Рішення № 13898214, 15.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.02.11 р. Справа № 37/40пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Тел-Мар", м. Маріуполь, ідентифікаційний код 25328948

до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь, ідентифікаційний код НОМЕР_1

про: визнання недійсним звіту про оцінку вартості автомобіля марки "TОYOTA" модель "CAMRY", д/номер НОМЕР_2, станом на 06.12.2010р.

із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача:

Третя особа: Орджонікідзевський ВДВС Маріупольського міського управління юстиції Донецької області м. Маріуполь

за участю уповноважених представників:

від Позивача не зявився;

від Відповідача не зявився;

від Третьої особи не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 15.02.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Спільне українсько-литовське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Тел-Мар" м. Маріуполь (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь (далі Відповідач) про визнання недійсним звіту про оцінку вартості автомобіля марки "TAYOTA" модель "CAMRY", д/номер НОМЕР_2, станом на 06.12.2010р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що при складанні спірного звіту не були враховані рік випуску автомобіля, пробіг та неодноразові ремонти, що призвело до неправильного визначення його вартості.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав лист від 11.01.2011р., правоустановчі документи, протокол загальних зборів №5 від 12.06.2003р., свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 33 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні”, Інструкцією про проведення виконавчих дій”, ст.ст. 1, 54 Господарського процесуального кодексу.

Позивачем разом із позовною заявою надано заяву про забезпечення позову від 26.01.2011р. (а.с.22), в якої він просить заборонити Орджонікідзевському ВДВС Маріупольського міського управління юстиції Донецької області м. Маріуполь здійснювати виконавчі дії відносно продажу арештованого майна автомобіля марки „TOYOTA” модель „CAMRY”, д/номер НОМЕР_3, згідно звіту про оцінку вартості автомобіля проведеного субєктом оціночної діяльності ОСОБА_1, складеного станом на 06.12.2010р.

Крім того, Позивач заявив клопотання про витребування доказів копію спірного звіту, яке було задоволено ухвалою про порушення провадження у справі в порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та витребуваних судом документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресами, визначеними за матеріалами справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Ухвалою суду від 01.02.2011р. до участі у справі залучено Орджонікідзевський ВДВС Маріупольського міського управління юстиції Донецької області м. Маріуполь, ідентифікаційний номер (Третя особа), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача.

Третя особа надала письмові пояснення до позовної заяви № 13/255 від 08.02.2011р. (а.с.а.с.23-24), в яких зазначено про: вжиття дій з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №23/176 від 02.02.2009р. щодо опису і арешту майна Позивача як боржника, надходження виконавчих документів щодо нього протягом 2009-2011р., обєднаних у зведене виконавче провадження на загальну суму 5031855,84грн., виявлення та здійснення опису і арешту спірного транспортного засобу та здійснення його оцінки залученим субєктом оціночної діяльності, з яким було укладено відповідний договір, що був виконаний належним чином.

Третьої особою були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи, у тому числі витребувані судом (а.с.а.с. 25-52).

У призначене судове засідання представники учасників справи не зявилися, а від Позивача надійшла телеграма (а.с.54) з проханням перенести розгляд справи через термінове відрядження представника.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомлених учасників справи і не надання Відповідачем певних документів, які були надані Третьої особою, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 27, 33 цього Кодексу істотним чином не впливає таку кваліфікацію.

Суд відхиляє клопотання Позивача про перенесення судового засідання, оскільки викладена в ньому причина не тільки не підтверджена жодними доказами, але й не може вважатися поважною у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, адже у відповідності до ст. 28 цього Кодексу Позивач не був позбавлений можливості забезпечити представництво своїх інтересів будь-якою особою на підставі письмової довіреності явка конкретного представника, якого могло бути направлено до відрядження не є обовязковою.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального України, суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.2009р. Постановою №13/445 Орджонікідзевським відділом ДВС Маріупольського міського управління юстиції (а.с. 27) за наказом Господарського суду Донецької області №23/176 від 02.02.2009р. (а.с.26) про стягнення з Спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Тел-Мар” (м. Маріуполь, бул. 50 років Жовтня, 21/43, ЄДРПОУ 25328948) на користь Приватного підприємства „Баядера” (м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, ЄДРПОУ 13491057) 143027,44грн. боргу, 471,49грн. річних, 2431,47грн. інфляційних, 3771,94грн. пені, 1497,02грн. витрати на сплату державного мита та 117,99грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу, загальна сума стягнення дорівнює 151317,35грн. було відкриття виконавчого провадження, а також накладено арешту на все майно боржника (рухоме та нерухоме) та оголошено заборону на його відчуження в межах суми боргу.

