Рішення № 13898073, 16.02.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 лютого 2011 р. Справа 7/229-10

за позовом: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм", смт. Малинівка, Харківська область

2. Закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський виноробний завод", м. Бахчисарай, АР Крим

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-Інтертрейд", м. Вінниця

про стягнення 29356,55 грн. заборгованості

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л. С.

Представники:

позивача 1,2 (ПП "Зевс"): Малафіюк В.В. - представник, довіреність № б/н від 0807.2008 року, паспорт серія НОМЕР_1 виданий 06.02.1997 року.

відповідач: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

16.12.2010 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Зевс", яке виступає в якості повіреного Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" та Закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський виноробний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-Інтертрейд" про стягнення 29 356,55 заборгованості.

Ухвалою від 17.12.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/229-10 та призначено до розгляду на 27.01.2011 року.

В судовому засіданні 27.01.2011 року представник ТОВ "КСК-Інтертрейд" подав відзив на позовну заяву, в якій відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" та ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" посилаючись на неузгодженість суми боргу, неправильний розрахунок пені тощо.

Ухвалою суду від 27.01.2011 року з огляду на неподання представниками сторін в повному обсязі витребуваних судом доказів, а також з метою надання додаткових доказів розгляд справи відкладено до 16.02.2011 року.

Відповідач в судове засідання 16.02.2011 року не з'явився, документів витребуваних ухвалою від 27.01.2011 року не надав, причин неявки та неподання документів не повідомив, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином - ухвалою від 27.01.2011 року, яка надсилалась рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як встановлено судом конверт з ухвалою суду від 27.01.2011 року, який надсилався відповідачу на момент проведення судового засідання до суду не повернувся.

Разом з тим, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 145425 станом на 16.02.2011 року місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: вул. Іванова., буд. 11, Староміський район, м. Внниця,21034, яка є ідентичною тій, що зазначена в позовній заяві і по якій було направлено ухвалу від 27.01.2011 року.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено безпосередньо на юридичну особу.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 27.01.2011 року, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Слід вказати, що про поінформованість відповідача про наявність в провадженні господарського суду Вінницької області справи № 7/229-10 свідчить участь його представника в судовому засіданні 27.01.2011 року та розписка представника про його повідомлення про час та місце судового засідання призначеного на 16.02.2011 року.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

30.11.2009 року між ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" та ПП "Зевс" укладено договір № 30/11-09-ПР відповідно до якого повірений зобов'язується вчиняти від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії щодо реалізації третім особам алкогольних напоїв.

Також, 30.11.2009 року між ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" та ПП "Зевс" укладено договір доручення № 30/11-09-БВЗ відповідно до якого повірений зобов'язується вчиняти від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії щодо реалізації третім особам алкогольних напоїв.

За умовами вказаних договорів також передбачалось надання права повіреному вести претензійно-позовну роботу з приводу виконання договорів, що були укладені повіреним з третіми особами та представляти інтереси Довірителя в органах судової влади, державної виконавчої служби, інших підприємствах, організаціях та установах (п.п.1.1.7, 1.1.8 Договорів).

04.08.2010 року Приватне підприємство "Зевс", діючи на підставі договорів доручення № 30/11-09-ПР від 30.11.2009 року та № 30/11-09-БВЗ від 30.11.2009 року та довіреностей від 30.11.2009 року уклало з Сімферопольською філією ТОВ "КСК-Інтертрейд" від імені ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" та ЗАТ "Бахчисарайський виноробний завод" договір поставки напоїв № ММ-114.

Згідно п. 1.1 вказаного Договору ПП "Зевс" (Постачальник) зобов'язується передавати у власність ТОВ "КСК-Інтертрейд" (Покупець) товар, а ТОВ "КСК-Інтертрейд" зобов'язувався приймати та оплачувати такий товар як алкогольні напоїв асортименті: горілка ТМ "Смачна" та ТМ "Олімп", бальзам "Шедевр", "Сонет", "Сила життя".

Відповідно до п. 3.3 Договору строк поставки партій товару складає 7 календарних днів з моменту погодження замовлення Покупцем. Постачальник також має право на дострокову поставку товару з повідомленням про це Покупця за 12 годин до поставки.

Покупець оплачує товар шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 4.2 Договору).

