаної її інтересами тощо), у визначений за домовленістю обох батьків час; ОСОБА_2 зобов`язаний при кожному із побачень враховувати думку дитини ОСОБА_3 , щодо наявності у нього бажання спілкуватися з батьком, не застосовувати силу або інші заходи примусу, так як подібні вчинки будуть впливати як психотравматичний фактор; у свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язана утримуватися від спроб дискримінації батька ОСОБА_2 перед дитиною, не перешкоджати його побаченням з сином ОСОБА_3 .

Згідно ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позовні вимоги сторін задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача за первісним позовом судовий збір у розмірі 665,60 грн. та з позивача на користь відповідача за зустрічним позовом судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 258, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги представника позивача адвоката Миронової Валерії Валеріївни в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей Солонянської селищної ради, служба у справах дітей Тернівської міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Солонянської селищної ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні і визначення способу участі батька у вихованні дитини, - задовольнити частково.

Зустрічні позовні вимоги представника відповідача адвоката Мерцалова Максима Юрійовича, в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково.

Усунути перешкоди у спілкуванні батька з дитиною та визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом встановлення наступного порядку і часу спілкування:

Щотижня з п`ятниці 16-00 години до 18-00 години неділі брати сина за місцем свого проживання з правом відвідування парків, дитячих майданчиків, торговельно-розважальних центрів, закладів культури тощо; зустрічі повинні відбуватися шляхом взяття малолітнього ОСОБА_9 (з врахуванням побажання дитини та за винятком періоду хворобливого стану дитини чи іншої необхідності, викликаної її інтересами) у визначений час за місцем його проживання та повернення його матері ОСОБА_1 за цією ж адресою;

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов`язуються повідомляти засобами телефонного зв`язку один одного про будь-які обставини, що унеможливлюють організацію зустрічі батька з дитиною напередодні дня зустрічі в телефонному режимі;

З метою спільного відпочинку ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 та оздоровлення останнього на території України: забирати сина двічі на рік на два тижні (з врахуванням побажання дитини та за винятком періоду хворобливого стану дитини чи іншої необхідності, викликаної її інтересами) за домовленістю обох батьків, та надання інформації ОСОБА_1 про місце перебування дитини, а також щоденне забезпечення останньої спілкування з дитиною через засоби мобільного зв`язку в період коли дитина не відпочиває;

Щоденне забезпечення матір`ю ОСОБА_1 спілкування батька ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 через засоби мобільного зв`язку в період коли дитина не відпочиває та не знаходиться в дитячому садку (з врахуванням бажання дитини та за винятком періоду хворобливого стану дитини чи іншої необхідності, викликаної її інтересами тощо), у визначений за домовленістю обох батьків час;

ОСОБА_2 зобов`язаний при кожному із побачень враховувати думку дитини ОСОБА_3 , щодо наявності у нього бажання спілкуватися з батьком, не застосовувати силу або інші заходи примусу, так як подібні вчинки будуть впливати як психотравматичний фактор;

У свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язана утримуватися від спроб дискримінації батька ОСОБА_2 перед дитиною, не перешкоджати його побаченням з сином ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 14 серпня 2026 року.

Головуючий суддя В.О. Корягін