Рішення № 138980821, 14.08.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3856/25

провадження № 2/650/1058/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

15 червня 2025 року представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просить розірвати договір оренди землі від 06 вересня 2010 року, зареєстрований за № 4АА002128-041071500032, зі змінами, в редакції додаткової угоди від 23 жовтня 2021 року № 1100096-7, щодо земельної ділянки площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0025, а також припинити зареєстроване право оренди цієї земельної ділянки, яке після укладення 17 квітня 2025 року договору відчуження права оренди № 1704/25-17 належить ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 9,03 га, кадастровий номер 6520686700:03:015:0025, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за межами села Степне на території Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області. Право власності виникло на підставі державного акта серії ЯК № 761155 від 03 березня 2010 року та зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта 2344859665206, номер запису про право власності 41659441.

06 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс-АГРОПРОДУКТ» укладено договір оренди цієї земельної ділянки. 20 січня 2015 року сторони уклали договір про заміну сторони у договорі оренди, за яким новим орендарем стало ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», а строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2024 року.

28 грудня 2017 року між орендодавцем, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 1100096, за якою право оренди перейшло до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». 12 квітня 2021 року сторони уклали додаткову угоду № 1100096-2, якою договір викладено у новій редакції, строк його дії продовжено до 31 грудня 2029 року, а розмір орендної плати встановлено на рівні 6,92 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

23 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 1100096-7, якою договір оренди в цілому викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 3.1 договору він укладений строком до 31 грудня 2033 року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з пунктом 2.4 договору становить 308 539,65 грн. Відповідно до пункту 4.1 орендна плата встановлена у розмірі 8,46 % від нормативної грошової оцінки, що становить 26 102,45 грн за рік, а згідно з пунктом 4.5 орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року.

Представник позивача послалася на те, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не сплатило орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки. За умовами договору загальний розмір нарахованої орендної плати за три роки становить 78 307,35 грн. На підтвердження несплати позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, з яких не вбачається нарахування та виплати йому ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» доходу від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду протягом 2022-2024 років.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди спірної земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору № 1704/25-17. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки зареєстровано за ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», номер запису про інше речове право 41659499.

Представник позивача вважає, що повна несплата орендної плати протягом трьох років є систематичним невиконанням основного обов`язку орендаря та істотним порушенням договору, яке позбавляє орендодавця того майнового результату, на який він розраховував при передачі земельної ділянки у строкове платне користування.

Також представник позивача зазначила, що після деокупації території ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не вживало належних заходів для встановлення фактичного стану саме спірної земельної ділянки, не повідомляло орендодавця про конкретно встановлені перешкоди у користуванні нею та не надало індивідуалізованих документів, які підтверджували б фактичне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами або повну неможливість її використання у 2023 та 2024 роках.

У відзиві на позов представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заперечив проти задоволення позову. Факт несплати орендної плати за спірний період по суті не заперечив, однак послався на те, що збройна агресія рф, тимчасова окупація Новорайської територіальної громади, викрадення та знищення майна підприємства, мінна небезпека, обстріли та відсутність підтвердження безпечності земельної ділянки унеможливили здійснення господарської діяльності та виконання зобов`язань за договором.

На підтвердження заперечень представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» послався, зокрема, на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42022232090000075, лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, рішення Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491, розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29, від 18 квітня 2024 року № 154 та від 11 лютого 2025 року № 58, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року, дані інтерактивної карти ДСНС, внутрішні накази товариства та статистичну звітність за формою № 4-сг за 2022-2024 роки.

Представник відповідача також послався на постанову Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року та постанову Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24, вважаючи, що висновки, викладені у цій справі, підтверджують наявність підстав для звільнення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від орендної плати у зв`язку з неможливістю використання земель на території Новорайської громади.

Крім того, у клопотанні від 12 серпня 2025 року представник відповідача просив врахувати висновки Верховного Суду у постанові від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24, посилаючись на те, що перебування земельної ділянки на території ведення бойових дій є підставою для відсутності обов`язку зі сплати орендної плати.