Покупець повинен оплачувати отриманий товар на умовах відстрочення платежу, строк якого розраховується у календарних днях з моменту прийняття товару. Кількість календарних днів на які надається відстрочення оплати вказується у Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору (п.4.3 Договору).

В специфікації до Договору від 04.08.2010 року встановлено відстрочення оплати 21 календарний день.

04.08.2010 року між сторонами було підписано додаткову угоду до договору поставки від 04.08.2010 року № ММ-114 згідно якої сторони виклали преамбулу Договору в новій редакції (в якій визначено найменування відповідача - ТОВ "КСК - Інтертрейд" в особі директора Сімферопольського філіалу).

25.09.2010 року ТОВ "КСК-Інтертрейд" в особі Сімферопольської філії отримав від ПП "Зевс" алкогольних напоїв на загальну суму 27345,38 грн., що підтверджується видатковою накладною № 13ВВ004153 від 25.09.2010 року, товарно-транспортною накладною № 925853, довіреністю від 28.09.2010 року № 15.

Згідно акту бою від 28.09.2010 року при поставці товару було пошкоджено 1 одиницю продукції (0,5 л. ТМ "Смачна") вартістю згідно видаткової накладної 13,62 грн..

Таким чином розмір заборгованості відповідача складає 27331,76 грн. (27345,38-13,62).

За твердженням позивача відповідач за отриманий товар розрахунків не проводив.

Слід вказати, що із наданих суду первинних документів вбачається, що передача Товару Покупцю відбувалась на підставі Договору виходячи із наявності посилань на останній у видаткових накладних.

В зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався за отриманий товар в добровільному порядку, позивач був змушений звернутись до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору від 04.08.2010 року між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

З огляду на те, що позовна заява пред'явлена ПП "Зевс", яке діє на підставі договорів доручення суд при прийнятті рішення враховує наступну приписи норм матеріального права.

Згідно ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Статтею 1003 ЦК України встановлено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Частиною 1 ст.1004 ЦК України передбачено, що повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. Повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, який передав виконання доручення замісникові, повинен негайно повідомити про це довірителя. У цьому разі повірений відповідає лише за вибір замісника (ч.1 ст.1005 ЦК України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 27331,76 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 603,54 грн. пені та 1421,25 грн. 0,1 % за користування чужими грошовими коштами обрахованих за період з 06.10.2010 року по 06.12.2010 року а результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В п.7.4 Договору зазначено, що за прострочення оплати прийнятого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в момент прострочення від суми боргу за кожний день прострочення.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.7 Договору сторони погодили покладення на Покупця обовязку сплатити проценти за користування грошовими коштами в розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно сплачених грошових коштів за кожний день прострочення.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені та процентів за користування чужими грошовими коштами є правомірними, оскільки відповідають умовам Договору та чинному законодавству.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку пені та процентів за користування чужими грошовими коштами в межах періодів визначених позивачем судом не виявлено помилок в зв'язку з чим вказані позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, пені та процентів за користування чужими грошовими коштами, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Доводи відповідача викладені в його відзиві не є переконливими, оскільки спростовуються матеріалами справи та не можуть слугувати підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

При цьому слід вказати, що з часу останнього судового засідання відповідач мав достатньо часу для перевірки стану розрахунків з позивачем і в разі незгоди із сумою боргу надати відповідні докази в спростування заявленого позивачем до стягнення розміру боргу.

Посилання відповідача на невірний розрахунок пені є безпідставним, оскільки при перевірці розрахунку пені судом не виявлено помилок про що вказувалось раніше. Слід зауважити, що посилаючись на невірний розрахунок пені відповідачем не надано в підтвердження своїх заперечень свого контррозрахунку.

Твердження відповідача, що відповідальність за порушення зобовязання має нести керівник філії не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Так, згідно приписів ст.95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Частинами 1, 2 ст.96 ЦК України встановлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

16.02.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-Інтертрейд", вул.А.Іванова, 11, м.Вінниця, 21034 (ідентифікаційний код - 34272574) на користь Приватного підприємства "Зевс", вул.Елеваторна, 1-А, м.Донецьк, 83047 (ідентифікаційний код - 31578034) - 27 331 грн. 76 коп. - боргу, 603 грн. 54 коп. - пені, 1421 грн. 25 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 293 грн. 57 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 70 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 лютого 2011 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - вул. А. Іванова, 11, м. Вінниця, 21034.