24.02.2009р. накладений Постановою №13/445 арешт був зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.а.с.28, 29).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 04.03.2010р. (а.с.30) 22.02.2005р. між ЗАТ „Донгорбанк” та СП ТОВ „Тел-Мар” був укладений договір застави транспортного засобу №13/1, за яким вартість предмету застави, автомобіля марки „TOYOTA” модель „CAMRY”, д/номер НОМЕР_3, складала 179337,04грн., приналежність якого Боржникові підтверджується відомостями відповідної бази даних (а.с.31)

04.03.2010р. Постановою (а.с.32) накладено арешт майна Позивача та заборону його відчуження у відношенні автотранспортних засобів боржника, в тому числі, автомобіля марки „TOYOTA” модель „CAMRY”, д/номер НОМЕР_3 в межах зведеного виконавчого провадження на загальну суму 2862532,44грн., який (арешт) було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухового майна (а.с.33)

17.11.2010р. було складено акт опису й арешту майна боржника (а.с.34), а саме: автомобіля марки „TOYOTA” модель „CAMRY”, 2004 року випуску, чорного кольору, кузов (шасі) НОМЕР_4 тип ТЗ легковий седан, д/номер НОМЕР_3, із зазначенням вартості описаного автомобіля в розмірі сто тисяч гривень.

06.12.2010р. заступником начальника Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції Донецької області м. Маріуполь ОСОБА_2 винесена постанова (а.с. 35) про призначення субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (Відповідача), який має кваліфікаційне свідоцтво о реєстрації в Державному реєстрі оцінювачів №1898 від 07.12.2004р. та сертифікат субєкта оціночної діяльності виданий 27.05.2008р. за №7105/С (а.с.а.с.46, 47).

Цього ж дня між Третьої особою та Відповідачем був укладений договір на проведення незалежної оцінки майна (а.с.36) для проведення роботи з незалежної оцінки легкового автомобіля „TOYOTA CAMRY”, реєстраційний номер НОМЕР_3, в межах виконання обовязків за яким Відповідачем був складений звіт про проведення незалежної оцінки вартості автомобіля марки станом на 06.12.2010р. (а.с.а.с.38-45), яким майно було оцінено на суму 118439,00грн. без урахування ПДВ. У звязку із складанням такого звіту 10.01.2011р. Відповідачем та Третьої особою був підписаний акт №6/12-2 приймання-передачі робіт з незалежної оцінки

11.01.2011р. Орджонікідзевським ВДВС Маріупольського міського управління юстиції Донецької області м. Маріуполь на адресу боржника та стягувачів направлено лист №13/255 з пропозицією ознайомитись зі звітом про оцінку вартості автомобіля марки „TOYOTA” модель „CAMRY”, д/номер НОМЕР_3, отримання якого підтверджує Позивач (а.с.8).

Як вбачається з облікової картки на зведене виконавче провадження на 01.01.2011р. (а.с.а.с.50, 51) загальна сума 62 наказів Господарського суду Донецької області про стягнення грошових коштів з Позивача становить 5031855,84грн.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Третя особа свою позицію по суті спору виклала у поясненнях №13/255 від 08.02.2011р. (а.с.а.с. 23-24).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту розглядуваної позовної заяви сутність розглядуваного спору полягає визнанні оспорюваного звіту про оцінку вартості майна недійсним.

Відповідно до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності (доведеності належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами) наступної сукупності умов:

-наявність у Позивача певного субєктивного права або інтересу;

-порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем;

-належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства), і відсутність будь-якої з них унеможливлює задоволення позову.

Суд як орган державної влади, здійснюючи функцію правосуддя, за змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України зобовязаний діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, визначених законами. Означений принцип у повній мірі стосується із застосування певних способів судового захисту, які, згідно ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, визначаються законом або договором.

Між тим, діюче законодавство не визначає можливості визнання недійсним висновку субєкту оціночної діяльності , здійснено у виконавчому провадженні, у якості самостійного способу судового захисту.

Так, в п. 25 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164 сформульовано позицію, згідно якої визначено, що законодавство України не надає висновку судового експерта статусу документа, який мав би обов'язковий характер чи породжував права і обов'язки у певного суб'єкта чи кола суб'єктів, а отже такий висновок не може вважатися актом державного чи іншого органу і оспорюватися в судовому порядку.

Водночас, статус сторін спору субєкти господарювання у світлі висновку про підвідомчість такого роду спорів господарському суду за змістом п. 28 згадуваного у позові Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” від 14.08.2007 р. N 01-8/675, унеможливлює припинення провадження у справі з мотивів непідвідомчості її господарському суду, тим більше, що за змістом ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження” оцінка може бути оскаржена стороною виконавчого провадження в даному випадку в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання скарги по відповідній справі, а не у позовному провадженні.

Таким чином суд, враховуючи неналежність обраного способу судового захисту у світлі правової позиції Верховного Суду України, згаданій в п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” від 13.08.2008 р. N 01-8/482, відмовляє у задоволені позовних вимог.

Понесені Позивачем судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на його рахунок і компенсації з боку Відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Тел-Мар", м. Маріуполь (ідентифікаційний код 25328948) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про визнання недійсним звіту про оцінку вартості автомобіля марки "TОYOTA" модель "CAMRY", д/номер НОМЕР_2, станом на 06.12.2010р.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.02.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2011р.

Суддя Попков Д.О.