У додаткових поясненнях ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» послалося на лист Херсонської обласної військової адміністрації від 13 квітня 2026 року № 01-01-66-4582/0/26/46, лист від 20 квітня 2026 року № 01-01-66-4875/0/26/46 та акти виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів за 11-15 січня 2025 року. За твердженням відповідача та складеною ним інформацією про співставлення координат, зазначені акти стосуються території, на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером 6520686700:03:015:0025.

Зі змісту наданих актів вбачається, що під час проведених у січні 2025 року робіт вибухонебезпечних предметів не виявлено. Водночас відповідач вважає, що сам факт проведення такого обстеження лише у січні 2025 року підтверджує неможливість безпечного використання земельної ділянки у попередній період.

На судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позиція ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» викладена у відзиві, клопотаннях та додаткових письмових поясненнях. ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» відзиву на позов та доказів сплати орендної плати суду не надало.

Дослідивши матеріали справи, письмові доводи учасників та надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0025 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за межами села Степне на території Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

06 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс-АГРОПРОДУКТ» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. У подальшому сторона орендаря змінювалася, а з 28 грудня 2017 року орендарем стало ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Додатковою угодою від 23 жовтня 2021 року № 1100096-7 договір викладено у новій редакції, строк його дії встановлено до 31 грудня 2033 року, а річний розмір орендної плати - 26 102,45 грн зі строком внесення до 31 грудня кожного року.

17 квітня 2025 року право оренди за тим самим договором перейшло до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору відчуження права оренди № 1704/25-17. Таким чином, у 2022, 2023 та 2024 роках стороною орендаря було ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а на час вирішення спору зареєстрованим носієм права оренди є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

З відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та з відсутності у матеріалах справи платіжних документів вбачається, що орендна плата за 2022, 2023 та 2024 роки позивачу не виплачувалась. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» факту несплати орендної плати не спростувало, а обґрунтовує її обставинами, які, на думку товариства, виключали обов`язок вносити плату.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором.

Абзацом п`ятим частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а частиною другою статті 25 цього Закону на орендаря покладено обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що під систематичною несплатою орендної плати розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами договору. Такий висновок, зокрема, викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 та підтверджено у постанові Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Передаючи земельну ділянку у строкове платне користування, позивач обґрунтовано розраховував на регулярне отримання погодженої сторонами орендної плати.

Оцінюючи доводи ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про обставини, які виключають обов`язок сплачувати орендну плату, суд виходить з такого.

Частиною шостою статті 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Для застосування цієї норми має бути встановлена саме об`єктивна неможливість користування конкретним об`єктом оренди протягом конкретного періоду, а не лише існування загального ризику, ускладнень у веденні господарської діяльності чи економічної невигідності.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за його порушення, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому сама по собі наявність форс-мажорних обставин не має наперед встановленого наслідку для будь-якого договірного зобов`язання. Особа, яка посилається на такі обставини, повинна довести причинно-наслідковий зв`язок між ними та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 має загальний інформаційний характер, адресований невизначеному колу осіб та сам по собі не підтверджує настання форс-мажорних обставин саме у зобов`язанні за спірним договором. Такий підхід викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24.

Щодо 2022 року суд враховує, що Новорайська сільська територіальна громада перебувала у тимчасовій окупації у період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року. З урахуванням характеру сільськогосподарського виробництва, сезонності польових робіт та фактичної неможливості вільного доступу до земельної ділянки під час окупації суд не враховує несплату орендної плати за 2022 рік як випадок порушення, що формує систематичність.

Водночас доказова оцінка 2023 та 2024 років є іншою. Після деокупації відповідач посилається на статус території можливих бойових дій, загальну мінну небезпеку, податкові пільги, втрату майна підприємства, внутрішні рішення про зупинення діяльності та відсутність до січня 2025 року результатів обстеження спірної земельної ділянки.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та інші матеріали щодо викрадення і пошкодження майна ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» під час окупації підтверджують істотні негативні наслідки збройної агресії для підприємства, однак не встановлюють повної неможливості користування саме земельною ділянкою з кадастровим номером 6520686700:03:015:0025 протягом усього 2023 та 2024 років і не доводять неможливість виконання грошового обов`язку перед конкретним орендодавцем.

Розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29 та від 18 квітня 2024 року № 154 суд оцінює у сукупності з іншими доказами. Ці акти приймалися насамперед у сфері надання податкових пільг. Надання податкової пільги суб`єкту господарювання не є тотожним припиненню або зупиненню приватноправового обов`язку зі сплати орендної плати власнику земельної ділянки.

Крім того, з поданого у справі листа Новорайської сільської військової адміністрації від 20 квітня 2026 року № 01-12/1005/26 вбачається, що відповідні розпорядження не звільняють ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від договірної орендної плати за земельні ділянки приватної власності, а сама військова адміністрація не здійснювала індивідуального встановлення щодо приватних земельних ділянок статусу забруднених або імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами з внесенням таких відомостей до Державного земельного кадастру.

Вказаний лист є важливим для оцінки змісту та меж правового значення розпоряджень Новорайської сільської військової адміністрації у цій конкретній справі. Тому сам факт надання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» податкових пільг не доводить повної неможливості використання саме спірної земельної ділянки у 2023 та 2024 роках.

Лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року також не містить результатів індивідуального обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:015:0025. З його змісту вбачається, що піротехнічні розрахунки ДСНС не залучалися до розмінування відповідних земель, а висновок щодо небезпеки сформульовано як загальну потенційну загрозу та неможливість гарантувати безпеку польових робіт у зв`язку з обстрілами.

Дані інтерактивної карти ДСНС та додані до пояснень зображення відображають ризики на відповідній території на момент формування таких даних, однак не містять історичної інформації про фактичний стан конкретної земельної ділянки у кожний момент 2023 та 2024 років. Наявність позначення про потенційний ризик не є тотожною доказу фактичного забруднення конкретної земельної ділянки або повної неможливості її використання.

Особливе значення у цій справі мають подані самим відповідачем у травні 2026 року акти виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів за 11, 12, 13, 14 та 15 січня 2025 року та інформація про співставлення координат. Саме відповідач стверджує, що зазначені акти охоплюють спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6520686700:03:015:0025.

Зі змісту цих актів вбачається, що під час проведених робіт вибухонебезпечні предмети не виявлено. Отже, наведені докази не підтверджують твердження про фактичне забруднення спірної земельної ділянки. Сам факт того, що обстеження проведене у січні 2025 року, не дозволяє без інших доказів зробити зворотний висновок про те, що упродовж усього 2023 та 2024 років земельна ділянка об`єктивно не могла використовуватися.

Відсутність до певної дати акта обстеження або документа про очищення не є позитивним доказом неможливості використання майна. Для застосування частини шостої статті 762 ЦК України необхідно встановити фактичні обставини, які унеможливлювали користування об`єктом, а не виходити з припущення, що відсутність підтвердження безпечності автоматично означає повну непридатність земельної ділянки.

Суд також враховує, що матеріали справи не містять доказів того, що протягом 2023 та більшої частини 2024 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» ініціювало обстеження саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:015:0025, зверталося щодо її першочергового обстеження або отримало від компетентного органу індивідуальну заборону на проведення сільськогосподарських робіт на цій ділянці. Не надано і доказів своєчасного повідомлення орендодавця про конкретно встановлені перешкоди та запропонований порядок подальшого виконання договору.

Внутрішні накази ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від 11 квітня 2022 року, 15 листопада 2022 року, 05 січня 2023 року та 03 січня 2024 року, а також звіти за формою № 4-сг підтверджують рішення самого товариства щодо організації своєї господарської діяльності та фактичну відсутність посівів на відповідній території. Водночас вони не є доказами об`єктивної неможливості користування конкретною земельною ділянкою, оскільки створені самим орендарем та не містять висновку компетентного органу про фактичний стан спірного об`єкта.

Відомості про здійснення господарської діяльності іншими сільськогосподарськими підприємствами на території Новорайської та суміжних громад суд оцінює лише як додаткову обставину. Вони не доводять безпечність конкретної земельної ділянки позивача, однак свідчать, що після деокупації можливість сільськогосподарського використання земель на території громади не була виключена автоматично для кожної без винятку земельної ділянки.

Посилання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на постанову Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24 суд враховує відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України. Водночас ця постанова не звільняє суд від обов`язку оцінити докази у конкретній справі. У справі № 650/3776/24 Верховний Суд виходив із встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин про визнання орендованих земель непридатними для використання та, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, не здійснював нового встановлення чи переоцінки фактичного стану кожної земельної ділянки.

У цій справі доказова сукупність є іншою: щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:015:0025 надано акти проведених у січні 2025 року робіт, за якими вибухонебезпечних предметів не виявлено; надано пізніші офіційні роз`яснення щодо податкового характеру пільг; відсутній індивідуалізований документ про фактичне забруднення спірної земельної ділянки у 2023-2024 роках або про заборону її використання протягом цих років. За таких обставин фактична основа для застосування частини шостої статті 762 ЦК України не є тотожною обставинам, встановленим у справі № 650/3776/24.

Посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24 також не змінює висновків суду. У тій справі предметом спору була орендна плата за земельні ділянки комунальної власності та застосування спеціальних положень податкового законодавства щодо плати за землю. Спірна ж земельна ділянка у цій справі є приватною власністю фізичної особи, а орендна плата сплачується на підставі приватноправового договору орендодавцю, а не до місцевого бюджету. Тому правове регулювання, яке було визначальним у справі № 908/929/24, не є застосовним до спірного приватноправового платежу.

Таким чином, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не довело наявності у 2023 та 2024 роках обставин, які відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України повністю звільняли його від орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6520686700:03:015:0025.

Повна несплата орендної плати за 2023 та 2024 роки є двома окремими завершеними випадками порушення умов договору. Навіть без врахування несплати за 2022 рік наявні два послідовні випадки повної несплати, що є систематичною несплатою у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України.

Така несплата є самостійною і достатньою підставою для розірвання договору оренди землі відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі». Крім того, повна відсутність орендної плати протягом двох послідовних років є істотним порушенням договору у розумінні частини другої статті 651 ЦК України, оскільки позивач був повністю позбавлений основного майнового результату договору.

Доводи позивача про неправомірність самого відчуження права оренди 17 квітня 2025 року у зв`язку з відсутністю згоди орендодавця суд не покладає в основу рішення. На дату укладення договору № 1704/25-17 частина п`ята статті 93 Земельного кодексу України передбачала можливість відчуження користувачем права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності без погодження з її власником. Водночас правомірність такого відчуження не усуває порушень умов основного договору, допущених попереднім орендарем до переходу права.

Довід ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про відсутність у нього належного процесуального статусу суд відхиляє. Саме це товариство було орендарем у 2023 та 2024 роках, коли допущено два випадки повної несплати орендної плати. Тому оцінка його поведінки та наслідків допущених ним порушень безпосередньо стосується прав і обов`язків ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Водночас ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є чинним зареєстрованим носієм права оренди за тим самим договором. Розірвання договору оренди припиняє договірне правовідношення, з якого виникло зареєстроване речове право, тому участь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» як відповідача є необхідною для повного та ефективного вирішення спору.

Вимога про припинення права оренди земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди. Оскільки суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для розірвання договору, зареєстроване за ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:015:0025, номер запису про інше речове право 41659499, підлягає припиненню як правовий наслідок розірвання договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем за подання позову в електронній формі сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. З огляду на те, що позов задоволено, а участь обох відповідачів зумовлена характером спірного правовідношення, судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідачів порівну - по 484,48 грн з кожного.

Зважаючи на викладене, враховуючи наведені положення цивільного та земельного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 209, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 526, 617, 629, 651, 762 ЦК України, частиною п`ятою статті 93, пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, статтями 13, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 06 вересня 2010 року, зареєстрований за № 4АА002128-041071500032, зі змінами, в редакції додаткової угоди від 23 жовтня 2021 року № 1100096-7, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», право оренди за яким на підставі договору відчуження права оренди від 17 квітня 2025 року № 1704/25-17 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», щодо земельної ділянки площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0025, розташованої за межами села Степне на території Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

Припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33251307) на земельну ділянку площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0025, номер запису про інше речове право 41659499.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (ЄДРПОУ 41101589, 74360, Херсонська область, Бериславський район, с. Новорайськ, вул. Промислова, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33251307, 37223, Полтавська область, Миргородський район, с. Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,48 грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 14 серпня 2026 року.

Суддя: _____ О.О. Сікора